Рішення № 106498577, 29.09.2022, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єд. унік. № 243/2566/22

Провадження № 2-а/243/35/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2022 року м. Слов`янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий суддя Дюміної Н.О.

при секретарі Добробум Д.В.,

представника позивача Ткаліч Д.В.

розглянувши в порядку спрощеного провадження матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

22.08.2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на те, що 21 липня 2022 року інспектором рядовим поліції УПП в Дніпропетровській області Сипко Н.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР №5642355 на підставі ч. 1 ст. 126 КУпАП. Зазначив, що 21.07.2022 року він виїхав з м. Слов`янська у зв`язку з постійними обстрілами на власному автомобілі з метою евакуації до інших міст та районів України. Згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 14 липня 2022 року № 1522), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2022 року за № 453/37789, затверджено Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 08 липня 2022 року, до якого віднесена Слов`янська міська територіальна громада (копія наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75). Рухаючись на власному автомобілі по автотрасі в напрямку м.Слов`янськ - м. Дніпро він зупинився на вимогу інспектора Сипко Н.В. Про причини та підстави зупинки інспектор Сипко Н.В. не повідомила, обмежившись тим, що працівники органів поліції мають право перевіряти документи у будь-кого. Після зупинки автомобіля, інспектор ОСОБА_2 витребував у нього документи про право керування транспортним засобом та поліс обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У зв`язку з відсутністю у нього поліса обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Інспектором Сипко Н.В. поліції винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАР № 5642355 у формі «фіскального чека». Під час перевірки документів він пояснював інспектору ОСОБА_2 , що поліс обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не встиг оформити у зв`язку з тим, що автомобілем він не планував користатися після його придбання, а у зв`язку з початком вторгненням Російської Федерації в Україну, вимушений був евакуюватися на цьому автомобілі у безпечні райони та міста України. Просив інспектора ОСОБА_2 не виносити постанову, а обмежитись усним зауваженням. Вважає, що спірна постанова була винесена відповідачем незаконно, з грубим порушенням норм діючого законодавства, відомчих актів МВС України, необґрунтовано, з порушенням його законних прав. Зауважив, що поліцейський має право вимагати у водія пред`явлення документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що така особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав) та безпосередньо при оформленні дорожньо-транспортної пригоди. У випадку, якщо поліцейський належним чином не зафіксував факту порушення особою Правил дорожнього руху, вимоги відповідної посадової особи про пред`явлення водієм документів, в тому числі страхового полісу є неправомірними. Отже є лише два випадки, коли поліцейський може перевірити поліс автоцивілки та виписати протокол за його відсутність: при складанні протоколу щодо порушень правил дорожнього руху та при оформленні дорожньо-транспортної пригоди. Тобто, якщо водій нічого не порушив і на нього не складається протокол, то штрафувати його за відсутність полісу страхування поліцейський не має права. Таким чином, обов`язок водія пред`явити на вимогу поліцейського для перевірки поліс страхування виникає лише у випадках складання відносно даного водія протокол.

Приймаючи до уваги викладене, позивач просить скасувати як протиправну постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 21 липня 2022 року серії ЕАР № 5642355.

07 вересня 2022 року на адресу суду представником відповідача скеровано письмовий відзив Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на позовну заяву, у якому просить суд продовжити строк для подання відзиву у зв`язку із введенням воєнного стану та відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 21.07.2022 поліцейським взводу 2 роти 2 батальйону 3 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції (надалі Управління) Сипко Наталії Валентинівни (надалі інспектор), винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн., в якій зазначено про те, що останній, керував транспортним засобом DAEWOO, днз НОМЕР_1 , в Дніпропетровській обл., Криничанському р-н., на а/ш М-30 916км 817м, без чинного страхового полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, чим порушив п. 2.1. «ґ» Правил дорожнього руху України. Факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, підтверджується показаннями поліцейських, які безпосередньо бачили факт порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху України і є особами, незацікавленими в результатах розгляду справи про адміністративне правопорушення, віднесеному до їх компетенції, та у встановлений законодавством спосіб відреагували на виявлене правопорушення. Додатково зазначили, що згідно бази МТСБУ водій не мав полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, на транспортний засіб. Також позивач не додав полісу страхування до позовної заяви в якості доказів невинуватості. Отже виходячи з цього, можна дійти висновку, що в позивача не було діючого полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів станом на 21.07.2022.

Представник позивача надіслав до суду відповідь на відзив у якій спростовує посилання представника відповідача, оскаржувану постанову просить скасувати. Крім того зазначив, що Відповідач у відзиві зазначає про те, що інспектор Сипко Н.В. на власні очі бачила порушення вимог чинного законодавства в сфері забезпечення дорожнього, руху за ч.1 ст. 126 КУАП (аркуш відзиву 7,8), проте не наведено, якими саме доказами це підтверджується та яким чином інспектором Сипко Н.В. встановлено факт порушення ОСОБА_1 вимог ч.1 ст. 126 КУАП до зупинки транспортного засобу.

Відповідач зазначає про те, що вчинення ОСОБА_1 правопорушення бачили інші поліцейські: «Факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП, підтверджується показаннями поліцейських, які безпосередньо бачили факт порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху України і є особами, незацікавленими в результатах розгляду». При цьому Відповідач не надає ці пояснення, не повідомляє про причини їх ненадання, не повідомляє про особи цих поліцейських, не зазначає де перебували ці поліцейські, що викликає сумніви у правдивості тверджень Відповідача.

Також Відповідач зазначає про те, що процедура розгляду інспектором справи про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 зафіксована на нагрудний відеореєстратор інспектора, але відеозапису з дня правопорушення не було збережено.

У відзиві не наведено жодних доказів, які відповідають ст. 251 КУАП та свідчать про те, що інспектор ОСОБА_2 на законних підставах здійснила зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , тому вважає, що зупинка здійснена безпідставно, а винесена Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є незаконною.

Ухвалою судді від 23 серпня 2022 року у справі відкрите провадження та поновлено пропущений строк для звернення до суду з позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Ухвалою судді від 31 серпня 2022 року у справі замінено первісного відповідача Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області на належного відповідача - Департамент патрульної поліції Національної поліції України.

Судове засідання 23.09.2022 року відкладено за клопотанням представника позивача.

Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про час та дату судового розгляду, надав до суду заяву з проханням розглянути справу без його участі. Позовні вимоги підтримав.

Представник позивача Ткаліч Д.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити з огляду на обставини викладені ним у позові та у відповіді на відзив.

У судове засідання представник відповідача - Департамент патрульної поліції Національної поліції України, не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відповідно до вимог ст. 268 КАС України, у відзиві на позовну заяву просив суд розгляд справи проводити у його відсутності з урахуванням поданого відзиву.

Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 287 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Судом встановлено, що 21.07.2022 року інспектором рядовим поліції 3 батальйону 2 роти УПП в Дніпропетровській області Сипко Н.В. було винесено постанову серії ЕАР №5642355, згідно якої: 21 липня 2022 року 09:22:54 водій ОСОБА_1 керував ТЗ без чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ або без чинного внутрішнього електронного договору обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, чим порушив п. 2.1.г ПДР. Тим самим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, застосовано адміністративне стягнення штраф в сумі 425 грн.

Відповідно до відомостей наданих представником відповідача, згідно скріншоту з бази МТСБУ (policy.mtsbu.ua/#tab1) ОСОБА_1 станом на 21 липня 2022 року не мав полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, на транспортний засіб.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч.2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

За приписами частини 1 статті 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), ч. 1 ст. 44, ст. 89, ч.2 ст. 106-1, ч.1, 2, 3, 4, 6 ст. 109, ст.110, ч.3 ст.114, ч.1 ст. 115, ст.116-2, ч.2 ст. 117, ч. 1,2 ст. 119, ч. 1, 2, 3, 5, 6 ст. 121, ст. 121-1, 121-2, ч. 1,2,3 ст. 122, ч. 1 ст. 123, ст. 124-1-126, ч. 1, 2, 3 ст. 127, ст. 128-129, ст. 132-1, ч.1 , 2, 5 ст. 133, ч. 3, 6, 8, 9, 10, 11 ст. 133-1, ч. 2 ст. 135, ст. 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), ст. 137, ч. 1, 2, 3 ст. 140, ст. 148, 151, ст. 161, 164-4, 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), ст. 176, 177, ч. 1,2 ст. 178, ст. 180, 181-1, ч. 1 ст. 182, ст. ст. 183, 184, 192, 194, 195). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно з ч.ч. 2, 4 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції (ст. 222 КУпАП зазначено вище) та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Як визначено в п. 1.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (надалі ПДР України), ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху, повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пунктом 2.1 ПДР України, встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до п.2.4. А ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також:

a) пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; Відповідно до п. п.2.1 вказаних Правил дорожнього руху,

Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:

a) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної Гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон);

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках:

2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;

3) якщо особа перебуває на території чи об`єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо порушено ПДР.

24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан, який досі триває.

Відповідно до п.5 Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженого постановою КМ України від 29.12.2021 №1456, право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян надано відповідним уповноваженим особам Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил, які визначені в наказі коменданта.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач ОСОБА_1 вказує на те, що дійсно на момент винесення постанови про накладення на нього адміністративного стягнення у нього не було полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, проте оскільки поліцейський має право вимагати у водія пред`явлення документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що така особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав) та безпосередньо при оформленні дорожньо-транспортної пригоди. У випадку, якщо поліцейський належним чином не зафіксував факту порушення особою Правил дорожнього руху, вимоги відповідної посадової особи про пред`явлення водієм документів, в тому числі страхового полісу є неправомірними.

Проте суд критично відноситься до доводів позивача, його представника про відсутність у діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення за ч.1ст. 126 КУпАПта розцінює такі дії як дані з метою уникнення адміністративної відповідальності.

Так, право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи.

Така правова позиція неодноразово була викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, у справі № 465/6677/16-а від 21 листопада 2018 року, у справі № 524/126/17 від 16 серпня 2019 року, у справі № 127/19283/17 від 25 вересня 2019 року, у справі № 545/3654/16-а від 19 лютого 2020 року.

При цьому у справі № 127/19283/17 Верховний суд зазначив, що обґрунтовуючи свої вимоги як і під час судового розгляду в судах першої і апеляційної інстанцій, у касаційній скарзі позивач зазначав, що причина зупинки його автомобіля є безпідставною, оскільки правил ПДР він не порушував, відтак підстав для здійснення перевірки посвідчення водія, інших документів та притягнення його до адміністративної відповідальності у відповідача не було. На думку скаржника, він мав право не пред`являти посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб на вимогу поліцейського для перевірки, доки останній не доведе, що зупинка його транспортного засобу була законною. Такі доводи позивача не ґрунтуються на вимогах законодавчих актів та не мають відношення до обов`язку водія транспортного засобу мати при собі та пред`явити на вимогу поліцейського для перевірки зазначені вище документи.

Крім того Верховний суд у справі № 161/11159/16-а від 13 березня 2020 року зазначив: Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач в обґрунтування позовних вимог вказував на те, що на момент його зупинки працівниками поліції він мав в наявності поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, однак не визнав за необхідне його пред`явити на вимогу поліцейського, оскільки вважав, що для цього не існувало правових підстав, адже підставою для зупинки його автомобіля був не страховий випадок. Таким чином, факт непред`явлення страхового поліса для перевірки на вимогу працівника поліції не заперечувався самим позивачем. Проте, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваного судового рішення не враховано, що положеннями статті 53 України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено право органів Національної поліції перевіряти наявність чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а підпунктами 2.1, 2.4 ПДР України встановлено безпосередній обов`язок водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такий поліс. Отже, позивачем не виконано вимоги вищенаведеного законодавства, що свідчить про наявність підстав для притягнення останнього до адміністративної відповідальності.

Отже, наявність чи відсутність у діях водія правопорушення, яке було підставою для його зупинення працівником поліції не звільняє його від обов`язку пред`явити для перевірки поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Невиконання цього обов`язку є складом самостійного правопорушення, яке передбачено ч.1 ст.126 КУпАП.

Таким чином, позивачем не дотримано вказаних вимог законодавства, що свідчить про наявність підстав для притягнення останнього до адміністративної відповідальності.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17 зазначала, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

У зв`язку з цим суд не приймає до уваги висновки Верховного Суду у справах № 686/11314/17 та №161/7068/16-а, на які послався позивач у позові, а враховує саме останню правову позицію касаційного суду, викладену, зокрема, у справах № 161/11159/16-а та № 127/19283/17.

При таких обставинах, доводи позивача та його представника стосовно неможливості перевірки працівниками поліції наявності у водія полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поза межами процедури складання протоколу щодо порушенняправил дорожнього рухучи оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди, є безпідставними.

Крім того, суд враховує доводи позивача, що в Україні введено воєнний стан, і він не встиг оформити у зв`язку з тим, що автомобілем він не планував користатися після його придбання, а у зв`язку з початком вторгненням Російської Федерації в Україну, вимушений був евакуюватися на цьому автомобілі у безпечні райони та міста України.

Так у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та початку повномасштабного збройного наступу на територію України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Президентом України 24 лютого 2022 року видано Указ про введення в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в послідуючому продовжений і триває на даний час.

Проте, введення в Україні воєнного стану не звільняє осіб від дотримання Правил дорожнього руху України. Зокрема, оформити поліс обов`язкового страхування можливо оформити онлайн, без відвідування страхових компаній, які могли не працювати у м. Слов`янську.

Відповідно до ч.5ст.14 Закону України «Про дорожній рух»учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно зпунктом 1.3. ПДРУкраїни, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).

Згідно зп.1.9.ПДРУкраїни особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Також, з наявних у справі доказів, в ході судового розгляду не встановлено порушення інспектором поліції порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та складення оспорюваної позивачем постанови. Позивач у позовній заяві не посилається на те, що інспектором поліції було порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення та складення постанови.

Так, судом встановлено, що інспектор діяв відповідно до закону, особі було роз`яснено права, про що свідчить підпис позивача у графі 8 постанови, також в цій графі або поряд або в іншій графі постанови ніде не вказано про порушення з боку поліцейського або незгоду позивача з діями поліцейського або по факту правопорушення, у тому числі щодо забезпечення участі захисника або відкладення розгляду справи.

Суд дійшов висновку що позивач не довів незаконність постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, складеної відповідачем відносно нього, а наявні в справі докази вказують на вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, а отже, відповідачем, який діяв у межах наданих повноважень та у визначений законом спосіб, правомірно притягнуто його до адміністративної відповідальності.

Крім того суд приймає до уваги факт визнання позивачем факту відсутності у нього на момент вчинення адміністративного правопорушення чинного страхового поліса. А також приймає до уваги відомості надані представником відповідача з бази МТСБУ (policy.mtsbu.ua/#tab1) відповідно до яких ОСОБА_1 станом на 21 липня 2022 року не мав полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, на транспортний засіб.

Таким чином, суд дійшов висновку, що факт вчинення позивачем зазначеного правопорушення підтверджено належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Із позову вбачається, що позивач не заперечував, що на вимогу інспектора пред`явити для перевірки поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на т/з, ним надано не було, а доводи позивача в позові про те, що відповідач не мав права вимагати вказані документи, суд не приймає до уваги, оскільки діючими нормативно-правовими актами прямо передбачено обов`язок особи, яка керує транспортним засобом, пред`явити вищезазначені документи на вимогу працівника поліції.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову та залишення рішення суб`єкта владних повноважень без змін.

У зв`язку з тим, що у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат, понесених позивачем, відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 8, 9, 77, 90, 139, 159, 229, 241-246, 255, 268, 269, 286, 288, 293, 294, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Наталія ДЮМІНА