Рішення № 10649074, 29.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.07.10 р.                     Справа № 43/147                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання Братченко Т.А.          

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “КОНТИНЕНТ-БУД ПЛЮС”, м. Селидове

про стягнення суми боргу у розмірі 1260,24грн.; штрафу в розмірі 1701,32грн.

Представники сторін:

від позивача: Свістельник Г.О. за дов. №21/1-478/Сг від 10.04.09р.

від відповідача: представник не з’явився

СУТЬ СПРАВИ:

Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “КОНТИНЕНТ-БУД ПЛЮС”, м. Селидове про стягнення суми боргу у розмірі 1260,24грн.; штрафу в розмірі 1701,32грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов’язань за договором №378/Кр від 26.10.2009р., в частині своєчасної оплати наданих послуг.

У судовому засіданні були досліджені наступні докази: договір на охорону об’єктів за допомогою системи охоронної сигналізації №378/Кр від 26.10.2009р. з додатками, копію банківської виписки за 07.07.10р., копію свідоцтва про державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю “КОНТИНЕНТ-БУД ПЛЮС”, розрахунок ціни позову.

15.07.2010р. позивач звернувся до суду з заявою №21/1-1806/Кр від 13.07.10р., в якій пояснив, що 07.07.2010р. відповідачем сплачено суму боргу у сумі 1260,24грн., тому просив суд припинити провадження у справі №43/147 в цій частині; стягнути з відповідача на свою користь штраф у сумі 1701,32грн., а також віднести на рахунок відповідача судові витрати.

Відповідач право на подання відзиву не використав і його представники в судове засідання не з’явилися. Причин нез’явлення останній не пояснив та витребуваних господарським судом документів, необхідних для вирішення спору не надав. Про час і місце слухання відповідач був належним чином повідомлений, що підтверджує штамп канцелярії суду на ухвалах від 02.07.2010р., 15.07.2010р.

З огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов’язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, неповідомлення відповідачем поважних причин нез’явлення у судове засідання справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.10.09р. між позивачем та відповідачем був укладений договір на охорону об’єктів за допомогою системи охоронної сигналізації №378/Кр, згідно з умовами якого позивач прийняв на себе зобов’язання здійснювати за допомогою системи охоронної сигналізації охорону об’єктів, які внесені до дислокації (додаток №1 до договору) і позначені на план-схемі (додаток №3 до договору), а відповідач зобов’язався здійснювати надані позивачем приписи щодо обладнання та укріпленості об’єкту (додаток №4 до договору), здійснювати оплату замовлених послуг.

Ціна договору визначені і узгоджена сторонами дислокацією (додаток №1 до договору). Вартість (найменування) замовлених послуг визначена і узгоджена сторонами протоколом узгодження вартості (додаток №5 до договору). На момент укладеннядоговору вартість послуг дорівнює 630,12грн. на місяць.

Відповідно до пункту 2.3. договору, оплата замовлених послуг здійснюється відповідачем на умовах внесення попередньої оплати, шляхом щомісячних виплат сум, вказаних у дислокації і п. 2.1 договору. Зобов’язання відповідача здійснювати оплату не знаходиться в залежності від навності коштів, отримання рахунків, актів виконаних робіт, тощо.

Згідно до пункту 2.4. договору першу оплату відповідач зобов’язаний здійснити впродовж трьох банківських днів після підписання сторонами договору. Усі наступні платежі відповідач зобов’язаний здійснювати не пізніш п’яти днів до кінця місяця. Тобто за п`ять днів до кінця кожного поточного місяця відповідач має оплатити замовлені ним послуги, які позивач повинен буде надати в наступному місяці.

Датою оплати вважається дата зарахування грошей на розрахунковий рахунок позивача. У разі недостатності (відсутності) суми проведеного відповідачем платежу для виконання зобов’язань, обумовлених п.п. 2.1, 2.4, 2.5, 2.6 договору, вимоги позивача погашаються відповідачем у черговості, взначеній статтею 534 ЦК України. (пункт 2.6. договору).

Позивач на вимогу відповідача щомісячно, простими поштовими відправленнями - листами надсилає відповідачу рахунки, податкові накладні, акти виконаних робіт. За наявності нарікань на якість або обсяг наданих послуг, відповідач повинен викласти свої вимоги щляхом внесення відповідних відомостей в акти виконаних робіт, або у виді претензії. Акти виконаних робіт із запереченнями або претензії відповідач повинен належним чином вручити позивачу (пункт 2.7. договору).

Відсутність впродовж п’яти банківських днів, після закінчення календарного місяця нарікань на якість або обсяг наданих позивачем послуг (акти виконаних робіт із запереченнями, претензії) є прийняттям відповідачем послуг позивача в обсязі і вартістю, визначеною дислокацією та протоколом узгодження вартості. При відсутності нарікань, підписання сторонами актів виконаних робіт є необов’язковим.

Відповідно до пункту 10.1. договору він набуває чинності після підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2009р.

Якщо за 15 днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін не вимагатиме у письмовій формі його припинення або перегляду, договір вважається продовженим ще на один рік (кількість пролонгацій не обмежена). У разі зміни вартості послуг, при пролонгації дії договору, позивач надає відповідачу дислокацію (додаток №1 до договору) та протокол узгодження вартості (додаток №5 до договору), які відповідач повинен належним узгодити та повернути їх позивачу в одному примірнику. Якщо відповідачем не будуть повернені належним чином узгоджені додатки №1 та №5 до договору на наступний термін дії договору при тому, що відповідач продовжить приймати (користуватись) послуги позивача, вартість послуг на відповідний період (вказаний у додатку №1 до договору) вважається узгодженою сторонами. (пункт 10.2. договору).

Як встановлено судом, доказів зміни вартості послуг, яка була встановлена п. 2.1 договору та у дислокації на 2009 рік у розмірі 630,12грн. та у розумінні п. 10.2 договору, доказів припинення дії договору сторонами не надано. Таким чином, протягом січня 2010р. по грудень 2010р. сторони перебувають у договірних відносинах, якщо договір №378/Кр від 26.10.2009р. не буде розірвано раніше, в порядку, передбаченому законодавством.

Надавши належну правову оцінку договору на охорону об’єктів за допомогою системи охоронної сигналізації №378/Кр від 26.10.2009р., суд дійшов висновку, що до нього, як до договору про надання послуг, застосовуються положення глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Тобто оплата замовником проводиться за фактично надані послуги, якщо сторони не домовились про інше. Як вбачається з умов договору сторонами передбачена попередня оплата охоронних послуг.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 ЦК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом.

За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Як зазначає позивач, останнім було надано відповідачу послуги з охорони у період з січня 2010р. по липень 2010р., вартістю у місяць 630,12грн. та загальною вартістю 4417,84грн. Нарікань на якість та обсяги наданих охоронних послуг від відповідача не надходило.

Як встановлено судом, відповідач, уклавши договір на охорону об’єктів за допомогою системи охоронної сигналізації №378/Кр від 26.10.2009р., прийняв на себе зобов’язання своєчасно сплачувати охоронні послуги.

Строк оплати настав, однак, відповідач свої зобов’язання за договором належним чином не виконав. Послуги надані у період з січня 2010р. по травень 2010р., вартістю у місяць 630,12грн. та загальною вартістю 3150,60грн., сплачені відповідачем з порушенням строку передбаченого пунктом 2.4. договору. Також, під час розгляду справи, позивачем надано докази того, що після звернення позивача з позовом до суду відповідачем сплачено послуги надані у червні 2010р. у сумі 630,12грн. та у липні 2010р. у сумі 630,12грн., а саме: копію банківської виписки за 07.07.2010р.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості по сплаті охоронних послуг за червень 2010р. та липень 2010р. у сумі 1260,24грн. та про припинення провадження у справі №43/147 в цій частині, в зв’язку з відсутністю предмету спору, в порядку п.1-1. ст.80 ГПК України.

Згідно із пунктом 6.2. договору у разі порушення зобов’язань обумовлених пунктами 2.3., 2.4., 2.6., 3.3.14., 7.3. договору, відповідач сплачує позивачу грошову суму у розмірі 10% від суми кожного невиконаного належним чином зобов’язання. Якщо порушення, про які йде мова в цьому пункті будуть систематичні (два і більше рази) - відповідач сплачує позивачу грошову суму у розмірі 50% від суми кожного невиконаного належним чином зобов’язання.

За умовами ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Відповідно до ст.548 ЦК України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Частина 2 ст.549 ЦК України особливістю штрафу визнає те, що він обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

З розрахунку суми штрафу вбачається, що штраф розрахований у розмірі 10% від суми кожного своєчасно невиконаного зобов’язання за січень 2010р. – 630,12грн., лютий 2010р. – 630,12грн.; 50% від суми кожного своєчасно невиконаного зобов’язання за березень - липень 2010р. – 630,12грн. щомісячно.

Однією з загальних засад цивільного законодавства згідно зі ст.3 ЦК України є свобода договору, тобто укладаючи договір №378/Кр від 26.10.2009р., сторони вільно та на свій розсуд приймали даний правочин на певних встановлених умовах, узгодили ці умови і підписали договір без будь-яких зауважень, застережень, протоколу розбіжностей.

Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, у даному випадку штраф, є порушення боржником зобов'язання, яке визначається ст.610 ЦК України, відповідно до якої порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Факт систематичного несвоєчасного виконання відповідачем зобов’язань по оплаті послуг наданих позивачем у період з січня 2010р. по липень 2010р. є доведеним, тому згідно пункту 6.2. договору нарахування штрафу у розмірі 1701,32грн. є обґрунтованим.

За приписом ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідач у судові засіданні не з`являвся, проти заявленого до стягнення штрафу не заперечив.

З огляду на викладене, враховуючи, що позов позивачем обґрунтований, відповідає законодавству, фактичним обставинам справи та підтверджений відповідними доказами, вимоги позивача про стягнення штрафу у сумі 1701,32грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача повністю, у зв’язку з погашенням відповідачем суми боргу після звернення позивача з позовом до суду та задоволенням позовних вимог про стягнення штрафу, відповідно до ст.49 ГПК України.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.3, 525, 526, 546, 548, 599, 611, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 32-34, 44, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі №43/147 в частині стягнення суми боргу у розмірі 1260,24грн., в зв’язку з відсутністю предмету спору, в порядку п.1-1. ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Позовні вимоги Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “КОНТИНЕНТ-БУД ПЛЮС”, м. Селидове про стягнення штрафу в розмірі 1701,32грн. – задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Товариства з обмеженою відповідальністю “КОНТИНЕНТ-БУД ПЛЮС” (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Радянська, 109/15; ідентифікаційний код 34586158) на користь Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області (83023, м. Донецьк, вул. Ходаковського, 10 а; ідентифікаційний код 08596860) штраф у розмірі 1701,32грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 102грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.

Повернути Управлінню державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області (83023, м. Донецьк, вул. Ходаковського, 10 а; ідентифікаційний код 08596860) надмірно сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн., перерахованих платіжними дорученнями №19783 від 24.06.2010р.

Видати наказ та довідку після набрання рішенням законної сили

Суддя