Ухвала суду № 106381051, 22.09.2022, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/8506/22

2-а/357/187/22

Категорія 8

У Х В А Л А

22 вересня 2022 року cуддя Білоцерківськогоміськрайонного судуКиївської області - Цуранов А.Ю., перевіривши адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора взводу № 1 роти № 2 Батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Якименка Олександра Володимировича про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2022 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла вказана позовна заява.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Звернення до суду не є беззаперечним і повинно відбуватись за правилами визначеними процесуальним законом.

Статтями 160, 161 КАС України визначені вимоги до позовної заяви.

Частина 3 статті 161 КАС України передбачає, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 8 ст. 160 КАС України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17, провадження № 11-1287апп18, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 1 січня 2022 року установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2 481 грн.

Таким чином, розмір судового збору, що підлягає сплаті позивачем за подання вказаного позову становить 496,20 грн. (2 481 х 0,2).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

До позовної заяви позивачем подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтовано тим, що позивач перебуває у скрутному матеріальному становищі, відсутні збереження або майно, які б дозволяли сплатити судовий збір у необхідному розмірі.

До клопотання подано відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 12.09.2022 року. За змістом цієї довідки з І по ІІ квартал 2022 року, крім січня, відсутні відомості про доходи ОСОБА_1 .

Будь-яких інших доказів скрутного матеріального становища позивача матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з ч. 2 ст. 8 вказаного Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Поряд із цим, слід зазначити, що законодавством не передбачено безумовного права на звільнення від сплати судового збору.

З аналізу наведених норм права вбачається, що законодавством регламентовано право суду на звільнення від сплати судового збору за наявності обґрунтованого клопотання позивача, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, однак єдиною підставою для такого відстрочення, розстрочення або звільнення позивача від сплати судового збору є врахування судом майнового стану такого позивача

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом в конкретних обставинах певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином, для застосування судом положень статті 8 ЗУ «Про судовий збір» для звільнення від сплати судового збору повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявника на доступ до правосуддя.

Оскільки доказів на підтвердження обставин за яких позивач на час подання позовної заяви не мала можливості сплатити судовий збір в розмірі 496,20 грн. останньою не надано, тому вважаю за необхідне відмовити позивачу у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання даного позову.

За таких обставин, позивачу необхідно надати суду докази сплати судового збору окремим платіжним документом в розмірі 496,20 грн.

Судовий збір за подання позовної заяви має бути сплачено за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Київ.обл/Білоцерків. міс/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA188999980313101206000010776, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *; 101;___(код); Судовий збір, за позовом__(ПІБ), Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Поряд з цим, частиною третьою статті 288 КУпАП, яка регулює порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 46 вказаного Кодексу сторонами у адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Відповідачем в адміністративному процесі є суб`єкт владних повноважень (ч. 3 даної статті).

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення інспектори відповідного органу діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені відповідно органу виконавчої влади.

Отже, посадові особи поліції не можуть виступати самостійними відповідачами у даній справі, оскільки належним співвідповідачем має бути відповідний орган, в складі якого діє інспектор поліції.

Відповідно до ст. 25, 26, 42 КАС України на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. Водночас позивач не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про залучення до участі у справі співвідповідачів і третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог.

Частинами 3-6 ст. 48 КАС України встановлено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.

За загальним процесуальним правилом суд має сприяти залученню до розгляду справи всіх осіб, прав та інтересів яких стосується виниклий спір. Захист своїх прав та інтересів ці особи реалізують за допомогою широких процесуальних прав і гарантій. Натомість незалучення кого-небудь з них до розгляду справи як і залучення в неналежному статусі позбавляє їх цієї можливості.

Враховуючи викладене, позивачем не залучено до участі у справі в якості належного співвідповідача Департамент патрульної поліції, у складі якого діяла посадова особа (інспектор поліції), яка виносила оскаржувану постанову.

Відповідно до частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Таким чином, вважаю за необхідне залишити дану позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків позовної заяви.

Керуючись ст. 160, 161, 169, 248, 286, 294 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя А.Ю. Цуранов