Ухвала суду № 106430499, 22.09.2022, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №761/6087/22

Провадження №2-з/752/382/22

УХВАЛА

про повернення заяви про забезпечення позову

22 вересня 2022 року м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кордюкова Ж.І., розглянувши заяву представника позивача адвоката Кравця Ростислава Юрійовича про забезпечення позову ОСОБА_1 до Громадської організації «Всеукраїнське об`єднання «Автомайдан», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 про визнання інформації недостовірною та такою, що ганьбить честь, гідність та ділову репутацію,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Голосіївського районного суду міста Києва знаходиться цивільна справа №761/6087/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Громадської організації «Всеукраїнське об`єднання «Автомайдан», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 про визнання інформації недостовірною та такою, що ганьбить честь, гідність та ділову репутацію.

Адвокат Кравець Ростислав Юрійович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення вищезазначеної позовної заяви шляхом заборони усім постачальникам електронних комунікаційних мереж та послуг, які надають послуги і постачання інтернету на території України та включені до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій, розпорядником якого є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку, здійснювати доступ до веб-посилання, на якому розміщена спірна публікація з недостовірною інформацією про позивача та яка є предметом спору, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1. Контроль за виконанням ухвали про забезпечення позову представник позивача просив покласти на Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій разом з Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку.

Заяву обґрунтувано тим, що позивачем пред`явлено позов до суду про визнання інформації недостовірною та такою, що ганьбить честь, гідність та ділову репутацію, оскільки відповідач поширив у мережі інтернет відносно нього неправдиву інформацію про те, що він в стані алкогольного сп`яніння внаслідок ДТП убив двох дітей. Вказана інформація вплинула на репутацію позивача як судді, громадянина та науковця, а також на аналогічні немайнові права його близьких осіб. Обвинувативши позивача публічно та безпідставно у скоєнні тяжкого злочину перед великою кількістю громадян України, що ознайомилися та продовжують ознайомлюватися з цією інформацією через інтернет, відповідач заподіяв шкоду честі, гідності та діловій репутації позивача. Незабезпечення позову призводить до того, що власники сайтів публікують спірну інформацію за новими посиланнями. Невжиття заходу забезпечення позову у разі його задоволення ускладнить ефективний захист та поновлення порушених прав позивача.

Розглянувши заяву, суд встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 ст. 149 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

В силу п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно з ч. 6 ст. 151 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ч. 1, 6, 8 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 8 ст. 14 ЦПК України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний підпис», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з ч. 9 ст. 14 ЦПК України суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи в електронній формі. Процесуальні та інші документи і докази у паперовій формі не пізніше трьох днів з дня їх надходження до суду переводяться в електронну форму та долучаються до матеріалів електронної судової справи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Положеннями ч. 8 ст. 43 ЦПК України встановлено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Водночас п. 15.1 п. 15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Відповідно до п. 15.15 п. 15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

04.10.2021 Державна судова адміністрація України офіційним листом повідомила міністерства, центральні органи виконавчої влади, облдержадміністрації, місцеві та апеляційні суди, Національну асоціацію адвокатів України та територіальні управління ДСА України про початок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС.

Листом повідомляється, що рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи(ЄСІТС).

Відповідно до пункту 2 параграфа 2 розділу 4 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон) підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя відповідного оголошення.

У газеті «Голос України» від 04.09.2021 №168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистеми (модулів) ЄСІТС «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку.

Таким чином, зазначені в оголошенні Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС офіційно функціонують з 05.10.2021.

Порядок використання електронного цифрового підпису врегульований Законом України «Про електронні довірчі послуги».

Положенням ч. 2 ст. 17 цього Закону встановлено, що електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, у яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.

Абзацом першим ч. 1 ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» передбачено, що кваліфікована електронна довірча послуга створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається кваліфікованим постачальником електронних довірчих послуг та включає надання користувачам електронних довірчих послуг засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки для генерації пар ключів та/або створення кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або перевірки кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Отже, надсилання процесуальних документів до суду в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до названого суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний кабінет».

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.02.2021 в справі №9901/335/20 та у постанові від 01.07.2021 у справі №9901/76/21.

Верховний Суд у постанові від 01.07.2021 по справі №9901/76/21 виходив із того, що «надсилання процесуальних документів до КАС ВС в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд» з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису. Заявник надіслав позов не за допомогою підсистеми «Електронний суд», а електронною поштою з використанням електронного цифрового підпису скаржника. Отже, матеріали позовної заяви не містять відомостей про підписання документа електронним цифровим підписом із застосуванням посиленого сертифіката відкритого ключа та перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на позовну заяву з використанням підсистеми «Електронний суд». Тож КАС ВС дійшов висновку про те, що заявник використав спосіб звернення до суду, який не передбачений чинним процесуальним законодавством».

Вивчивши заяву про забезпечення позову, приходжу до висновку, що вона не відповідає вимогам ч. 1 ст. 151 ЦПК України, оскільки представником позивача Кравцем Р.Ю. не підписана заява належним чином (не підписана електронним цифровим підписом), виходячи з наступного.

Заява про забезпечення позову була направлена представником позивача Кравцем Р.Ю. на електронну пошту суду та не підписана ним електронним цифровим підписом, тобто використано спосіб звернення до суду, який не передбачено чинним процесуальним законодавством.

Отже, формування заяви про забезпечення позову у підсистемі «Електронний суд» не здійснено, а докази перевірки електронного цифрового підпису із застосування посиленого сертифіката відкритого ключа та перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на дану заяву з використанням підсистеми «Електронний суд», відсутні.

При цьому, представник позивача не був позбавлений можливості направити відповідну заяву про забезпечення позову у паперовому вигляді, підписану власноруч, поштою.

За таких обставин, приходжу до висновку про повернення у заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. 149-153, 258, 260, 261, 353-354 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Повернути ОСОБА_1 заяву про забезпечення позову.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.

Суддя Ж. І. Кордюкова