Рішення № 106470472, 28.09.2022, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 206/2943/22

Провадження № 2/206/1042/22

УХВАЛА

про залишеннязаяви безруху

28 вересня 2022 року Суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Румянцев О.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), третя особа Орган опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради (м. Дніпро, вул. 20-річчя Перемоги, буд.51) про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дітей з батьком та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

27 вересня 2022 року представник позивача звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дітей з батьком та стягнення аліментів.

Відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Перевіривши матеріали поданої заяви та доданих до неї документів, суддя приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав

Так в порушення п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України позивачем в позові не вірно зазначено по-батькові позивача ОСОБА_1 « ОСОБА_3 », замість вірного (згідно паспорту громадянина України) « ОСОБА_3 »

Відповідно до положень п.3 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення аліментів сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.

Оскільки позивачем заявлено, зокрема позовну вимогу про стягнення аліментів, суд зазначає, що в порушення п.3 ч.1 ст.176 ЦПК України останнім не зазначено ціну позову.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак, до позовної заяви документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, позивачем не додано.

Разом із позовною заявою надійшла заява в якій позивач просить звільнити його від судового збору або зменшити його розмір до 500,00 грн., обґрунтовуючи заяву тим, що він самостійно виховує двох дітей, дружина самоусунулась від утримання дітей, його дохід в службі таксі становить близько 12000,00 грн., коштів на утримання дітей не вистачає, окрім того з ним проживає мати пенсіонер, якій він також допомагає.

Положеннями ч.ч.1, 3ст.136 ЦПК України, передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно дост.8 Закону України «Про судовий збір»таст.136 ЦПК України, підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони.

Вказаною нормою передбачено право суду, а не його обов`язок щодо відстрочення від сплати судового збору, при цьому,статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Крім того, у пункті 29 Постанови пленуму ВССУ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснено, що відповідно до ст.8Закону України «Про судовий збір»єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Обов`язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний матеріальний стан позивача для цілей відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони покладається саме на позивача.

Статтею 8 ЗУ «Про судовий збір» передбачено відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, в тому числі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній рік.

Як вбачається зі змісту позовної заяви позивач зазначає, що працює в службі таксі та отримує стабільний дохід.

Суд вважає, що надані роздруківки з особистого кабінету служби таксі є недостатніми доказами на підтвердження скрутного матеріально становища позивача, оскільки будь-яких інших доказів на підтвердження того, що робота позивача в службі таксі є єдиним джерелом доходу та позивач не отримує доходів з інших джерел, останнім не надано.

Належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження скрутного матеріального становища позивача до матеріалів позовної заяви та безпосередньо до самої заяви, позивачем не надано. Таким чином, наведені позивачем у заяві доводи не дають достатніх підстав для звільнення від сплати судового збору та його зменшення до 500,00 грн., що відповідаєст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

З урахуванням викладеного, суддя приходить до висновку, заява позивача про звільнення від сплати судового збору та зменшення розміру судового збору до 500,00 грн. задоволенню не підлягає, оскільки наданих позивачем доказів недостатньо для вирішення питання про звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру з урахуванням майнового стану сторони.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" передбачено, що розмір прожиткового мінімуму з 01 січня 2022 року встановлено у розмірі 2481 грн.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4розміру прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб.

Таким чином, позивачу за заявлені позовні вимоги не майнового характеру про розірвання шлюбу та про визначення місця проживання дітей з батьком, слід сплатити судовий збір з урахуванням п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» та подати до суду відповідну квитанцію.

В свою чергу, суддя звертає увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст.ст.175, 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

На підстави викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дітей з батьком та стягнення аліментів - залишити без руху.

Запропонувати позивачу усунути вказані недоліки позовної заяви у п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Для сплати судового збору повідомляю реквізити: Отримувач коштів ГУК у Дн-кій обл./Сам.р/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155 Банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.) Код банку отримувача (МФО) 899998 Рахунок отримувача UA408999980313181206000004634 Кодкласифікації доходівбюджету 22030101 Призначення платежу*;101;_____(код *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податківфізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Самарський районний суд м. Дніпропетровська (назва суду, де розглядається справа) https://sm.dp.court.gov.ua/sud0436/gromadyanam/zbir/.

У випадку невиконання в строк позивачем вимог закону вказаних в ухвалі судді, заява буде визнана неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.П.Румянцев