Рішення № 106485097, 28.09.2022, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2022 р. № 400/8389/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устиинова І.А., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м.Миколаїв, 54020, про:визнання протиправним рішення від 15.03.21 р. № 143250006653, визнання дій протиправними, визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач) з вимогами:

1)визнати протиправними Рішення № 143250006653 від 15.03.2021 та від 25.03.2021 про перерахунок пенсії та Розрахунок суми, що підлягає виплаті по пенсійній справі № 143250006653 ОСОБА_1 за період з 07.10.2009 по 28.02.2021, повідомлених в Листах № 2573-2256/П-02/8-1400/21 від 18.03.2021 та №4048-3806/п-02/8-1400/21 від 20.04.2021 року;

2)визнати протиправними дії відповідача стосовно здійснення розрахунку пенсії позивача станом на 15.03.2021 у способі не передбаченому Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (Далі - "Закон №1058-ІV"), а саме без обов`язкового осучаснення пенсії позивача станом на 01.10.2017 року та без урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати в розмірі 1,17 а с 01.05.2020 року - в розмірі 1.11., а з 01.03.2021 - в розмірі 1.11 та без урахування щомісячної компенсаційної виплати особам, яким виповнилося 80 років і більше та не врахування понаднормового стажу (15 років) відповідно до ч.І статті 28 Закону №1058-ІV;

3)визнати протиправними дії відповідача стосовно здійснення розрахунку суми боргу за період з 07.10.2009 року по 15.03.2021 року, без здійснення обов`язкової індексації/автоматичного перерахунку боргу пенсії на момент її виплати станом на 15.03.2021 року та без встановленого ст. 46 Закона №1058-ІV розрахунку компенсації втрати частини доходів на борг щомісячної пенсії за період з 07.10.2009 по 15.03.2021року;

4)визнати протиправною бездіяльність відповідача стосовно не здійснення ним розрахунку пенсії позивача станом на 15.03.2021 року у способі передбаченому Законом №1058-ІV", а також не здійснення ним розрахунку суми боргу щомісячних пенсій, за період з 07.10.2009 по 15.03.2021 року, що підлягає виплатити позивачу, з урахуванням її індексації / автоматичного перерахунку на момент виплати на 15.03.2021 року, та не

здійснення ним розрахунку компенсації втрати частини доходів на борг несвоєчасно виплаченої щомісячної пенсії за за період з 07.10.2009 по 15.03.2021 року, відповідно до Закону №1058-ІV" ;

5)зобов`язати відповідача:

здійснити розрахунок пенсії позивача станом на 15.03.2021 року з урахуванням обов`язкового осучаснення пенсії на 01.10.2017 та з урахуванням норм Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та передбачено проведення індексації пенсій з 1 березня 2019 року з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати в розмірі 1.17, а з 01.05.2020 року - в розмірі 1.11, а з 01.03.2021 - в розмірі 1.11; та з урахуванням щомісячної компенсаційної виплати особам, яким виповнилося 80 років та надбавки понаднормового стажу (15 років) відповідно до ч.1 статті 28 Закону №1058-ІV;

здійснити розрахунок суми щомісячних пенсій за період з 07.10.2009 року по 15.03.2021 року, що підлягає виплаті позивачу на виконання судового рішення, з урахуванням передбаченої законом індексації/автоматичного перерахунку пенсій на момент їх виплати, а саме на 15.03.2021, та щомісячної компенсаційної виплати особам, яким виповнилося 80 років та які мають понаднормовий стаж (15 років);

здійснити розрахунок компенсації на несвоєчасно виплачену пенсію по пенсійній справі на суму щомісячних пенсій за період з 07.10.2009 року по 15.03.2021 року з урахуванням її індексації/автоматичного перерахунку на момент її виплати - на 15.03.2021 року;

сплатити позивачу протягом 10 днів суму боргу, що підлягає виплаті на виконання судового рішення, з урахуванням індексації і компенсації втрати частини доходів за винятком сплачених сум;

зобов`язати відповідача подати звіт стосовно виконання судового рішення протягом 30 днів з моменту його вступу в законну силу.

Ухвалою від 24.09.2021р. суд призначив розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст.260 КАС України (без виклику сторін в судове засідання).

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив те, що відповідач систематично здійснює протиправну бездіяльність, яка полягає в непоновленні позивачу пенсії за рішенням суду та в подальшому в невірному перерахунку пенсії позивача. Позивач вважає, що відповідач перераховуючи пенсію позивача за рішенням суду по справі № 400/3748/19 не враховано індексацію-автоматичний перерахунок пенсії на момент виплати, а саме станом на 15.03.2021р. та не була нарахована позивачу компенсація втрати частини доходів. При перерахунку пенсії відповідач враховував показники середньої заробітної плати за 2007 рік в розмірі 212,58грн., що в свою чергу суперечить вимогам Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017р. № 2148, який перебачає перерахунок раніше призначеної пенсії з01.10.2017р. з використанням середньої заробітної плати за останні три роки (2014-2016) в розмірі 3764,40грн. таким чином, пенсія позивача з 01.10.2017р. повинна становити 2656,56грн., а з урахуванням вимог постанови КМУ від 20.09.2019р. №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" розмір пенсії позивача повинен бути з 15.03.2021р. 4903,59грн. Проте, внаслідок невірного перерахунку пенсії за рішенням суду по справі № 4003748/19 відповідач неправомірно нарахував позивачу пенсійне забезпечення, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом. Позивач просив задовольнити вимоги в повному обсязі.

У відзиві на позов відповідач вказав, що позовні вимоги є безпідставними, тому в їх задоволенні слід відмовити.

Станом на час розгляду справи заяв чи інших клопотань по суті справи від сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч. 9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2020 по справі № 400/3748/19 зобов`язано відповідача поновити позивачу з 07.10.2009 нарахування пенсії за віком у розмірі, визначеному відповідно до норм Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058), здійснити її перерахунок та відновити виплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону № 1058 для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та на 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону № 1058 перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (далі - Постанова № 124) у 2019 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим цією постановою, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населенням у 2020 році» (далі - Постанова № 251) у 2020 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою № 124, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11.

Згідно Постанови № 251 установити з 1 квітня 2020 р. по 28 лютого 2021 р. особам, які отримують пенсію і яким виповнилося 80 років і більше, у яких щомісячний розмір пенсійних виплат з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації, щомісячної компенсації у разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, не досягає розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за 2019 рік, щомісячну компенсаційну виплату в розмірі до 500 гривень у межах зазначеного розміру.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населенням у 2020 році» (далі - Постанова № 127) у 2021 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою № 124, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11.

Таким чином, суд звертає увагу на те, що оскільки постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2020 по справі 400/3748/19 зобов`язань, щодо доплат до пенсії передбаченими постановою № 251, постановою № 127 та постановою № 124 з 07.10.2009 року не приймалося та на орган Пенсійного фонду України не покладалося, а сама пенсія позивачу була поновлена в мінімальному розмірі, що підтверджується матерілами справи та не заперечується самим позивачем в позові.

Враховуючи вищевикладне, вимога позивача про здійснення розрахунку його пенсії станом на 15.03.2021 з урахуванням обов`язкового осучаснення пенсії на 01.10.2017 та з урахуванням ч.2 ст.42 Закону № 1058 та проведення індексації пенсій з 01.03.2019 з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати в розмірі 1,17, а з 0.,05.2020 1,11, а з 01.03.2021 1,11 та з урахуванням щомісячної компенсаційної виплати особам, яким виповнилося 80 років є необґрунтованою та безпідставною.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону 1058 мінімальний розмір пенсії за віком за наявності, зокрема, у чоловіків понад 35 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

За кожний повний рік страхового стажу понад, зокрема, 35 років чоловікам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини.

Згідно рішення № 143250006653 (наявний в матеріалах судової справи) Позивачу відповідно до приписів ч. 1 ст. 28 Закону 1058 (в редакції чинній до 01.10.2011), враховано надбавку понаднормового стажу (15 років), а саме, що за кожний повний рік страхового стажу, зокрема, понад 25 років чоловікам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини, а отже зазначена вимога позивача є безпідставною.

Згідно із частиною 1 статті 42 Закону 1058 (яка діяла до 11.10.2017) пенсії, призначені за цим Законом, індексувалися відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.

Індексація пенсії проводилася відповідно до Закону України від 06 лютого 2003 року № 491-ІV «Про індексацію грошових доходів населення». З метою реалізації цього Закону постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (із змінами) (далі - Порядок).

Згідно із пунктом 2 Порядку, індексації підлягали грошові доходи громадян, отримані в гривнях на території України, які не мали разового характеру, зокрема, пенсії.

Пунктом 3 Порядку встановлено, що до об`єктів індексації, не відносяться, зокрема, соціальні виплати, які визначаються від прожиткового мінімуму (пенсії, обчислені з урахуванням абзацу першого частини першої статті 28 Закону України № 1058-ІУ; додаткова пенсія, підвищення, компенсаційні виплати, надбавки та інші доплати до пенсії, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму).

Відповідно до постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2020 по справі № 400/3748/19 позивачу поновлено виплату пенсії з 07.10.2009. Розмір пенсійної виплати обчислено з урахуванням статті 28 Закону № 1058.

Оскільки розмір пенсійної виплати позивача обчислено з урахуванням статті 28 Закону № 1058, пенсійна виплата не є об`єктом індексації та індексації не підлягала.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-УІІІ частину 1 статті 42 Закону № 1058 виключено та внесено зміни до частини 2 статті 42 Закону № 1058, а саме, для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, вимога позивача про здійснення розрахунку суми щомісячних пенсій за період з 07.10.2009 року по 15.03.2021 року, що підлягає виплаті позивачу на виконання судового рішення, з урахуванням передбаченої законом індексації/автоматичного перерахунку пенсій на момент їх виплати, а саме на 15.03.2021 року є безпідставною.

Відповідно до пункту 2 статті 46 Закону № 1058 нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Відповідно до статей 1, 2 Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050 - III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати» (далі - Порядок № 159) сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Відповідно до пункту 1 Порядку № 159 його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Системний аналіз Порядку, дає змогу зробити висновок, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, які вже були нараховані.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 18.11.2014 року у справі №21-518а14, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 2 Закону України № 2050 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

У постанові від 21.05.2014 року у справі №6-43цс14 Верховний Суд України зазначив, що за наявності визначених Законом України № 2050 умов у тому самому порядку компенсації підлягає присуджена за рішенням суду сума, якщо ці умови настали у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення суду.

Тобто, коли суми нараховуються рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення суду.

Таким чином, визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів.

Позивач просить стягнути компенсації втрати частини грошових доходів на несвоєчасно виплачену пенсію по пенсійній справі на суму щомісячних пенсій починаючи з 07.10.2009 року.

Враховуючи те, що вказав відповідач у відзиві, а саме: на виконання постанови від 19.11.2020 борг за період з 07.10.2009 по 31.01.2021 нарахований у січні 2021 року, включений до відомостей на виплату пенсії за лютий 2021 року та інформація про незарахування коштів на рахунок, відкритий в банківській установі, до відповідача не надходила, тому підстави підстави для нарахування втрати частини компенсації відсутні.

З урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку про те, що позивачем не доведено перед судом обгрунтованості своїх позовних вимог та не надано суду належних доказів невиконання відповідачем своїх обов`язків, в тому числі й щодо невиконання судових рішень.

Крім того, оскільки дії відповідача станом на дату подання позовної заяви неправомірними не визнано, тому вимоги позивача сплатити йому протягом 10 днів суму боргу, що підлягає виплаті на виконання судового рішення, з урахуванням індексації і компенсації втрати частини доходів є передчасною.

Відповідно до змісту статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, і має застосовуватися у виключних випадках.

При цьому, позивач, зазначаючи про необхідність встановлення судового контролю, не зазначає про причини такої необхідності чи обставини, які б свідчили, що рішення суду, ухвалене у даній справі, не буде виконано відповідачем.

Приймаючи до уваги обставини даної справи, суд вважає, що підстави для зобов`язання суб`єкта владних повноважень подавати звіт про виконання даного судового рішення відсутні.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивач не довів одгрунтованості заявлених позовних вимог.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати по справі покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м.Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов