копія
Справа №1-350/2010р.
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2010 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі:головуючого судді Разумової І .Є.
при секретарі Цукановій О.В.
з участю прокурора Гетьман А.В.
захисника ОСОБА_1
потерпілого ОСОБА_2
законного представника неповнолітнього підсудного ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Конотопі справу по обвинуваченню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Калюжинці Срібнянського району Чернігівської області, українця, громадянина України, освіта неповна середня, в 2010 році закінчив 9 класів Конотопської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 7, не жонатого, проживаючого з матір”ю в АДРЕСА_1, не перебуваючого на обліку в службі у справах дітей Конотопської міської ради та кримінальної міліції у справах дітей Конотопського МВ ГУМВС України у Сумській області, раніше не судимого,
у вчиненні злочину,передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
В С Т А Н О В И В:
Підсудний ОСОБА_4 повторно вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), що поєднане з проникненням у житло.
Даний злочин був скоєний за таких обставин.
7 квітня 2010 року біля 9 год. ОСОБА_4 прибув до житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_2, де проживає його приятель ОСОБА_5 з батьками ОСОБА_2 та ОСОБА_6 Підсудний, упевнившись, що вдома нікого немає, достовірно знаючи, де знаходиться ключ від вхідної двері до будинку, відкрив двері та проник всередину, звідки викрав належні ОСОБА_2 золоті вироби на загальну суму 3175 грн., а саме: золоту каблучку з каменем “Гранат” вагою 2,5 г, 585 проби, вартістю 1050 грн. та золоту каблучку з каменем “Рубін” вагою 5 г, 585 проби, вартістю 2125 грн., які здав в ломбард “Скарбниця”, отримані гроші використав на власні потреби.
10 квітня 2010 року біля 18 год. ОСОБА_4 знову прибув до житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_2 і, переконавшись, що в будинку нікого нема, достовірно знаючи, де знаходиться ключ від вхідної двері до будинку, відкрив двері та проник до будинку, звідки викрав належні ОСОБА_2 золоті вироби на загальну суму 11407 грн., в тому числі: золоту обручку вагою 5,99 г, 583 проби, вартістю 1662 грн., золоту каблучку вагою 3,78 г, 583 проби, вартістю 1117 грн., золоті сережки з перлинами вагою 5,3 г, 583 проби, вартістю 970 грн., золоті сережки вагою 0,91 г, 583 проби, вартістю 273 грн., золотий жіночий браслет вагою 8,2 г, 585 проби, вартістю 2435 грн., золотий жіночий ланцюжок вагою 2,32 г, 583 проби, вартістю 626 грн., золоту каблучку з діамантом вагою 2,54 г, 585 проби в дерев”яному футлярі, вартістю 2249 грн., золоту каблучку з ізумрудом вагою 4,63 г, 750 проби, вартістю 847 грн., золотий ланцюжок вагою 3,5 г, 585 проби, вартістю 1045 грн., золоту коронку вагою 1 г, 585 проби, вартістю 183 грн. В подальшому викраденим майном підсудний розпорядився на свій розсуд.
В судовому засіданні ОСОБА_4 визнав свою вину повністю та пояснив, що 7 квітня 2010 року близько 9 год. він прийшов до свого товариша ОСОБА_5, подзвонив у двері, ніхто не відчинив, він зрозумів, що нікого немає вдома. Тоді в нього виник намір викрасти золоті прикраси. Він знав, де схований ключ від вхідних дверей, за його допомогою відчинив двері, зайшов всередину, викрав зі шкатулки, що була в серванті, дві золоті каблучки і пішов звідти. По дорозі він зустрів ОСОБА_7, якого попросив здати каблучки до ломбарду, бо в останнього був паспорт, на що ОСОБА_7 погодився. В ломбарді їм заплатили за каблучки 956 грн., 100 грн. він дав ОСОБА_7. 10 квітня 2010 року біля 18 год. він знову прийшов до будинку ОСОБА_5, побачив, що батьки ОСОБА_5 пішли з дому, знав, що самого ОСОБА_5 вдома не було. Тоді він відкрив вхідні двері за допомогою схованого ключа, викрав з будинку золоті речі, що вказані в обвинувальному висновку, згоден їх переліком. В той день знову зустрів ОСОБА_7, попросив останнього здати золоті вироби в ломбард на свій паспорт, однак це їм не вдалося зробити. Тому вони пішли на залізничний вокзал, де продали викрадене незнайомому чоловіку, який заплатив 2100 грн. Отриманими від продажу золотих виробів грошами він розпорядився на свій розсуд. Щиро розкаюється у вчиненому.
Крім повного визнання підсудним своєї вини, його винність доводиться такими доказами.
Потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що 10 квітня 2010 року він з дружиною ОСОБА_6 збирався в гості до своїх сусідів, дружина хотіла одягти прикраси, тоді побачила, що не вистачає двох каблучок. Але вони поспішали, тому не було часу розбиратися. Коли біля 24 год. вони повернулися додому, то виявилося, що зникли інші золоті вироби, вказані в обвинувальному висновку. Згодом дізналися, що крадіжку вчинив ОСОБА_4
Свідок ОСОБА_7 пояснив, що в квітні 2010 року до нього підійшов ОСОБА_4, який спитав, чи є в нього паспорт, та попросив здати до ломбарду дві золоті каблучки, куди вони пішли удвох. В ломбарді їм заплатили більше 900 грн., 100 грн. ОСОБА_4 дав йому. Підсудний розповідав, що знайшов ці каблучки. Через кілька днів ОСОБА_4 знову підійшов до нього з проханням здати до ломбарду золоті вироби, зробити це не змогли. Тоді вони пішли на залізничний вокзал, де продали золото за 2100 грн. незнайомому чоловіку, ОСОБА_4 дав йому 200 грн., не розповідав, звідки ці речі.
З протоколу огляду місця події від 11 квітня 2010 року та ілюстративної таблиці до нього вбачається, що ОСОБА_9 добровільно видав вироби з жовтого металу: каблучку з маркуванням 583 проби, пару сережок у вигляді ланцюжка, пару сережок з каменем білого кольору з маркуванням 583 проби, ланцюжок на руку з тавром 583, ланцюжок на шию з тавром 583, каблучку жіночу з тавром 583 проби, каблучку з 4 каменями з тавром 750 проби (а.с.35-37).
Відповідно до протоколу огляду місця події від 11 квітня 2010 року та ілюстративної таблиці до нього ОСОБА_4 добровільно видав пару кросовок, захисний шолом, які він придбав за гроші, які отримав від продажу ювелірних виробів ОСОБА_2, та 1200 грн., які він отримав від продажу ювелірних виробів ОСОБА_2 (а.с.41-43).
З протоколів очних ставок між ОСОБА_6 та ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 вбачається, що останній підтвердив, що 7 та 10 квітня 2010 року він вчинив крадіжки золотих виробів з житлового будинку по АДРЕСА_2, де живе сім”я ОСОБА_6 (а.с.80,82,83).
В протоколі відтворення обстановки та обставин події від 4 червня 2010 року та фототаблиці до нього зазначено, що ОСОБА_6 під час знаходження в ювелірному магазині “Київський ювелірний завод” вказала на золоту обручку з діамантом вартістю 2249 грн., що аналогічна тій, яка в неї була викрадена (а.с.84,85).
Згідно висновку товарознавчої експертизи вартість викрадених ювелірних виробів, які належать ОСОБА_6, станом на 10 квітня 2010 року могла складати: золотої обручки вагою 5,99 г проби 583 -1662 грн., золотої каблучки у вигляді плетіння зверху, вагою 3,78 г, проби 585 - 1117 грн., золотого ланцюжка вагою 2,32 г, проби 583 - 626 грн., золотого браслету вагою 8,2 г, проби 585 - 2435 грн., золотих сережок у вигляді ланцюжка з сердечком вагою 0,91 г, проби 583 - 273 грн., золотого ланцюжка вагою 3,5 г, проби 585 - 1045 грн. (а.с.89,90).
Відповідно до довідок вартість ювелірних виробі станом на 10.04.2010 року могла складати: золотої каблучки з ізумрудом вагою 4,63 г проби 750 - 847 грн., золотих сережок з перлинами вагою 5,3 г, проби 585 - 970 грн., 1 г золота проби 585 - 183 грн., золотої каблучки з рубіном вагою 5 г, проби 585 - 2125 грн., золотої каблучки з каменем “Гранат” вагою 2,5 проби 585 - 1050 грн. (а.с.94,95).
Під час досудового слідства невірно вказана вартість золотої каблучки з рубіном вагою 5 г, проби 585, яка згідно довідки оцінена у 2125 грн., а зазначена вартість - 2135 грн., тому і загальна вартість викрадених 7 квітня 2010 року у ОСОБА_2 ювелірних виробів складає 3175 грн., а не 3185 грн. Те ж саме стосується і вартості золотої обручки вагою 5,99 г проби 583, яка, за висновком товарознавчої експертизи, становить -1662 грн., а не 1797 грн., як зазначено під час досудового слідства, тому загальна сума вартості викрадених 10 квітня 2010 року у потерпілого ювелірних виробів складає 11407 грн.
Таким чином, винність підсудного доведена повністю, його дії слід кваліфікувати за ч.3 ст.185 , оскільки він повторно вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), що поєднане з проникненням у житло.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку, обставини, що пом»якшують та обтяжують покарання.
До пом»якшуючих відповідальність обставин суд відносить те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, визнав свою вину, розкаявся у вчиненому, є неповнолітнім, позитивно характеризується за місцем проживання.
Обтяжуючих відповідальність обставин не вбачається.
Враховуючи вищевикладене, обставини справи, ставлення підсудного до вчиненого ним злочину, думку потерпілого, суд вважає можливим при призначенні покарання у вигляді позбавлення волі звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, застосувавши до нього ст.104 КК України. Бажання про призначення громадським вихователем ніхто не виявив.
Заявлений по справі цивільний позов в сумі 6652 грн., який визнають підсудний та його законний представник, слід задовольнити в повному обсязі. При цьому відповідно до ст.1179 ЦК України, оскільки підсудний, який є неповнолітнім, не має будь-якого майна для відшкодування завданої ним шкоди, то дану шкоду слід стягнути з його матері ОСОБА_3, яка є його законним представником. Таке саме стосується і витрат (75,12 грн.) на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області за проведення по справі товарознавчої експертизи.
Керуючись ст.323, 324 КПК України, ст.1179 ЦК України,
З А С У Д И В:
ОСОБА_4 визнати винним за ч.3 ст.185КК України і призначити покарання у виді трьох років позбавлення волі, із застосуванням ст.104 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом встановленого йому одного року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов»язки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з»являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжним заходом засудженому залишити підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 6652 (шість тисяч шістсот п”ятдесят дві ) грн. матеріальної шкоди, на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області (р/р 31256272210011, банк одержувача- ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013, код ЄДРПОУ 25574892, свідоцтво платника податку № 25756800, ІПН 255748918191)(а.с.88) - 75 грн. 12 коп. за проведення по справі товарознавчої експертизи.
Речові докази по справі: шолом та кросовки, що зберігаються в камері схову Конотопського МВ ГУМВС України в Сумській області, обернути в рахунок відшкодування шкоди, золоті вироби (а.с.92,93) залишити потерпілому ОСОБА_2, гроші в сумі 1200 грн., що знаходяться на депозитному рахунку Конотопського МВ ГУМВС України в Сумській області, повернути потерпілому ОСОБА_2, зарахувавши їх в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, що стягнута з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Конотопський міськрайонний суд протягом п»ятнадцяти діб з моменту проголошення.
Суддя Конотопського
міськрайонного суду І.Є.Разумова
Судове рішення № 10640176, Конотопський міськрайонний суд Сумської області було прийнято 19.07.2010. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1-350/2010. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: