Рішення № 106380369, 20.09.2022, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

20 вересня 2022 року м. Чернігівсправа № 927/54/22

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., за участю секретаря судового засідання Гринчук О.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця",

вул. Єжи Гедройця, 5, м. Київ, 03150;

в особі: регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця",

вул. Лисенка, 6, м. Київ, 01601; e-mail: takonata7@gmail.com; drahitsyna@sw.uz.gov.ua;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЗК Плюс",

вул. Гетьмана Полуботка, 6-а, м. Чернігів, 14000; e-mail: dzkplus@ukr.net;

предмет спору: про стягнення штрафних санкцій в сумі 2216461,43грн

За участю представників:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

Акціонерного товариства "Українська залізниця", в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЗК Плюс" про стягнення 2216461,43грн штрафних санкцій, з них: 2 134 370,27 грн пені за період з 01.01.2021 по 01.07.2021 та 82 091,16грн штрафу, нарахованих на підставі п.7.5. договору №ПЗ/ДН-4-20729/НЮ про надання послуг від 01.10.2020.

Дії суду щодо розгляду справи.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2022 справа №927/54/22 передана на розгляд судді Романенко А.В.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 07.02.2022, учасникам справи встановлено строки для подачі до суду заяв по суті заявлених вимог.

01.02.2022, у встановлений судом процесуальний строк, від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який долучено судом до матеріалів справи.

07.02.2022, судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 28.02.2022, про що повідомлено відповідача ухвалою від 07.02.2022.

14.02.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив, яка долучена судом до матеріалів справи.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 було введено воєнний стан, дія якого в подальшому неодноразово продовжувалась.

За наявною на офіційному сайті Господарського суду Чернігівської області інформацією, відповідно до частини 7 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний Суд розпорядженням від 22.03.2022 №12/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ на Господарський суд Черкаської області.

Згідно розпорядження Голови Верховного Суду від 22.04.2022 №25/0/9-22 "Про відновлення територіальної підсудності судових справ господарських судів Сумської та Чернігівської областей" відновлено територіальну підсудність судових справ, зокрема Господарського суду Чернігівської області, із 25 квітня 2022 року.

За наведених обставин, призначене на 28.02.2022 підготовче засідання не відбулось з об`єктивних причин, що не залежать від суду.

03.05.2022, згідно розпорядження Господарського суду Чернігівської області №02-01/51/22 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи №927/54/22" відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатами якого справу передану на розгляд судді Моцьору В.В., про що сформовано протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 10.05.2022 справу №927/54/22 прийнято до розгляду судом у складі судді Моцьора В.В. зі стадії підготовчого провадження, підготовче засідання призначено на 07.06.2022.

07.06.2022 суд задовольнив клопотання учасників справи про відкладення підготовчого засідання та постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 02.08.2022, про що повідомив сторін ухвалою від 07.06.2022.

02.08.2022 суд задовольнив клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання та постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 10.08.2022, про що повідомив сторін ухвалою від 02.08.2022.

10.08.2022 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 01.09.2022, про що повідомив відповідача ухвалою від 10.08.2022.

01.09.2022 позивачем подано пояснення по справі, які долучено судом до матеріалів справи.

01.09.2022 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи на 20.09.2022, про що повідомив сторін ухвалою від 01.09.2022.

20.09.2022, до початку судового засідання, від позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання та заява про участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Розглянувши клопотання позивача про відкладення судового засідання, суд встановив наступне.

Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини встановлено, що кожній особі гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Повноваження щодо відкладення судового розгляду на підставі поданого учасниками судового процесу клопотання є дискреційними.

Та обставина, що відповідні повноваження суду є дискреційними не створює імунітету від перевірки належності застосування судом свого розсуду при розгляді справи на предмет відповідності такого цілям та завданням, які стоять перед судом, та в аспекті відповідності таких дій принципу верховенства права як стримуючого фактору.

При цьому будь-який законодавчий припис, що встановлює певні межі розсуду, повинен бути оцінений на предмет дотримання фундаментальних вимог верховенства права, зокрема щодо співмірності (пропорційності) тій меті, за якою законом передбачене відповідне обмеження, або яке відбулось унаслідок застосування розсуду суду.

Пропорційність є загальною умовою для вирішення всіх процесуальних питань у межах дискреційних повноважень і повинна належно застосовуватись на кожній стадії правозастосування.

Оцінюючи дотримання принципу пропорційності, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

При цьому, судова дискреція щодо оцінки обставин, які не дають можливості особі прийняти участь у судовому засіданні, на предмет їх поважності чи неповажності для цілей відкладення судового розгляду не має абсолютних меж. Суд має враховувати конкретну ситуацію та обґрунтування особи, яка просить суд відкласти судовий розгляд, відповідне обґрунтування не має бути абстрактним, а обставини, наведені у ньому, повинні бути підтверджені належною доказовою базою. Тобто реалізація відповідної дискреції суду щодо кваліфікації наведених учасником судового процесу у клопотанні про відкладення судового розгляду обставин має здійснюватися індивідуально з урахуванням принципу верховенства права. Це зумовлено тим, що сама концепція верховенства права передбачає суд як найдієвіший інструмент її застосування, адже тільки суд може вийти за межі формального права та визначити доцільне та належне регулювання в кожній конкретній ситуації. При цьому для цілей дотримання принципу верховенства права суд повинен обирати такий варіант вирішення клопотання про відкладення судового засідання, який є максимально доцільним та справедливим у відповідній ситуації, а обраний ним процесуальний наслідок розгляду відповідного клопотання, як результат реалізації наданих йому дискреційних повноважень, завжди вимагає мотивації зробленого вибору.

Відповідно до ст.202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Враховуючи, що позивач був повідомлений про час та місце розгляду справи, будь яких доказів, які б підтверджували факт неможливості прибуття в судове засідання позивачем суду не надано, явка в судове засідання обов`язковою не визнавалась, суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

У зв`язку з відмовою у задоволенні клопотання про відкладення судового засідання, суд відмовив у заяві про участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

20.09.2022 суд підписав вступну та резолютивні частини рішення.

Позиції учасників справи.

Позов обґрунтовано порушенням відповідачем умов Договору №ПЗ/ДН-4-20729/НЮ від 01.10.2020 про надання послуг в частині своєчасного надання послуг (землевпорядних робіт) з оформлення/переоформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки (ДК 021:2015 - 71250000-5 "Архітектурні, інженерні та геодезичні послуги").

В обґрунтування заперечень проти заявлених позовних вимог відповідач посилається на те, що позивач не дотримався передбачених договором зобов`язань щодо надання товариству вихідних даних, документації, а також письмової рознарядки, необхідних для розроблення землевпорядної документації, що є порушенням умов укладеного договору (п. 5.1 - 5.3, 6.1); такі дії позивача мали своїм наслідком відсутність можливості у відповідача належно та своєчасно виконати взяті на себе зобов`язання. На думку відповідача, фінансові санкції можуть бути застосовані лише за наявності об`єктивних винних дій (бездіяльності) суб`єкта господарювання, натомість в даному випадку затримка своєчасного виконання відповідних робіт є наслідком існування ряду суб`єктивних та об`єктивних обставин, на які товариство жодним чином не впливало. Крім того, заявлений до стягнення розмір фінансових санкцій є завищеним і таким, що значно перевищує прибуток товариства від виконання відповідного договору; сплата відповідної суми грошових коштів поставить його в критичне фінансове становище.

Обставини справи встановлені судом.

01.10.2020 за результатом проведення процедури відкритих торгів № UА-2020-08-04-007004-а, у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі», між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі виробничого підрозділу Коростенська дирекція залізничних перевезень регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі-Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЗК ПЛЮС" (далі-Виконавець) укладено договір №ПЗ/ДН-4-20729/НЮ (далі-Договір).

Відповідно п. 1.1 Договору Виконавець зобов`язується за завданням Замовника надати послуги землевпорядних робіт з оформлення/переоформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки (ДК 021:2015 - 71250000-5 «Архітектурні, інженерні та геодезичні послуги»), а саме з розроблення землевпорядної документації щодо відведення земельних ділянок в постійне користування АТ «Укрзалізниця» відповідно до додатку 1.4 до цього Договору та реєстрації земельних ділянок в Державному земельному кадастрі та державної реєстрації права постійного користування земельними ділянками АТ «Укрзалізниця» в установленому законом порядку, далі - Послуги, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити ці Послуги відповідно до цього Договору.

Перелік земельних ділянок і склад послуг та робіт визначені в додатках 1.1 та 1.4, які є невід`ємними частинами цього договору (п.1.2 договору).

Виконавець повинен надати передбачені цим Договором послуги у відповідності до Земельного кодексу України. Закону України «Про землеустрій», Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та інших нормативно-правових актів (пункт 2.2. Договору).

Гарантії якості наданих послуг поширюються на всі складові елементи повного комплекту землевпорядної документації необхідної для реєстрації права постійного користування земельною ділянкою, розроблені та підготовлені Виконавцем за цим Договором (пункт 2.3. Договору).

Згідно п.3.1. та 3.2. Договору сума договору складає: 977 275,77 грн, ПДВ - 195 455,15 грн, разом з ПДВ 1 172 730,92 грн. Загальна вартість послуг за цим Договором визначена і складена на підставі кошторисів вартості послуг по кожній ділянці (Додаток 1.3. до Договору) та Зведеного кошторису (Додаток 1.5. до Договору).

Згідно п.5.1 Договору виконавець приступає до надання послуг не пізніше 5 календарних днів з дати отримання письмової рознарядки та вихідних матеріалів від замовника.

Відповідно п.5.2. Договору надання послуг, зазначеної у п.1.1 проводиться протягом дії даного Договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки Замовника, яка вважається дозволом на надання послуг та є підтвердженням готовності Замовника до отримання послуг.

Зі сторони Замовника рознарядка підписується з урахуванням вимог статуту замовника щонайменше двома уповноваженими особами, а саме: Першим заступником директора виконавчого (особою, що виконує його обов`язки); Головним інженером (особою, що виконує його обов`язки); Заступником директора виконавчого з інфраструктури (особою, що виконує його обов`язки); Заступником директора виконавчого з рухомого складу (особою, що виконує його обов`язки); Заступником директора виконавчого з фінансово-економічних питань (особою, що виконує його обов`язки); Заступником директора виконавчого з управління персоналом та соціальної політики (особою, що виконує його обов`язки); Заступником директора виконавчого з безпеки (особою, що виконує його обов`язки) (п.5.2.1 договору).

Відповідно до п.6.1.3 Замовник зобов`язався надати виконавцю усі необхідні вихідні матеріали для надання послуг.

Згідно з п. 7.5 Договору за порушення Виконавцем строків надання послуг, останній сплачує Замовнику пеню у розмірі 1% від вартості послуг, з яких допущене прострочення виконання, за кожний день прострочення; крім того за прострочення понад тридцять днів Виконавець додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7% від вказаної вартості.

Пунктом 13.1 Договору передбачено, що Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31.12.2020 (за умови наявності у Замовника плану фінансування цих Послуг на 2020 рік), але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов`язань у частині розрахунків.

Усі зміни та доповнення до цього договору можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до Договору (п.13.3 Договору).

Сторонами підписано Додаток №1.1 до Договору «Технічне завдання», Додаток 1.2 до Договору «Календарний план», Додатки №1.3.1-1.3.6 до Договору «Кошторис вартості послуг», Додаток 1.4 до Договору «Перелік земельних ділянок», Додаток 1.5 до Договору «Зведений кошторис».

09.10.2020 ТОВ «ДЗК ПЛЮС» листом № 09-10-2/20 звернувся до Замовника з вимогою надати вихідні дані, передбачені п.4 Додатку 1.1. «Технічне завдання» до Договору, враховуючи строк дії Договору.

03.11.2020 ТОВ «ДЗК «ПЛЮС» повторно направлено Замовнику лист № 03-11-01/20 стосовно надання необхідних даних з метою виконання землевпорядних робіт. У листі зазанчено, що відсутність зазначених рішень уповноважених органів державної влади унеможливлює оформити технічну документацію щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та розробки проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок

Згідно рознарядки №НГ-08/1637 від 18.11.2020 Замовник просив ТОВ «ДЗК Плюс» розпочати роботи щодо надання послуг землевпорядних робіт з оформлення/переоформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки на території с.Курне, смт. Черняхів, Оліївська с/р, смт. Новогуйвинське, м. Коростишів, Кожухівська с/р Житомирської області, згідно з договором від 01.10.2020 №ПЗ/ДН-4-20729/НЮ відповідно до Додатку 1.

Вказану рознарядку виконавець отримав 10.12.2020, що підтверджується відповідною відміткою на цій рознарядці та актом від 10.12.2020 (а.с.19-20).

Листом №21-12-2/20 від 21.12.2020 ТОВ «ДЗК ПЛЮС» просило Замовника укласти додаткову угоду до Договору №ПЗ/ДН-4-20729/НЮ від 01.10.2020, якою продовжити термін виконання послуг та термін дії Договору до 31.03.2021. У листі зазначено, що об`єктивними обставинами для продовження строку надання послуг та строку дії договору є відсутність дозволів відповідних державних адміністрацій по деяким земельним ділянкам та надання даних дозволів зі значним запізненням.

Листом №28-12-3/20 від 28.12.2020 ТОВ «ДЗК ПЛЮС» повторно просило Замовника укласти додаткову угоду до Договору №ПЗ/ДН-4-20729/НЮ від 01.10.2020 керуючись п.13.3 Договору та п.5 ч.4 ст.41 ЗУ «Про публічні закупівлі». У вказаному листі відповідач зазначив, що згідно п.4 Технічного завдання Замовником були надані наступні документи по Договору №ПЗ/ДН-4-20729/НЮ від 01.10.2020: планово-картографічні матеріали надані в листопаді 2020 року; правовстановлюючі документи на земельні ділянки (скановані копії державних актів) надавались до 21.10.2020; правовстановлюючі документи на будівлі та споруди надані 27.11.2020. 22.09.2020 відповідачем було розпочато польові роботи та повністю були виконані підготовчі роботи та топографо-геодезичні роботи (п.1 та п.2 Кошторису) - до 15.10.2020. Картографічні матеріали (п.3 Кошторису) було виконано до 19.11.2020, представлено та надано для ознайомлення представниками Регіональної філії Південно-західна залізниця АТ «Укрзалізниця» 10.12.2020. Камеральні роботи (п.4 Кошторису) були виконані станом на 20.12.2020.Технічна документація (п.5 Кошторису) по Договору №ПЗ/ДН-4-20729/НЮ від 01.10.2020 виготовлена частково (по мірі надходження дозволів органів виконавчої влади так як реквізити та зміст розпоряджень впливають на склад технічної документації).

Листом №05-01-17/21 від 05.01.2021 ТОВ «ДЗК ПЛЮС» просило Замовника повернути підписаний примірник додаткової угоди до Договору №ПЗ/ДН-4-20729/НЮ від 01.10.2020 з підтвердженням об`єктивних обставин для продовження строку надання послуг.

Позивач відповіді на листи відповідача щодо укладання додаткової угоди на продовження строку надання послуг по Договору №ПЗ/ДН-4-20729/НЮ від 01.10.2020 не надав.

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором в частині своєчасного виконання робіт стали підставою звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду про стягнення неустойки.

Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Зазначена стаття повністю кореспондується зі ст.174 Господарського кодексу України.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору про надання послуг землевпорядних робіт з оформлення/переоформлення право встановлювальних документів на земельну ділянку, які включають, обстежувальні, вишукувальні, топографо-геодезичні, картографічні проектні та проектно-вишукувальні роботи по суті є договором підряду на проектні та пошукові роботи, що є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст. ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відносини за договором підряду, і зокрема підряду на проектні та пошукові роботи регламентовані § 1, 4 глави 61 Цивільного кодексу України.

Статтею 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з частинами 1, 2 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, що передбачені цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених зазначеним Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до частин 1, 2 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу; договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За приписами ст.887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов`язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов`язковим для сторін з моменту його затвердження замовником. Підрядник зобов`язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника (ст.888 ЦК України).

За приписами п.1 ч.1 ст.890 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний, зокрема виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України регламентовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 614 Цивільного кодексу України регламентовано, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до статті 616 Цивільного кодексу України якщо порушення зобов`язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов`язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Однією із засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

Суд вказує, що при укладенні договору обидві сторони переслідують мету задоволення своїх вимог, замовник одержання бажаного результату (реєстрації речового права), виконавець отримання коштів за виконані роботи; при цьому, до виконання замовником в даному випадку свого обов`язку з надання необхідної документації, відповідач (виконавець) не мав можливості приступити до виконання своїх обов`язків.

Так, сторони у п.5.1 договору погодили, що виконавець приступає до надання послуг не пізніше 5 календарних днів з дати отримання письмової рознарядки та вихідних матеріалів від замовника, строк дії договору згідно п.13.1 сторони визначили до 31.12.2020.

При цьому рознарядка замовником була виписана 18.11.2020, отримана виконавцем 10.12.2020, а всі необхідні вихідні матеріали так і не були надані замовником виконавцю.

Так, згідно зі ст. 55 Закону України «Про земелустрій» технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає, крім іншого, рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою (у випадках, передбачених законом); згоду власника земельної ділянки, а для земель державної та комунальної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на відновлення меж земельної ділянки користувачем.

Проте на момент закінчення строку дії договору усіх дозвільних документів на розробку технічної документації від органів місцевого самоврядування та державних виконавчих органів не було і позивач достеменно знав про це, оскільки сам робив запити до відповідних органів (та отримував відповіді) щодо надання згоди на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту (а.с. 98-99 т.1).

Оскільки рішення органу виконавчої влади про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою є первісним документом, на підставі якого розробляється технічна документація, то фактично відповідач не зміг повністю виконати свої зобов`язання за Договором №ПЗ/ДН-4-20729/НЮ від 01.10.2020.

Крім того, позивачем залишено без уваги пропозиція відповідача щодо укладання додаткової угоди щодо продовження строку дії договору для можливості виконання своїх зобов`язань виконавцем та отримання замовником бажаного результату.

Також, суд звертає увагу на те, що рознарядка №НГ-08/1637 від 18.11.2020 підписана неуповноваженими на те особами Головним інженером регіональної філії В.М. Ільчишин та Начальником служби з майнової політики Ю.М. Корженко, що суперечить умовам укладеного між сторонами договору, підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 Договору якого сторони чітко визначили коло осіб, яким надано повноваження на підписання рознарядки з урахуванням вимог статуту Замовника.

Таким чином, не виконання зобов`язання за договором №ПЗ/ДН-4-20729/НЮ від 01.10.2020 фактично виникло не з вини відповідача, а відсутність вини відповідача у порушенні зобов`язання виключає покладення на нього відповідальності у вигляді сплати неустойки (пені і штрафу).

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У частині третьої статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

До того ж, суд наголошує, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Господарський суд зазначає, що саме на Акціонерне товариство "Українська залізниця", як позивача, покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими доказами, тобто довести, що його права та інтереси дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Проте, всупереч наведеному позивачем не надано належних доказів, яким чином зі сторони відповідача були порушені права позивача, оскільки останнім не надано належних доказів на підтвердження того, що виконавець не приступив до виконання умов договору, а замовником виконано умови спірного договору щодо надання всіх вихідних матеріалів виконавцю.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що невиконання відповідачем зобов`язання з розроблення землевпорядної документації щодо відведення земельних ділянок в постійне користування АТ «Укрзалізниця» виникло не з вини відповідача, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст.256 Господарського процесуального кодексу України

Повний текст рішення складено та підписано 21.09.2022.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В.В. Моцьор