Рішення № 10650287, 25.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/20425.06.10 За позовомВідкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно –будівельна компанія «Нерухомість»

простягнення 1779,92 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Білич Н.С. –дов. № 135 від 13.05.2010 року;

від відповідача: не з'явився;

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно –будівельна компанія «Нерухомість»про стягнення 1779,92 грн. –основного боргу.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов’язання щодо оплати коштів за отриману та спожиту електричну енергію відповідно до Договору про постачання електричної енергії № 1610 від 01 липня 2007 року.

Ухвалою від 17.05.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 07.06.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 07.06.2010 року подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позов задовольнити повністю.

В судове засідання 07.06.2010 року, представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою від 07.06.2010 року розгляд справи було відкладено на 25.06.2010 року.

В судовому засіданні 25.06.2010 року представник позивача надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 25.06.2010 року вдруге не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 25.06.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, а також, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго», іменоване надалі «Постачальник електричної енергії»(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно –будівельна компанія «Нерухомість», іменоване надалі «Споживач»(відповідач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 1610 (далі –Договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та Додатками до Договору, що є його невід’ємними частинами. Точка продажу електричної енергії встановлюється додатком № 2 «Точки продажу електричної енергії споживачу».

Пунктом 2 Договору сторони узгодили, що під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов’язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі –ПКЕЕ), затвердженому в установленому порядку.

Відповідно до пункту 2.3.4 Договору споживач зобов’язаний оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію»та № 5 «Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії».

Пунктом 3.1.1 Договору сторони узгодили, що постачальник електричної енергії має право одержувати від споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачанням електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені цим Договором.

Відповідно до пункту 2 Порядку розрахунків за активну електричну енергію (далі –Порядок розрахунків) оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати за рахунками або платіжними вимогами –дорученнями, що направляються споживачу постачальником електричної енергії у розрахунковому періоді, що передує звітному. Сума платежу без попередньої оплати електричної енергії, що буде спожита в наступному розрахунковому періоді, визначається виходячи із заявленого обсягу споживання електричної енергії, тарифів на активну електричну енергію наступного розрахункового періоду, в тому числі за резервування обсягу електричної енергії на покриття аварійної (екологічної) броні. У разі відсутності інформації про рівень тарифів на наступний розрахунковий період на день виставлення платежу, сума розраховується за тарифами, що діють у поточному розрахунковому періоді.

Згідно з пунктом 6 Порядку розрахунків за підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок або платіжну вимогу –доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого споживачем «Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію»з урахуванням сум платежів, що надійшли від споживача.

Пунктом 9 Порядку розрахунків сторони узгодили, що рахунки або платіжні вимоги –доручення направляються постачальником електричної енергії споживачу поштою рекомендованим листом, нарочним або віддаються уповноваженому представнику споживача під розпис у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою постачальника електричної енергії журналі. При направленні рахунка або платіжної вимоги –доручення споживачу нарочним постачальника електричної енергії споживач зобов’язаний під розпис на супровідному литі прийняти рахунок або платіжну вимогу –доручення.

Відповідно до пункту 10 Порядку розрахунків споживач зобов’язаний у термін, що не перевищує 5 операційних дів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги –доручення, здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги –доручення, що направляється йму постачальником електричної енергії.

Датою отримання рахунка або платіжної вимоги –доручення вважається:

-          при направленні рекомендованим листом –дата, зазначена на фінансовому чеку поштового відділення, що підтверджує відправлення, з урахуванням поштового обігу документа (по місту –3 дні, по області –5 днів, по Україні –7 днів);

-          у випадку вручення рахунка або платіжної вимоги –доручення уповноваженому представнику споживача під розпис в журналі, дата зазначена в журналі;

-          при направленні нарочним –дата вручення споживачу.

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу за період з жовтня 2009 року по листопад 2009 року електричної енергії на загальну суму 1575,33 грн., що засвідчується актами про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію за жовтень 2009 року та за листопад 2009 року.

05 листопада 2009 року та 07 грудня 2009 року позивач виставив відповідачу платіжні вимоги –доручення № 8931 від 05.11.2009 року на суму 1276,32 грн. та № 9935 від 07.12.2009 року на суму 299,01 грн., які були надіслані відповідачу 05.11.2009 року та 07.12.2009 року, що засвідчується фіскальними чеками № 0000 від 05.11.2009 року та № 3133 від 07.12.2009 року.

Проте відповідач за поставлену електричну енергію за вищезазначений період не розрахувався, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 1575,33 грн.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 1575,33 грн.

Як вбачається з матеріалів справи вищевказаний договір є договором поставки.

Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 1575,33 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 4.2.1 Договору за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог –доручень за активну електроенергію (п. 10 додатка № 4 «порядок розрахунків за активну електричну енергію») та за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії (п. 5 додатка № 6 «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії»), споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобов’язання по сплаті, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.

Відповідно до пункту 10 Порядку розрахунків споживач зобов’язаний у термін, що не перевищує 5 операційних дів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги –доручення, здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги –доручення, що направляється йму постачальником електричної енергії.

Датою отримання рахунка або платіжної вимоги –доручення вважається:

-          при направленні рекомендованим листом –дата, зазначена на фінансовому чеку поштового відділення, що підтверджує відправлення, з урахуванням поштового обігу документа (по місту –3 дні, по області –5 днів, по Україні –7 днів);

-          у випадку вручення рахунка або платіжної вимоги –доручення уповноваженому представнику споживача під розпис в журналі, дата зазначена в журналі;

-          при направленні нарочним –дата вручення споживачу.

Позивач керуючись пунктом 4.2.1 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 117,61 грн.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням пунктів 4.2.1 Договору та 10 Порядку розрахунків, прострочення по сплаті грошового зобов’язання (1575,33 грн.) та дати направлення платіжних вимог –доручень відповідачу (05.11.2009 та 07.12.2009), господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню повністю в сумі 117,61 грн., відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 17,21 грн. та 69,77 грн. –інфляційних втрат.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням пункту 4.2.1 Договору, прострочення грошового зобов’язання та дати направлення платіжних вимог –доручень відповідачу (05.11.2009 та 07.12.2009), господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно –будівельна компанія «Нерухомість»(місцезнаходження: 03065, м. Київ, Солом’янський р –н, просп. Комарова, буд. 42; фактична адреса: 01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 44, код ЄДРПОУ 33690359) на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»(місцезнаходження: 69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 26; фактична адреса: 69015, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, ,буд. 14, код ЄДРПОУ 00130926) 1 575 (одну тисячу п’ятсот сімдесят п’ять) грн. 33 коп. - основного боргу, 117 (сто сімнадцять) грн. 61 коп. –пені, 69 (шістдесят дев’ять) грн. 77 коп. –інфляційних втрат, 17 (сімнадцять) грн. 21 коп. –3% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

30.07.2010 року