Ухвала суду № 106423816, 26.09.2022, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/3803/22

Провадження № 4-с/346/9/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2022 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі головуючого судді Яремин М.П.

з участю: секретаря Сав`яка О.В.

заявника ОСОБА_1

державного виконавця Паращук М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 про зобов`язання державного виконавця Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) скасувати вчинений в межах виконавчого провадження арешт коштів боржника, накладений постановою про арешт коштів боржника, -

в с т а н о в и в:

в скарзі заявник зазначає, що 14.09.2022 року ним отримано відповідь начальника відділу ДВС у Коломийському районі, з якої вбачається, що арешт накладений на належні йому кошти в АТ КБ «ПриватБанк», не може бути знятий; надано для ознайомлення постанову про арешт коштів боржника, винесену 23.08.2022 року старшим державним виконавцем вказаного відділу ДВС Паращук М.В. за допомогою ЕЦП при примусовому виконанні дублікату виконавчого листа № 346/1363/21, виданого 28.06.2022 року Коломийським міськрайонним судом. За результатами накладеного арешту на кошти, які знаходяться на відкритому ним в АТ КБ «ПриватБанк» рахунку, він позбавлений можливості користуватися коштами, на які заборонено звертати стягнення. Згідно з довідкою цього банку від 12.09.2022 року на рахунок № НОМЕР_1 і додатковим рахункам договору № SAMDNWFC00002062598 від 28.02.2014 року надходять виплати із соціального фонду та пенсія з Пенсійного фонду.

Вважає, що рішення (дія/бездіяльність) державного виконавця про накладення арешту на кошти, які знаходяться на рахунку, який має спеціальний режим використання, є неправильним та таким, що порушує його законні права та інтереси, у зв`язку з чим він змушений звернутися до суду.

Тому заявник просить зобов`язати Коломийський відділ державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) скасувати вчинений в межах виконавчого провадження № 69700939 арешт його коштів як боржника у АТ КБ «ПриватБанк», що знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 і додатковим рахункам договору № SAMDNWFC00002062598 від 28.02.2014 року, який призначений для отримання соціальних виплат, та накладений постановою про арешт коштів боржника від 23.08.2022 року.

Заявник в судовому засіданні скаргу підтримав та просить скаргу задовольнити із вказаних підстав. Крім того, зазначив, що є одним із п`яти поручителів про стягнення заборгованості за кредитним договором, однак, до державного виконавця щодо з`ясування погашення заборгованості, в тому числі, іншими поручителя не звертався, а також не повідомляв відділ ДВС про спеціальний, на його думку, режим використання вказаного рахунку, який призначений для соціальних виплат та на який накладений арешт, а кошти йому необхідні для лікування та проживання.

Державний виконавець Коломийського відділу ДВС Паращук М.В. в судовому засіданні у вирішенні скарги покладається на розсуд суду. При цьому зазначила, що на виконанні у вказаному відділі перебуває виконавче провадження № 69700939, відкрите на підставі виконавчого листа, виданого 28.06.2022 року Коломийським міськрайонним судом, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Преміум Лігал Колекшн» (правонаступника ВАТ КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором в сумі 422155,79 грн. 23.08.2022 року за допомогою ЕЦП винесено постанову про арешт коштів боржника, яку надіслано банкам, згідно з якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та /або звернення стягнення на які заборонено законом. Ні банк, ні заявник не повідомляв відділ ДВС про статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та про цільове призначення коштів на рахунку. Вважає, що ухвала суду при наявності відповідних підстав для скасування арешту коштів боржника, може бути підставою для зняття такого арешту.

Суд, перевіривши матеріали справи, заслухавши вказаних учасників і, оцінивши досліджені докази в сукупності, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно зі ст. 451 вказаного Кодексу за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Судом встановлено, що 23.08.2022 року у ВП № 69700939 старшим державним виконавцем Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Паращук М.В винесено постанову про арешт коштів боржника при примусовому виконанні дубліката виконавчого листа № 346/1363/21, виданого 28.06.2022 року Коломийським міськрайонним судом, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь ВАТ КБ «Надра» (згідно ухвали № 346/4601/20 Коломийського міськрайонного суду від 12.11.2020 року стягувача замінено на ТзОВ «Преміум Лігал Колекшн») заборгованості за кредитним договором в сумі 422155,79 грн., накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 464669,36 грн. Копію постанови направлено до виконання до банківських, інших фінансових установ та сторонам виконавчого провадження (а.с. 6).

Відповідно до даних пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 (серії НОМЕР_3 ) від 04.05.2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є отримувачем пенсії як особа з інвалідністю ІІІ групи (а.с. 8).

Згідно з випискою по картці/рахунку НОМЕР_4 ( НОМЕР_1 ) і додатковим рахункам договору № SAMDNWFC00002062598 від 28.02.2014 року, виданою АТ КБ «ПриватБанк» від 12.09.2022 року вказано операції ОСОБА_1 за вказаним рахунком за період з 13.06.2022 року по 11.09.2022 року - виплати соціального фонду (соц.виплата) та виплати з Пенсійного фонду пенсія (а.с. 7)).

Листом № 21.12-20/62612 від 13.09.2022 року начальника ВДВС у Коломийському районі Івано-Франківської області В.Попик повідомлено ОСОБА_1 про те, що на виконанні у старшого державного виконавця вказаного відділу перебуває виконавче провадження № 69700939, відкрите на підставі виконавчого листа, виданого Коломийським міськрайонним судом, про солідарне стягнення з нього на користь ТзОВ «Преміум Лігал Колекшн» (правонаступника ВАТ КБ «Надра») заборгованості за кредитним договором в сумі 422155,79 грн. Виконавцем за допомогою ЕЦП винесено постанови про арешт коштів у банках-учасниках, в тому числі АТ КБ «ПриватБанк», а також повідомлено підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, передбачені ч. 4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 5).

Відповідно до статті 129-1 Конституції України cуд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

За змістом статей 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 18 цього Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Згідно з п.3 ч. 5 ст.19 зазначеного Закону боржник зобов`язаний за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

Статтею 56 вказаного Закону передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Як підтверджено матеріалами справи, державним виконавцем 23.08.2022 року винесено постанову про арешт коштів боржника та накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 (а.с. 6).

Згідно з абз.2 ч.2ст.48 зазначеного Закону забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно достатті 15-1Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно достатті 19-1Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно достатті 26-1Закону України "Про теплопостачання",статті 18-1Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно доЗакону України"Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до ч.3ст.52 Закону України «Про виконавче провадження»не підлягають арешту в порядку, встановленому цимЗаконом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Згідно з абз.2 ч.2 ст.59вказаного Законувиконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цимЗаконом, а також у випадку, передбаченому п.10 ч.1ст.34 цього Закону.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 34 Закону виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення, до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», її дочірня компанія «Газ України», публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз», постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення.

За п.1 ч.4ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» (Закон № 1404-VIII)підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженоїпостановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

З наведених норм права вбачається, що судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти боржника, що містяться на його рахунках у банківських установах.

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1404-VIII повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону № 1404-VIII.

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону № 1404-VIII).

Кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.

Кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат), та набули статусу вкладу.

Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд України у постанові від 24 червня 2015 року у справі № 6-535цс15.

Велика Палата Верховного Суду від зазначеного висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах не відступала.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 03.02.2021 року в справі № 756/1927/16-ц (провадження № 61-10611св20).

Таким чином, згідно зіст.52 вказаного Закону, покладений обов`язок на банк, а саме на АТ КБ «ПриватБанк», визначати статус рахунка та можливість накладення арешту на кошти на ньому, що свідчить про те, що постанова виконавця про накладення арешту на кошти боржника на вказаний рахунок виконана, банк не визнав цей рахунок та кошти на ньому такими, на якізакономзаборонено накладати арешт та звертати стягнення.

Таким чином, виходячи із дослідженого, суд вважає, що державним виконавцем правомірно винесено постанову про арешт коштів боржника. Доводиостаннього про зобов`язання зняти (скасувати) арешт з рахунку боржника, що накладений постановою про арешт коштів є необґрунтованими, оскільки накладаючи арешт на грошові кошти боржника, який не виконав рішення суду, державний виконавець в постанові зазначив, що арешт накладається на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника,крім коштів,що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які забороненозаконом, та належать боржнику. Отже, виконавцем при винесенні вказаної постанови не було порушено вимогЗакону України «Про виконавче провадження». Боржник ОСОБА_1 не довів, що надавав державному виконавцю достатніх документів на підтвердження того, що його рахунок, на який накладено арешт, має спеціальний режим використання, а також, що така інформація надходила до державного виконавця від АТ КБ «ПриватБанк», в якому відкрито відповідний рахунок. При цьому слід зазначити, що виконавець самостійно не може знати чи поширюється на певний рахунок спеціальний режим. Законодавство покладає таку функцію на фінансову установу. Отримуючи постанову про арешт коштів, фінансова установа не накладає арешт на кошти, що знаходяться на спеціальних рахунках, та повідомляє про це виконавця.

Тому відсутні підстави для зобов`язання виконавця скасувати арешт коштів боржника, що накладений відповідною постановою про арешт коштів.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України" від 05 липня 2012 року Європейський суд з прав людини повторює, що п.1 ст.6 Конвенції,inter alia, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також ЄСПЛ зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Таких правових позицій дотримується Верховний Суд в постанові від 10 вересня 2018 року у справі №905/3542/15.

На підставі наведеного, ст.129-1 Конституції України, ст. ст. 18, 19, 56, 74 Закону України «Про виконавче провадження», та, керуючись ст.ст. 18, 260, 261, 447-451 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

в задоволенні скарги ОСОБА_1 про зобов`язання державноговиконавця Коломийськоговідділу державноївиконавчої службиу Коломийськомурайоні Івано-Франківськоїобласті Південно-Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Івано-Франківськ)скасувати вчиненийв межахвиконавчого провадження№ 69700939арешт коштівборжника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 , у АТ КБ «ПриватБанк», що знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 і додатковим рахункам договору № SAMDNWFC00002062598 від 28.02.2014 року, який призначений для отримання соціальних виплат та накладений постановою про арешт коштів боржника від 23.08.2022 року, - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя Яремин М. П.