Рішення № 106484874, 28.09.2022, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/1031/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Техагроторг до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (т.2 а.с.1-4), просить:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Головного Управління ДПС в Кіровоградській області від 20 листопада 2020 року №000005240702, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем - податок на прибуток приватних підприємств на 3730139 грн., в т.ч нараховано суму грошового зобов`язання у розмірі 2984111 грн. за податковими зобов`язаннями та 746 028 грн. за штрафними санкціями;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Головного Управління ДПС в Кіровоградській області від 20 листопада 2020 року №000005250702, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 19431 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Головного Управління ДПС в Кіровоградській області від 20 листопада 2020 року №00005280702, яким встановлено завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість та зменшено суму податкового зобов`язання у розмірі - 2456879 грн. та зменшено суму податкового кредиту за платежем - податок на додану вартість у розмірі 2496236 грн. за період з лютого 2017 року по листопад 2018 року;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Головного Управління ДПС в Кіровоградській області від 20 листопада 2020 року № 000005290702, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 339353 грн. за період з червня 2017 року по листопад 2017 року.

- скасувати податкове повідомлення-рішення Головного Управління ДПС в Кіровоградській області від 20 листопада 2020 року №000005300702, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем - податок на додану вартість - у розмірі 49196 грн., сума грошового зобов`язання за податковим зобов`язанням 39357 грн., за штрафними санкціями 9839 грн. за період з 16.03.2017 року по 04.12.2018 року;

- скасувати податкову вимогу ГУ ДПС в Кіровоградській області №14561-13 від 12.04.2021 про сплату ТОВ Торговий Дім Техагроторг податкового боргу у розмірі 4882199,38 грн., з яких основний платіж 3023468 грн., штрафні санкції 755867 грн. та пеня 1102864,38 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за результатами позапланової виїзної перевірки ТОВ ТД Техагроторг з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 06.10.2020 року, валютного законодавства з 01.01.2017 по 06.10.2020 року, з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальне соціальне страхування та податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2011 року по 06.10.2020 року та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 06.10.2020 року, складено акт перевірки №33/11-28-07-02/37482018 від 16.10.2020. Вважає, що висновки акту перевірки є необґрунтованими і незаконними, такими, що не відповідають фактичним обставинам, оскільки ґрунтуються лише на припущеннях, не підтверджені належними документами, тому спірні рішення, винесені з порушенням норм Податкового кодексу, а відтак є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Вказує, що в акті зазначається, що ТОВ ТД Техагроторг здійснювало неправомірне документальне оформлення операцій з придбання та постачання товарів, що фактично не здійснювалися, з суб`єктами господарювання з ознаками ризиковості, зокрема, з ТОВ Галеонстрой, ТОВ Техноторг Дон, ФГ Глуган М.М.. Реальність господарських операцій по вказаних у акті перевірки контрагентах підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, розрахунковими документами, товарно-транспортними накладними. Позивач правомірно визначив грошові зобов`язання з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, оскільки вартість товарів і послуг у результаті здійснення операцій з контрагентами була включена до складу витрат, а податковий кредит сформовано відповідно до законодавства України. Додатково представник позивача зазначив, що відсутність у контрагента добросовісного платника податку матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Аналогічна ситуація може мати місце з основними засобами, вони можуть перебувати в користуванні за договорами оренди, лізингу тощо. Підміна контрагентом товарних позицій, а саме постачання товарів, робіт, послуг, по яких відсутні зареєстровані податкові накладні, що було виявлено під час моніторингу ЄРПН ТОВ Тєхноторг Дон, не є зоною відповідальності позивача, до податкових накладних якого у перевіряючих ніяких претензій не виникло. Вказує, що позивач не зобов`язаний відстежувати джерело походження товару, який реалізовувався його контрагентами, а в разі встановлення контролюючим органом таких фактів відповідальність має нести саме та особа, яка вводить товар в обіг, а не добросовісний набувач. Також, зазначав, що перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства проводиться за останні 1095 днів, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації. 25.09.2020 ТОВ подано ліквідаційний баланс, декларацію з податку на прибуток та Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого із них податку (Форма 1-ДФ) за III квартал 2020 року. Відповідно до п.137.4 ПКУ якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) періоду), останнім податковим (звітним) періодом відповідно до п.137.4.3 ПКУ вважається період, на який припадає дата ліквідації. Оскільки факт придбання комплектуючих до сільськогосподарської техніки мав місце в лютому - березні 2017 року, то на думку представника позивача, даний період знаходиться поза межами строку, наданого законодавцем для проведення перевірки, тому не може братися до уваги під час складення акту. Також зазначив, що загальний термін проведеної перевірки не міг перевищувати строку з 02.08.2017 по 30.09.2020. Таким чином перевірка діяльності юридичної особи в період з 01.01.2017 по 01.08.2020 була проведена з порушенням строку давності, визначеного п. 102.1 ПКУ і не може бути взята до уваги при вирішенні питання щодо наявності або відсутності порушень в діяльності юридичної особи. У липні 2017 року, позивачем було проведено операції з постачання ФГ Глуган М.М. сівалки СРЗ-5.4 та транспортний пристрій до неї (СРЗ 00.470). Про реальність проведеної господарської операцій із зазначеним контрагентом свідчать первинні бухгалтерські документи. Разом з тим, контролюючим органом зроблено висновок про нереальність проведеної господарської операції між ФГ Глуган М.М. та позивачем, мотивуючи тим, що згідно даних з мережі інтернет за номерним знаком НОМЕР_1 значиться автомобіль Мерседес БЕНЦ, технічні характеристики якого не дозволяють провести транспортування сівалки СРЗ-5.4. Фактично в ТТН № Р276 від 24.07.2017 та в Акті надання послуг № 345 від 25.07.2017 допущена технічна помилка в ДНЗ автомобіля, а саме замість номеру НОМЕР_2 зазначено НОМЕР_1 . Однак, як видно з технічних характеристик автомобіля, які зазначені як в техпаспорті, в акті перевірки, так і в ТТН, це є саме технічною помилкою, яка була допущена при друкуванні акту надання послуг і не вплинула на надану послугу, на сплату податків і на постачання товару. Позивачем після початку перевірки було надано всі документи, що стосуються перевірки і які були витребувані перевіряючими під час її здійснення. Відповідно до п.2.7 Акту, у ході перевірки подавались запити від 01.10.2020 та від 05.10.2020 року про надання документів та регістрів бухгалтерського обліку. В Акті перевірки та в рішенні про результати розгляду скарги ДФС України зазначено, що ТОВ ТД Техагроторг не надано виписок по рахунку, який був відкритий в ПАТ КБ Фінансова ініціатива. Однак це твердження є безпідставним, оскільки на теперішній час фінансова установа знаходиться в стані припинення з 23.05.2019 року в результаті внесення рішення державного органу про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації. У зв`язку з цим отримати виписки по поточному рахунку технічно неможливо. На виконання запиту контролюючого органу від 05.10.2020 року представником ТОВ було направлено запит до ПАТ КБ Фінансова ініціатива з метою отримання банківських виписок за період з 01.01.2017 року по 02.08.2019 року. Запит позивача уповноваженою особою ПАТ КБ Фінансова ініціатива отриманий 12.10.2020, однак відповідь на запит отримана лише 25.11.2020, що унеможливило термінове надання згаданої звітності контролюючому органу. Відповідно до відповіді ПАТ КБ Фінансова ініціатива, 07.04.2020 року працівниками правоохоронних органів вилучено серверне обладнання ПАТ КБ Фінансова ініціатива. Тому, у зв`язку з відсутністю технічної можливості станом на дату запиту не можна отримати інформацію про рух коштів по рахунку за період з 01.01.2017 по 25.09.2018 року. Банк ПАТ КБ Фінансова ініціатива надає виписку по особовому рахунку № НОМЕР_3 за період з 26.09.2018 по 02.08.2019, де зазначає, що залишок коштів в сумі 87,90 грн. згідно рішення фонду №1852 від 22.07.2019 перенесено на відповідний рахунок банку 22.07.2019 і на кінець операційного дня залишок на поточному рахунку відсутній. 02.08.2019 Банком поточний рахунок закрито. Додатково представник позивача зазначив, що посадові (службові) особи контролюючого органу під час перевірки мають право отримувати не будь-які належним чином завірені копії документів, а лише ті, що відносяться до предмету перевірки і свідчать про порушення податкового законодавства.

Ухвалою судді від 29.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, на 06.05.2021 призначено підготовче судове засідання (т.1 а.с.241).

Відповідачем подано відзив на адміністративний позов, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, з огляду на те, що за результатами перевірки ТОВ ТД Техагроторг, контролюючим органом було здійснено аналіз господарської діяльності підприємств - контрагентів, що мали господарські взаємовідносини не лише з позивачем, а й з іншими контрагентами, які виступали постачальниками, виробниками продукції, що в подальшому надходила до кінцевого споживача, то за результатами зібраної інформації, вивчених документів (єдиний реєстр податкових накладних та інші джерела зібрання такої інформації) не було підтверджено реальності господарських операцій. Під час перевірки було встановлено, що у скаржника відсутні власні основні засоби звіт 20 ОПП про використання об`єктів у господарській діяльності до контролюючого органу ним не подавався. Протягом періоду, що перевірявся, ТОВ ТД Техагроторг придбання супутніх послуг (послуги зв`язку, інтернету, охорони, комунальні послуги, канцелярські товари тощо) необхідних для здійснення фінансово - господарської діяльності не декларувало. Відповідно до наданих під час перевірки документів було встановлено, що ТОВ ТД Техагроторг орендує нежитлові приміщення у ПП РЕМСИНТЕЗ та ТОВ БУДГАЗ за адресою: вул. Мурманська 27 Б. Отже, ТОВ ТД ТЕХАГРОТОРГ фактично знаходиться на одній території з ПП РЕМСИНТЕЗ за адресою: вул. Мурманська, 27 Б, яке згідно проведеною аналізу даних ЄРПН є постачальником сільськогосподарської техніки (сівалок, плугів, комплектуючих до них). Під час перевірки було встановлено, що документально оформлено придбання товарів від ПП РЕМСИНТЕЗ на суму 15066474 грн., у т.ч. ПДВ 2 511 079,69 грн., що становить 90,5 % від загального обсягу документально оформленого придбання (товарів, робіт послуг). Також згідно з наданими товарно-транспортними накладними, виписаними на переміщення сівалок та сільськогосподарської техніки до покупців, перевізником виступає ПП РЕМСИНТЕЗ. Як зазначено в акті перевірки, в періоді, що перевірявся, директором, засновником та ліквідатором ТОВ ТД Техагроторг була ОСОБА_1 , яка отримувала заробітну плату від ТОВ ТД Техагроторг та одночасно отримувала заробітну плату і від Комунального Некомерційного підприємства Обласної клінічної психіатричної лікарні Кіровоградської обласної ради (далі - КНП ОКПЛ КОР). Отже, на думку відповідача, ОСОБА_1 не могла виконувати покладені на неї обов`язки керівника та головного бухгалтераТОВ ТД Техагроторг, оскільки, працювала в той час на іншому підприємстві - КНП ОКПЛ КОР, на якому працювала і на момент проведення даної перевірки. Крім того, згідно даних відомостей Державного реєстру фізичних осіб - платників ДФС України про суми виплачених доходів, з`ясовано, що деякі працівники ТОВ ТД Техагроторг одночасно отримували доходи і на ПП Ремсинтез, зокрема: ОСОБА_2 (код НОМЕР_4 ) отримував дохід в 2 кварталі 2018 року від ПП Ремсинтез в сумі 12020 грн. та від ТОВ ТД Техагроторг в сумі 10356,51 грн.; ОСОБА_3 (код НОМЕР_5 ) отримувала дохід в 2 кварталі 2018 року від ПП Ремсинтез в сумі 17400 грн. та від ТОВ ТД Техагроторг в сумі 7701,65 грн.; ОСОБА_4 (код НОМЕР_5 ) отримувала дохід в 2 кварталі 2017 року від ПП Ремсинтез в сумі 1198,91 грн. та від ТОВ ТД Техагроторг в сумі 10063,16 грн. та в 2 кварталі 2018 року від ПП Ремсинтез в сумі 9000 грн. та від ТОВ ТД Техагроторг в сумі 7689,14 грн. Додатково представник відповідача зазначив, що уповноваженою особою під час проведення позапланової перевірки ТОВ ТД Техагроторг, відповідно до довіреності від 23.09.2020, наданої ліквідатором підприємства ТОВ ТД Техагроторг Губською О.ІО. був ОСОБА_5 , який одночасно був головним бухгалтером ПП РЕМСИНТЕЗ. Виходячи з вищевикладеного, вважає, що ТОВ ТД Техагроторг створено для мінімізації податкових зобов`язань ПП РЕМСИНТЕЗ та має ознаки вигодотранспортуючого суб`єкта (транзитер), який за рахунок оформлення нереальних операцій в ланцюгу руху схемного ПДВ сприяє формуванню схемного податкового кредиту та одержання необґрунтованої податкової вигоди (покупцями сільгосптехніки та запчастин і комплектуючих). За даними бухгалтерського обліку витрати, що понесені на придбання та продаж сільськогосподарської техніки та комплектуючих перевищують суму доходів отриманих від їх постачання, що може свідчити про відсутність в діяльності ТОВ ТД Техагроторг ділової мети щодо наміру отримання економічного ефекту у результаті господарської діяльності підприємства (п.п.14.1.231 Податкового кодексу України). Контролюючим органом було зроблено висновок про те, що ТОВ ТД Техагроторг створено без наміру отримання економічного ефекту від господарської діяльності. Тобто, відсутня ділова мета та було здійснено неправомірне документальне оформлення операцій з придбання та постачання товарів, що фактично не здійснювалися. Крім того, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування сум податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість. Також контролюючим органом було встановлено заниження податкового кредиту на загальну суму 7125 грн., в т.ч. за травень 2017 року на суму 7125,0 грн., а саме: ТОВ ТД Техагроторг відповідно до платіжного доручення від 12.05.2020 №1118 проведено попередню оплату ПП РЕМСИНТЕЗ за секції культиваторів навісних в сумі 42749,96 грн., у т.ч. ПДВ-7124,99 грн. отримано виписану ПП РЕМСИНТЕЗ податкову накладну від 04.05.2017 №10, зареєстровану в ЄРПН 15.05.2017 та включено до складу податкового кредиту в поданій податковій декларації з ПДВ за травень 2017 року. При цьому, відповідно до платіжного доручення від 12.05.2017 №1118 ТОВ ТД Техагроторг повернено помилково перераховані кошти ПН РЕМСИНТЕЗ в сумі 42749,96 грн., у т.ч. ПДВ 7124,99 гривень. Отже, контролюючим органом встановлено, що ТОВ ТД Техагроторг не було проведено коригування в сторону зменшення суму податкового кредиту у травні 2017 року на суму 7125 грн. (дане порушення враховано при визначенні сум податкового кредиту). Поряд з цим, в акті перевірки зазначено, що ТОВ ТД Техагроторг безпідставно відображено нереальні господарські операції з контрагентами-постачальниками ТОВ ГАЛЕОНСТРОЙ, ТОВ ТЕХНОТОРГ ДОН, ФГ ГЛУГАН М.М., ПП РЕМСИНТЕЗ та ТОВ Агрогрупадеметра. Крім того вказував, що УІАП ГУ НП в Кіровоградській області листом від 16.12.2020 № 3007/05/29-2020 повідомлено, що перевіркою за обліками інформаційної підсистеми ГАРПУН інформаційно-телекомунікаційної системи Інформаційний портал Національної поліції України, фактів фіксації руху зазначених у запиті транспортних засобів (ВА 8226 BE, НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ) камерами з можливістю розпізнання державного номерного знаку на території Кіровоградської області за вказаний період не зафіксовано. Отже, отримана інформація від Регіонального сервісного центру МВС в Кіровоградській області та від УІАП ГУ НП в Кіровоградській області свідчать про відсутність можливостей та фактичного переміщення сільськогосподарської техніки (сівалок, культиваторів, тощо) від ТОВ ТД Техагроторг до покупців - сільськогосподарських підприємств, та які документально оформлені лише на папері без реального руху активів між зазначеними контрагентами, без фактичного здійснення господарської операції. На підставі зазначеного вище, контролюючим органом встановлено відсутність реальності здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентами. Крім того, у ході перевірки платнику податків надавались запити від 01.10.2020 та від 05.10.2020 про надання документів та регістрів бухгалтерського обліку. Проте, ТОВ ТД Техагроторг не надано виписок по рахунку № НОМЕР_6 , що був відкритий в ПАТ КБ Фінансова ініціатива, МФО 380054 від 20.05.2011 та закрито 02.08.2019, чим порушено п.44.1. п.44.6. 44.7 ст.44, п.85.2, 85.4 ст.85 ПКУ. Також запропоновано отримати запит від 07.10.2020 року щодо надання у термін до 16-00 год. 07.10.2020 належним чином завірених копій документів стосовно взаємовідносин ТОВ ТД Техагроторг з підприємствами - постачальниками та підприємствами-споживачами (договори купівлі-продажу, платіжні документи, акти виконаних робіт, накладні на придбання та відвантаження товарів, акти приймання-передачі. товарно-транспортні накладні на переміщення вантажів, тощо), а також копій інших документів, що стосуються встановлених порушень в ході проведення перевірки (перелік підприємств наведений у додатку), який уповноважена особа ОСОБА_5 відмовився отримати та надати копії документів. На підставі викладеного вище контролюючим органом було складено акт від 07.10.2020 № 235/11-28-07-02/37482018 про ненадання документів. Таким чином, за результатами перевірки ТОВ ТД Техагроторг встановлено: завищення доходів від реалізації товарів при не підтвердженні реальності операцій на суму 14240513 грн., в т.ч. за 2017 рік на суму 13110342 грн., за 2018 рік на суму 1130171 грн. та одночасно завищення витрат з придбання товарів (послуг) від постачальників на суму 14282097 грн., в т.ч. за 2017 рік на суму 13132495 грн., за 2018 рік на суму 1149602 грн., чим порушено пп.1.14.231 п.14.1 ст.14, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України. Дане порушення вплинуло на правомірність визначення податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, зокрема, завищено суми податкових зобов`язань з ПДВ на суму 2578697 грн., завищено суму податкового кредиту на суму 2643263 грн. та занижено податок на додану вартість на суму 64566 грн., завищено від`ємне значення на загальну суму 339959 грн., чим порушено п.184.7 ст.184, п.185.1, п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями). Крім того, перевіркою встановлено порушення п.5 і п.7 П(С)БО 15 Дохід, пп.1.14.231 п.14.1 ст.14, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством занижено доходи на суму отриманих коштів, не пов`язаних з реалізацією товарів, всього на суму 16556245 грн., в т.ч. за 2017 рік на суму 15203641 грн.. за 2018 рік на суму 1352604 грн., внаслідок чого занижено податок на прибуток в сумі 2984111 грн., у тому числі за 2017 рік на суму 2740642 грн., за 2018 рік на суму 243469 грн. Стосовно дотримання строків давності при проведені перевірки зазначив, що пунктом 102.1. статті 102 ПКУ визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації. Відповідно до пункту 137.5 статті 137 ПКУ податкові декларації з податку на прибуток ТОВ ТД Техагроторг подавались до контролюючого органу за звітний період, що дорівнює календарному року. Пунктом 49.18 статті 49 ПКУ визначено, що декларація з податку на прибуток підприємств подається протягом 60 календарних днів після останнього дня звітного періоду. Отже, граничний термін подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2017 рік є 01 березня 2018 року. За звітний 2017 рік ТОВ ТД Техагроторг подано податкову декларацію з податку на прибуток 16.01.2018 року за № 9295004410. Таким чином, граничний період проведення перевірки, який має право перевіряти контролюючий орган припадає до 01.03.2021 року. (01.03.2018+1095 днів). Крім цього, пунктом 52-2ПКУ визначено, що на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 Кодексу. Отже, вважає, що контролюючим органом дотримано вимоги п.102.1 ПКУ в частині проведення перевірки ТОВ ТД ТЕХЛГРОТОРГ за період з 01.01.2017 по 08.10.2020 року (т.2 а.с.11-16).

06.05.2021 підготовче засідання відкладено до 26.05.2021 для надання можливості ознайомлення з уточненням до позовної заяви, а також відповіді на відзив (т.2 а.с.51).

Представником позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву, де зазначає, що відзив зводиться до переписування акту перевірки, зокрема зазначається про неправомірне документальне оформлення операцій з придбання та постачання товарів з суб`єктами господарювання з ознаками ризиковості - ТОВ Галеонстрой, ТОВ Техноторг Дон, ФГ Глуган MM., підприємство створене без ділової мети. За умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими платником податків правомірно (обґрунтовано). Доводи податкового органу про нереальність проведених позивачем господарських операцій з придбання у ТОВ Галеонстрой шин атмосферних в асортименті, у ТОВ Техноторг Дон комплектуючих до сільськогосподарської техніки, а також з постачання ФГ Глуган М.М. сівалки СРЗ-5.4 та транспортного пристрою до неї у зв`язку з відсутністю у контрагентів трудових ресурсів основних, виробничих та транспортних засобів, необхідних для здійснення оспорюваних поставок, а також неможливістю транспортування сівалки СРЗ-5.4 вказаним у товаротранспортній накладній автомобілем повністю спростовуються належними первинними бухгалтерськими документами: видатковими, податковими накладними, рахунками - фактурами, ТТН перевізника, виписками по рахунках ТОВ ТД Техагроторг, які відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, свідчать про реальність проведених господарських операцій із вищезазначеними контрагентами і були в повному обсязі надані перевіряючим. В подальшому податкові накладні складені за наслідками вказаних господарських операцій було включено до складу податковою кредиту відповідного періоду та відображено в додатку 5 декларації з ПДВ за січень-березень та липень 2017 року, що підтверджується відповідними податковими деклараціями та не заперечувалось актом перевірки №33/11-28-07-02/37482018 від 16.10.2020. Вважає, що контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, не представлено жодних доказів па підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі. Посилання відповідача на наявність кримінального провадження, порушеного за статтею 212 Кримінального кодексу України відносно службових осіб ТОВ Галеонстрой не повинно братись до уваги, оскільки доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно контрагента позивача, який би набрав законної сили відповідачем не надано, а отже сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача. Зазначає, роблячи висновок, що ТОВ створено без наміру отримання економічного ефекту в результаті господарської діяльності, представники податкового органу залишили поза увагою те, підприємство забезпечувало роботою в різні періоди 2017-2018 років від 6 до 11 осіб та стабільно сплачувало податки. Документи, які свідчать про реальність господарської діяльності позивача були надані перевіряючим та долучені до матеріалів заперечення, але проігноровані контролюючим органом. Таким чином, на думку представника позивача, твердження відповідача про відсутність економічного ефекту від господарської діяльності не відповідає фактичним обставинам справи та є надуманим. Додатково, вказував, що посилання відповідача щодо неможливості виконання ОСОБА_1 одночасно обов`язків керівника та головного бухгалтера ТОВ ТД Техагроторг не відповідає дійсності, оскільки працювала в той час на іншому підприємстві, представники податкового органу свідомо залишили поза увагою той факт, що податкову звітність до контролюючого органу у 2017 році подавав бухгалтер ОСОБА_6 , що підтверджується копіями податкових декларацій з податку на додану вартість за січень-березень та липень 2017 року та податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого із них податку (Форма 1-ДФ) за 2017 рік. Податковий орган у акті перевірки №33/11-28-07-02/ НОМЕР_7 від 16.10.2020 не довів на підставі належних і допустимих доказів порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині завищення доходів від реалізації товарів при не підтвердженні реальності операцій на суму 14240513,00 грн. та одночасно завищення витрат з придбання товарів (послуг) від постачальників на суму 14282097,00 грн. у 2017-2020 роках, оскільки в акті перевірки не наведено, які саме витрати та доходи віднесені позивачем до їх складу, за результатами яких видів господарських операцій, за якою подією, на підставі яких первинних документів. Так, в акті перевірки мають бути деталізовані обставини податкового правопорушення, зокрема первинні документи, що підтверджують показники, які відображені платником податків у податковій звітності та використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансова, статистична та інша звітність, пов`язана з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладений на контролюючі органи (т.2 а.с.54-60).

Відповідачем подано відзив на збільшення позовних вимог, в яких не погоджується з доводами позивача та вважає їх такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, оскільки податкова вимога є похідним документом відносно податкових повідомлень-рішень та у випадку часткового чи повного скасування спірних рішень буде автоматично відкликана. (т.2 а.с.150-151)

26.05.2021 підготовче засідання відкладено за клопотанням представника позивача до 03.06.2021 (т.2 а.с.156).

Ухвалою суду від 03.06.2021 продовжено проведення підготовчого провадження, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 12.07.2021 у зв`язку з витребуванням додаткових доказів (т.2 а.с.173-174).

12.07.2021 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 04.08.2021 у зв`язку з ознайомленням з доказами (т.25 а.с.199).

Ухвалою суду від 04.08.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.09.2021 з викликом свідка ОСОБА_7 (т.25 а.с.204-205).

24.09.2020 розгляд справи відкладений до 12.10.2021 за клопотанням представника відповідача (т.25 а.с.209).

12.10.2021 оголошено перерву для надання доказів до 04.11.2021 (т.25 а.с.214).

Свідок ОСОБА_7 головний державний ревізор-інспектор відділу планових перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Кіровоградській області, в судовому засіданні 12.10.2021, пояснила, що разом з іншими уповноваженими особами контролюючого органу проводила перевірку дотримання податкового законодавства позивачем. Натомість представник позивача відмовився від отримання будь-яких документів. При цьому, зазначала, що представник позивача під час перевірки надавав усі первинні документи. Проте відмовився виготовити їх копії. Директор ТОВ Торговий Дім Техагроторг Губська О.Ю. в період проведення перевірки була відсутня. За місцем реєстрації ТОВ Торговий Дім Техагроторг проводилась виїзна перевірка, де в тому числі досліджувались оригінали первинних документів. Додатково зазначила, що були ТТН щодо ФГ Глуган. Так сівалка перевозилась автомобілем MercedesBenz, проте даною моделлю автомобіля технічно не можливо її перевести, адже вона просто б не помістилась у ньому. ПП РЕМСИНТЕЗ за травень 2017 року повернуло позивачу згідно податкової накладної №10 сумі 42749,96 грн., у т.ч. ПДВ-7124,99 грн., проте ТОВ ТД Техагроторг не було проведено коригування в сторону зменшення суму податковою кредиту у травні 2017 року на суму 7125 грн., чим порушено ст. 192 ПК України. Контрагенти позивача не могли постачати йому товар, оскільки він відсутній у ланцюгу постачання. Підприємницька діяльність позивача здійснюється без економічної мети, тобто без фактичного руху товарів. У позивача відсутня достатня кількість основних засобів, трудових ресурсів, а у 2020 році не здійснює підприємницьку діяльність. Додатково зазначила, щодо складені ТТН з порушеннями, оскільки не можливо встановити чим саме транспортувались сівалки.

04.11.2021 оголошено перерву для надання доказів до 22.11.2021 (т.25 а.с.217).

Представником позивача надані додаткові пояснення, згідно яких ТОВ ТД Техагроторг двічі перераховувало кошти ПП "РЕМСИНТЕЗ" в розмірі по 42749,96 грн., в т.ч. ПДВ 20% -7124,99 грн. згідно рахунку на оплату № 214 від 10.05.2017 платіжними дорученнями № 188 від 12.05.2017 об 11 год. 57 хв. та № 190 від 10.05.2017 о 12 год. 25 хв. ПП "РЕМСИНТЕЗ" надало ТОВ ТД Техагроторг листі №12/05 від 12.05.2017 про повернення помилково перерахованих коштів та згідно платіжного доручення № 1118 від 12.05.2017 покупець повернув продавцю попередню оплату в сумі 42749,96 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 7124,99 грн. На отримані та повернені кошти ПП "РЕМСИНТЕЗ" не складав податкову накладну та не готував розрахунок коригування у зв`язку з тим, що операція по надходженню та поверненню коштів здійснена в одному і тому ж періоді - 12.05.2017. Отже, ТОВ ТД Техагроторг цілком законно, у відповідності до вимог Податкового кодексу України, не зменшив суму податкового кредиту в розмірі 7125 грн. за травень 2017 року, оскільки податкова накладна №21 від 12.05.2017 виписана ПП "РЕМСИНТЕЗ" правильно, з урахуванням проведеної оплати. Зазначену на ст.38 акту податкової перевірки №33/11-28-07-02/37482018 від 16.10.2020 податкову накладну №10 від 04.05.2017 року, яка зареєстрована в ЄРПН 15.05.2017 року за №9090025635 об 11 год. 22 хв. 29 сек. ПП "РЕМСИНТЕЗ" виписало ТОВ ТД Техагроторг на підставі отриманих коштів на поточний рахунок по платіжному дорученню №182 від 04.05.2017. Враховуючи вищевикладене, вказує, що представники контролюючого органу на сторінці 38 акту сплутали різні фінансово-господарські операції, помилково зазначили дату платіжного доручення 12.05.2020 та номер 1118 та зробили хибний висновок про те, що ТОВ ТД Техагроторг в порушення ст.192 Податкового Кодексу України не проведено коригування в сторону зменшення суми податкового кредиту у травні 2017 року на суму 7124,99 грн. по фінансово-господарських операціях з ПП "РЕМСИНТЕЗ" (т.25 а.с.221-223).

В судовому засіданні 22.11.2021 представник позивача заявив клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження, щодо якого не заперечував представник відповідача.

Враховуючи викладене, а також з урахуванням приписів ст.194 КАС України, суд визнав за можливе продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження, що відображено в протоколі судового засідання (т.25 а.с.224).

Дослідивши подані учасниками справи документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Техагроторг зареєстровано як юридична особа 13.04.2011, перебуває в стані припинення за рішенням засновників 12.03.2019 (т.1 а.с.237-240).

Судом встановлено, що посадовими особами ГУ ДПС у Кіровоградській області на підставі наказів ГУ ДПС у Кіровоградській області від 28.09.2020 №1284, від 05.10.2020 №1333, у період з 30.09.2020 по 08.10.2020 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Торговий дім Техагроторг з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 06.10.2020, валютного законодавства за період 01.01.2017 по 06.10.2020, з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнодержавне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 06.10.2020 та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 06.10.2020 року (т.1 а.с.20-76).

За результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки складено акт від 16.10.2020 № 33/11-28-07-02/37482018 (т.1 а.с.20-76), згідно висновків якого встановлено порушення:

- пп.1.14.231 п.14.1 ст.14., пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України в частині завищення доходів від реалізації товарів при не підтвердженні реальності операцій на суму 14240513,00 грн., в т.ч. за 2017 рік на суму 1340342,0 грн., за 2018 рік на суму 1130171,00 грн. та одночасно завищення витрат з придбання товарів (послуг) від постачальників на суму 14282097,00 грн., в т.ч. за 2017 рік на суму 13132495, 00 грн., за 2018 рік на суму 1149602,00 грн.;

- п.5 і п.7 П(С)БО 15 Дохід, пп.14.1.231 п.14.1 ст.14, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України в результаті чого завищено від`ємне значення з податку на прибуток за 2018 рік на суму 19431,00 грн.;

- п.5 і п.7 П(С)БО 15 Дохід, пп.14.1.231 п.14.1 ст.14, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2984111,00 грн., у тому числі за 2017 рік на суму 2740642,00 грн., за 2018 рік на суму 243469,00 грн.;

- п.184.7 ст.184, п.185.1, п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 64566,00 грн.;

- п.184.7 ст.184, п.185.1, п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2578697,00 грн., в т.ч. по періодах: січень 2017 року на суму 121818,00 грн., лютий 2017 року на суму 373102,00 грн., березень 2017 року на суму 317571,00 грн., квітень 2017 на суму 177398,00 грн., травень 2017 року на суму 217685,00 грн., червень 2017 року на суму 35758,00 грн., липень 2017 року на суму 235697,00 грн., серпень 2017 року на суму 237605,00 грн., вересень 2017 року на суму 365230,00 грн.; жовтень 2017 року на суму 140249,00 грн., листопад 2017 року на суму 83123,00 грн., грудень 2017 року на суму 86068,00 грн., січень 2018 року на суму 59819,00 грн., лютий 2018 року на суму 29383,00 грн., березень 2018року на суму 27833,00 грн., квітень 2018 року на суму 12884,00 грн., червень 2018 року на суму 3519,00 грн., липень 2018 року на суму 9627,00 грн., серпень 2018 року на суму 11072,00 грн., вересень 2018 року на суму 13363,00 грн., жовтень 2018 року на суму 15240,00 грн., листопад 2018 року на суму 4653,00 грн.;

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено суми податкового кредиту з податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2643263,00 грн.; в т.ч. по періодах: січень 2017 року на суму 147027,00 грн., лютий 2017 року на суму 363199,00 грн., березень 2017 року на суму 317198,00 грн., квітень 2017 року на суму 198688,00 грн., травень 2017 року на суму 221532,00 грн., червень 2017 року на суму 139258,00 грн., липень 2017 року на суму 241905,00 грн., серпень 2017 року на суму 195797,00 грн., вересень 2017 року на суму 356148,00 грн., жовтень 2017 року на суму 123049,00 грн., листопад 2017 року на суму 84956,00 грн., грудень 2017 року на суму 78626,00 грн., січень 2018 року на суму 53346,00 грн., лютий 2018 року на суму 24753,00 грн., березень 2018 року на суму 58429,00 грн., квітень 2018 року на суму 6441,00 грн., червень 2018 року на суму 2010,00 грн., липень 2018 року на суму 4078,00 грн., серпень 2018 року на суму 7221,00 грн., вересень 2018 року на суму 7275,00 грн., жовтень 2018 року на суму 8764,00 грн., листопад 2018 року на суму 3563,00 грн.;

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) кредиту за період, що перевірявся, на загальну суму 339 959,0 грн., в т.ч по періодах: червень 2017 року на суму 103500,00 грн.; липень 2017 року на суму 109108,00 грн.; серпень 2017 року на суму 67300,00 грн.; вересень 2017 року на суму 58218,00 грн.; листопад 2017 року на суму 1833,00 грн. (т.1 а.с.20-76).

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.11.2020:

- №000005240702 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств сумі 2984111 грн. та 746028 грн. штрафних санкцій (т.1 а.с.113);

- №000005250702 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 19431 грн. (т.1 а.с.114);

- №00005280702 про зменшення суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість за лютий-грудень 2017 року, січень квітень, червень листопад 2018 року, на загальну суму 2456879 грн. та зменшення суми податкового кредиту з податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2496236 грн. (т.1 а.с.116-117);

- №000005290702 про зменшення розміру від`ємного значення суми ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) в сумі 339959 грн. (т.1 а.с.118);

- №000005300702 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість сумі 39357 грн. та 9839 грн. за штрафними санкціями (т.1 а.с.119);

- №000005260702 про збільшення грошового зобов`язання з штрафних санкцій в сумі 510 грн.

Не погодившись з вищевказаними рішеннями, позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою, за результатами розгляду якої ППР №000005260702 від 20.11.2020 скасовано. При цьому решта ППР залишені без змін (т.1 а.с.125-133).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між позивачем та відповідачем, суд зазначає наступні фактичні обставини у справі.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Пунктом 44.1 ст.44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

У відповідності до ч.1 ст.3 Господарського кодексу під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Обов`язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб`єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг та отримання доходу. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

У відповідності до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до п.137.1 ст.137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Пунктом 135.1 статті 135 ПК України встановлено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі - Закон №996-XIV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно зі статтею 1 Закону №996-XIV господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, яким визначаються принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності підприємствами (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі), розроблений на основі міжнародних стандартів фінансової звітності і законодавства Європейського Союзу у сфері бухгалтерського обліку та затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку; облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Відповідно до п.3 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1"Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від07.02.2013 №73, доходи - збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов`язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Пунктом 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання" передбачено, що зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Згідно п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. №290 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Пунктом 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід передбачено, що визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.

До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).

До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

З огляду на п.п.5, 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. №318 (далі за текстом - П(с)БО 16 Витрати) витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

На підставі п.7 П(с)БО 16 Витрати витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Відповідно п.п.14.1.178, 14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу; податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 184.7 статті 184 ПК України передбачено, якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов`язаний визначити податкові зобов`язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Згідно п.185.1 ст.185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.п.198.1-198.3 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Аналіз наведених норм свідчить, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема про наявність таких обставин, як: неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, господарської діяльності у зв`язку з відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність документів обліку.

Додатково суд зазначає, що податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які повинні складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту (податкових зобов`язань).

Якщо задекларована господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

У свою чергу, необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їхнього реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника з метою штучного створення умов для формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку.

Таким чином, з метою дослідження фактичного придбання активів у межах господарської діяльності необхідно встановити зміст господарських операцій, договірні умови, фактичний порядок поставки, специфіку предмету поставки, обсяги і зміст поставки, мету придбання, належним чином дослідити первинні бухгалтерські документи, складені щодо господарських операцій, з`ясувати, чи розкривають первинні документи зміст операцій з придбання активів, та оцінювати такі докази кожний окремо та у їх сукупності, а також у сукупності з іншими доказами у справі.

Так, судом встановлено, що у січні - березні 2017 року, позивачем, згідно договору купівлі-продажу №3/17 від 23.01.2017 (т.11 а.с.5), придбано у ТОВ Галеонстрой шини атмосферного тиску, що підтверджується видатковими накладними № РН-0000003 від 10.01.2017 року на суму - 10679,76 грн., № РН-0000005 від 13.01.2017 року на суму - 18899,57 грн., № РН-0000006 від 13.01.2017 року на суму - 18899,57 грн., № РН-0000018 від 31.01.2017 року на суму - 1749,96 грн., № РН-0000021 від 31.01.2017 року на суму - 22427,50 грн., № РН-0000025 від 03.02.2017 року на суму - 41899,20 грн., № РН-0000048 від 03.03.2017 року на суму - 38880,00 грн., № РН-0000049 від 03.03.2017 року на суму - 72798,72 грн., № РН-0000050 від 03.03.2017 року на суму -794,99 грн., № РН-0000082 від 30.03.2017 року на суму - 65063,86 грн., № РН-0000081 від 30.03.2017 року на суму - 52488,00 грн. (т.1 а.с.161, 163-164, 167, 172, 175, 177-179, 181-182), товаротранспортними накладними перевізника ФОП ОСОБА_8 № 0000003 від 10.01.2017 року, № 0000004 від 13.01.2017 року, № 0000005 від 31.01.2017 року, № 0000006 від 03.02.2017 року, № 0000010 від 03.03.2017 року, № 0000012 від 30.03.2017 року (т.1 а.с.162, 166, 173, 176, 180, 183), рахунками фактурами № СФ-0000003 від 12.01.2017 року на суму - 18899,57 грн., № СФ-0000005 від 16.01.2017 року на суму - 32227,27 грн., № СФ-0000006 від 16.01.2017 року на суму - 1749,96 грн. (т.1 а.с.165, 171, 174), виписками по рахунках Торговий Дім Техагроторг № НОМЕР_8 від 13.01.2017 року, № 26001437335 від 26.01.2017 року, № 26001437335 від 30.01.2017 року, № 26001437335 від 24.02.2017 року, № 26001437335 від 02.03.2017 року, № 26001437335 від 03.03.2017 року, № 26001437335 від 10.03.2017 року, №26001437335 від 16.03.2017 року, № 26001437335 від 24.03.2017 року (т.1 а.с.184-192).

Також виписані податкові накладні №12 від 26.01.2017 щодо купівлі позивачем у ТОВ Галеонстрой шин атмосферного тиску 320/50 у кількості 10 шт. на загальну суму з ПДВ 1749,96 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 291,66 грн. (т.11 а.с.42), №14 від 30.01.2017 щодо купівлі позивачем шин атмосферного тиску 320/100 у кількості 126 шт. на загальну суму з ПДВ 22427,50 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 3737,92 грн. (т.11 а.с.45), №2 від 01.12.2016 щодо купівлі позивачем шин атмосферного тиску 320/164 у кількості 100 шт. на загальну суму з ПДВ 41899,20 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 6983,20 грн. (т.11 а.с.60), №14 від 24.02.2017 щодо купівлі позивачем шин атмосферного тиску 320/100 у кількості 180 шт. на загальну суму з ПДВ 38880 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 6480 грн. (т.11 а.с.125), №8 від 03.03.2017 щодо купівлі позивачем шин атмосферного тиску 350/164 у кількості 160 шт. на загальну суму з ПДВ 72798,72 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 12133,12 грн. (т.1 а.с.127), №4 від 02.03.2017 щодо купівлі позивачем шин атмосферного тиску 320/150 у кількості 3 шт. на загальну суму з ПДВ 794,99 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 132,50 грн. (т.11 а.с.130), №21 від 16.03.2017 щодо купівлі позивачем шин атмосферного тиску 300/100 у кількості 243 шт. на загальну суму з ПДВ 52488 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 8748 грн. (т.11 а.с.200), №31 від 24.03.2017 щодо купівлі позивачем шин атмосферного тиску 350/164 у кількості 143 шт. на загальну суму з ПДВ 65063,86 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 10843,98 грн. (т.11 а.с.204).

В подальшому шини реалізовані ПП Ремсинтез (т.12 а.с.9-12, 166, 195, т.21 а.с.140-153, 167-175, т.22 а.с.11-12, 15-18, 61-64, 143-149).

Придбані товари використані у власній господарській діяльності позивача, що підтверджується відповідними проведеннями бухгалтерського обліку (проведення по бухгалтерському обліку підтверджується також актом перевірки, аркуш 17 акту перевірки), а саме: Дебет 281 Товари - кредит рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками, Дебет 902 Собівартість придбаних та реалізованих товарів - кредит 281 Товари, Дебет 79 Фінансові результати кредит - 902 Собівартість придбаних та реалізованих товарів, Дебет 702 Доходи від реалізації товарів - кредит 79 Фінансові результати (т.1 а.с.36).

Контролюючим органом зроблено висновок про те, що операції з придбання у ТОВ Галеонстрой шин атмосферних в асортименті не відбулися, у зв`язку з чим ТОВ ТД Техагроторг безпідставно віднесено до складу податкового кредиту, суми податку на додану вартість у сумі 48667 грн. Вказаний висновок мотивований тим, що у контрагента платника відсутні необхідні трудові ресурси та основні засоби, відсутні первинні документи про придбання вказаного товару, а також існує кримінальне провадження стосовно посадових осіб контрагента (т.1 а.с.30-37).

Так, судом встановлено що ТОВ Галеонстрой зареєстровано як юридична особа 14.06.2010, основним видом діяльності є виробництво гумових шин, покришок і камер, відновлення протектора гумових шин і покришок (т.1 а.с.221-224).

Перевіряючими в акті перевірки зазначено, що ТОВ Галеонстрой було платником ПДВ з 06.08.2010, але з 31.10.2019 свідоцтво платника ПДВ анульовано за рішенням контролюючого органу. При цьому, суд звертає увагу, що господарські взаємовідносини між позивачем та цим контрагентом були у січні березні 2017 року, тобто у цей період ТОВ Галеонстрой було платником ПДВ. До того ж, у період січень березень 2017 року чисельність працівників ТОВ Галеонстрой складала 13 осіб.

Також, суд зазначає, що відсутність у контрагента добросовісного платника податку матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Аналогічна ситуація може мати місце з основними засобами, вони можуть перебувати в користуванні за договорами оренди, лізингу тощо.

На такий факт звертає увагу і Верховний Суд, зокрема в рішеннях у справах від 24.01.2019 №810/2741/17 (адміністративне провадження №К/9901/63386/18), від 21 травня 2019 року № 820/2516/17 (адміністративне провадження №К/9901/9287/19).

Щодо посилання відповідача на здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні за фактом ухилення від сплати податків, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України щодо службових осіб ТОВ Галеонстрой, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Оцінка документів як письмових доказів здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого в статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною другою якої визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Сама собою наявність кримінальних проваджень за фактами ухилення від сплати податків не є беззаперечним доказом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків усіх господарських операцій, здійснених між платником та його контрагентами.

Наведене правозастосування відповідає висновку Верховного Суду, викладеному, зокрема, в постановах від 09.07.2020 у справі №826/9561/17, від 04.09.2020 у справі №1640/2783/18, від 25.09.2019 у справі №817/992/15.

Оскільки відповідачем під час розгляду справи не надано інформації щодо наявності вироку відносно посадових осіб ТОВ Галеонстрой, то за встановлених обставин вчинення господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом, суд не може вважати таку інформацію належним доказом на підтвердження порушення позивачем вимог ПК України.

Додатково суд зазначає, що позивач не може нести відповідальності за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань. Адже поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення в нього додаткового обов`язку щодо контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування та трудового законодавства. Тож можливі порушення з боку контрагента-постачальника за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди не є безумовною підставою для висновку про порушення саме покупцем вимог податкового законодавства та позбавлення його права на формування податкових вигод за фактично вчиненою операцією. Такий висновок міститься в рішенні Верховного Суду від 17.01.2018 у справі №826/1244/13-а, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №160/3364/19.

При цьому відповідачем не доведено фактичне невиконання позивачем господарських операцій з його контрагентом, а його припущення щодо безтоварності господарських операцій не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства та не відповідають фактичним обставинам справи.

У лютому березні 2017 (сторінка 18 акту перевірки), позивачем, згідно договору купівлі-продажу №452 від 13.09.2016, придбано у ТОВ Техноторг Дон комплектуючі до сільськогосподарської техніки (сошник сівалки в сб.СЗ-3,6-5,4 н/з зі зміщенням (виробництво Червона зірка) - Україна. (т.1 а.с.37-40, т.11 а.с.87).

На підтвердження реальності господарських операцій позивачем надані видаткові накладні №К-33756 від 23.02.2017 року на суму - 29416,90 грн., №К-29732 від 20.02.2017 року на суму - 73542,24 грн., №К-23948 від 13.02.2017 року на суму - 132376,03 грн., №К-59329 від 15.03.2017 року на суму - 48000,00 грн., №К-50340 від 09.03.2017 року на суму - 88250,69 грн., №К-56887 від 14.03.2017 року на суму - 43200,00 грн., №К-46515 від 06.03.2017 року на суму - 23520,10 грн., №К-44671 від 03.03.2017 року на суму - 1053,36 грн. (т.1 а.с.195, 197, 199, 201, 203, 205, 207, 209), товарно-транспортні накладні перевізника ФОП ОСОБА_8 б/н від 23.02.2017року, б/н від 20.02.2017року, б/н від 13.02.2017року, б/н від 15.03.2017року, б/н від 09.03.2017року, б/н від 14.03.2017року, б/н від 06.03.2017року, б/н від 03.03.2017 року (т.1 а.с.196, 198, 200, 202, 204, 206, 208, 210), виписки по рахунках Торговий Дім Техагроторг № НОМЕР_8 від 10.02.2017 року, №26001437335 від 16.02.2017 року, №26001437335 від 20.02.2017 року, №26001437335 від 27.02.2017 року, №26001437335 від 03.03.2017 року, №26001437335 від 09.03.2017 року, №26001437335 від 13.03.2017року, №26001437335 від 15.03.2017 року, №26001437335 від 27.03.2017 року, №26001437335 від 31.03.2017 року (т.1 а.с.136-145).

Також виписані податкові накладні №42971 від 27.02.2017 щодо купівлі позивачем у ТОВ Техноторг-Дон зкидача апарату Веста-Україна на загальну суму з ПДВ 1053,36 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 175,56 грн. (т.11 а.с.123), №44898 від 03.03.2017 щодо купівлі позивачем у ТОВ Техноторг-Дон сошника сівалки С3-3,6-5,4 (вир-во Червона зірка - Україна) у кількості 20 штук на загальну суму з ПДВ 23520,10 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 3920,02 грн. (т.11 а.с.133), №44898 від 03.03.2017 щодо купівлі позивачем у ТОВ Техноторг-Дон сошника сівалки С3-3,6-5,4 (вир-во Червона зірка - Україна) у кількості 72 штук на загальну суму з ПДВ 88250,69 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 14708,45 грн. (т.11 а.с.136), №44898 від 03.03.2017 щодо купівлі позивачем у ТОВ Техноторг-Дон сошника сівалки в сб С3-3,6-5,4 н/з зі зміщенням (вир-во Червона зірка - Україна) у кількості 36 штук на загальну суму з ПДВ 43200 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 7200 грн. (т.11 а.с.147), №58203 від 15.03.2017 щодо купівлі позивачем у ТОВ Техноторг-Дон сошника сівалки в сб С3-3,6-5,4 н/з зі зміщенням (вир-во Червона зірка - Україна) у кількості 40 штук на загальну суму з ПДВ 48000 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 8000 грн. (т.11 а.с.150).

В подальшому сошники сівалки С3-3,6-5,4 (вир-во Червона зірка - Україна), сошники сівалки в сб С3-3,6-5,4 н/з зі зміщенням (вир-во Червона зірка - Україна), а також зкидач апарату Веста Україна реалізовані ПП Ремсинтез (т.21 а.с.154-166, 176-179, т.22 а.с.104-105, 114-115, 140-142, 155-156, 216-218).

ТОВ Техноторг-Дон зареєстровано як юридична особа 14.11.2001 року, платником ПДВ з 17.12.2001, основний вид діяльності неспеціалізована оптова торгівля, виробництво машин і устаткування для сільського та лісового господарства (т.1 а.с.225-232).

Також, суд враховує, що ТОВ Техноторг-Дон, на виконання ухвали суду, надано відповідь, в якій зазначено, що дійсно між їх підприємствами були взаємовідносини в лютому березні 2017 року. Проте, товариство позбавлено об`єктивної можливості надати належним чином завірені копії первинних документів про господарські взаємовідносини з ТОВ «ТД «Техагроторг», оскільки такі документи знищені через закінчення строку зберігання. На підтвердження надано копію наказу від 11.01.2021 (т.2 а.с.185-186).

У своїй постанові від 30.01.2018 у справі № 1570/5614/2012 Верховний Суд зазначив, що підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

З огляду на викладене, здійснення господарських операцій з придбання товарів, які підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, слугують підставою для формування податкового кредиту на суму податку, сплачену у разі здійснення таких операцій.

Контролюючий орган при обґрунтуванні в акті перевірки своїх висновків про безтоварність операцій посилається на інформацію, яка міститься в його базах даних, не подаючи при цьому будь-яких додаткових доказів, які би підтверджували його позицію.

Однак інформація з баз даних ДПС не може вважатися належним доказом. Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що дії контролюючого органу стосовно внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок здійснення заходів податкового контролю, є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків щодо збирання доказової інформації про наявність чи відсутність документального підтвердження даних податкового обліку, які не створюють для платника самостійного юридичного наслідку (постанови від 22.08.2018 у справі №820/7754/13-а, (адміністративні провадження №К/9901/4525/18, №К/9901/4526/18), від 08.08.2018 у справі №804/14087/13-а, адміністративне провадження №К/9901/8265/18.

Підміна контрагентом товарних позицій, а саме постачання товарів, робіт, послуг, по яких відсутні зареєстровані податкові накладні, що було виявлено під час моніторингу ЄРПН ТОВ Техноторг-Дон, не є зоною відповідальності позивача, до податкових накладних якого у контролюючого органу ніяких претензій.

Позивач не зобов`язаний відстежувати джерело походження товару, який реалізовувався його контрагентами, а в разі встановлення контролюючим органом таких фактів відповідальність має нести саме та особа, яка вводить товар в обіг, а не добросовісний набувач.

Крім того, суд зауважує, що контролюючим органом проведено аналіз даних ЄРПН лише за період лютий березень 2017 року щодо придбання ТОВ Техноторг-Дон товарів, проте не досліджено попередні періоди (залишки товарів), в яких і відбулося придбання товарів, які в подальшому були реалізовані позивачу.

У липні 2017 позивачем було проведено господарські операції з постачання ФГ Глуган М.М. сівалки СРЗ-5.4 та транспортного пристрою до неї (СРЗ 00.470). На підтвердження реальності господарських операцій, позивачем надані податкові накладні №4 від 10.07.2017 року на загальну суму з ПДВ - 20000,00 грн., в т.ч. ПДВ в розмірі 3333,33 грн., №7 від 19.07.2017 року на суму загальну суму з ПДВ - 305100,00 грн., в т.ч. ПДВ в розмірі 50850 грн. (т.1, а.с.146-149), акт надання послуг перевезення вантажу №345 від 25.07.2017 року, автомобілем БАЗ Т 713.12, державний номер НОМЕР_1 , перевізник ПП Ремсинтез (т.1 а.с.150-151), виписки по рахунках Торговий Дім Техагроторг № НОМЕР_8 від 10.07.2017 року, № 26001437335 від 19.07.2017 року (т.1 а.с.193-194).

Відповідно до даних акту перевірки, факт наявності видаткової накладної від 24.07.2017 № 126 на суму 325100 грн. та ТТН № Р276 від 24.07.2017 року відповідачем не заперечується (т.1 а.с.40). Зокрема зазначено, що перевезення було здійснено транспортним засобом БАЗ Т 713.12, перевізник ПП Ремсинтез, водій ОСОБА_9 , ДНЗ НОМЕР_1 (т.1 а.с.40-45).

Разом з тим, контролюючим органом зроблено висновок про нереальність проведеної господарської операції між ФГ Глуган М.М. та позивачем, мотивуючи тим, що згідно даних з мережі інтернет за номерним знаком НОМЕР_1 значиться автомобіль Мерседес БЕНЦ, технічні характеристики якого не дозволяють провести транспортування сівалки СРЗ-5.4. (т.1 а.с.42).

Фактично в ТТН №Р276 від 24.07.2017 року та в акті надання послуг №345 від 25.07.2017 року допущена технічна помилка в ДНЗ автомобіля, а саме замість номеру НОМЕР_2 зазначено НОМЕР_1 . Однак, як видно з технічних характеристик автомобіля, які зазначені в техпаспорті, то в акті перевірки та в ТТН, це є саме технічною помилкою, яка була допущена при друкуванні акту надання послуг і не вплинула на надану послугу, на сплату податків і на постачання товару.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу; товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно з пунктами 11.1, 11.4 зазначених Правил основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб`єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом.

Разом з тим, вказані Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документ обумовлений вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна не є документом первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Відтак, висновок податкового органу щодо не підтвердження факту поставки у зв`язку з наявністю окремих недоліків ТТН або навіть її відсутністю не можна вважати обґрунтованим, оскільки за умови наявності інших належних доказів товарності, ненадання зазначених документів не позбавляє платника права на формування податкового кредиту. Товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є первинним документом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг. При цьому товарно-транспортна накладна не є документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей, наявність або відсутність товарно-транспортних накладних та недоліки у їх оформленні не є підставою для висновків про безтоварність господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у зобов`язаннях платника податків (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №821/589/17, від 28.08.2018 у справі 820/20188/14 адміністративне провадження №К/9901/9552/18.

Копії документів на автомобіль БАЗ, ДНЗ НОМЕР_2 , який перевозив сівалку СРЗ-5.4, додані до матеріалів справи (т.1 а.с.170).

З огляду на викладене, наявні документи свідчать про реальність перевезення сівалки СРЗ-5.4 та про помилки у ДНЗ під час перевірки автомобіля, який перевозив товар.

Крім того, суд враховує, що ФГ Глуган М.М. 03.04.2014 зареєстровано як юридична особа, є платником ПДВ з 01.12.2016, основний вид діяльності вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. (т.1 а.с.233-236).

Також, суд враховує, що ФГ Глуган М.М. (яке перейменовано у ФГ «С.Ю.Аграрій»), на виконання ухвали суду, надано первинні документи щодо укладення останнім з позивачем договору купівлі-продажу №96с від 10.07.2017, а також його виконання, зокрема, копії: акту прийому-передачі товару, товарно-транспортної накладної, податкових накладних, а також оплати вартості придбаного товару (т.2 а.с.190-198).

Додатково суд зазначає, що контролюючим органом в акті перевірки зазначено, що підприємство створене без ділової мети.

Відповідно до пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Для цілей оподаткування вважається, що операція здійснена з нерезидентами, не має розумної економічної причини (ділової мети), якщо:

головною ціллю або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків;

у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов`язаних осіб.

Вищевикладене не означає обов`язкової прибутковості кожної окремої операції, адже в аналізованих нормах йдеться не про позитивний фінансовий результат та не про прибуток як об`єкт оподаткування, а про дохід як один з елементів обчислення бази оподаткування. Господарська операція, спрямована на отримання доходу, не завжди може мати позитивний економічний ефект, що є об`єктивним процесом здійснення господарської діяльності, яка опосередковується комерційним ризиком неодержання очікуваного доходу.

Разом з цим, віднесення таких операцій до господарських можливе лише за умови належного обґрунтування платником податку економічних причин чи ділової мети (зважаючи на ризики підприємницької діяльності) укладення угод за ціною нижчою за виробничу собівартість з наданням відповідних доказів.

Наведений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 09.06.2015 року у справі №21-289а15, та Верховного Суду, викладеній у постановах від 27.02.2020 у справі №440/1503/19, від 17.12.2021 у справі №П/811/433/16.

Натомість відповідачем не доведено, що головною ціллю або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків, або ж у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов`язаних осіб.

Крім того, відповідач вибірково зробив висновок про відсутність ділової мети, взявши та дослідивши лише господарські операції позивача з конкретно вибраними контрагентами ТОВ Галеонстрой, ТОВ Техноторг Дон, ФГ Глуган М.М., при цьому не досліджуючи усю його господарську діяльність за конкретний період з іншими контрагентами. Навіть якщо позивач з якоїсь одної господарської операції (операцій) не отримав прибуток, то це не свідчить про відсутність ділової мети, адже наприклад продаж залишків певного товару для економії місця на складах та закриття певних груп товару по бухгалтерських документах для спрощення діяльності має на меті ефективне управління наявними ресурсами.

Натомість позиція позивача про відсутність у відповідача прав досліджувати ділову мету підприємства на час здійснення перевірки не знайшла свого підтвердження.

Також позивачем надані докази оренди офісних та складських приміщень (т.21 а.с.138-139, т.23 а.с.3).

До того ж, ПП «Ремсинтез» на виконання вимог ухвали суду щодо підтвердження або спростування взаємовідносин з ТОВ ТД «Техагроторг», повідомило, що у період з 01.01.2017 по 02.12.2019 фінансово-господарські взаємовідносини з позивачем здійснювало ПП «Ремсинтез», а з 03.12.2019 року ТОВ «Ремсинтез», що є правонаступником прав, обов`язків та майна ПП «Ремсинтез», надавши належним чином завірені копії первинних документів, які підтверджують фінансово-господарські взаємовідносини ПП «Ремсинтез» з ТОВ «ТД «Техагроторг» у 2017-2018 роках: договори, видаткові та податкові накладні, ТТН, акти приймання-передачі, розрахункові та платіжні документи. (т.3 а.с.1-201, т.т.4-9)

ПП «Ремсинтез» зареєстровано як юридична особа 01.12.2000 (в подальшому ТОВ «Ремсинтез»), основним видом діяльності є 28.30 «Виробництво машин і устаткування для сільського та лісового господарства».

Фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «ТД «Техагроторг» здійснювались на підставі договорів суборенди нежитлового приміщення №3/01 від 03.01.2017 року; купівлі - продажу №2 від 03.01.2017 року та №1 від 23.09.2020 року; надання транспортних послуг №1 від 03.01.2017 року. Згідно договорів купівлі-продажу ПП «Ремсинтез» відвантажує покупцеві ТОВ «ТД «Техагроторг» виготовлену сільськогосподарську техніку, комплектуючі до неї. Зберігання та транспортування купленої техніки зазначене в договорах суборенди та надання транспортних послуг укладених між ТОВ «ТД «Техагроторг» та ПП «Ремсинтез».

Транспортування продукції здійснювалось на підставі укладеного між ПП «Ремсинтез» та ТОВ «ТД «Техагроторг» договору надання транспортних послуг №1 від 03.01.2017 року.

Факти отримання ТОВ «ТД «Техагроторг» (покупець) товарно-матеріальних цінностей від ПП «Ремсинтез» (продавець) засвідчені підписом директора, або менеджерів зі збуту на видаткових накладних та відбитком печатки підприємства. Прийняття товару на склад ПП «Ремсинтез» (покупець) від постачальника ТОВ «ТД «Техагроторг» (продавець) здійснював комірник підприємства на підставі виписаної постачальником видаткової накладної, у якій зазначено номенклатуру, кількість відвантаженого товару та його вартість. Видаткові накладні на надходження продукції та на повернення продукції постачальнику підписані директором підприємства та скріплені печаткою. Всі господарські операції ПП «Ремсинтез» по взаємовідносинах з ТОВ «ТД «Техагроторг» документально оформлені та відображені в бухгалтерській, податковій, фінансовій та статистичній звітності «Фінансова звітність малого підприємства» в Формі №1-М «Баланс» та в Формі № 2-М «Звіт про фінансові результати».

З огляду на досліджені документи, надані пояснення представників сторін, акту перевірки, відповідач не заперечує документальне оформлення господарських операцій ТОВ Торговий Дім Техагроторг з його контрагентами ТОВ Галеонстрой, ТОВ Техноторг Дон, ФГ Глуган М.М. за період з січня 2017 року по листопад 2018 року включно, в тому числі реєстрації податкових накладених в ЄРПН, подання декларацій з ПДВ, податку на прибуток, визначення податкового кредиту з ПДВ, від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду та від`ємного значення з податку на прибуток. Натомість відповідач стверджує, що вказані господарські операції здійснені лише на папері без здійснення руху товарів в реальності.

Судом встановлено здійснення господарських операцій ТОВ Торговий Дім Техагроторг з придбання та постачання товарів з ТОВ Галеонстрой, ТОВ Техноторг Дон, ФГ Глуган М.М. за період з січня 2017 року по листопад 2018 року включно, тому висновки відповідача щодо безтоварності господарських не знайшов свого підтвердження.

Стосовно встановленого контролюючим органом в акті перевірки не проведення ТОВ Торговий дім Техагроторг коригування в сторону зменшення суму податковою кредиту у травні 2017 року на суму 7125,00 грн., що вплинуло при визначенні сум податкового кредиту, то ТОВ Торговий дім Техагроторг двічі перераховувало кошти ПП "РЕМСИНТЕЗ" в розмірі по 42749,96 грн., в т.ч. ПДВ 20% -7124,99 грн. згідно рахунку на оплату №214 від 10.05.2017 (т.5 а.с.162) платіжними дорученнями №188 від 12.05.2017 об 11 год. 57 хв. та №190 від 10.05.2017 о 12 год. 25 хв.

ПП "РЕМСИНТЕЗ" надало ТОВ Торговий дім Техагроторг листа №12/05 від 12.05.2017 про повернення помилково перерахованих коштів та згідно платіжного доручення №1118 від 12.05.2017 покупець повернув продавцю попередню оплату в сумі 42749,96 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 7124,99 грн. (т.5 а.с.162).

На отримані та повернені кошти ПП "РЕМСИНТЕЗ" не складав податкову накладну та не готував розрахунок коригування у зв`язку з тим, що операція по надходженню та поверненню коштів здійснена в одному і тому ж періоді - 12.05.2017.

Отже, ТОВ Торговий дім Техагроторг у відповідності до вимог Податкового кодексу України, не зменшив суму податкового кредиту в розмірі 7125 грн. за травень 2017 року, оскільки податкова накладна № 21 від 12.05.2017 виписана ПП "РЕМСИНТЕЗ" правильно, з урахуванням проведеної оплати.

Зазначену на ст.38 акта перевірки №33/11-28-07-02/37482018 від 16.10.2020 податкову накладну №10 від 04.05.2017 року, яка зареєстрована в ЄРПН 15.05.2017 року (т.1. а.с.57) за №9090025635 ПП "РЕМСИНТЕЗ" виписало ТОВ ТД"ТЕХАГРОТОРГ" на підставі отриманих коштів на поточний рахунок по платіжному дорученню №182 від 04.05.2017.

Враховуючи вищевикладене, представники контролюючого органу на сторінці 38 акту перевірки зазначили про різні фінансово-господарські операції та помилково зазначили дату платіжного доручення 12.05.2020 та номер 1118 та зробили хибний висновок про те, що ТОВ ТД "ТЕХАГРОТОРГ" в порушення ст.192 ПК України не проведено коригування в сторону зменшення суми податкового кредиту у травні 2017 року на суму 7124,99 грн. по фінансово-господарських операціях з ПП "РЕМСИНТЕЗ".

Стосовно позиції представника позивача, що період лютий - березень 2017 року, знаходиться поза межами строку, наданого законодавцем для здійснення перевірки, тому не може братися до уваги під час складення акту, то суд зазначає наступне.

Пунктом 102.1 статті 102 ПК України визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Відповідно до пункту 137.5 статті 137 ПК України податкові декларації з податку на прибуток ТОВ Техагроторг подавались до контролюючого органу за звітний період, що дорівнює календарному року.

Пунктом 49.18 статті 49 ПК України визначено, що декларація з податку на прибуток підприємств подається протягом 60 календарних днів після останнього дня звітного періоду. Отже, граничний термін подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2017 рік є 01 березня 2018 року.

За звітний 2017 рік ТОВ ТД ТЕХЛГРОТОРГ подано податкову декларацію з податку на прибуток 16.01.2018 року за № 9295004410. Таким чином, граничний період проведення перевірки, який має право перевіряти контролюючий орган припадає до 01.03.2021 року. (01.03.2018+1095 днів).

Крім цього, пунктом 522 ПК України визначено, що на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 Кодексу.

Отже, враховуючи вищевикладене, контролюючим органом дотримано вимоги п.102.1 ПК України в частині проведення перевірки ТОВ ТД ТЕХЛГРОТОРГ за період з 01.01.2017 по 08.10.2020 року.

Щодо позиції відповідача несвоєчасного подання позивачем відповідей на запит, то вказані обставини не призвели до встановлення нової інформації чи даних. Крім того, в даній судовій справі не досліджується питання притягнення позивача до будь-якої відповідальності у зв`язку з несвоєчасною подачею відповідей на запит.

Щодо позиції відповідача, що ОСОБА_1 не могла виконувати покладені на неї обов`язки керівника та головного бухгалтера ТОВ ТД Техагроторг, оскільки, працювала в той час на іншому підприємстві - КНП ОКПЛ КОР, на якому працювала і на момент проведення даної перевірки, то суд зазначає, що податкову звітність до контролюючого органу у 2017 році подавав бухгалтер ОСОБА_6 , що підтверджується копіями податкових декларацій з податку на додану вартість за січень-березень та липень 2017 року та податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого із них податку (Форма 1-ДФ) за 2017 рік.

Крім того відповідачем не надані докази на підтвердження неможливості чи то заборони ОСОБА_1 поєднувати декілька видів робіт (відсутність освіти, часу, навичок, тощо).

Щодо роботи частини персоналу як на ТОВ ТД Техагроторг так і на ПП "РЕМСИНТЕЗ", то на підтвердження викладеного відповідачем не надані докази. Окрім того, вказане, не може свідчити про фіктивність господарських операцій.

Щодо позиції відповідача, що УІАП ГУ НП в Кіровоградській області листом від 16.12.2020 № 3007/05/29-2020 повідомлено, що перевіркою за обліками інформаційної підсистеми ГАРПУН інформаційно-телекомунікаційної системи Інформаційний портал Національної поліції України, фактів фіксації руху зазначених у запиті транспортних засобів (ВА 8226 BE, НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ) камерами з можливістю розпізнання державного номерного знаку на території Кіровоградської області за вказаний період не зафіксовано. (т.2 а.с.28) Отже, на думку відповідача отримана інформація від Регіонального сервісного центру МВС в Кіровоградській області та від УІАП ГУ НП в Кіровоградській області свідчать про відсутність можливостей та фактичного переміщення сільськогосподарської техніки (сівалок, культиваторів, тощо) від ТОВ ТД Техагроторг до покупців - сільськогосподарських підприємств, та які документально оформлені лише на папері без реального руху активів між зазначеними контрагентами, без фактичного здійснення господарської операції, то суд зазначає наступне.

Наказом МВС України від 13.06.2018 №497 затверджено Інструкцію з формування та ведення інформаційної підсистеми "Гарпун" інформаційно-телекомунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України", яка визначає порядок формування та ведення інформаційної підсистеми "Гарпун" (далі - ІП "Гарпун") інформаційно-телекомунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України" (далі - система ІПНП), призначеної для обробки відомостей про транспортні засоби (далі - ТЗ) усіх типів (автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них ТЗ та мопеди) та номерні знаки ТЗ (далі - номерні знаки), що розшукуються у рамках кримінального, виконавчого проваджень, проваджень у справах про адміністративні правопорушення, оперативно-розшукової діяльності, а також за ухвалою слідчого судді, суду.

Метою ІП "Гарпун" є: об`єднання інформації про розшук ТЗ та номерних знаків в єдиному інформаційному просторі з використанням сучасних інформаційних технологій, комп`ютерного та телекомунікаційного обладнання; забезпечення оперативного реагування та прийняття управлінських рішень посадовими особами органів (підрозділів) поліції щодо розшуку ТЗ та номерних знаків; моніторинг тимчасових потоків даних про номерні знаки, що надходять із систем відеофіксації, на предмет їх розшуку, одночасного перебування на різних ТЗ (номерні знаки - двійники), використання номерних знаків, що за даними Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ України (далі - ЄДР МВС) знищено; забезпечення взаємодії з державними та приватними виконавцями під час розшуку ТЗ боржника у виконавчому провадженні.

Отже, на обліках інформаційної підсистеми «ГАРПУН» інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» міститься інформація щодо транспортних засобів, які розшукуються у рамках кримінального, виконавчого проваджень, проваджень у справах про адміністративні правопорушення, оперативно-розшукової діяльності, а також за ухвалою слідчого судді, суду. Інформація зберігається в ІП "Гарпун" протягом одного року з дати її зняття, після чого автоматично знищується.

Таким чином, враховуючи, що транспортні засоби, на які був наданий запит відповідачем, не знаходяться у розшуку, а тим більше інформація надавалася у грудні 2020 року, а господарські взаємовідносини у позивача з контрагентами відбувалися у 2017 році (інформація зберігається в ІП "Гарпун" протягом одного року), вказана відповідь не може бути належним доказом про те, що транспортні засоби не пересувалися по автошляхам України у визначений час.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2020 року по справі №808/1507/18.

Крім того, жодних доказів, що підсистема ГАРПУН зберігає інформацію щодо автомобілів, які проїхали певною ділянкою траси без порушення правил дорожнього руху, до суду не надано. Як і не надано доказів на підтвердження можливості зберігання масиву інформації щодо усіх автомобілів які проїхали певною ділянкою траси, починаючи з 2017 року і до 16.12.2020.

До того ж, відсутні докази на підтвердження технологічної можливості підсистеми ГАРПУН пошуку автомобілів по номерам за попередні роки із зазначенням конкретної дати, часу, а також конкретної ділянки дороги на якій проїжджали авто.

Тому, з огляду на реальність господарських операцій ТОВ Торговий Дім Техагроторг з ТОВ Галеонстрой, ТОВ Техноторг Дон, ФГ Глуган М.М. за період з січня 2017 року по листопад 2018 року включно, висновки відповідача щодо завищення доходів від реалізації товарів при не підтвердженні реальності операцій на суму 14240513,00 грн., в т.ч. за 2017 рік на суму 1340342,00 грн., за 2018 рік на суму 1130171,00 грн. та одночасно завищення витрат з придбання товарів (послуг) від постачальників на суму 14282097,00 грн., в т.ч. за 2017 рік на суму 13132495,00 грн., за 2018 рік на суму 1149602,00 грн.; завищення від`ємного значення з податок на прибуток за 2018 рік на суму 19431,00 грн.; заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2984111,00 грн., у тому числі за 2017 рік на суму 2740642,00 грн., за 2018 рік на суму 243469,00 грн.; заниження суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 64 566,00 грн.; завищення суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2578697,00 грн., завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2643263,00 грн., а також завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) кредиту за період, що перевірявся, на загальну суму 339959,00 грн., не знайшли свого підтвердження та спростовані наданим первинними документами.

Таким чином податкові повідомлення-рішення від 20.11.2020 №000005240702, №000005250702, №00005280702, №000005290702, №000005300702 є протиправними та підлягають скасуванню.

Також позивач просить скасувати податкову вимогу ГУ ДПС у Кіровоградській області №14561-13 від 12.04.2021 про сплату ТОВ Торговий Дім Техагроторг податкового боргу у розмірі 4882199,38 грн., з яких основний платіж 3023468 грн., штрафні санкції 755867 грн. та пеня 1102864,38 грн.

Представник відповідача заперечує проти задоволення зазначеної позовної вимоги, оскільки податкова вимога є похідним документом відносно податкових повідомлень-рішень та у випадку повного чи часткового скасування податкових повідомлень рішень буде автоматично відкликана (т.2 а.с.150-151).

Відповідно до пп.60.1.4. п.60.1 ст.60 ПК податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Оскільки судом визнанні протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення на підставі яких винесена вимога №14561-13 від 12.04.2021, а тому вона також підлягає скасуванню.

Суд погоджується з доводами представника відповідача, стосовно того, що податкова вимога є похідним документом відносно податкових повідомлень-рішень, проте викладене не позбавляє можливості суду її скасувати для повного захисту порушених прав позивача.

Таким чином позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати на оплату судового збору у сумі 22700 грн. (т.1 а.с.19, 215) підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Представник позивача надав заяву щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 19000 грн. (т.25 а.с.227-231).

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною першою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За приписами ч.ч.3, 4 ст.134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Водночас частинами четвертою, п`ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу надано: договір про надання правової (правничої) допомоги б/н від 20.04.2021 (т.1 а.с.247-248), додаток до договору (т.25 а.с.232), свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю (т.1 а.с.249), ордер серії КР № 90693 (т.1 а.с.246), розрахунок суми гонорару за надану професійну правничу (правову) допомогу (т.25 а.с.233), квитанції до прибуткового касового ордера б/н від 20.04.2021, від 17.05.2021, від 12.07.2021, від 12.10.2021, від 22.11.2021 на підтвердження оплати адвокату коштів у розмірі 19000 грн. (т.25 а.с.234-235).

Згідно розрахунку сум гонорару за надану професійну правничу (правову) допомогу адвокатом виконані послуги на загальну суму 19000 грн.: вивчення та правовий аналіз документів 1000 грн., вивчення практики Верховного суду 1000 грн., ознайомлення з матеріалами справи 4 години - 4000 грн., підготовка та подання до суду заяви про уточнення позовних заяв - 1500 грн., участь у судових засіданнях 5 год. 5000 грн., підготовка та подання до суду заяви про вирішення питань про розподіл витрат, понесених позивачем під час розгляду справи - 2000 грн.). (т.25 а.с.233).

Умови щодо встановленого договором розміру гонорару адвоката відповідають приписам ст. 30 Закон України Про адвокатуру і адвокатську діяльність та п.1 ч.3 ст.134 КАС України, а саме, встановлені у фіксованому розмірі, не залежать від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеними.

Таким чином, дослідивши умови укладеного договору про надання правничої допомоги, докази, що свідчать про фактичне надання правничої допомоги, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача витрат за надання професійної правничої допомоги у розмірі 19000 грн.

Керуючись ст.ст.139, 243-246, 255, 293, 295-297, 371 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Техагроторг (25014, м.Кропивницький, вул. Перша Виставкова, 27б, ЄДРПОУ 37482018) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м.Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, ЄДРПОУ 43142606) про скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 20 листопада 2020 року №000005240702, №000005250702, №00005280702, №000005290702, №000005300702.

Скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 12 квітня 2021 року №14561-13.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Техагроторг (ЄДРПОУ 37482018) здійснені ним судові витрати: на оплату судового збору в сумі 22700,00 грн.; на професійну правничу допомогу у розмірі 19000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (ЄДРПОУ 43142606).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина