Ухвала суду № 106486842, 09.12.2021, Чуднівський районний суд Житомирської області

провадження № 2/294/619/21

справа № 274/2930/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2021 року суддя Чуднівського районного суду Житомирської області Лесько М.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Леська М.О. у цивільній справі №274/2930/21 за позовом ОСОБА_1 до Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, комунального закладу «Іванопільський ліцей» Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області за участю третьої особи - Управління Держпраці у Житомирській області про визнання незаконним та скасування розпорядження про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Чуднівського районного суду Житомирської області перебуває цивільна справа №274/2930/21 за позовом ОСОБА_1 до Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, комунального закладу «Іванопільський ліцей» Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області за участю третьої особи - Управління Держпраці у Житомирській області про визнання незаконним та скасування розпорядження про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

09.12.2021 до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про відвід судді Леську М.О. Відвід обґрунтований тим, що суддею Леськом М.О. порушено строк розгляду справи, визначений статтею 210 ЦПК України. Вказана обставина для позивача є причиною не довіряти судді, тому вона просить відвести суддю Леська М.О. від розгляду даної справи.

Відповідно до частин 5, 7, 8 ст.40 ЦПК України заява позивача про відвід судді вирішується невідкладно, без повідомлення учасників справи та вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року (далі - Конвенція) закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в цивільному процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра судді на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Відповідно до ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети п. 1 ст. 6 Конвенції має встановлюватися згідно з: «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» зазначив, що найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, заява № 11/1987/134/188, § 48).

Наявність безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46). Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Заявляючи про відвід, заявник не навела очевидних фактів, з яких би вбачалося, що суддя Лесько М.О. прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду цієї справи, разом з тим поведінка судді не дає жодних підстав вважати, що він не є безстороннім та неупередженим. Доводи щодо тривалості розгляду справи мають об`єктивний характер, оскільки у Чуднівському районному суді Житомирської області останні сім років правосуддя здійснює лише один суддя і наявна кількість справ, які одночасно перебувають у провадженні суду, не дає можливості призначати судові засідання у кожній справі з інтервалом, меншим ніж 7-9 місяців.

Відтак, приходжу до висновку, що доводи позивача щодо наявності підстав для відводу судді Леська М.О. є необґрунтованими, а заява про відвід не містить даних про наявність обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Крім цього, враховуючи положення ст.36 ЦПК України, суд зазначає, що не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами. Задоволення заяви про відвід судді повинно обґрунтовуватися посиланням на обставини, про які йдеться у ст.36 ЦПК України, із зазначенням та поданням доказів, які їх підтверджують.

Підстави для самовідводу судді у даній справі також відсутні.

Керуючись статтями 36, 40, 259 - 261, 353 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Леська М.О. у цивільній справі №274/2930/21 за позовом ОСОБА_1 до Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, комунального закладу «Іванопільський ліцей» Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області за участю третьої особи - Управління Держпраці у Житомирській області про визнання незаконним та скасування розпорядження про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя: М.О. Лесько