Ухвала суду № 106376611, 19.09.2022, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7747/22

1-кс/308/2629/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2022 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Дергачова Н.В., при секретарі судового засідання Федорнак О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді скаргу ОСОБА_1 на постанову про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12022078030000351 від 06.04.2022 року, -

ВСТАНОВИВ:

29 червня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області зі скаргою за якою просить: скасувати Постанову Заступника начальника сектору дізнання Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області капітаном поліції Поляка М.І. від 06 червня 2022 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022078030000351 від 06.04.2022 р. порушеного за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, як незаконну.

В обґрунтування скарги зазначив наступне.

З вказаної постанови слідує, що 5 квітня 2022 року в чергову частину Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області надійшов рапорт начальника СЮП ВП, що в ході розгляду матеріалів ЄО за заявою ОСОБА_1 встановлено, що його сину ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , умисно спричинили тілесні ушкодження, також що 06 квітня 2022 року відомості по даному факту внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022078030000351 від 06.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України та розпочато досудове розслідування.

09.04.2022 року постановою заступника начальника сектору дізнання Ужгородського РУП в рамках зазначеного кримінального провадження було призначено судово-медичну експертизу з приводу спричинення тілесних ушкоджень малолітньому ОСОБА_2 , відповідно до висновку експерта № 122 від 19.04.2022 у ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент судовомедичного обстеження на тілі дитини ОСОБА_2 яких - небудь тілесних ушкоджень не виявлено.

Згідно даних медичної довідки з травмпункту УЦМКЛ, на момент його звернення за медичною допомогою 02.04.2022 року у нього встановлені тілесні ушкодження у виді синців на рівні поперекового відділу хребта (кількість та морфологічні особливості синців не вказані).

Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів по ударному механізму спричинення, або при ударі об тупі тверді предмети. З дня їх спричинення до дня їх завершення за медичною допомогою 02.04.2022 року, пройшло у межах приблизно 10-14 діб, коли можливе візуальне встановлення наявності синців.

Встановити дату спричинення тілесних ушкоджень не представляється можливим.

Дані тілесні ушкодження мають незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше як шість днів, і за цією ознакою згідно п.2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

З вказаної Постанови вбачається, що встановити предмет, яким могли бути спричиненні тілесні ушкодження та взаєморозташування осіб, в момент спричинення тілесних ушкоджень не представляється можливим, а також, що в ході проведення досудового розслідування сектором дізнання Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області вживались заходи з метою виклику малолітнього ОСОБА_2 для допиту в якості потерпілого, але останнього доставити для участі у проведенні процесуальної дії не надалось можливим так як останній разом із батьком ОСОБА_1 1965 року народження, мешканцем АДРЕСА_1 , покинув територію України, а саме виїхав за кордон до республіки Угорщини та місце його знаходження сектору дізнання невідоме та зв`язку з останнім не має, що унеможливлює проведення слідчої дії.

Скаржник вважає, що органом досудового розслідування при прийнятті рішення щодо закриття кримінального провадження №12022078030000351 від 06.06.2022 р. всупереч вимогам частини 2 статті 9 КПК України не було дотримано вимог щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставини кримінального провадження.

Органом досудового розслідування не було проведено допит малолітнього потерпілого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 для з`ясування обставин нанесення йому побоїв про які вказано у заяві його батька - ОСОБА_1 від 05 квітня 2022 року, як не допитано безпосередньо і його, як заявника.

Посилання на неможливість допиту заявника та потерпілого оскільки вони покинули територію України є безпідставними, оскільки органом досудового розслідування не повідомлялось за адресою реєстрації та проживання ОСОБА_1 про виклик до Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області для його допиту та допиту малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо обставин нанесення сину тілесних ушкоджень.

Що стосується виїзду батька ОСОБА_1 разом з сином ОСОБА_2 21.05.2022 року за межі України, то таке було пов`язано з відпочинком та оздоровленням дитини.

Крім того, органом досудового розслідування без допиту малолітнього потерпілого, передчасно зроблено висновок про те, що «встановити предмет, яким могли бути спричиненні тілесні ушкодження та взаєморозташування осіб, в момент спричинення тілесних ушкоджень не представляється можливим», адже потерпілий під час допиту може вказати конкретні обставини події кримінального правопорушення, зокрема і спосіб заподіяння йому тілесних ушкоджень, що дає можливість і встановити предмет яким могли бути спричиненні тілесні ушкодження, побої тощо, а також встановити осіб причетних до насильства відносно малолітнього ОСОБА_2 .

В судовому засіданні 16.09.2022 слідчий надав суду матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12022078030000351 від 06.04.2022 року, за ч. 1 ст. 125 КК України, та категорично заперечив проти зазначеної скарги, оскільки вважає, що ним було вжито вичерпних заходів щодо дізнання у цьому кримінальному провадженні. Пояснив слідчому судді, що заявник разом із сином свідомо уникав допиту, незважаючи на той факт, що три рази приїжджав до України під час проведення дізнання.

Представник скаржника адвокат Лаврентьєв Ю.Г. скаргу підтримав та просив слідчого суддю її задовольнити.

Заслухавши скаржника та дізнавача, дослідивши матеріали додані до скарги та матеріали кримінального провадження № 12022078030000351 від 06.04.2022 року, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Як зазначено у п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Згідно ч. 1, 2 ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомленняпро підозру; зобов`язанняприпинити дію; зобов`язаннявчинити певнудію; відмову у задоволенні скарги.

Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у цьому кримінальному провадженні із 06.04.2022 року проводилося дізнання Сектором дізнання Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області за ч. 1 ст. 125 КК України із наступним викладом обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 05 квітня 2022 року в чергову частину Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області надійшов рапорт начальника СЮП, що в ході розгляду матеріалів ЄО за заявою ОСОБА_1 , 1965 року народження, мешканця АДРЕСА_1 , встановлено, що його сину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , умисно спричинили тілесні ушкодження.

За постановою від 09.04.2022 року дізнавачем було призначено судово медичну експертизу, проведення якої доручено судово медичним експертам Ужгородського міжрайонного відділення судово медичної експертизи, на вирішення якої поставлені наступні запитання:

Який характер, кількість та локалізація тілесних ушкоджень ОСОБА_2 .?

Який спосіб та механізм спричинення тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_2 .?

Чи могли тілесні ушкодження встановлені у ОСОБА_2 бути отримані ним, при конкретних обставинах, про які він розповідає?

Яке найбільш імовірне взаєморозташування осіб було в момент отримання ОСОБА_2 тілесних ушкоджень?

Чи могли бути спричинені тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_2 в результаті падіння з висоти власного росту, удару об якийсь предмет?

Який ступінь тяжкості отриманих ОСОБА_2 тілесних ушкоджень?

Чи були небезпечними для життя і здоров`я ОСОБА_2 на момент нанесення, тілесні ушкодження?

За висновком Ужгородського міжрайонного відділення судово медичної експертизи від 09.04.2022 року № 122 на основі викладених у ньому даних судово-медичного обстеження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно з питаннями, поставленими на вирішення даної експертизи, експерт прийшов до слідуючого підсумку:

На момент судово - медичного обстеження на тілі дитини ОСОБА_4 яких - небудь тілесних ушкоджень не виявлено.

Згідно даних медичної довідки з травмпункту УЦМКЛ, на момент його звернення за медичною допомогою 02.04.2022 року у нього встановленні тілесні ушкодження у виді синців на рівні поперекового відділу хребта (кількість та морфологічні особливості синців не вказані).

Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів по ударному механізму спричинення, або при ударі об тупі тверді предмети.

З дня їх спричинення до дня звернення за медичною допомогою 02.04.2022 року, пройшло у межах приблизно 10-14 діб, коли можливе візуальне встановлення наявності синців.

Встановити дату спричинення тілесних ушкоджень не представляється можливим.

Дані тілесні ушкодження мають незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше як шість днів, і за цією ознакою згідно п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Встановити предмет, яким могли бути спричинені тілесні ушкодження та взаєморозташування осіб, в момент спричинення тілесних ушкоджень не представляється можливим.

15.04.2022 року дізнавачем було відібрано письмові пояснення від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , матері ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка повідомила наявність конфлікту із заявником ОСОБА_1 з приводу місця проживання дитини, порядку її виховання та утримання, що й зумовило його звернення до дізнавача.

ОСОБА_5 також долучено до матеріалів кримінального провадження ряд доказів, на підтвердження викладеного у поясненнях.

За постановою від 22.04.2022 року заступником начальника сектору дізнання Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області капітаном поліції Поляком М.І., кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022078030000351 від 06.04.2022 року, було закрите у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

За постановою від 29.04.2022 року Прокурором Ужгородської окружної прокуратури зазначена постанова була скасована, оскільки слідчим не було виконано ряд необхідних слідчих (розшукових) дій, при цьому взагалі не конкретизовано яких саме.

Слідчим було витребувано матеріали щодо перетину заявником та дитиною ДКУ.

За постановою від 06.06.2022 року заступником начальника сектору дізнання Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області капітаном поліції Поляком М.І., кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022078030000351 від 06.04.2022 року, було повторно закрите у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

При цьому дізнавач зазначив, що в ході проведення досудового розслідування сектором дізнання Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області вживались заходи з метою виклику малолітнього ОСОБА_6 для допиту в якості потерпілого, але останнього доставити для участі у проведенні процесуальної дії не надалось можливим так як останній разом із батьком ОСОБА_1 1965 року народження мешканцем АДРЕСА_1 , покинув територію України, а саме виїхав за кордон до республіки Угорщини та місце його знаходження сектору дізнання невідоме та зв`язку з останнім не має, що унеможливлює проведенім слідчої дії.

А тому враховуючи вищенаведене та те, що в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження у малолітнього ОСОБА_2 , відсутні будь-які тілесні ушкодження, а також не добуто достатніх доказів, для оголошення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (проступку) передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України особі на яку вказує батько малолітнього, а саме нею являється ОСОБА_5 .

Слід зазначити, що частина 1 статті 125 КК України встановлює кримінальну відповідальність за умисне легке тілесне ушкодження.

При цьому з об`єктивної сторони злочин характеризується: діянням (дією або бездіяльністю), спрямованим на заподіяння легкого тілесного ушкодження; наслідком у вигляді спричинення легкого тілесного ушкодження; причинним зв`язком між зазначеним діянням та наслідком.

Суб`єктивна сторона злочину, що розглядається, характеризується тільки умисною виною.

Слідчим відібрано пояснення у ОСОБА_5 особи, на яку вказує заявник у своїй заяві від 02.04.2022 року про вчинення кримінального правопорушення, за якою не встановлено умислу на заподіяння легкого тілесного ушкодження ОСОБА_2 .

Згідно висновку Ужгородського міжрайонного відділення судово медичної експертизи від 09.04.2022 року № 122 взагалі неможливо встановити дату спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 та чітко розмежувати механізм їх виникнення: від дії тупих твердих предметів по ударному механізму спричинення або при ударі об тупі тверді предмети.

Суд не приймає до уваги доводи представника скаржника про необхідність допиту заявника та ОСОБА_2 , оскільки їх показів недостатньо задля повідомлення про підозру будь якій конкретній особі, а здобуті в ході дізнання докази свідчать про відсутність підстав для повідомлення підозри особі, на яку вказував заявник.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає, що дізнавачем були проведені всі необхідні та достатні слідчі дії задля встановлення фактичних обставин у цьому кримінальному провадженні, дізнавач дійшов обґрунтованого висновку про закриття кримінального провадження, відтак слід відмовити у задоволенні скарги про її скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12022078030000351 від 06.04.2022 року.

Матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12022078030000351 від 06.04.2022 року, за ч. 1 ст. 125 КК України, - повернути Сектору дізнання Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області за приналежністю.

Під часдосудового розслідуванняможуть бутиоскаржені вапеляційному порядку доЗакарпатського апеляційногосуду ухвалислідчого суддіпро відмовуу задоволенніскарги напостанову прозакриття кримінальногопровадження протягомп`яти днівз дняїх винесення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області Н.В. Дергачова