Ухвала суду № 106406482, 23.09.2022, Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 619/5412/20

Провадження № 1-кп/535/53/22

УХВАЛА

23 вересня 2022 року смт Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді Шолудько А.В., за участі: секретаря судового засідання Мальцевої С.М., прокурора Михайленко О.О., обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , захисників Чехова Д.А., Трикози Т.В., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції із Жовтневим районним судом м Харкова кримінальне провадження, внесене 20.10.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220280001069 про обвинувачення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Котелевського районного суду Полтавської області перебуває кримінальне провадження, внесене 20.10.2020 року до ЄРДР за №12020220280001069 про обвинувачення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 18.11.2021 року щодо обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави в розмірі 45000,00 грн щодо кожного з обвинувачених. Обрані щодо обвинувачених запобіжні заходи продовжені ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 11.01.2022 року; на підставі ст.615 КПК України та ухвалами Котелевського районного суду Полтавської області від 09.05.2022 року, 29.06.2022 року, 28.07.2022 року. Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 утримуються в ДУ «Харківський слідчий ізолятор». Строк дії запобіжного заходу, обраного щодо обвинувачених, закінчується 25.09.2022 року.

22.09.2022 року до суду надійшли клопотання прокурора про продовження строків дії запобіжних заходів у виді тримання під вартою, обраних та продовжених щодо обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на шістдесят діб, оскільки ризики, передбаченіст. 177 КПК України, які були встановлені при обранні обвинуваченим вказаного запобіжного заходу не зменшилися та продовжують існувати, а тому є необхідність у продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зокрема з метою запобігання спробам останніх вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні. Застосування інших більш м`яких запобіжних заходів не здатні усунути вищевказані ризики.

Під час підготовчого судового засідання прокурор Михайленко О.О. підтримала клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжних заходів у виді тримання під вартою, обраних щодо обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на шістдесят діб, з підстав у них зазначених.

Обвинувачений ОСОБА_1 проти продовження строку запобіжного заходу, обраного щодо нього, заперечує, посилаючись на те, що прокурором не надано доказів наявності ризиків передбаченихст. 177 КПК України, та пояснив, що не має бажання впливати на потерпілого чи будь-яким іншим чином перешкоджати судовому розгляду даного кримінального провадження, а також на погіршення стану здоров`я.

Крім того, під час судового розгляду обвинувачений пояснював, що він неодружений, неповнолітніх дітей не має, не працює, є раніше судимим, інвалідності не має, але має відхилення в стані здоров`я.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Чехов Д.А. під час судового розгляду заперечив проти продовження строку дії запобіжного заходу, щодо обвинуваченого, та вказав, що прокурором не надано будь-яких доказів наявності ризиків, що обвинувачений буде переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення. Справа протягом тривалого часу не знаходить свого вирішення за пасивної участі під час судового розгляду сторони обвинувачення. Також захисник пояснив, що у даний час не має доказів щодо стану здоров`я (наявності захворювання) обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_2 проти продовження строку дії запобіжного заходу, обраного щодо нього, заперечує, посилаючись на те, що прокурором не надано доказів наявності ризиків передбаченихст. 177 КПК України. Вказав, що не має на меті перешкоджати судовому розгляду справи чи ухилятися від суду. До обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою дотримувався належної процесуальної поведінки. Крім того, під час судового розгляду обвинувачений пояснював, що він неодружений, неповнолітніх дітей не має, не працює, є раніше судимим, інвалідності не має.

Під час судового розгляду захисник обвинуваченого ОСОБА_2 адвокат Трикоза Т.В. підтримала позицію підзахисного з приводу недоцільності продовження строку запобіжного заходу, обраного щодо обвинуваченого, й зазначила, що обраний обвинуваченому запобіжний захід можливо змінити на інший більш м`який запобіжний захід.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, про необхідність продовження обвинуваченим запобіжного заходуувигляді триманнямпід вартоюз наступних підстав.

На підставі ч. 3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, який відноситься до тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Суд виходить із принципу презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред`явленого обвинувачення, а лише аналізує обґрунтованість та тяжкість пред`явленого обвинувачення, суспільної небезпеки злочинних дій, в яких обвинувачуються ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Надаючи оцінку можливості обвинуваченим переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останні, з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, можуть вдатися до відповідних дій.

Застосування до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням викладених обставин є найбільш прийнятним, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не здатні усунути вищезазначені ризики, а тому суд приходить до переконливого висновку, про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених у ході судового розгляду, який лише розпочато, а також забезпечення виконання процесуальних рішень у кримінальному провадженні, за відсутності підстав для скасування або зміни запобіжного заходу, при наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які були враховані при обранні запобіжного заходу та при продовженні строку тримання під вартою, суд вважає за доцільне продовжити обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 раніше обрані запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою, та суд не вбачає підстав для зміни раніше визначеного розміру застави, й вважає його достатнім розміром застави, що може гарантувати виконання обвинуваченими покладених на них обов`язків.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 183, 194, 197, 199, 331, 376, 392 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, продовжити на строк 60 днів, тобто до 21.11.2022 року.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, продовжити на строк 60 днів, тобто до 21.11.2022 року.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в частині продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Для обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їм копії ухвали.

Суддя