Ухвала суду № 106395482, 23.09.2022, Зарічний районний суд м. Суми

Справа №591/2862/22

Провадження № 4-с/591/44/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2022 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Северинової А.С.,

з участю секретаря судового засідання Рудь В.В.,

представника стягувача Чигрина Д.М.,

суб`єкта оскарження старшого державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Табули Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Суми цивільну справу за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» на бездіяльність старшого державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Табули Юлії Олександрівни, заінтересована особа: ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2022 року ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» звернулось до суду зі скаргою на бездіяльність старшого державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Табули Ю.О. щодо не скасування арешту з нерухомого майна.

Скарга мотивована тим, що на виконанні у Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) перебували два виконавчих провадження №№ 22176698 та46835068 з виконання виконавчого листа № 2-486, виданого Зарічним районним судом м. Суми про звернення стягнення на предмет іпотеки: гараж, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу на користь ВАТ «КБ «Надра» в сумі 2592469грн 96коп., 1700грн судового збору та 30 грн витрат на ІТЗ, а всього 2594199 грн 96 коп.

У межах виконавчого провадження № 22176698 державним виконавцем винесено постанову від 19жовтня 2010 року про відкриття виконавчого провадження (з накладенням арешту на майно боржника).

23 лютого 2015 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 3 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення). При поверненні виконавчого документа стягувачу арешт з нерухомого майна знято не було.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 02 грудня 2021 року замінено стягувача ПАТ «КБ «Надра» на ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».

27 червня 2022 року ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» подало Зарічному ВДВС заяву про те, що вимоги виконавчого листа у справі № 2-486/09 виконано у повному обсязі та з проханням скасувати усі арешти, накладені у виконавчих провадженнях з примусового виконання виконавчого листа № 2-486/09, виданого Зарічним районним судом м. Суми.

13 липня 2022 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із фактичним виконанням у повному обсязі рішення суду.

Проте листом від 13 липня 2022 року повідомлено стягувача про те, що зняти арешт з нерухомого майна (номер запису обтяження 47001320) є неможливим, оскільки виконавче провадження №22176698 завершено 23 лютого 2015 року.

Посилаючись на обставини того, що вимоги виконавчого документа виконано в повному обсязі, виконавче провадження № 46835068 закінчено на підставі постанови від 13 липня 2022 року, однак арешти, накладені у виконавчих провадженнях з примусового виконання виконавчого листа по справі №2-486/09 не скасовані, скаржник просить суд:

1) визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Табули Юлії Олександрівни щодо нескасування арешту з нерухомого майна;

2) зобов`язати Зарічний відділ державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) відновити виконавче провадження №22176698 з примусового виконання виконавчого листа у справі №2-486/09, виданого Зарічним районним судом м. Суми та скасувати арешт з нерухомого майна (гараж, який розташований за адресою: вулиця Воєводіна (Івана Піддубного), 27, м. Суми, (номер запису про обтяження 47001320);

3) постановити окрему ухвалу та направити її до Міністерства юстиції України для запобігання повторення порушення Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень з боку старшого державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Табули Юлії Олександрівни, а також для вирішення питання про наявність підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) ОСОБА_2 .

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 21 липня 2022 року відкрито провадження у справі за вказаною скаргою та призначено справу до судового розгляду на 04 серпня 2022 року.

У відзиві на скаргу Зарічний відділ державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) просить відмовити у задоволенні скарги. При цьому, зазначає, що для визнання бездіяльності державного виконавця протиправною недостатньо одного лише факту неналежного або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Зазначає, що у межах виконавчого провадження АСВП №46835068 щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ПАТ КБ «Надра» (сторону замінено на ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп») у розмірі 2594199 грн 96коп., що перебувало на виконанні у Зарічному відділі державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) арешт на майно боржника не накладався, підстави для вчинення виконавчих дій щодо зняття арешту з майна в межах виконавчого провадження відсутні. Виконавче провадження №22176698 перебувало на виконанні у Відділі державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції у державного виконавця Липовського Д.В. У межах вказаного виконавчого провадження арешт на нерухоме майно, а саме гараж під літерою «У», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 накладено постановою про відкриття виконавчого провадження для забезпечення виконання рішення суду. Згідно перевірки Автоматизованої системи виконавчих проваджень виконавче провадження №22176698 завершено на підставі п. 3 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з відмовою стягувача від майна боржника. За таких обставин, вважає, що бездіяльність державного виконавця Табули Ю.О. у виконавчому провадженні АСВП № 22176698 не має місця, оскільки вищезазначене виконавче провадження не перебувало на виконанні у Зарічному відділі державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).

04 серпня 2022 року протокольною ухвалою суду у розгляді скарги оголошено перерву до 16вересня 2022року у зв`язку з витребуванням доказів.

В судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» Чигрин Д.М. вимоги скарги підтримав, просив скаргу задовольнити у повному обсязі. При цьому, уточнив, що не підтримує вимоги скарги в частині постановлення окремої ухвали стосовно державного виконавця.

Старший державний виконавець Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Табула Ю.О. просила відмовити в задоволенні скарги.

Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 12 травня 2009 року звернуто стягнення на предмет іпотеки гаражпід літерою «У», цегляний, загальною площею 847,5кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер у Державному реєстрі іпотек № 5576334, який належить ОСОБА_1 на користь ВАТ КБ «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» Сумське регіональне управління «Слобожанщина» для погашення заборгованості по кредитному договору в сумі 2592469 грн 96 коп., з яких: 1893983 грн 09коп. заборгованість по кредиту, 645485 грн 38 коп. заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 53001 грн 49 коп. пеня, судовий збір у розмірі 1700 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 30 грн. 00 коп. (цивільна справа №2-486/09, том 1, а.с.139-140).

На виконання цього судового рішення 27 травня 2009 року було видано виконавчий лист №2-486/09.

Як вбачається з інформації про виконавче провадження, для виконання означеного рішення у Відділі державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження № 22176698 та постановою від 19 жовтня 2010 року накладено арешт на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 (дата та час державної реєстрації 27 жовтня 2010 року, номер запису про обтяження 47001320 (а.с. 7-8, 61-66).

Постановою від 23 лютого 2015 року державний виконавець повернув виконавчий документ стягувачу на підставі п. 3 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, яка була чинною на момент повернення виконавчого документа) у зв`язку з відмовою стягувача від майна боржника.

Крім того, на виконанні у Зарічному відділі державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) перебувало виконавче провадження №46835068 з примусового виконання виконавчого листа № 2-486, виданого 27травня 2009року Зарічним районним судом м. Суми про звернення стягнення на предмет іпотеки: гараж під літерою «У», цегляний, загальною площею 847,5кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , для погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 2594199 грн 96коп. (а.с. 5).

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 02 грудня 2021 року замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Надра» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Зарічного районного суду м. Суми від 12 травня 2009 року у цивільній справі №2-486/2009 року за позовом Відкритого акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» в особі Філії ВАТ КБ «Надра» Сумське регіональне управління «Слобожанщина» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки (цивільна справа № 2-486/09, том 1, а.с. 248).

Постановою старшого державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) ТабулиЮ.О. від 24 грудня 2021 року замінено сторону у виконавчому провадженні №46835068 з ПАТ КБ «Надра» на ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (а.с. 4).

27 червня 2022 року ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» звернулось до Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) із заявою про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно вимог виконавчого документа та скасувати арешти, накладені у виконавчих провадженнях з примусового виконання виконавчого листа № 2-486, виданого Зарічним районним судом м. Суми, у тому числі, по виконавчому провадженню № 22176698 (номер запису про обтяження 47001320 (а.с. 3).

Постановою старшого державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) ТабулиЮ.О. від 13 липня 2022 року закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-486, виданого 27 травня 2009 року Зарічним районним судом м. Суми про звернення стягнення на предмет іпотеки: гараж під літерою «У», цегляний, загальною площею 875,5кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , для погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 2594199 грн 96коп. (а.с. 5, 6).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 16 вересня 2022 року гараж під літерою «У», загальною площею 847,5кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано на праві приватної власності за ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп». При цьому, актуальною є інформація про державну реєстрацію обтяження від 27 жовтня 2010 року, накладеного на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження ВП 22176698, виданої 19 жовтня 2010 року Зарічним ВДВС, номер запису про обтяження 47001320 (а.с. 63-66).

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно із положеннями статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Схожі за змістом положенням містились у статті 25 цього ж Закону у редакції, чинній на час накладення арешту на майно боржника.

Відповідно до положень частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент звернення заявника до суду із цією скаргою) підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.

Чинна на дату винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу редакція Закону України «Про виконавче провадження» (частина четверта статті 50) передбачала, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження.

Таким чином, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час повернення виконавчих документів стягувачу) не встановлювало прямого обов`язку державного виконавця знімати арешт з майна боржника.

Водночас, спір у справі виник не у зв`язку з оскарженням бездіяльності у вигляді не зняття арешту державним виконавцем, який здійснював виконавчі дії у виконавчому провадженні №22176698 на стадії його завершення під час повернення виконавчого документу стягувачу. Так, спір виник у зв`язку з тим, що на заяву ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» від 27 червня 2022 року про зняття арешту у зв`язку з виконанням виконавчого документа поза межами виконавчого провадження державний виконавець відмовився зняти арешт з майна боржника.

За таких обставин, стаття 50 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час повернення виконавчого документа стягувачу) не є тим законом, який регулює спірні правовідносини.

Суд враховує, що застосування державними виконавцями наданого їм широкого кола повноважень та законодавчо визначених механізмів, спрямованих на виконання судових рішень, входить до їх обов`язків, визначених статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження», щодо вжиття передбачених цим Законом заходів для неупередженого, ефективного, своєчасного і повного вчинення виконавчих дій.

Аналіз норм Закону України «Про виконавче провадження» щодо підстав накладення арешту на майно боржника та зняття такого арешту дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який виконавець має право застосувати для забезпечення реального виконання виконавчого документа, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.

Водночас у разі повного виконання виконавчого документа та сплати витрат, пов`язаних з його примусовим виконанням, підстави для збереження чинності арешту майна боржника відсутні.

Законом України «Про виконавче провадження» не врегульовано правовідносини щодо припинення заходів примусового виконання виконавчого документа у зв`язку з його добровільним виконанням після повернення виконавчого документа стягувачу.

За таких обставин, суд вважає за доцільне зняти арешт, накладений на майно боржника для забезпечення виконання вже виконаного судового рішення, оскільки у подальшому застосуванні арешту відсутня необхідність.

Крім того, застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

Згідно зі статтею 321ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов`язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб`єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов`язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.

Відповідно до частини першої статті 2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Зазначеними приписами саме на суд покладено виконання позитивних зобов`язань держави щодо вирішення спорів між учасниками юридичного конфлікту, які виникають між ними у відносинах власності при реалізації належних їм правомочностей.

Суд повинен реалізовувати своє основне завдання (стаття 2 ЦПК України), а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Саме таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 13 липня 2022 року у справі №2/0301/806/11, які відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України мають враховуватися судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Матеріалами справи підтверджується той факт, що спірне нерухоме майно гараж під літерою «У», загальною площею 847,5кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано на праві приватної власності за ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».

У даній правовій ситуації відмова в задоволенні скарги щодо зняття арешту, накладеного на вказане нерухоме майно у виконавчому провадженні № 22176698 унеможливила б у подальшому здійснення належного захисту майнових прав заявника щодо зняття арешту з його майна, оскільки чинне законодавство не регулює питання зняття обтяжень з майна боржника у випадку добровільного виконання виконавчого документа після повернення його стягувачу.

При цьому, наявність протягом тривалого часу (майже 12 років) нескасованого арешту на майно боржника, право власності на яке на даний час перейшло до стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Таким чином, суд вважає, що право ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» порушене і підлягає захисту шляхом зобов`язання ДВС зняти арешт зі спірного нерухомого майна.

Що стосується вимог скарги в частині зобов`язання ДВС відновити виконавче провадження, то в цій частині скарга не підлягає задоволенню, оскільки підстави для відновлення виконавчого провадження визначені статтею 41 Закону України «Про виконавче провадження», тому законні підстави для відновлення виконавчого провадження № 22176698 в межах заявлених вимог скарги відсутні.

Крім того, не підлягають задоволенню вимоги скарги в частині визнання протиправною бездіяльності старшого державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) ТабулиЮ.О., оскільки суд не вбачає порушень державним виконавцем вимог закону при примусовому виконанні виконавчого провадження № 46835068. Водночас, в провадженні цього державного виконавця ніколи не перебувало виконавче провадження № 22176698, яке стало предметом звернення заявника до суду зі скаргою з питання зняття арешту зі спірного нерухомого майна, тому відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльності старшого державного виконавця ТабулиЮ.О. щодо не скасування арешту з нерухомого майна, накладеного в рамках виконавчого провадження № 22176698.

Крім того, суд не вбачає законних підстав для постановлення окремої ухвали стосовно старшого державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) ТабулиЮ.О., ураховуючи також, що під час судового засідання представник заявника відмовився від цієї частини вимог скарги.

Отже, скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 80, 81, 89, 175, 260, 447-451 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» задовольнити частково.

Зобов`язати Зарічний відділ державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) зняти арешт з нерухомого майна: гаража під літ. «У», загальною площею 847,5 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , накладеного в межах виконавчого провадження №22176698 з примусового виконання виконавчого листа у справі №2-486/09, виданого Зарічним районним судом м.Суми, номер запису про обтяження 47001320 від 27 жовтня 2010 року.

У задоволенні іншої частини вимог скарги відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повне судове рішення складено 21 вересня 2022 року.

Суддя А.С. Северинова