Ухвала суду № 106490233, 28.09.2022, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/2186/22

Номер провадження 2/213/1313/22

У Х В А Л А

Іменем України

28 вересня 2022 року м. Кривий Ріг

Суддя Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Попов В.В., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

26.09.2022 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ «ВЕЛЛФІН», приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., третя особа Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька О.О., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано клопотання про забезпечення позову, в якій він просить зупинити примусове стягнення на підставі виконавчого напису № 114230,вчиненого 15.12.2021року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. по виконавчому провадженню № 64557494, що відкрите Приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О., про стягнення з ОСОБА_1 коштів у сумі 63021,00 грн.

Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Водночас, дослідивши заяву, суд приходить до висновку, що вона підлягає поверненню, оскільки не відповідає вимогам ст.151 ЦПК України.

Так, відповідно до ч.6 ст.151 ЦПК України до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Оскільки в задоволенні клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору відмовлено, то заява про забезпечення позову вважається не оплаченою судовим збором.

Крім того, згідно з положеннями п.6 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Тобто за змістом цієї норми, видом забезпечення позову є саме зупинення стягнення. Однак, позивач не зазначає про те, що стягнення боргу за виконавчим написом із його доходів відбувається, доказів звернення приватним виконавцем стягнення на його заробітну плату пенсію, стипендію ті інші доходи боржника, не надає. Також не надає вжиття приватним виконавцем інших виконавчих дій щодо стягнення з нього кредитних коштів на підставі виконавчого напису, який має намір оспорити.

При цьому, всупереч положенням п.3 ч.1 ст.151 ҐЦПК України, клопотання не містить обґрунтування необхідності забезпечення позову, позивачем не зазначено, чому невжиття заходів забезпечення позову, в разі задоволення позову, може вплинути на порушення його прав, а посилання на Постанову Пленуму ВССУ від 07.02.2014 № 6 щодо оскарження дій чи бездіяльності державного виконавця під час виконання судових рішень у цивільних справах у даному випадку є безпідставним.

Відповідно до ч.9 ст.153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст.151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 149-151 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову - повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, але може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Дата складенняухвали тапідписання їїсуддею 28вересня 2022 року.

Головуючий суддя В.В. Попов