Ухвала суду № 10637594, 19.07.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 13/40 (2-а-3612/08)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2010 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Денісова А.О.

Суддів: Желтобрюх І.Л.

Бистрик Г.М.

при секретарі Вовчок О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову окружного адміністративного суду м. Києва по справі за позовом ТОВ «Нафто-Кредит Інвест» до державної податкової інспекції Голосіївському районі м. Києва про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 06.08.2009 року позов задоволений. Суд визнав протиправним та скасував податкові повідомлення-рішення від 06.02.2008 року № 0000872308/1 та 0000862308/1 з тих підстав, що податковий орган при проведенні перевірки неповно оцінив надані платником податків докази правомірності коригування валових витрат та податкових зобовязань, в звязку з чим дійшов помилкових висновків про порушення пп.5.3.9 п.5.3, п.5.10, п.5.1 ст.5 та пп.11.2.1 11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції, чинній на момент перевірки (далі - Закон про прибуток), а також пп.4.5.1, п.4.5, ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції чинній на момент перевірки (далі Закон про ПДВ) .

На вказану постанову ДПІ у Голосіївському районі м. Києва подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та винести нову про відмову в задоволенні позову. На думку апелянта рішення суду першої інстанції винесене з порушенням вимог Закону. Зазначає, що позивач необґрунтовано у ІІІ кварталі 2006 року зменшив валові доходи, що призвело до безпідставного коригування у бік зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість, оскільки згідно наданих до перевірки документів, а саме оборотно-сальдових відомостей по рахунку 361 «Розрахунки з покупцями та замовниками» на час перевірки заборгованість відсутня, що підтверджує безпідставне коригування податкових зобовязань платником податків. Крім того, Товариством у вказаному періоді безпідставно включено до складу валових витрат витрати, які не підтверджені документально.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва проведено виїзну планову документальну перевірку ТОВ «Нафто-Кредит Інвест»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2007 року. Перевіркою встановлено порушення положень п. 5.10 ст. 5, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 5.1 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону про прибуток, в результаті чого занижено податок на прибуток в загальній сумі на 6 801 948 грн., в т.ч. за 2006 рік на 6591043 грн. та за 2007 рік на 210 905 грн.; пп. 4.5.1 п. 4.5 ст. 4 Закону про ПДВ, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з ПДВ за серпень 2006 року на суму 602 000 грн. Зазначені порушення зафіксовані в акті перевірки № 644/1-23-08-33227075 від 15.11.2007 року. За результатами перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва 23.11.2007 року були винесено податкові повідомлення-рішення: № 0000862308/0, яким визначену суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 13 503216,00 грн., в т.ч. штрафна (фінансова) санкція 6 701268,00 грн.; № 0000872308/0, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану в сумі 1 204000,00 грн., в т.ч. штрафна (фінансова) санкція - 602000,00 грн. Позивачем було оскаржено вищевказані податкові повідомлення рішення в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарги відповідачем 06.02.08 р. були винесені податкові повідомленні-рішення: № 0000862308/1, яким визначену суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 11 892 763 грн., в т.ч. штрафна (фінансова) санкція - 5 843 315 грн.; № 0000872308/1, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1 204 000 грн., в т.ч. штрафна (фінансова) санкція - 602 000 грн. Підставною для такого висновку податкового органу стало недотримання позивачем при формуванні валових витрат і доходів положень Закону про прибуток, що в свою чергу призвело до безпідставного коригування податкових зобовязань з податку на додану вартість зі знаком мінус.

Порядок визначення та формування валових витрат передбачений Законом про прибуток, відповідно до пп.пп. 5.2.6, 5.2.7 п.5.2 ст.5 якого до складу валових витрат включаються, зокрема, с уми витрат, не віднесені до складу валових витрат минулих звітних податкових періодів у зв'язку з втратою, знищенням або зіпсуттям документів, установлених правилами податкового обліку, та підтверджених такими документами у звітному податковому періоді; суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон 2181) передбачено, що платник податків самостійно визначає податкове зобов'язання. Якщо в майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що в звязку з поверненням попередньої оплати ВАТ «Роздільський цегельний завод» за товар в повному обсязі позивач мав право скоригував свій валовий дохід, визначений згідно з п.4.1 ст.4 Закону про прибуток в рядку 02.2 Декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2006 року зі знаком “мінус”, але замість того, щоб суму поставити зі знаком мінус, до складу валового доходу ще раз додана сума 3010000 грн., що призвело до завищення валового доходу на суму 3010000 грн. Дана помилка виправлена товариством в 3 кварталі 2006 року, а завищений валовий дохід виправлено в Декларації по податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2006 року в рядку 02.02 зі знаком «мінус» на суму 3010000 грн. Оскільки сума валового доходу відображалась за відповідний період наростаючим підсумком, то операція по виправленню помилки не вплинула на суму валового доходу, визначену наростаючим підсумком за 9 місяців 2006 р.

Крім того, завищення валових витрат за операціями з ТОВ «Новойл» документально не підтверджується, оскільки відповідно до відомостей відображених валових витрат за грудень 2005 року до валових витрат ТОВ «Нафто-Кредит Інвест» віднесено лише частину витрат в сумі 4867505,98 грн. Їх залишок, що не був відображений в складі валових витрат товариства у 2005 році, було віднесено: 2863000 грн. в рядку 05.2 «Самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів» Декларації з податку на прибуток підприємства за перше півріччя 2006 року; а 7784800 грн. в рядку 05.2 Декларації з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2006 року.

Не заслуговують на увагу доводи апелянта, щодо безпідставного включення до складу валових витрат ТОВ «Нафто-Кредит Інвест» сплачених зборів до Пенсійного фонду України, оскільки відповідно до довідок від АКБ «Укрсоцбанк», КБ «Західінком-банк», ВАТ АКБ «Надра» за здійснення товариством операції з купівлі валюти через вищевказані банки на Міжбанківському валютному ринку, банківськими установами за рахунок товариства сплачувалися обов'язкові внески до Пенсійного фонду України протягом 2005 року - 1 півріччя 2006 року.

Відповідно до наявних в матеріалах справи декларацій з податку на прибуток, позивачем було відображено в декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2006 р. в рядку 04.13 суму 4986371,00 грн. наростаючим підсумком за 2006 рік та в рядку 05.2 «самостійно виправлені помилки за результатами минулих податкових періодів» Декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2007 року, суму 843619,00 грн. за 2 півріччя 2005р. Зазначене також підтверджується розшифровкою затрат по Пенсійному фонду та витягами з оборотно-сальдової відомості по рахунку 651 «Податки і відрахування» за перше та друге півріччя 2006 року.

Доводи апелянта щодо порушення позивачем пп. 4.5.1 п.4.5 ст. 4 Закону про ПДВ не ґрунтуються на законі. Відповідно до вимог п.5.1 ст.5 Закону 2181 та пп.4.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166, платники податків мають право на самостійне виправлення помилок, при чому коригуванню підлягає будь-який попередній період з урахуванням строків давності, визначених ст.15 Закону 2181.

Виправлення самостійно виявлених помилок, допущених у попередніх податкових періодах, здійснюється за правилами, встановленими п.5.1 ст. 5 Закону № 2181 та п.4.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону № 2181 на відміну від п.17.2 ст.17 цього Закону виправленню підлягає лише помилка в показниках «раніше поданої податкової декларації», тобто в одній декларації. Товариством «Нафто-Кредит Інвест» скориговано в Декларації з ПДВ за серпень 2006 року дані, що були відображені в Декларації за березень 2006 року по операціях з ВАТ «Роздільский цегельний завод», про що свідчить рядок 03 такої декларації (додаток №1 «Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість»), в якому відображено суму 602000 грн. податку на додану вартість.

Таким чином, висновок податкової про те, що у товариства не було підстав для проведення коригування податкових зобов'язань у серпні 2006 року на суму 602000,00 грн. за операціями ВАТ «Роздільский цегельний завод» не підтверджуються.

Крім того, зазначені вище висновки суду підтверджуються висновком судово-економічної експертизи № 500 від 22.06.09 р., відповідно до якого заниження податку на прибуток на суму 6801948 грн. та заниження податкових зобовязань з ПДВ на суму 602000 грн. документально та нормативно не підтверджуються.

Чинним законодавством надано право платнику податку самостійно виправити помилку в показниках раніше поданої декларації, шляхом подачі декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого цю помилку самостійно було виявлено, з урахуванням строків давності, який згідно положень ст.15 Закону 2181 складає 1095 днів, що і було зроблено товариством.

На підставі викладено та, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАСУ, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а п останову окружного адміністративного суду м. Києва від 06.08.2009 року без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАСУ.

Головуючий суддя: Судді:

В повному обсязі ухвала виготовлена 20.07.2010 р.