Ухвала суду № 10637598, 19.07.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

№ 2-а-6530/09/2670

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2010 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Денісова А.О.

Суддів: Бистрик Г.М.

Желтобрюх І.Л.

при секретарі Вовчок О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову окружного адміністративного суду м. Києва по справі за позовом приватного підприємства «Торнадо Плюс» до державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправними і скасування податкового повідомлення рішення,

В С Т А Н О В И В:

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2009 року позов задоволений. Суд визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення № 0002542313/0 від 30.03.2009 року та № 0002542313/1 від 01.07.2009 року з тих підстав, що позивач не порушував вимог п.п. 7.4.1 та 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон про ПДВ). Крім того, відповідач безпідставно провів перевірку іншого виду, яка не відповідає постанові слідчого СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 17.12.2008 року, що призвело до порушення ним приписів Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

На вказану постанову відповідач подав апеляційну скаргу, в який просив її скасувати та ухвалити нову про відмову в задоволенні позовних вимог. На думку апелянта рішення суду першої інстанції винесене з порушенням вимог Закону. Податковий орган зазначив, що директор та засновник ТОВ «ТД Медторгсервіс» Домрачев В.М. не мав відношення до діяльності підприємства, в звязку з чим податкові накладні, складені товариством, не можуть бути прийняті до уваги як первинні документи, що підтверджують правомірність віднесення до податкового кредиту ПП «Торнадо Плюс» сум податку на додану вартість в бухгалтерському та податковому обліку.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Працівниками ДПІ у Печерському районі м. Києва проведена документальна невиїзна перевірка ПП «Торнадо Плюс» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «ТД Медторгсервіс» за період 01.09.2008 р. по 30.09.2008 р., про що складений акт від 12.03.2009 року №151/13-13/32915902. Вказаним актом зафіксовані порушення вимог пп.пп. 7.4.1 та 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість за вересень 2008 року на суму 1560165,41 грн., в звязку з чим винесене податкове повідомлення-рішення № 0002542313/0 від 30.03.2009 р. За результатами адміністративного оскарження скарга директора залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, невиїзну документальну перевірку позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «ТД Медторгсервіс», за період 01.09.2008 р. по 30.09.2008 р. було проведено на підставі постанови слідчого СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 17.12.2008 р. Податковим органом на адресу позивача був направлений запит щодо надання документів для проведення перевірки, однак листом від 30.01.2009 р. директор товариства відмовився надати документи посилаючись на те, що всі документи вилучені слідчим СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва. За таких умов при проведенні перевірки використовувались документи, які були надані слідчим, а саме, рух коштів ПП «Торнадо Плюс» по рахунку №26007302010175, відкритому у ТОВ КВ «Столиця», МФО 380214 за період з 01.03.2008 року по 01.20.2008 р.; пояснення директора ТОВ «ТД Медторгсервіс» від 28.11.2008 р.; установчі документи товариства та декларація з ПДВ за вересень 2008 року та додаток 5 до відповідної декларації.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач в повному обсязі перерахував кошти за виконання робіт та надання послуг з врахуванням податку на додану вартість. Крім того, суд зазначив, що чинне законодавство не передбачає обовязку платника податку на додану вартість перевіряти дотримання його контрагентом вимог податкового законодавства та законодавства, що регулює порядок реєстрації юридичних осіб.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкова накладна є водночас звітним податковим і розрахунковим документом, який, при умові його належного оформлення, є підставою для включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у ціні товару (послуг). Відповідно пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Отже, з аналізу вищевказаних норм права вбачається, що податковий кредит формується у звязку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на той факт, що позивачем в повному обсязі перераховано ТОВ «ТД Медторгсервіс» кошти зі виконання робіт та надання послуг з врахуванням податку на додану вартість.

Відповідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього пункту). В даній нормі Закону зазначена підстава, за якої платник податку не має права включати до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів, це відсутність податкових накладних чи митних декларацій (інших подібних документів згідно з пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону), які підтверджують сплату ПДВ.

Судом встановлено, що віднесені до податкового кредиту суми ПДВ підтверджені податковими накладними, видані ТОВ «ТД Медторгсервіс». За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність віднесення зазначених сум ПДВ до податкового кредиту та безпідставність тверджень ДПІ про порушення товариством пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону.

На підставі викладено та, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАСУ, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2009 року без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

В повному обсязі ухвала виготовлена 20.07.2010 р.