Вирок № 10641988, 20.07.2010, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 1-209/10

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Ковель 20 липня 2010 року

Ковельський міськрайонним суд Волинської області

в складі: головуючого судді Лесика В.О.

при секретарі Федорук Г.Б.

з участю прокурора Вальчук А.П.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

підсудного ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ковелі справу про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та жителя с.Скулин Ковельського району, освіта середня спеціальна, не одруженого, не працюючого, судимого: 06.02.2006 року Ковельським міськрайонним судом за ч.2 ст.307 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна , звільнений умовно-достроково 21.12.2009 року терміном на 1 рік 11 місяців 3 дні,-

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,-

в с т а н о в и в:

підсудний ОСОБА_3 13 квітня 2010 року близько 23.00 години, перебуваючи в стані алкогольного спяніння в приміщенні будинку АДРЕСА_1, що належить потерпілому ОСОБА_4, під час конфлікту, що виник на грунті неприязних стосунків, умисно наніс потерпілому удар ножем в живіт, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у виді проникаючого ножового поранення черевної порожнини із подвійним наскрізним ушкодженням тонкої кишки, ушкодженням брижі тонкої кишки з вираженою кровотечею, гемоперитоніуму, які за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.

В судовому засіданні підсудний свою вину у скоєнні вказаного злочину визнав частково і по суті предявленого обвинувачення показав, що дійсно 13 квітня 2010 року перебував в будинку по АДРЕСА_1, разом з потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 вживали спиртні напої. Потерпілий на деякий час вийшов з будинку, а повернувшись наказав усім залишити будинок. Коли він висловив заперечення, то потерпілий наніс йому два чи три удари головою в обличчя, а він в свою чергу образившись , у відповідь наніс потерпілому удар ножем в живіт. Конкретних обставин конфлікту та заподіяння тілесних ушкоджень не памятає через стан алкогольного спяніння. У скоєному розкаюється, заподіяні потерпілому збитки відшкодував. Цивільний позов лікувального закладу визнає повністю.

Крім часткового визнання вини самим підсудним , його винність у скоєнні інкримінованого злочину доводиться зібраними та дослідженими доказами по справі і зокрема:

- показаннями потерпілого ОСОБА_4, який в судовому засіданні підтвердив, що 13 квітня 2010 року ввечері разом із ОСОБА_3, ОСОБА_7 та братами ОСОБА_6 перебував в належному йому після смерті бабусі будинку по АДРЕСА_1, де розпивали спиртні напої. На деякий час він вийшов з будинку, а повернувшись побачив безлад, зробив зауваження присутнім та запропонував залишити будинок. В цей час підсудний щось заперечив та вставши зі стільчика раптово наніс йому удар в живіт, на що він відреагував ударами головою в обличчя підсудного, і лише після цього побачив в руках підсудного ніж та зрозумів, що отримав ножове поранення. Присутні ОСОБА_7 та ОСОБА_6 розборонили їх та викликали швидку допомогу;

- показаннями свідка ОСОБА_7, який суду підтвердив, що між підсудним та потерпілим часто виникали суперечки, того вечора вони також постійно сварились, на що усі присутні вже не звертали уваги Хто був ініціатором бійки він не бачив, почали розбороняти потерпілого з підсудним коли потерпілий наносив ОСОБА_3 удари головою в обличчя. Після бійки потерпілий підняв футболку та показав рану на животі, в руках підсудного дійсно був ніж;

- протоколом огляду місця події від 14 квітня 2010 року, відповідно до якого в будинку по АДРЕСА_1 вилучено ніж, яким потерпілому були заподіяні тілесні ушкодження (а.с. 5-9);

- висновком судово-медичної експертизи підтверджено факт заподіяння потерпілому тяжкого тілесного ушкодження, яке є небезпечним для життя в момент заподіяння у вигляді проникаючого ножового поранення черевної порожнини із подвійним наскрізним ушкодженням тонкої кишки, ушкодженням брижі тонкої кишки з вираженою кровотечею, гемоперитоніуму. В цьому ж висновку констатовано, що тілесні ушкодження утворились від дії гострого колючо-ріжучого предмету (а.с.21-22);

- висновком експерта з технічко криміналістичного забезпечення підтверджено, що ніж, який виявлено та вилучено на місці події виготовлений заводським способом і відноситься до господарських однопредметних складних ножів (а.с.31-32);

- протоколом очної ставки, в ході якої потерпілий віч-на-віч з підсудним послідовно підтвердив свої показання дані на досудовому слідстві (а.с.45);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події, в ході якого потерпілий на місці розказав і показав про обставини заподіяння йому тілесного ушкодження (а.с. 48-51).

Таким чином, даючи аналіз дослідженим по справі доказам у їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність винності підсудного у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.121 КК України, тобто в умисному заподіянні потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент заподіяння.

Покликання підсудного на ті обставини, що він наніс удар ножем в живіт потерпілому після того, як останній кілька разів вдарив його, повністю спростовані вищенаведеними доказами, які суд в своїй сукупності відносить до обєктивних.

Виходячи з викладеного, суд не вбачає підстав для перекваліфікації дій підсудного.

Призначаючи покарання суд враховує ступень тяжкості вчиненого злочину, обставини, що обтяжують та помякшують покарання, особу підсудного.

До помякшуючих покарання обставин суд відносить щире каяття підсудного у вчиненому.

До обтяжуючих покарання обставин суд відносить скоєння злочину в стані алкогольного спяніння, рецидив злочинів.

Враховуючи ступень тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який вчинив злочин будучи умовно-достроково звільненим від відбування покарання за умисний злочин, характеризується по місцю проживання як особа схильна до правопорушень, а також враховуючи віктивну поведінку потерпілого та обставини вчинення злочину, суд вважає необхідним та достатнім призначити підсудному покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк визначений санкцією закону, за яким він притягується до відповідальності.

Вироком Ковельського міськрайонного суду від 06.02.2006 року ОСОБА_3 засуджений за ч.2 ст.307 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна , Постановою Рівненського районного суду від 14.12.2009 року звільнений від відбування даного покарання умовно-достроково терміном на 1 рік 11 місяців 3 дні, а тому остаточне покарання слід призначити за сукупністю вироків.

По справі Ковельським міжрайонним прокурором заявлений позов в інтересах держави в особі Ковельського міськрайонного територіального медичного обєднання про стягнення з підсудного ОСОБА_3 витрат на лікування потерпілого від злочину в розмірі 1178,16 грн.

Відповідно до ст. 1206 ЦК України даний позов підлягає до задоволення.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.81 КПК України, судові витрати по справі стягнути з підсудного на користь держави.

Керуючись ст. ст. 323,324 КПК України, суд

засудив :

ОСОБА_3 визнати винними у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (пять) років.

На підставі ст.71 КК України до покарання призначеного за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ковельського районного суду від 06.02.2006 року 1 рік 11 місяців 3 дні та остаточно визначити ОСОБА_3 до відбування покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (пять) років 1 ( один) місяць.

Початок відбування покарання рахувати з з моменту затримання з 23 квітня 2010 року.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити щодо засудженого попередню утримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Ковельського МТМО витрати на лікування потерпілого від злочину в сумі 1178,16 грн. ( одна тисяча сто сімдесят вісім гривень шістнадцять копійок).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Волинській області ( р/р 31256272210012 в УДК у Волинській області, МФО 803014, код 25574908) судові витрати в сумі 150,24 грн. ( сто пятдесят гривень двадцять чотири копійки).

Речовий доказ ніж , що знаходиться на зберіганні в Ковельському МВ УМВС України, - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

ГОЛОВУЮЧИЙ: /підпис/ В.О.ЛЕСИК

З оригіналом згідно:

Станом на 21 липня 2010 року вирок законної сиди не набрав.

СУДДЯ КОВЕЛЬСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В.О.ЛЕСИК