Рішення № 10650295, 12.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/107 12.07.10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Боянівка»

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення заборгованості по договору лізингу

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Божук Д.А.

Представники сторін:

від позивача: Тіхов Д.Г., довіреність від 29.03.2010 року;

від відповідача 1: ОСОБА_4, довіреність № 616 від 17.09.2009 року;

від відповідача 2: не зявились;

В судовому засіданні 12.07.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»(надалі ТОВ «Ласка Лізинг», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Боянівка»(надалі ТОВ «Боянівка», відповідач 1) та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ФОП ОСОБА_2, відповідач 2) суми 197642,89 грн. заборгованості, 13065,04 грн. пені, 1 993,03 грн. 3% річних, 8612,75 грн. втрат від інфляції.

Позовні вимоги мотивовано тим, що між позивачем та відповідачем укладено договір фінансового лізингу № 1200/03/2008 від 05.03.2008 року на виконання якого позивачем передано відповідачу обладнання Бетононасос ВР 1800 D 2008 року випуску. В порушення взятих на себе зобовязань, відповідачем сплата лізингових платежів у повному обсязі не здійснена, строки сплати лізингових платежів погоджені сторонами згідно підписаного Графіку внесення платежів відповідачем порушені. З посиланням на положення Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості, що утворилась в судовому порядку, до стягнення заявлено також суму пені нарахування якої передбачено договором, 3% річних та інфляційні збитки.

Вимоги щодо стягнення боргу з урахуванням штрафних санкцій заявлені також до поручителя Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, так як згідно договору поруки № 1200/03/2008-П/СПД від 05.03.2008 року, поручитель зобовязався перед позивачем відповідати за виконання зобовязань ТОВ «Боянівка», що виникли з договору фінансового лізингу.

В ході розгляду справи, позовні вимоги були уточнені. Згідно наданої позивачем заяви від 07.06.2010 року позивач відмовився від позовних вимог щодо стягнення заборгованості з відповідача 2.

Відповідно до ст. 78 ГПК України відмова позивача від позову викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи, а в силу положень п. 4 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

За таких обставин, враховуючи прийняття судом відмови позивача від заявлених вимог про стягнення заборгованості в розмірі 221313,71 грн. з відповідача 2, провадження у цій частині підлягає припиненню.

Зазначене підтверджується також п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 у якому зазначено, що приписи частини четвертої статті 22 ГПК, передбачаючи право позивача, зокрема, на відмову від позову, не виключає можливості часткової відмови. Однак вона можлива лише у випадку, якщо позивачем заявлено дві чи більше вимог, і позивач відмовляється не від усіх цих вимог. У разі такої відмови та її прийняття судом провадження зі справи підлягає припиненню на підставі пункту 4 частини першої статті 80 ГПК у частині тих вимог, стосовно яких заявлено відмову, а решта вимог розглядається судом у загальному порядку.

Відповідач надав відзив на позовну заяву у якому проти позову заперечив та зазначив, що майно Бетононасос ВР 1800D було повернуто позивачу, договір фінансового лізингу № 1200/03/2008 від 05.03.2008 року був розірваний в односторонньому порядку з 01.03.2010 року. Так як заявлені позовні вимоги входять в суму припинення договору, право вимоги в позивача на стягнення заявленої в позові грошової суми наступає у разі, якщо: за будь-якої причини майно неможливо продати як неділимий обєкт у розумний строк за ціною, що достатня для погашення суми припинення договору; отримана від продажу майна грошова сума менша, чим сума припинення договору. Оскільки позивач не надав належних доказів, які підтверджують виконання ним вимог п. 12.6. та 12.7. договору, на думку відповідача, у позивача відсутні підстави для стягнення заявленої суми боргу.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

5 березня 2008 року між ТОВ «Ласка Лізинг» та ТОВ «Боянівка»укладено договір фінансового лізингу № 1200/03/2008 предмет якого визначено у розділі 1 договору та зокрема, згідно п. 1.1 лізингодавець зобовязується придбати в свою власність обладнання згідно з встановленою лізингоодержувачем специфікацією (Бетононасос ВР 1800D) та передати його без надання послуг по технічній експлуатації лізингоодержувачу в якості предмету лізингу у тимчасове володіння та користування за плату, а лізингоодержувач зобовязаний прийняти його на умовах даного договору. Транспортний засіб, що передається в лізинг, придбаний лізингодавцем на підставі наданого лізингоодержувачем замовлення на транспортний засіб (п. 2.2 договору).

На виконання договору, позивачем було передано відповідачу Бетононасос ВР 1800 D 2008 року випуску, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000094 від 31.03.2008 року, довіреністю серії ЯОЛ № 958875.

Згідно п. 6.5. лізингові платежі нараховуються на кожний період строку фінансового лізингу. Розмір лізингового платежу за кожний період строку фінансового лізингу вказаний в графіку внесення платежів, що є додатком № 1 до даного договору. Порядок внесення грошових сум в рахунок оплати лізингових платежів вказаний в графіку внесення платежів (п. 6.6. договору).

Порядок розрахунків за визначеними у договорі платежами сторони погодили у розділі 6, згідно п. 6.5. лізингові платежі нараховуються на кожний період строку фінансового лізингу. Розмір лізингового платежу за кожний період строку фінансового лізингу вказаний в графіку внесення платежів, що є додатком № 1 до даного договору. Порядок внесення грошових сум в рахунок оплати лізингових платежів вказаний в графіку внесення платежів (п. 6.6. договору).

Відповідно до п. 6.8. договору лізингоодержувач зобовязаний вносити всі грошові кошти в рахунок сплати лізингових платежів в обємі та в строки, встановлені в графіку внесення платежів, незалежно від виставлення чи отримання рахунків лізингодавця, а також незалежно від фактичного користування майном, в тому числі, в період технічного обслуговування, ремонту, втрати майна протягом строку лізингу чи до моменту дострокового припинення договору.

Умовами договору фінансового лізингу № 1200/03/2008 від 05.03.2008 року (п. 12.1) передбачено, що права лізингоодержувача на володіння та користування майном можуть бути припинені лізингодавцем в односторонньому порядку у випадку, якщо лізингоодержувач більш ніж два рази допустив затримку платежу, що перевищує 5 банківських днів. Згідно п. 12.2 договору Лізингоодержувач зобовязаний в строк, вказаний у вимозі лізингодавця, передати лізингодавцю майно, а також документи та приналежності, які є невідємною частиною майна.

Наведені положення договору відповідають ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг»якою передбачено право лізингодавця відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Оскільки відповідачем припинились сплачуватись лізингові платежі (несплачені лізингові платежі за 17, 18, 19 20, 21, 22, 23 згідно графіку внесення платежів), позивачем було надіслано відповідачу вимога вих. № 183-02/10 від 16.02.2010 року в якій було зазначено, що у випадку непогашення заборгованості до 01.03.2010 року, договір фінансового лізингу № 1200/03/2008 від 05.03.2008 року буде розірваний в односторонньому порядку з 01.03.2010 року без додаткового повідомлення зі сторони лізингодавця.

Згідно з актом № 140 від 26.02.2010 року відповідачем було повернуто предмет лізингу, однак суми боргу по договору не погашено. Станом на 01.03.2010 року заборгованість за користування предметом лізингу за договором № 1200/03/2008 від 05.03.2008 року складає 197642,89 грн.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк ст. 759 ЦК України.

Відповідно до положень ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Заборгованість відповідача за користування транспортним засобом що є предметом договору № 1200/03/2008 від 05.03.2008 року згідно графіку внесення платежів станом на 01.03.10.2010 року складала 197642,89 грн., Вказана заборгованість відповідачем не сплачена, доказів зворотнього суду не представлено.

Твердження відповідача щодо того, що право вимоги у позивача на стягнення заявленої в позові грошової суми наступає у разі якщо за будь-якої причини неможливо продати як неділимий обєкт у розумний строк за ціною, що достатня для погашення суми припинення договору (п. 12.7. договору); якщо отримана від продажу майна сума, менше, чим сума припинення договору (п. 12.6 договору) не може бути прийняті судом до уваги, оскільки порядок розрахунків за договором визначений у розділі 6 «Загальна сума лізингових платежів, порядок розрахунків», а положення договору, на які посилається відповідач в обґрунтування наданих заперечень регулюються розділом 12 договору «Одностороннє припинення прав володіння та користування майном, розірвання договору по ініціативі лізингодавця, вилучення та продаж майна». Проаналізувавши положення розділу № 6 та № 12 договору, суд приходить до висновку що спеціальною нормою, яка регулює відносини сторін щодо порядку розрахунків є розділ № 6 договору фінансового лізингу № 1200/03/2008 року від 05.03.2008 року, в звязку з чим вимоги позивача щодо стягнення заборгованості по сплаті лізингових платежів визнаються судом обґрунтованими. Крім того, згідно положень п. 12.6, 12.7. договору, продаж майна, у разі одностороннього припинення договору є правом лізингодавця, а не його обовязком.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи відсутність доказів, що спростовують доводи позивача зазначені у позовній заяві (докази внесення лізингових платежів у відповідності з погодженим графіком внесення платежів), суд визнає обґрунтованими заявлені вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 197642,89 грн. за користування Бетононасосом ВР 1800 D 2008 року випуску за договором фінансового лізингу № 1200/03/2008 від 05.03.2008 року, у звязку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 8.5. договору фінансового лізингу № 1200/03/2008 від 05.03.2008 року у разі якщо лізингоодержувач у встановлені договором строки не здійснює оплату, встановлених договором платежів, то лізингодавець має право вимагати оплати неустойки в розмірі 0,1% від поточного боргу лізингоодержувача за кожен день прострочення платежу, а лізиингоодержувач зобовязується її оплатити.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, враховуючи передбачений умовами договору розмір штрафних санкцій, який перевищує розмір встановлений законом, стягненню в примусовому порядку підлягає сума обмежена законодавством, в свою чергу умови договору зокрема в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі є обовязковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем з урахуванням строку настання платежу згідно графіку внесення платежів, за обліковою ставкою встановленою Постановою НБУ № 468 від 10.08.2009 року 10, 25%, в межах строку встановленого законом (за період не більше 6 місяців), та складає 13065,04 грн. (розрахунок суми пені із зазначенням періоду прострочення наведений в додатку до позовної заяви).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 8612,75 грн. здійсненого з урахуванням виникнення строку оплати (періоду прострочення), та з розрахунком 3% річних у розмірі 1993,03 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 2 213,14 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження в частині заявлених вимог про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості в сумі 221313,71 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Боянівка»(58020, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Хотинська, 43, р/р 26003017111649 в ФВАТ «Держ.Екс-Імп. Банк України», МФО 356271, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 14273138) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»(03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5, корп.. 2, Бізнес-центр «Реноме», р/р 26008301013536 в КРД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 322904, код ЄДРПОУ 33104543) суми 197642,89 грн. (сто девяносто сім тисяч шістсот сорок дві гривні 89 копійок) заборгованості, 13065,04 грн. (тринадцять тисяч шістдесят пять гривень 04 копійки) пені, 1993,03 грн. (одна тисяча девятсот девяносто три гривні 03 копійки) 3% річних, 8612,75 грн. (вісім тисяч шістсот дванадцять гривень 75 копійок) інфляційних втрат.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Боянівка»(58020, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Хотинська, 43, р/р 26003017111649 в ФВАТ «Держ.Екс-Імп. Банк України», МФО 356271, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 14273138) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»(03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5, корп.. 2, Бізнес-центр «Реноме», р/р 26008301013536 в КРД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 322904, код ЄДРПОУ 33104543) витрат по сплаті державного мита в розмірі 2 213,14 грн. (дві тисячі двісті тринадцять гривень 14 копійок) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень).

5. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.В. Котков

дата підписання повного тексту рішення 30.07.2010р.