Рішення № 106420182, 21.09.2022, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/3671/22

пр. № 2-о/759/417/22

21 вересня 2022 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді: Шум Л.М.,

за участю секретаря судового засідання: Лешко О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Державний вищий навчальний заклад "Донецький національний технічний університет"про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

07.04.2022 року заявник звернувся до Святошинського районного суду м. Києва із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. В своїй заяві посилався на те, що він є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою про взяття на облік виданою Управлінням соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 30.05.2017 року № 3008-18971.

В 2022 році заявник набуває право на призначення пенсії за віком за умови наявності у нього страхового стажу не менше 29 років. При цьому зазначив, що його загальний трудовий стаж складає 42 роки, до якого входять майже 5 років (з 01.09.1979 по 12.06.1984) навчання в Донецькому політехнічному інституті за денною формою навчання.

В процесі зібрання та підготовки документів для подання в орган пенсійного забезпечення з питання призначення пенсії за віком, заявник виявив помилку в написанні прізвища в димломі про вищу освіту.

Так в період з 1979 р. по 1984 р.заявник навчався в Донецькому політехнічному інституті.

12 червня 1984 року на підставі рішення Державної екзаменаційної комісії № 56, заявник отримав диплом Донецького політехнічного інститута серії НОМЕР_1 про те, що він з 1979 р. по 1984 р. пройшов повний курс навчання за спеціальністю автоматика та телемеханіка і здобув кваліфікацію інженера-електрика .

Текст диплому виконаний на бланку українською та російською мовами.

В російському варіанті в графі "Настоящий диплом вьщан" зазначено " ОСОБА_1 ", українською мовою в графі "Цей диплом видано" зазначено " ОСОБА_1 ".

Прізвище однаково виконано в тексті диплому як в українському так і в російському варіанті, у зв"язку з чим замість правильного " ОСОБА_1 "було не вірно записано як " ОСОБА_1 ".

Згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 виданого 15.11.2001 р. Ворошиловським РВ УМВС України в місті Донецьку, прізвище заявника українською мовою записано як " ОСОБА_1 ".

Оскільки в тексті диплому була допущена помилка в написанні прізвища, заявник не може довести факт належності диплому саме йому, тому період навчання в Донецькому політехнічному інституті не буде зараховано органами ПФУ до загального трудового стажу, що призведеде до порушнення мого права на призначення пенсії за віком.

30 жовтня 2020 року заявник отримав експертний висновок Українського бюро лінгвістичних експертиз Національної академії наук України № 056/2255-а/З, згідно якого українські записи прізвища " ОСОБА_1 " (паспорт, запис ОСОБА_1 , свідоцтво про його народження, запис " ОСОБА_1 ", батько - " ОСОБА_6 ", мати - " ОСОБА_7 ", а також російський запис " ОСОБА_1 "(свідоцтво про шлюб, запис ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ) у документах, наданих для експертизи, а також інших документах зазначеної особи та її родичів є ідентичними.

В даному експертному висновку зазначено, що у практиці лінгвістичних експертиз спостерігаються непоодиноки випадки документальної фіксації некоректних українських записів прізвищ під впливом їх російської вимови або під впливом відповідних записів російською мовою. Зокрема, під впливом російської орфоепії та орфографії в українських документальних записах прізвищ трапляються випадки сплутування літер и / і та в основах. Ідентифікація таких орфографічно відмінних записів прізвищ у документах однієї особи або членів однієї родини грунтується на їх співвідношенні з типовими девіаціями, зумовленими наведеними вище причинами.

Тому, з метою виправлення допущеної помилки в написанні прізвища заявника, він 04.02.2022 року звернувся до Державного вищого навчального закладу "Донецький національний технічний університет" (правонаступник Донецького політехнічного інститута) із запитом про виготовлення дублікату диплому про вищу освіту серії НОМЕР_1 виданого 12.06.1984 року.

07.02.2022 Державний вищий навчальний заклад "Донецький національний технічний університет" надав відповідь № С-24/01-13, згідно якої виготовити дублікат диплома про вищу освіту не представляється можливим, у зв"язку з відсутностю у нього доступу до архіву документів, що підтверджують факт видачі зазначеного у запиті освітнього документу у зв"язку з тимчасовою окупацією міста Донецька та захопленням будівель та приміщень університету, у адміністрації ДВНЗ ДонНТУ відсутній доступ до архіву університету.

Тому просить встановити факт належності заявнику диплому Донецького політехнічного інститута серії КВ №635840.

Ухвалою суду від 26.04.2022 року відкрито провадження по справі (ас.34).

Заявник у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності та просив задовольнити його заяву (ас. 50).

Представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явився, надіслав на адресу суду лист в якому просить розглядати справу у його відсутність, за наявними в матеріалах справи документами (ас. 42-43).

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється. У зв`язку з чим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою про взяття на облік виданою Управлінням соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 30.05.2017 року № 3008-18971(ас. 16).

Судом встановлено, що позивач з 1979 р. по 1984 р.заявник навчався в Донецькому політехнічному інституті.

Судом встановлено, що 12 червня 1984 року на підставі рішення Державної екзаменаційної комісії № 56, заявник отримав диплом Донецького політехнічного інститута серії НОМЕР_1 про те, що він з 1979 р. по 1984 р. пройшов повний курс навчання за спеціальністю автоматика та телемеханіка і здобув кваліфікацію інженера-електрика .

Текст диплому виконаний на бланку українською та російською мовами.

В російському варіанті в графі "Настоящий диплом вьщан" зазначено " ОСОБА_1 ", українською мовою в графі "Цей диплом видано" зазначено " ОСОБА_1 ".

Прізвище однаково виконано в тексті диплому як в українському так і в російському варіанті, у зв"язку з чим замість правильного " ОСОБА_1 "було не вірно записано як " ОСОБА_1 "(ас.17).

Судом встановлено, що Згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 виданого 15.11.2001 р. Ворошиловським РВ УМВС України в місті Донецьку, прізвище заявника українською мовою записано як " ОСОБА_1 "(ас.10-14).

Судом втсановлено, що згідно експертного висновоук Українського бюро лінгвістичних експертиз Національної академії наук України № 056/2255-а/З, згідно якого українські записи прізвища " ОСОБА_1 " (паспорт, запис ОСОБА_1 , свідоцтво про його народження, запис " ОСОБА_1 ", батько - " ОСОБА_6 ", мати - " ОСОБА_7 ", а також російський запис " ОСОБА_1 "(свідоцтво про шлюб, запис ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ) у документах, наданих для експертизи, а також інших документах зазначеної особи та її родичів є ідентичними.

В даному експертному висновку зазначено, що у практиці лінгвістичних експертиз спостерігаються непоодиноки випадки документальної фіксації некоректних українських записів прізвищ під впливом їх російської вимови або під впливом відповідних записів російською мовою. Зокрема, під впливом російської орфоепії та орфографії в українських документальних записах прізвищ трапляються випадки сплутування літер и / і та в основах. Ідентифікація таких орфографічно відмінних записів прізвищ у документах однієї особи або членів однієї родини грунтується на їх співвідношенні з типовими девіаціями, зумовленими наведеними вище причинами(ас.18).

Частиною 1статті 293 ЦПК України передбачено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 293ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження також справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Юридичні факти - це обставини чи життєві факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Встановлення юридичних фактів у порядку окремого провадження сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих немайнових чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.

Відповідно до листа ВСУ від 01.01.2012 р. «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в разі, якщо установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду. Проте сам по собі факт належності документу не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають з цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» встановлено, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства. Разом з тим суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв`язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв`язку з обставинами військового часу , а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.

Оскільки встановлення даного факту має для заявника юридичне значення, а можливість внести зміни в документи в позасудовому порядку не можливо, вказаний юридичний факт підлягає встановленню в судовому порядку.

Таким чином, виходячи з наведеного, дослідивши усі надані суду докази у їх сукупності, перевіривши відповідність вимогам діючого законодавства України, суд вважає за необхідне встановити факт належності ОСОБА_1 диплому Донецького політехнічного інституту серії НОМЕР_1 .

Враховуючи викладене суд вважає за необхідне задовольнити заявлені ОСОБА_1 вимоги.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 263-265, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Державний вищий навчальний заклад "Донецький національний технічний університет"про встановлення факту, що має юридичне значення я - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 диплому Донецького політехнічного інститута серії НОМЕР_1 , виданого ОСОБА_1 про те , що він з 1979 року по 1984 рік пройшов повний курс навчання за спеціальністю автоматика та телемеханіка і здобув кваліфікацію інженера-електрика, дата видачі 12 червня 1984 року за реєстраційним номером 56 .

одання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя : Л.М. Шум