Рішення № 10650114, 30.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 55/530.07.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

при секретарі Шаповалов А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Системи автоматизації та енергетики», м. Київ (ідентифікаційний код 31515456)

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕМО ЛТД», м. Київ (ідентифікаційний код 21591821)

про: стягнення 102185,53 грн.

за участю:

представника Позивача –Дмитрієв В.А. (за довіреністю №2 від 17.06.2010р.);

представника Відповідача –Макаренко Л.А.(за довіреністю № 69 від 18.06.2010р.)

На підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях проголошено перерву з 09.07.2010р. по 19.07.2010р. на 12.30., з 19.07.2010р. по 30.07.2010р. на 12.30.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «Системи автоматизації та енергетики», м. Київ (ідентифікаційний код 31515456) (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕМО ЛТД», м. Київ (ідентифікаційний код 21591821) (далі –Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 102185,53 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов’язань за Договором на виконання монтажно-налагоджувальних робіт з капітального ремонту водопровідної насосної станції Київської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги по вул.Братиславській, 3 у Деснянському районі м.Києва №14-02/08 від 14.02.2008р.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: Договір на виконання монтажно-налагоджувальних робіт з капітального ремонту водопровідної насосної станції Київської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги по вул.Братиславській, 3 у Деснянському районі м.Києва №14-02/08 від 14.02.2008р., Акти приймання виконаних підрядних робіт за березень 2008р., претензію №6 від 15.01.2009р., поштову квитанцію та повідомлення про вручення поштового відправлення та інше.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 16, 93, 257, 526, 611, 625, 837, 853, 854 Цивільного кодексу України, ст. 1 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач на виконання ухвали суду 09.07.2010 року надав Лист про порядок нарахування штрафних санкцій у позові №83 від 08.07.2010р., Заяву про зменшення розміру позовних вимог №84 від 08.07.2010р., якою у зв’язку з частковим погашенням заборгованості в сумі 56985,31грн. просить стягнути з Відповідача заборгованість з урахуванням індексу інфляції у сумі 36623,80грн., 3% річних у розмірі 4373,24грн., пеню на суму 4203,18грн., судові витрати у розмірі 1257,86грн. Крім того, надав копію банківської виписки від 21.06.2010р. на суму 56985,31грн., від 19.05.2009р. на суму 5850,00грн., Лист №31 відповідача від 17.02.2009р., Графік погашення заборгованості за Договором №14-02/08 від 14.02.2008р. затвердженого директором Відповідача, Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців стосовно статусу та місцезнаходження Відповідача, поштові квитанції про направлення Акту звірки Відповідачу, Довідки про вартість виконаних підрядних робіт за березень 2008р.

Враховуючи право Позивача відповідно до ст.22 ГПК України зменшити розмір позовних вимог, останні розглядаються з урахуванням їх зменшення.

Відповідач на виконання ухвал суду через канцелярію суду 09.07.2010р. та 16.07.2010р. надав письмовий відзив на позов, яким просить суд залишити позов без розгляду і задоволення, докази направлення відзиву Позивачу. Крім того надав докази направлення уточнення Позивача та уточнення до відзиву на позовну заяву, якими заявив про застосування строку позовної давності відносно нарахування пені, просить суд: відмовити у задоволенні позовних вимог Позивача в частині нарахування пені повністю, у зв’язку зі спливом строку позовної давності, зобов’язати Позивача зробити перерахунок у частині нарахування 3% річних, зменшити суму інфляційних нарахувань та 3% річних у зв’язку з тим, що сума основного боргу значно менша ніж сума цих нарахувань.

Представник Відповідача у судове засідання 30.07.2010р. з’явився, надав клопотання про залучення в порядку ст.27 ГПК України до справи в якості третьої особи на стороні Відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ВАТ «Трест «Київміськбуд -2», про продовження строку розгляду справи та про зобов’язання сторін здійснити звірку взаєморозрахунків. Надав Договір субпідряду №12-03-07 від 12.03.2007р. та копії банківських виписок.

Представник Позивача у судове засідання 30.07.2010 з’явився, заперечив проти відзиву Відповідача та заявлених клопотань Відповідача, підтримав позовні вимоги з урахуванням Заяви про їх зменшення, надав письмові пояснення по суті спору та Роз’яснення Вищого господарського суду України №01-6/438.

Зважаючи на достатність представлених сторонами документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Сторони клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази та заслухавши в засіданні пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

14 лютого 2008 року між Позивачем (Підрядник) та Відповідачем (Замовник) було укладено Договір на виконання монтажно-налагоджувальних робіт з капітального ремонту водопровідної насосної станції Київської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги по вул.Братиславській, 3 у Деснянському районі м.Києва №14-02/08 від 14.02.2008р. (надалі-Договір).

Відповідно п.1.1 Договору Замовник доручає та фінансує, а Підрядник бере на себе зобов’язання виконати комплекс робіт, а саме: - демонтаж застарілого інженерного обладнання та встановлення нового інженерно-технічного обладнання, пусконалагоджувальні роботи в приміщенні насосної госппитного водопостачання КМКЛ ШМД за адресою вул..Братиславська ,3 у Деснянському районі м.Києва, згідно затвердженої проектної документації (робочий проект №2063 том 1-Медінвестпроекта) у встановлений цим Договором термін.

Розділом 2 договору сторони дійшли згоди щодо вартості робіт та порядку розрахунків, зокрема:

-          П.2.1. Вартість цього Договору складається з вартості матеріалів, демонтажні та монтажні роботи, пусконалагоджування та становить: 84063,60 грн., в т.ч. ПДВ 14010 грн.

-          П.2.3. Розрахунки за Договором здійснюються шляхом безготівкового переказу грошових коштів Замовником на розрахунковий рахунок Підрядника таким чином:

-          п.п. 2.3.1. 1 етап: замовник здійснює передоплату у розмірі 70% від вартсоті Договору для придбання матеріалів після підписання Сторонами дійсного Договору.

-          п.п. 2.3.2. 2 етап: Замовник здійснює оплату після виконаних монтажних та пусконалагоджувальних робіт на підставі наданих йому Підрядником актів приймання виконаних робіт (форма №КБ-2в) та довідок про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), оформлених у відповідності до ДБН Д.1.1-1-2000, протягом 10-ти днів після підписання їх Сторонами.

Згідно п. 3.1.8. Договору Замовник зобов’язується у 3-денний термін від дня отримання Актів виконаних робіт по формі КБ-2в, КБ-3, здійснити приймання робіт і підписати вищевказані Акти виконаних робіт.

Відповідно до п.5.2. Договору, за порушення зобов’язань передбачених п.2.3.2. цього Договору замовник сплачує Підряднику пеню у розмірі 0,5% від неоплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше ніж 5% від ціни Договору.

Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами і діє до 31.12.2008р.

На виконання умов даного договору Позивачем були виконані роботи, що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт за березень 2008 року, типова форма КБ-2в, на загальну суму 81778,80 грн. та Довідками про вартість виконаних підрядних робіт за березень 2008р. у розмірі 81778,80грн., підписаними та засвідченими печатками з боку обох сторін без будь-яких заперечень та зауважень.

21 січня 2009 року на адресу Відповідача позивач направив претензію №6 від 15 січня 2009 року з вимогою сплатити суму заборгованості у розмірі 81778,80 грн.

Проте Відповідач не в повному обсязі виконав прийняті на себе зобов’язання щодо оплати виконаних робіт, згідно наданих в матеріали справи копій банківських виписок Відповідач сплатив –61985,31грн.

В зв’язку неналежним виконанням зобов’язань за договорами Відповідачем, Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Відповідач визнав позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 19793,49грн., заперечив проти нарахування пені, заперечив проти стягнення 3% річних в розмірі заявленому до стягнення, в частині нарахування інфляційних визнав суму у розмірі 15509,31грн., з підстав викладених у Відзиві та в Уточненнях на відзив на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання ст.837- ст.864 ЦК України.

Як встановлено ч. 1 ст. 318 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 837, ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором підряду замовник, зобов’язаний прийняти і оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Відповідач уклавши договір №14-02/08 від 14.02.2008р. прийняв на себе зобов’язання, своєчасно оплачувати виконану роботу. При цьому, остання оплата здійснюється Замовником протягом 10 –ти днів після підписання сторонами Актів приймання виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт (п.2.3.2). Згідно п. 3.1.8. Договору Замовник зобов’язується у 3-денний термін від дня отримання Актів виконаних робіт по формі КБ-2в, КБ-3, здійснити приймання робіт і підписати вищевказані Акти виконаних робіт.

Як встановлено судом, Позивачем була виконана робота за вищевказаним Договором на загальну суму 81778,80 грн., що підтверджено підписаними з боку обох сторін та завіреними печатками без будь-яких заперечень та зауважень Актами приймання виконаних підрядних робіт за березень 2008 року від 31.03.2008р.

Як вбачається з матеріалів справи Відповідач за виконану роботу грошові зобов’язання виконав не в повному обсязі.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов’язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, становить 19793,49грн.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, що узгоджується із правами підрядника, передбаченими ст.879 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед позивачем за виконані роботи підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33 Господарського процесуального кодексу не тільки не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов’язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, але й визнається, позовні вимоги підлягають задоволенню в цій частині в повному обсязі.

При цьому, відносно врахування позиції Відповідача щодо визнання позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України Відповідач має право визнати позов повністю або частково.

У разі визнання Відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії Відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ст.78 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на викладені положення законодавства та обставини справи, суд вважає, що визнання Відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб і, таким чином, суд приймає визнання Відповідачем позову у якості самостійної підстави, поряд із власними висновками суду, для прийняття рішення про задоволення позову в частині стягнення суми боргу у розмірі 19793,49 грн.

Щодо стягнення 3% річних та інфляційних, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем нарахована інфляція з травня 2008р. по грудень 2009р. включно, 3% річних з 11.04.2008р. по 04.03.2010р.

Проте, згідно матеріалів справи роботи були виконані та передані Позивачем шляхом підписання Актів виконаних робіт та Довідки про вартість виконаних робіт 31.03.2008р.. Згідно п.3.1.8 Договору Замовник через 3 дні прийняв роботи і підписав акти і згідно п.2.3.2. цього Договору протягом 10-ти днів повинен був оплатити Підряднику роботи.

Тобто, право вимоги виникає у Позивача з 14.04.2008р., таким чином Позивачем не вірно встановлена дата прострочки виконання зобов’язання Відповідачем.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в частині позовних вимог про сплату індексу інфляції, за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН” та згідно з Рекомендаціями Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” Лист ВСУ від 03.04.97р. №62-97р, за період з 14.04.2008р. по грудень 2009р. включно, встановив: що визначений Позивачем індекс інфляції у сумі 16830,31 грн., не перевищує розмір індексації, яка може бути нарахована за період з 14.04.2008р. по грудень 2009р. –19348,26грн. (кінцевий період нарахування встановлено Позивачем), а отже, підлягає стягненню з Відповідача у розмірі 16830,31грн. (враховуючи межі позовних вимог).

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН” встановив, що розмір 3% річних, який може бути нарахований протягом періоду з моменту прострочки по 04.03.2010р. (кінцевий період нарахування встановлено Позивачем), перевищує відповідний розмір, що може бути нарахований, а отже –підлягає стягненню у сумі 4354,30 грн. В решті вимог 18,94 грн. –відмовити.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з Відповідача пені за порушення строків оплати виконаних підрядних робіт.

Відповідно до п.5.2. Договору, за порушення зобов’язань передбачених п.2.3.2. цього Договору замовник сплачує Підряднику пеню у розмірі 0,5% від неоплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше ніж 5% від ціни Договору.

Відповідно до розрахунку Позивача заявлено про стягнення з Відповідача 4203,18 грн. пені.

Позовна давність, це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу (ст.256 ЦК України).

Відповідно до п.6 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Таким чином нарахування пені починається з моменту прострочки за шість місяців, а саме з 14.04.2008р. по 14.10.2008р.

Відповідно до п.1 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік. При цьому, враховуючи п.11 Роз’яснення ВАС України від 16.04.93р. №01-6/438 строк позовної давності необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо. Таким чином, 14.10.2009р. минає строк позовної давності щодо вимог про стягнення пені.

Як вбачається з матеріалів справи Позивач звернувся з позовом до суду 27.05.2010р., тобто строк позовної давності щодо вимог про стягнення пені минув.

Відповідно до частини 4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки Відповідач скористався своїм правом та заявив про застосування позовної давності, відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Відповідача пені у розмірі 4203,18грн.

Суд не приймає заперечення Позивача, щодо пропуску строку позовної давності з посиланням на ч.2 п.11 Роз’яснення ВАС України від 16.04.93р. №01-6/438, оскільки вказаний пункт Роз’яснення стосується лише тієї майнової відповідальності (стягнення неустойки в твердій сумі або пені за кожний день порушення зобов’язання) розмір якої прямо визначений в нормативному акті.

За змістом частини першої статті 229 ГК України та частини першої ст.625 ЦК України, за невиконання грошового зобов’язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Відповідальність боржника означає можливість стягнення за рахунок майна боржника суми невиконаного грошового зобов’язання. Тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов’язання за будь-яких обставин.

Окрім того, ч.2 ст.218 Господарського кодексу України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов’язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до ч.2 ст.617 Цивільного кодексу України, ст.218 Господарського кодексу України, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов’язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов’язань, відсутність у боржника необхідних коштів.

За наведених обставин, сума заборгованості, яка підпадає стягненню з Відповідача, складає: 19 793,49 грн. –сума основного боргу, 16830,31грн. –інфляційні нарахування, 3% річних –4354,30грн.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання про залучення до справи в якості третьої особи на стороні Відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ВАТ «Трест «Київміськбуд -2».

Приписи ст. 27 ГПК України визначають, що залучення до участі у справі третіх осіб здійснюється за відповідною заявою такої особи, за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду, у випадку якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.

Доказів на підтвердження того, що рішення з господарського спору в даній справі може вплинути на права та законні інтереси ВАТ «Трест «Київміськбуд -2», суду не надано. Наданий до матеріалів Договір субпідряду №12-03-07 від 12.03.2007р. не приймається судом як достатнім та належним доказом впливу даної справи на права та законні інтереси ВАТ «Трест «Київміськбуд -2».

Так само не підлягає задоволенню клопотання Відповідача про продовження процесуального строку розгляду справи та про зобов’язання сторін провести звірку взаєморозрахунків, враховуючи відсутність згоди на продовження розгляду справи з боку Позивача (ст.69 ГПК України), достатність наданих до матеріалів справи документів для прийняття рішення та визнанням Відповідачем суми основного боргу у розмірі 19793,49грн.

Відповідно до п.3. ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Враховуючи, що 3% річних та інфляційні нарахування є самостійною відповідальністю, передбаченою ст.625 ЦК України, клопотання Відповідача про зменшення розміру інфляційних нарахувань та 3% річних задоволенню не підлягає.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 42, 43, 33, 36, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Системи автоматизації та енергетики», м.Київ (ідентифікаційний код 31515456) задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕМО ЛТД», м. Київ (ідентифікаційний код 21591821) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Системи автоматизації та енергетики», м. Київ (ідентифікаційний код 31515456) суму основного боргу у розмірі 19793,49 грн., 3% річних у розмірі 4354,30 грн., інфляційні нарахування у розмірі 16830,31грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог –відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕМО ЛТД», м. Київ (ідентифікаційний код 21591821) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Системи автоматизації та енергетики», м. Київ (ідентифікаційний код 31515456) витрати по сплаті державного мита в розмірі 409,78грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 94,64 грн.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

У судовому засіданні 30.07.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 02.08.2010р.

Суддя Н.І. Ягічева