Рішення № 10649832, 08.04.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2010 р. Справа № 3/160

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М.М.

При секретарі судового засідання: Ковалюку С.Я.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: ТзОВ "Карпат-Полімер" вул. Промислова, 4, м.Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300

до відповідача: ТзОВ "Кріон-ЛХЗ" вул. Вітовського, 61/а, м.Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300

про стягнення 50 797,90 грн. заборгованості за поставлену продукцію.

За участю представників сторін:

Від позивача: Романів А.Б. - представник, довіреність № 53-юр-43 від 17.04.2009р.

Від позивача: Вірста Р.Я. - представник, довіреність № 53-юр-43 від 09.11.2009р.

Від відповідача: Даниляк Л.Я. - представник, довіреність № 53-юр-43 від 17.04.2009р.

в с т а н о в и в:

          ТзОВ "Карпат-Полімер" заявило вимогу до ТзОВ "Кріон-ЛХЗ" про стягнення 50 797,90 грн.. в т.ч. 46197,9 грн. заборгованості за поставлену продукцію по договору № КР 0105/03 та № КА 0105/2 від 1.05.2008р. та поставку аналогічної продукції в 2009р.

          Справа слухалась з оголошенням перерв в судових засіданнях.

          Представником позивача в судовому засіданні подано заяву № 0604/02 від 06.04.10р. (вх. № 2682 від 08.04.10р.) про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача суму боргу за поставлену продукцію в сумі 38 197 грн. 70 коп. та 4 600 грн. понесених збитків (адвокатські послуги).

          Враховуючи вищевикладене, вимоги ст. 22 ГПК України, тобто право позивача до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог або зменшити розмір позовних вимог, суд розглянув спір відповідно до змінених позовних вимог, враховуючи, що ця дія не суперечить нормам чинного законодавства та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси.

          При цьому, суд зазначає, що у п. 17 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008" від 13.08.08р. № 01-8/482 зазначено, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

          Факт зменшення ціни позову обов"язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи. При цьому, будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

          Представник відповідача проти заявлених позовних вимог в основній частині суми позову заперечує, посилаючись при цьому то на подачу позивачем неналежних доказів, то на невідповідність фактів, викладених позивачем, дійсним обставинами справи, то на те, що відповідачем розрахунки проведені з позивачем в повному обсязі, а заявлена заборгованість не стосується договору № КР 0105/03 від 01.05.08р. Свої заперечення відповідач грунтує на тому, що накладні, які виписувались на підставі договору поставки продукції від 01.05.08р. оформлені з порушенням норм законодавства про бухгалтерський облік. Тобто, як стверджує позивач, видаткова накладна виписується згідно доручення виданого на певну посадову особу за підписом керівника фірми завіреного печаткою. ТзОВ «Кріон-ЛХЗ»виписувались доручення на керівника фірми Коневича В.Я., отже і в видаткових накладних в графі «отримав»мав бути підпис довіреної особи згідно виданого доручення. Цей факт говорить про те, що в накладних стоять підписи осіб (водіїв), які розписувались за кількість отриманої продукції, а не за ціну виставлену за продукцію. Крім того, відповідач стверджує, що позивач, надавши перелік накладних в позовній заяві включив накладні, по яких продукція підприємству (відповідачу) не поставлялась.

          У зв»язку з вищенаведеними запереченнями, відповідач заявив клопотання (вх. № 1120 від 17.02.10р.) про проведення почеркознавчої експертизи для проведення почеркознавчого дослідження окремих видаткових накладних.

          По суті заявленого клопотання.

          Ухвалами суду зобов»язувалось сторони провести звірку розрахунків, про що подати суду відповідний акт, проте, при проведенні такої звірки сторони не дійшли згоди і заперечення сторін з посиланням на конкретні докази по справі не співпадають з тими сумами, які вони або визнають або заперечують.

          Статтею 38 ГПК України передбачено, що якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов»язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

          З метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя, зокрема, зобов»язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо); витребувати від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомитись з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження (п. 4 ч. 1 ст. 65 ГПК України).

          На підставі наведеного, з метою повного, всебічного та об"єктивного дослідження всіх обставин справи судом призначено аудиторську перевірку на предмет спору як первинних бухгалтерських документів позивача так і первинних документів відповідача. Аудиторську перевірку зобов»язано зробити висновок чи має відповідач перед позивачем заборгованість по розрахунках за отриману продукцію по договорах № КА-0105/02, КР 0105/03 від 01.05.08р., а також за отриману однорідну продукцію (азот рідкий) в 2009 році станом на 01.10.09р.

          Висновком про аудиторської перевірки від 11.03.10р. встановлено, що відповідач має заборгованість перед позивачем по розрахунках за отриману продукцію по договорах від 01.05.08р. № КА 0105/02, КР 0105/03, а також за отриману продукцію (азот рідкий та кисень рідкий) у 2009 році станом на 01.10.09р. в сумі 22 588 грн. 37 коп. Крім того, відповідачем не визнано отримання продукції на суму 15 609 грн. 33 коп.

          Таким чином, суд, дослідивши й оцінивши матеріали справи та всі зібрані докази, в тому числі аудиторський висновок, вислухавши при цьому представників сторін, враховуючи вимоги чинного законодавства вбачає за необхідне в спірному випадку зазначити наступне.

          01.05.2008 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено договори № КА 0105/02 та № КР 0105/03, згідно умов яких позивач зобов'язався продати, а відповідач прийняти і оплатити (купити) кисень технічний в балонах згідно ГОСТ 5583-78 в кількості 10 000 балонів та аргон в балонах згідно ТУ У 24.1-31256759-008:2005 в кількості 800 балонів та кисень рідкий технічний відповідно. Як стверджує позивач, протягом 2008 року позивачем було відвантажено відповідачу товару по договору № КА 0105/02 на загальну суму 60 696 грн. 48 коп. та по договору № КР 0105/03 на загальну суму 181 354 грн. 24 коп. В підтвердження поставки товару позивачем представлено суду відповідні видаткові накладні.

          Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Разом з тим, починаючи з 2009 року, незважаючи на закінчення терміну дії договорів (31.12.08р.) між позивачем та відповідачем продовжувала здійснюватись поставка продукції - азоту рідкого в балонах та кисню рідкого. Поставка та ціна відображена у накладній постачальника.

          Складовою частиною цивільних правовідносин є цивільно-правові зобов"язання. Виконання цивільно-правового зобов"язання передбачає, зокрема, вчинення боржником певних дій відносно предмету зобов"язання - матеріальних благ (грошей), у зв"язку з передачею яких втановлюються зобов"язання.

          У відповідності до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (Кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

          Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов"язання, а саме: зобов"язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться в ст.ст. 179, 193 Господарського кодексу України. Одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

          Зобов"язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

          Частиною 1 ст. 601 Цивільного кодексу України перебачено, що зобов"язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред"явлення вимоги.

          Позивач стверджує, що відповідаче неналежно виконано умови договору, що призвело до утворення заборгованості, яка станом на час звернення з позовом до суду становить 38 197 грн. 70 коп. (відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог).

          Згідно ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов”язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов”язується прийняти товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

          Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

          Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

          Як вбачається з аудиторського висновку від 11.03.10р., предметом дослідження якого стали первинні бухгалтерські документи обох сторін, заборгованість відповідача перед позивачем по розрахунках за отриману продукцію по договорах від 01.05.08р. № КА 0105/02, № КР 0105/03, а також за отриману однорідну продукцію (азот рідкий та кисень рідкий) у 2009 році станом на 01.10.09р. становить 22 588 грн. 37 коп.

          При цьому, аудитори виходили з наступного. Періоди поставки по договорах від 01.05.08р. травень-грудень 2008 року. Поставка та ціна відпуску азоту у березні 2009 року відображена у накладній постачальника.

          Згідно договору від 01.05.08р. № КР 0105/03 з 01.05.08р. по 31.12.08р. проводились поставки кисню рідкого.

          У 2009 році здійснювались без договору по накладних у яких підставою для відгрузки визначено попередній договір. Дані по поставці за вказаний період підтверджуються видатковими накладними за 2008 рік та довіреностями (достовірність яких підтверджена аудиторами) № НБМ 965562 (травень), № НБМ 965581 (червень), № НБМ 965591 (липень), № НБМ 965596 (серпень), № ЯПИ 744654 (вересень), № ЯПИ 744671 (жовтень), № ЯПИ 744683 (листопад) та № ЯПИ 744693 (грудень) на суму 174 571 грн. 83 коп. та за січень-лютий 2009 року на суму 30 420 грн. всього на загальну суму 204 991 грн. 83 коп. Так як інших накладних з боку отримувача аудиторам не надано на дослідження, то останні підтверджують отримання кисню рідкого на суму 204 991 грн. 83 коп.

          Договором від 01.05.08р. № КА 0105/02 передбачена поставка кисню в балонах з травня по грудень 2008 року Дані про поставку підтверджуються накладними та довіреностями на них: за травень 2008р. № НБМ 965563, червень 2008р. № НБМ 965581, липень 2008р. № НБМ 965591, серпень 2008р. № НБМ 965596, вересень 2008р. № ЯПИ 744654, жовтень 2008р. № ЯПИ 744671, листопад 2008р. № ЯПИ 744683, грудень 2008р. № ЯПИ 744693 на загальну суму 59 879 грн. 36 коп. Оскільки інших накладних не представлено отримувачем, аудиторами підтверджено отримання кисню в балонах на суму 59 879 грн. 36 коп.

          Протягом вересня 2008р. проведена поставка аргону на загальну суму 27 846 грн. 72 коп. по накладних на підставі довіреності серії ЯПГ № 385723 на суму 27 846 грн. 72 коп.

          Крім того, ТзОВ "Кріон-ЛХЗ" надані послуги опосвідчення аргонового балону ТзОВ "Карпати-Полімер" на суму 240 грн., отже загальна сума поставки від відповідача становить 28 086 грн. 72 коп.

          На вказану суму складено акт від 31.10.08р. № 8 про припинення зобов"язання заліком зустрічних однорідних вимог в тому числі: за поставку кисню рідкого по договору за 2008 р. в сумі 758 грн. 43 коп., за поставку азоту рідкого по договору за 2008 р. в сумі 24 840 грн. 45 коп., за оренду кисневих і аргонових балонів в сумі 1 400 грн., за ремонт і опосвідчення балонів в сумі 1 087 грн. 84 коп. в сього на загальну суму 28 086 грн. 72 коп.

          Також, при визначені заборгованості аудитори прийняли залік в сумі 758 грн. 43 коп., не прийняли до розрахунку вартість послуг в сумі 2 487 грн. 84 коп. (1 400+1 087 грн. 84 коп.) та поставку азоту в сумі 24 840 грн. 45 коп., так як ця поставка належить до 2008 року та яка не була предметом дослідження.

          Разом з тим, перевірена оплата поставок, що здійснена платіжними дорученнями за період: травень-грудень 2008 року на суму 216 924 грн. 39 коп. ( втому числі за ремонт балонів та за азот) та за січень-березень 2009 року в сумі 24 600 грн. всього на загальну суму 242 282 грн. 82 коп.

          Враховуючи вищевикладене, аудитори визначили суму заборгованості наступним чином: відпущено продукції по даних ТзОВ "Карпат-Полімер" на суму 280480,52 грн., а отримано по даних відповідача - на суму 264871.19 грн. Різниця від цих сум , яка складає 15609,33 грн. є непідтвердженою.Разом з тим з урахуванням фактичних проплат - відповідач має заборгованість за фактично от риману продукцію у відповідача в розмірі 22588,37 грн.

          Зважаючи на вищевикладене, суд погоджується з аудиторським висновкам незалежної аудиторської фірми "Аудит-сервіс INC" від 11.03.10р., враховуючи той факт, що сторонами не подано будь-яких інших доказів в його спростування.

          Таким чином, суд вважає вимоги позивача частково обгрунтованими в частині стягнення з відповідача 22 588 грн. 37 коп. В решті вимог в сумі 15 609 грн. 33 коп. в позові слід відмовити, оскільки заборгованість на цю суму не підтверджена належними доказами.

          Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування/ст.34 ГПК України/.

          Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.          

          Судові витрати, в тому числі понесені збитки за адвокатські послуги в сумі 4 600 грн. (платіжне доручення № 1023 від 12.10.09р.) слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 179, 193, ст. 265 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 509, ст. ст. 525, 526, 529, 599, ч. 1 ст. 601, ст 629, ч. 1 ст. 692, ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 22, 33, 34, 38, 43, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

          Стягнути з ТзОВ "Кріон-ЛХЗ", вул. Вітовського, 61/а, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300 (р/р 2600610694 в ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Калуш, МФО 336462) на користь ТзОВ "Карпат-Полімер", вул. Промислова, 4, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300 (р/р 2600633014701 в Калуському відділенні № 2 ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна", МФО 336945) - 22 588 грн. 37 коп. заборгованості за поставлену продукцію, 248 грн. 35 коп. витрат по сплаті державного мита, 115 грн. 38 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та 2 248 грн. 94 коп. збитків понесених за адвокатські послуги.

          В частині стягнення решти заборгованості за отриманий товар в сумі 15 609 грн. 33 коп. - в позові відмовити.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Фрич М.М.

                                                            рішення підписане 13.04.10

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ 13.04.10