Рішення № 106398723, 03.08.2022, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2022 р. Справа № 911/223/22

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Михайлішині В. В.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Бєлкін Л. М. (адвокат ордер серії АТ № 1019387 від 17.01.2022 р.);

від відповідача: не з`явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 , м. Київ

до Публічного акціонерного товариства «Центренерго», смт Козин, Обухівський район, Київська область

про стягнення 393 817, 59 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся в Господарський суд Київської області із позовом до ПАТ «Центренерго» про стягнення 277 324, 62 грн пені, 41 355, 00 грн 3 % річних, 75 137, 97 грн інфляційних збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов`язку щодо своєчасної оплати вартості акцій, належних позивачу, які підлягають обов`язковому викупу у порядку та з підстав, передбачених Законом України «Про акціонерні товариства».

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.01.2022 р. відкрито провадження у справі № 911/223/22 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Центренерго» про стягнення 393 817, 59 грн, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження і призначено її розгляд у підготовчому засіданні із викликом та за участю представників учасників справи на 02.03.2022 р.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.04.2022 р. постановлено, що 02.03.2022 р. підготовче засідання у призначений судом час відповідно до ухвали Господарського суду Київської області від 26.01.2022 р. не відбулось у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні та установленням особливого режиму роботи Господарського суду Київської області на період воєнного стану і зупиненням розгляду справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах воєнної агресії проти України, та установленням здійснення суддями Господарського суду Київської області своїх повноважень дистанційно, і призначено розгляд справи розгляд у підготовчому засіданні із викликом та за участю представників учасників справи на 01.06.2022 р.

31.05.2022 р. на електронну пошту Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання б/н від 30.05.2022 р. про застосування правових позицій Верховного Суду з додатками, що долучені судом до матеріла справи.

01.06.2022 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 22.06.2022 р.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.06.2022 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті із викликом та за участю представників учасників справи на 13.07.2022 р.

13.07.2022 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 03.08.2022 р.

03.08.2022 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші заяви по суті спору не надав.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 (кількість простих іменних акцій 43 600 штук) є акціонером ПАТ «Центренерго», статус акціонера підтверджується виписками з рахунку в цінних паперах.

03.04.2019 р. відбулися загальні збори акціонерів ПАТ «Центренерго». Серед інших питань порядку денного значилося питання 10 «Прийняття рішення про надання згоди вчинення значних правочинів». Позивач (Уповноважена особа Позивача) і реєструвався для участі у загальних зборах акціонерів та проголосував «Проти» по пункту № 10 порядку денного загальних зборів, а саме «Прийняття рішення про надання згоди на вчинення значних правочинів», що у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 68 Закону України «Про акціонерні товариства» дає право позивачу вимагати обов`язкового викупу акцій.

Відповідач направив позивачу повідомлення, в якому визначив ціну викупу акцій у розмірі 14, 9292 грн за одну акцію.

11.11.2019 р. відбулося засідання Наглядової ради «Центренерго», оформлене протоколом № 23/2019, з порядком денним «Прийняття рішення про надання ПАТ «Центренерго» згоди на вчинення значних правочинів про обов`язковий викуп ПАТ «Центренерго» належних акціонеру акцій на підставі ст. 68, 69 Закону України «Про акціонерні товариства».

У вказаному протоколі від 11.11.2019 р. № 23/2019 засідання Наглядової ради Публічного акціонерного товариства «Центренерго» вказано:

1) Вимоги акціонерів - ТОВ «ФІРМА «МОТОР-ДІЛЕР», ОСОБА_1 , ТОВ «Український банківський консалтинг», ТОВ «Твін-Трейд», Dragon Capital (Cyprus) Limited, СП ТОВ «Драгон Капітал», ТОВ «Драгон Капітал Інвестментс» та ОСОБА_2 (щодо викупу акцій у кількості 65100 шт.) були надані у повній відповідності до чинного законодавства України.

Позивач своєчасно, а саме протягом 30 днів після прийняття 03.04.2019 р. загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій, подав товариству письмову вимогу про намір реалізувати зазначене право, що зафіксовано у протоколі від 11.11.2019 р. № 23/2019.

Відповідно до повідомлення ПАТ «Центренерго», ціна викупу за одну акцію складає 14,9292 грн.

Відповідач своїм листами повідомив позивача про право вимагати обов`язкового викупу акцій ПАТ «Центренерго», що належать позивачу, а також вказав ціну викупу та інші передбачені Законом відомості. Позивач, у свою чергу, скористався таким правом, про що повідомив відповідача направивши йому вимогу.

Водночас, ПАТ «Центренерго» не виконало свого обов`язку, встановленого ч. 3 ст. 68 Закону України «Про акціонерні товариства» та обов`язковий викуп акцій, що належать позивачу, не здійснило.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 р. у справі № 910/3008/20 за позовом ТОВ «Український банківський консалтинг», TOB «Твін-Трейд», ОСОБА_1 до ПАТ «Центренерго» про визнання договорів викупу акцій укладеними позов задоволено повністю та, зокрема, визнано укладеним договір купівлі-продажу цінних паперів (викупу емітентом власних цінних паперів), запропонований позивачем-3 - акціонером Публічного акціонерного товариства «Центренерго» Фізичною особою ОСОБА_1 , - між Публічним акціонерним товариством «Центренерго» та Фізичною особою ОСОБА_1 щодо обов`язкового викупу належних Фізичній особі ОСОБА_1 43 600 простих іменних акції Публічного акціонерного товариства «Центренерго» за ціною 14, 9292 грн за 1 акцію на загальну суму 650 913, 12 грн у відповідній редакції договору, тощо.

Постановою Північного апеляційного Господарського суду від 06.07.2021 р. у справі № 910/3008/20 за позовом ТОВ «Український банківський консалтинг», TOB «Твін-Трейд», ОСОБА_1 до ПАТ «Центренерго» про визнання договорів викупу акцій укладеними, рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 р. у справі № 910/3008/20 скасовано частково, змінено редакції договорів купівлі-продажу цінних паперів (викупу емітентом власних цінних паперів), укладених між Публічним акціонерним товариством «Центренерго», Товариством з обмеженою відповідальністю «Український банківський консалтинг», Фізичною особою ОСОБА_1 , Товариством з обмеженою відповідальністю «Твін-Трейд» щодо обов`язкового викупу належних акцій згідно рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 р. у справі № 910/3008/20, шляхом зміни редакції та доповнення відповідними пунктами.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.11.2021 р. у справі № 910/3008/20 постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2021 р. у справі № 910/3008/20 залишено без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин 4, 5, 7 ст. 75 цього ж кодексу обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

5. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

7. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Суд вважає за необхідне зазначити, що вищевказані обставини були встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 р. у справі № 910/3008/20 за позовом ТОВ «Український банківський консалтинг», TOB «Твін-Трейд», ОСОБА_1 до ПАТ «Центренерго» про визнання договорів викупу акцій укладеними

Отже, суд дійшов висновку, що вищевказані обставини є неспростованими, доведеними і не підлягають доказуванню на підставі ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 277 324, 62 грн пені, 41 355, 00 грн 3 % річних, 75 137, 97 грн інфляційних збитків за періоди невиконання відповідачем свого обов`язку щодо оплати ціни акцій позивача, що підлягають обов`язковому викупу на підставі ст. ст. 68, 69 Закону України «Про акціонерні товариства», з 25.05.2019 р. по 06.07.2021 р. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

З приводу вказаних позовних вимог позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Частинами 1, 6, 7 ст. 9 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки акція - це іменний цінний папір, що посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України, цим Законом та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Акція є неподільною. Порядок реалізації прав співвласників акції (акцій) визначається Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств. 6. Акціонерне товариство розміщує акції двох типів - прості та привілейовані.

7. Прості акції надають їх власникам право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів, на участь в управлінні акціонерним товариством, на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації та інші права, передбачені законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств. Прості акції надають їх власникам однакові права.

Прості акції не підлягають конвертації у привілейовані акції або інші цінні папери акціонерного товариства.

Надання будь-яких гарантій щодо отримання доходу (дивідендів) за простими акціями забороняється.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

2. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

3. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

4. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

5. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

6. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Відповідно до ст. 68 Закону України «Про акціонерні товариства» кожний акціонер - власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов`язкового викупу акціонерним товариством належних йому простих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про:

1) злиття, приєднання, поділ, перетворення, виділ, зміну типу товариства;

2) надання згоди на вчинення товариством значних правочинів;

2-1) надання згоди на вчинення товариством правочину, щодо якого є заінтересованість;

3) зміну розміру статутного капіталу;

4) відмову від використання переважного права акціонера на придбання акцій додаткової емісії у процесі їх розміщення.

2. Кожний акціонер - власник привілейованих акцій має право вимагати здійснення обов`язкового викупу товариством належних йому привілейованих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про:

1) внесення змін до статуту товариства, якими передбачається розміщення привілейованих акцій нового класу, власники яких матимуть перевагу щодо черговості отримання дивідендів або виплат у разі ліквідації акціонерного товариства;

2) розширення обсягу прав акціонерів - власників розміщених привілейованих акцій, які мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів або виплат у разі ліквідації акціонерного товариства;

3) відмову від використання переважного права акціонера на придбання акцій додаткової емісії у процесі їх розміщення.

3. Акціонерне товариство у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, зобов`язане викупити належні акціонерові акції.

4. Перелік акціонерів, які мають право вимагати здійснення обов`язкового викупу належних їм акцій відповідно до частини першої та другої цієї статті, складається на підставі переліку акціонерів, які зареєструвалися для участі в загальних зборах, на яких було прийнято рішення, що стало підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій.

Статтею 69 цього ж кодексу встановлено, що Ціна викупу акцій не може бути меншою за ринкову вартість, визначену відповідно до статті 8 цього Закону.

Ринкова вартість акцій визначається станом на останній робочий день, що передує дню розміщення в установленому порядку повідомлення про проведення загальних зборів, на яких було прийнято рішення, яке стало підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій.

Ринкова вартість акцій визначається в порядку, встановленому статтею 8 цього Закону.

Договір між акціонерним товариством та акціонером про обов`язковий викуп товариством належних йому акцій укладається в письмовій формі.

2. Акціонерне товариство протягом не більш як п`яти робочих днів після прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій, у порядку, встановленому наглядовою радою товариства, повідомляє акціонерів, які мають право вимагати обов`язкового викупу акцій, про право вимоги обов`язкового викупу акцій із зазначенням:

1) ціни викупу акцій;

2) кількості акцій, викуп яких має право вимагати акціонер;

3) загальної вартості у разі викупу акцій товариством;

4) строку здійснення акціонерним товариством укладення договору та оплати вартості акцій (у разі отримання вимоги акціонера про обов`язковий викуп акцій).

3. Протягом 30 днів після прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій, акціонер, який має намір реалізувати зазначене право, подає товариству письмову вимогу. У вимозі акціонера про обов`язковий викуп акцій мають бути зазначені його прізвище (найменування), місце проживання (місцезнаходження), кількість, тип та/або клас акцій, обов`язкового викупу яких він вимагає. До письмової вимоги акціонером мають бути додані копії документів, що підтверджують його право власності на акції товариства станом на дату подання вимоги.

4. Протягом 30 днів після отримання вимоги акціонера про обов`язковий викуп акцій товариство здійснює оплату вартості акцій за ціною викупу, зазначеною в повідомленні про право вимоги обов`язкового викупу акцій, що належать акціонеру, а відповідний акціонер повинен вчинити усі дії, необхідні для набуття товариством права власності на акції, обов`язкового викупу яких він вимагає.

Оплата акцій здійснюється у грошовій формі, якщо сторони в межах строків, установлених у цій статті, не дійшли згоди щодо іншої форми оплати.

Строк проведення товариством розрахунку за акції визначено законом і він починає перебіг з дати отримання вимоги про викуп від акціонера, а не з дати укладення договору. Такий підхід свідчить про намір законодавця спростити процедуру укладення договору і тим самим захистити акціонера від спроб товариства затягнути чи ускладнити процес підписання договору, наприклад, включити в проєкт договору несприятливі, обтяжливі для акціонера умови.

Відтак, офертою товариства треба вважати направлення акціонеру повідомлення про право викупу акцій відповідно з проєктом, який був наданий для ознайомлення перед проведенням зборів, а акцептом - вимогу про викуп акціонера, направлену товариству.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.07.2021 р. у справі № 921/260/19.

Як було зазначено вище, 03.04.2019 р. відбулись загальні збори акціонерів ПАТ «Центренерго» на яких був присутній позивач та проголосував «Проти» по п. 10 порядку денного загальних зборів, а саме «Прийняття рішення про надання згоди на вчинення значних правочинів».

В подальшому, позивач звернувся до відповідача з вимогою про обов`язковий викуп акцій від 15.04.2019 р., яку відповідач отримав 24.04.2019 р.

Факт отримання вказаної вимоги відповідачем не спростовується .

Таким чином, як було встановлено вище, позивач реалізував своє право вимоги обов`язкового викупу належних йому акцій акціонерним товариством у загальній кількості 43 600 шт., яке виникло за результатами голосування по п. 10 Порядку денного загальних зборів акціонерів ПАТ «Центренерго», що відбулись 03.04.2019 р., шляхом направлення відповідачу вимоги про такий викуп у порядку, встановленому ст. 69 Закону України «Про акціонерні товариства», а відповідач у 30-денний строк з моменту отримання такої вимоги мав здійснити своєчасний розрахунок за акції з позивачем.

Отже, кінцевим датою виконання відповідачем обов`язку щодо оплату вартості акцій, обов`язкового викупу яких вимагає позивач, є 24.05.2019 р.

У встановлений законодавством строк і станом на час розгляду справи відповідач обов`язок щодо своєчасної оплати вартості акцій у кількості 43 600 шт. на загальну суму 650 913, 00 грн, належних позивачу та які підлягають обов`язковому викупу, не виконав, належних та допустимих доказів, що свідчили б про виконання такого обов`язку суду не надав.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 цього ж кодексу передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Оскільки, положення Закону України «Про акціонерні товариства» чи інших нормативно-правових актів не встановлюють розмір, порядок обчислення пені і обмеження її розміру за невиконання акціонерним товариством обов`язку з оплати вартості акцій, що підлягають викупу, у порядку передбаченому статтями 68, 69 зазначеного закону, а тому позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 277 324, 62 грн пені від загальної ціни викупу акцій, є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову в цій частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості (загальної ціни викупу акцій), виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, тому суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків від суми основної заборгованості у вищевказані періоди у розмірі 75 137, 97 грн.

Розрахунок 3% річних від суми основної заборгованості (загальної ціни викупу акцій), виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, тому суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3% річних від суми основної заборгованості за договорому вищевказані періоди у розмірі 41 355, 00 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (08711, вул. Рудиківська, буд. 49, смт Козин, Обухівський район, Київська область; ідентифікаційний код 22927045) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 75 137 (сімдесят п`ять тисяч сто тридцять сім) грн 97 (дев`яносто сім) коп. інфляційних збитків, 41 355 (сорок одна тисяча триста п`ятдесят п`ять) грн. 00 (нуль) коп. 3 % річних та судові витрати 1 747 (одна тисяча сімсот сорок сім) грн 39 (тридцять дев`ять) коп. судового збору.

3.Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

4.Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення складено і підписано

21 вересня 2022 р.