Рішення № 10649047, 27.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.07.10 р.                     Справа № 11/115                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Л.Ф.Чернота

при секретарі судового засідання Руденко Ю.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Плохій А.Ю.- діє за довіреністю

від відповідача: не з”явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Трак-Авторитет-Донецьк” м.Макіївка, Донецька область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „МАЗ-транс” м.Донецьк

про стягнення суми розмірі 35526,54 грн.

Суть спору:

          Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Трак-Авторитет-Донецьк” м.Макіївка, Донецька область звернувся до господарського суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „МАЗ-транс” м.Донецьк, про стягнення основної суми боргу в розмірі 28678,39 грн., пені у розмірі 4 067,22 грн., інфляційних у розмірі 2 186,93 грн. та 3% річних у розмірі 594,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на копію договору № ДТ-154.1 від 22.08.2008р., копії актів виконаних робіт, копії видаткових накладних, копію листа, неналежне виконання відповідачем умов договору та інше.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач зареєстрований за адресою: 83009, м.Донецьк, вул.Свєтлова, б.1а. З метою належного повідомлення відповідача про час та місце слухання справи судова кореспонденція направлялась саме за цією адресою. Відповідач позов не оспорив, відзив на позовну заяву не представив, не пояснив причини нез’явлення та не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору. Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, неповідомлення відповідачем поважних причин нез’явлення в судове засідання, справа розглядається по наявним в ній матеріалам відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

          Представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Справа слуханням була відкладена, згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив, що 22.08.2008р. між сторонами укладений договір № ДТ-154.1 (далі по тексту – договір), згідно п. 1.1 якого виконавець (позивач по справі) зобов’язується на замовлення замовника (відповідача по справі) протягом дії даного договору здійснювати надання послуг з технічного обслуговування транспортних засобів замовника (в тому числі, але не виключно-заміна мастил та запасних частин в автомобілях, діагностика автомобіля, виконання ремонтно-відновлювальних робіт тощо), надаючи окремі види послуг (далі за текстом-послуги), а замовник зобов’язується приймати послуги за актом здачі-приймання виконаних робіт і оплачувати їх вартість в порядку та на умовах встановлених договором.

Відповідно до п.3.1. роботи виконуються відповідно до замовлення-наряду, що підписується представниками сторін і є невід’ємною частиною цього договору. В замовленні-наряді зазначаються: перелік замовлених робіт та їх вартість, перелік та вартість необхідних запасних частин, вартість та перелік необхідних при ремонті автомобіля допоміжних матеріалів, перелік деталей та матеріалів, наданих для виконання робіт замовником, а також терміни виконання робіт.

Підписання замовником замовлення-наряду є свідченням згоди (волевиявленням) замовника з вартістю замовлених робіт та вартістю необхідних для виконання робіт запасних частин матеріалів, а також термінами виконання замовлених робіт. (п.3.2 договору)

З п.4.2. вбачається, що замовник зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі здійснити розрахунок згідно наданого виконавцем рахунку.

Замовник зобов’язаний провести повний розрахунок за отриману послугу при наданні послуг з відстрочкою платежу- протягом встановленого сторонами строку розрахунків, що зазначаються в рахунках виконавця. (п.5.1. договору)

У випадку порушення зобов’язання, що виникає з цього договору сторони, відповідно до 5.1 договору, несуть відповідальність згідно діючого законодавства.

Даний договір діє з моменту підписання до 31 грудня поточного року (п.2.1, 2.2 договору).

Договір підписаний сторонами без розбіжностей та зауважень.

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано а ні змін, ні доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що надано до позову.

Із матеріалів справи вбачається, що сторонами були підписані акти виконаних робіт №000806 від 14.10.2008року на суму 3058,60 грн., № 000834 від 24.10.2008р., на суму 916,03грн., №000054 від 22.01.2009р. на суму 4654,75грн., № 000055 від 23.01.2009р. на суму 3641,70грн., № 000056 від 23.01.2009р. на суму 311,10грн., №000067 від 28.01.2009р. на суму 5152,94грн., № 001183 від 27.03.2009р. на суму 455,00грн., № 001389 від 30.05.2009р. на суму 527,00грн., №001496 від 30.06.2009р. на суму 510,00грн., №001606 від 31.07.2009р. на суму 527,00грн. із зазначенням в актах строку перерахування сум протягом 3-х днів. Акти складені на загальну суму 19754,12грн.

Також сторонами були підписані видаткові накладні № 003424 від 15.10.2008року на суму 3732,43грн., №003427 від 15.10.2008р. на суму 78,70грн., №003531 від 22.10.2008р. на суму 2018,88грн., № 004070 від 29.11.2008року на суму 953,04грн., № 000506 від 09.02.2009р. на суму 33,22грн., із зазначенням відстрочки сплати платежу на 14 банківських днів, на загальну суму 6816,27 грн. про що свідчать підписи сторін, скріплені печаткою.

Оплата виконаних робіт відповідно до п.5.1. договору здійснюється при наданні послуг з відстрочкою платежу- протягом встановленого сторонами строку розрахунків, що зазначаються в рахунках виконавця.

          Вищезазначені документи, а саме акти виконаних робіт та видаткові накладні підписані сторонами, скріплені печатками підприємств, містять в собі термін сплати за послуги та товари за договором, та загальну суму до сплати, яка пред’явлена відповідачу. На цій підставі, суд дійшов висновку, що не виставлення рахунків відповідачу не є підставою для несплати за фактично отримані послуги та товари за умовами договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Відповідач свої зобов’язання за договором не виконав, виконані роботи не оплатив, тому позивачем нарахована заборгованість в розмірі 28 678,39 грн. Але з урахуванням наявних у справі доказів, судом встановлена сума заборгованості за договором у розмірі 26 570,39 грн., яка є обґрунтованою, доведеною належним чином та такою, що підлягає задоволенню.

Оскільки позивачем, не надав суду доказів у розумінні ст. ст. 33, 36 ГПК України, суми основного боргу в розмірі 2 108,00 грн., позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Стосовно вимог позивача щодо стягнення пені в розмірі 4 067,22 грн., суд виходить з наступного:

З п.п.6.1, 6.2 договору вбачається, що за невиконання, або неналежне виконання обов’язків за цим договором, винна сторона несе відповідальність згідно вимог чинного законодавства, а за прострочення оплати за цим договором, замовник сплачує, окрім відшкодування фактично завданих збитків, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно зі ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Таким чином, законодавчо обмежений строк, протягом якого може нараховуватись пеня за порушення договірних зобов’язань.

Оскільки наданий позивачем розрахунок пені здійснювався на суму 28 678,39 грн., а судом встановлена доведена сума боргу на підставі актів виконаних робіт на видаткових накладних у розмірі 26 570,39 грн., розмір позовних вимог у частині стягнення пені у сумі 4067,22 грн. позивач не обґрунтував, тому позовні вимоги у цій частині суд залишає без розгляду.

Щодо позивних вимог про стягнення 3% річних та індексу інфляції, то згідно з вимогами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки позивачем був зроблений розрахунок інфляційних витрат та 3% річних на суму боргу 28 678,39 грн., а доведена у судовому порядку лише сума 26 570,39 грн., суд дійшов висновку про часткове задоволення позивних вимог у цій частині, а саме вважає необхідним стягнути з відповідача 3% річних, в розмірі 550,33 грн. та суму інфляції у розмірі 2 026,18 грн. В іншій частині вимог, щодо стягнення інфляційних витрат та 3% річних позивачу відмовити за відсутністю доказів.

Господарські витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 599, 625, Цивільного кодексу України та на підставі ст.ст. 22, 33, 36, 43, 49, 77, 81, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „МАЗ-транс” (83009, м.Донецьк, Київський район, вул.Светлова, б.1а; ЄДРПОУ 30711276) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Трак-Авторитет-Донецьк” (86115, Донецька обл., м.Макіївка, вул.Південно-Західна промзона,1, ЄДРПОУ 34150721) основного боргу в розмірі 26 570,39 грн., 3% річних у розмірі 550,33 грн., інфляційні витрати у розмірі 2 026,18 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 291,46 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 193,62 грн.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення основної суми боргу у розмірі 2108,00грн., 3% річних у розмірі 43,67 грн., інфляційних витрат у розмірі 160,75 грн. – відмовити.

Позовні вимоги у частині стягнення пені у розмірі 4 067,22 грн- залишити без розгляду.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденнного строку з дня його прийняття.

Суддя