Рішення № 10648978, 29.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.07.10 р.                     Справа № 7/152                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання Х.Р.Косьміній

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка

До відповідача: Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк

Предмет спору: стягнення заборгованості за активну електричну енергію в розмірі 1591334,38 грн., за реактивну електричну енергію в розмірі 90891, 00 грн., пені в розмірі 151197, 35 грн., 3% в розмірі 22522, 24 грн., інфляційних в розмірі 71948, 85 грн.

За участю представників:

від позивача: Позняр - довір.

від відповідача: Деяк - довір.

СУТЬ СПОРУ:                     

Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м.Горлівка звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк про стягнення заборгованості за активну електричну енергію в розмірі 1591334,38 грн., за реактивну електричну енергію в розмірі 90891, 00 грн., пені в розмірі 151197, 35 грн., 3% в розмірі 22522, 24 грн., інфляційних в розмірі 71948, 85 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №181 від 25.03.2002р. з додатками; рахунки за активну та реактивну електроенергію за жовтень 23009р., грудень 2009р., січень 2010р.

У відзиві відповідач суму боргу за активну електроенергію визнав у повному обсязі та повідомив про часткове погашення боргу за реактивну електроенергію 30.06.2010р. в сумі 25968, 54грн., вимоги щодо стягнення боргу за реактивну електроенергію в залишковій частині визнав. Посилаючись на скрутне фінансове становище, вважає, що 3% річних, інфляційні та пеня задоволенню не підлягають. Разом з цим, відповідач просить зменшити розмір пені на 50%, розстрочити суму боргу на 12 місяців. Позивач проти зменшення суми пені та розстрочення суми боргу заперечив, посилаючись на тяжкий фінансовий стан свого підприємства, а також на той факт, що невиконання (неналежне виконання) відповідачем своїх зобов’язань за договором щодо здійснення розрахунків за електроенергію тягне негативні наслідки не тільки для позивача, а й інших учасників господарських відносин (учасників оптового ринку електроенергії України).

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст. 275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії №181 від 25.03.2002р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатками.

Відповідно до п.5 Договору, строк дії договору встановлений до 25.03.2005. Договір вважається продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про відмову від Договору або його припинення.

З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.

Предметом Договору є умови поставки, порядок реалізації електроенергії та її використання на межі балансової приналежності електромережі між електропостачальною організацією (позивачем) та споживачем (відповідачем) (р.1 Договору).

Порядок розрахунків за електроенергію узгоджений сторонами у розділі 2 Договору.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов’язання за договором у жовтні 2009р., грудні 2009р. поставив відповідачу реактивну електроенергію, у грудні 2009р., січні 2010р. – активну електроенергію та виставив відповідні рахунки на оплату, що підтверджено матеріалами справи та відповідачем у судовому засіданні. Відповідач свої зобов’язання стосовно оплати спожитої ним електричної енергії в повному обсязі не виконав, чим порушив умови договору.

У зв’язку з викладеним позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача борг за активну електричну енергію в розмірі 1591334,38 грн., за реактивну електричну енергію в розмірі 90891, 00 грн.

В ході розгляду справи судом з’ясовано, що відповідачем частково погашено борг за реактивну електроенергію в сумі 25968, 54 грн. 30.06.2010р., тобто після подачі позову до суду, що підтверджено відповідними платіжними документами та позивачем у судовому засіданні.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення 25968, 54 грн. боргу за реактивну електричну підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Заборгованість за активну електричну енергію в сумі 1591334,38 грн. та за реактивну в сумі 64923,42 грн. підтверджена матеріалами справи, визнана відповідачем та підлягає стягненню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача за період з 10.11.2009р. по 30.06.2010р. 3% річних в сумі 22522, 24 грн., інфляційні у сумі 71948, 85 грн. за листопад 2009р. – травень 2010р.

Відповідач проти стягнення вказаних сум заперечив, посилаючись на скрутне фінансове становище свого підприємства, разом з цим правових обґрунтувань своїх заперечень суду не представив. До того ж, право стягувача нараховувати інфляційні та 3% річних законодавець не ставить у залежність від фінансового стану боржника.

Судом здійснено перерахунок вищевказаних сум.

3% річних складають 22415, 15 грн., інфляційні складають 55971, 83 грн. та підлягають стягненню саме у цьому розмірі.

Вимоги щодо стягнення 3% річних та інфляційних в залишковій сумі задоволенню не підлягають у зв’язку з безпідставністю заявлення.

Відповідно до ст.ст. 216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п. п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.4.3 Договору, у відповідності до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР за кожен день прострочення платежу стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 151197, 35 грн. за період з 10.11.2009р. по 30.06.2010р.

Відповідач проти стягнення пені заперечив, проте правового обґрунтування своїх заперечень не надав.

Судом здійснено перерахунок пені, згідно якого пеня складає 151535, 79 грн., тоді як позивачем по справі заявлено до стягнення 151197, 35 грн., що не суперечить приписам діючого законодавства.

В судовому засіданні розглянуто клопотання відповідача стосовно зменшення суми пені на 50%. В обґрунтування свого клопотання відповідач посилається на скрутне фінансове становище підприємства, надав суду баланс станом на 01.07.2010р., звіт про фінансові результати за перше півріччя 2010р., баланс станом на 01.04.2010р., довідку №1013 від 08.07.2010р., №1012 від 08.07.2010р., витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 09.10.2009р. довідку ВДВС Ворошиловського РУЮ у м.Донецьку №14710 від 21.07.2010р. про перебування у виконавчому органі біля 600 наказів господарського суду Донецької області про стягнення з ОКП „Донецьктеплокомуненерго” коштів на загальну суму 92022021,42 грн.

Позивач заперечив проти зменшення розміру стягуваної пені, посилаючись на скрутний фінансовий стан свого підприємства, в підтвердження чого надав суду договір з ДП „Енергоринок”, постанову Вищого господарського суду України №15/94 від 05.11.2009р., постанови НКРЕ України №1431 від 18.12.2009р., №409 від 09.04.2009р., претензії ДП „Енергоринок” до ВАТ „Донецькобленерго”, акт звірки розрахунків з ДП „Енергоринок”, технічний стан електромереж ВАТ „Донецькобленерго” станом на 01.01.2010р., постанову про арешт коштів боржника від 03.06.2008р., баланс станом на 31.12.2009р., перелік господарських товариств, пакети акцій яких передаються до статутного фонду НАК „Енергетична компанія України”.

У відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов’язання.

Згідно ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, прийнявши до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником, майновий стан сторін, які приймають участь в зобов’язанні, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача щодо зменшення суми пені з урахуванням матеріальних інтересів обох сторін та у зв’язку з тим, що відповідач є комунальним підприємством та дійсно наявні обставини, які ускладнюють виконання рішення, підлягає задоволенню частково. Суд вважає можливим зменшити розмір стягуваної пені на 20%.

Таким чином, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 120957, 88 грн.

В судовому засіданні розглянуто клопотання відповідача щодо надання розстрочки суми заборгованості строком на 12 місяці.

Позивач проти розстрочки суми заборгованості заперечив, зауважив, що його підприємство також знаходиться у тяжкому фінансовому стані.

Враховуючи недоведеність відповідачем того факту, що негайне виконання рішення суду призведе до погіршення фінансового стану його підприємства, а також враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан та той факт, що за клопотанням відповідача судом вже зменшено розмір штрафних санкцій (пені), суд дійшов висновку, що клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.ст. 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст. 67, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28,Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк про стягнення заборгованості за активну електричну енергію в розмірі 1591334,38 грн., за реактивну електричну енергію в розмірі 90891, 00 грн., пені в розмірі 151197, 35 грн., 3% в розмірі 22522, 24 грн., інфляційних в розмірі 71948, 85 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84600, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, рахунок зі спеціальним режимом використання 260393031296 в ОПЕРВ філії ДОУ ВАТ „Ощадний банк”, МФО 335106) – заборгованість за активну електроенергію – 1591334,38 грн.

Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84600, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, р/р 26001301636289 у філії ПІБ „Відділення ПІБ в м.Єнакієве Донецької області”, МФО 334215) – заборгованість за реактивну електроенергію – 64923, 42 грн., пеню – 120957, 88 грн., 3% річних – 22415, 15 грн., інфляційні – 55971, 83 грн.

Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84600, Донецька область, м.Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, р/р 26001307550283 у філії Центрально-міського відділення ПІБ м.Горлівка, МФО 334464) – державне мито у сумі 19118, 10 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 234, 03 грн.

Провадження у справі в частині стягнення 25968, 54 грн. боргу за реактивну електричну припинити у зв’язку з відсутністю предмету спору.

У задоволенні вимог в залишковій частині відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати його прийняття.

Суддя