Ухвала суду № 106360253, 21.09.2022, Шполянський районний суд Черкаської області

Справа №710/1182/21

Номер провадження 2-з/710/17/22

УХВАЛА

іменем України

21.09.2022 м. Шпола

Суддя Шполянського районного суду Черкаської області Сивокінь С.С., розглянувши заяву заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури про забезпечення позову

ВСТАНОВИВ

У провадженні Шполянського районного суду Черкаської області перебуває на розгляді цивільна справа за позовом прокурора Звенигородської окружної прокуратури в інтересах Лип`янської сільської ради до ОСОБА_1 , ФГ «Дрибас Анатолій Степанович», третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання недійсним державного акту, скасування державної реєстрації права власності та витребування земельної ділянки.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 13.09.2021 було відкрито провадження у справі. Розгляд цивільної справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 29.11.2021 року було закрити підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті.

20.09.2022 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшла заява від заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури про забезпечення позову в якій міститься прохання: заборонити органам, які здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, в тому числі державним реєстраторам Центрів надання адміністративних послуг, здійснити будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 2,0 га за кадастровим номером 7125780400:06:001:0358, розташовану в адміністративних межах Антонівської сільської ради Шполянського (на даний час - Звенигородського) району Черкаської області, за межами населеного пункту, також, заборонити державним кадастровим реєстраторам, які перебувають у підпорядкуванні Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області вносити будь-які відомості до Державного земельного кадастру щодо цієї земельної ділянки.

В обґрунтування заяви зазначено, що опрацюванням інформації, розміщеної в Єдиному державному реєстрі судових рішень встановлено, що ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 25.07.2022 у справі № 710/20/21 задоволено клопотання адвоката Бабіч Т.Г., подане у кримінальному провадженні № 12020250300000358 від 05.10.2020 за ч.ч. 1, 4 ст. 358 КК України, та вирішено долю речових доказів, зокрема скасовано арешт накладений ухвалою Ватутінського міського суду Черкаської області від 18.09.2019 у справі № 710/1129/19 на земельні ділянки, які розташовані в адміністративних межах Антонівської сільської ради (за межами населеного пункту) Шполянського району, Черкаської області, в тому числі скасовано арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 7125780400:06:001:0358.

Крім цього, згідно інформації, розміщеної в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, 06.08.2022 державним реєстратором виконавчого комітету Золотоніської міської ради Андрущенко І.С. здійснено державну реєстрацію припинення речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7125780400:06:001:0358 за ФГ «Дрибас Анатолія Степановича». Підстава припинення речового права додаткова угода від 02.08.2022 укладена між ОСОБА_2 та ФГ «Дрибас Анатолія Степановича».

Після здійснення державної реєстрації припинення права оренди за вказаним фермерським господарством, державним реєстратором 06.08.2022 зареєстровано право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 7125780400:06:001:0358 за товариством з обмеженою відповідальністю «ОР-К» (код 44194524), номер запису про інше речове право: 47526478. Підстава державної реєстрації речового права - договір оренди землі б/н від 04.08.2022 укладений між ТОВ «ОР-К» та ОСОБА_3 .

Таким чином, встановлено, що відразу після скасування арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 7125780400:06:001:0358, відповідачем по справі ОСОБА_1 розірвано договір оренди земельної ділянки з ФГ «Дрибас Анатолія Степановича» та передано вказану земельну ділянку в оренду іншому товариству. Вказане свідчить про те, що відповідач може в подальшому здійснювати й інші дії щодо спірної земельної ділянки, наприклад відчужити (продати) іншій особі.

Зважаючи на вищевикладене, на даний час виникла необхідність в забезпеченні позову Звенигородської окружної прокуратури шляхом заборони вчинення реєстраційних дій стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 7125780400:06:001:0358 площею 2,00 га, що розташована в адміністративних межах Антонівської сільської ради Шполянського (на даний час - Звенигородського) району Черкаської області, за межами населеного пункту.

Враховуючи викладене, у зв`язку з тим, що відповідач по справі ОСОБА_1 на даний час має реальну можливість вільно розпоряджатись спірною земельною ділянкою, що у свою чергу обумовлює високу вірогідність здійснення повторного її відчуження, зміну її конфігурації (об`єднання) тощо, з метою запобігання вчинення дій, які можуть утруднити або зробити не можливим його виконання, а саме витребування на користь держави, та для забезпечення належного захисту законних прав і охоронюваних інтересів держави, виникає необхідність у забороні вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо спірної земельної ділянки.

Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п.3 ч.1 ст.152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Згідно з п.п.2 ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до положень ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з п.4 ч.1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2020 року у справі № 504/1028/16-ц (провадження № 61-46750св18) Верховний Суд дійшов висновку, що «метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення».

Судом встановлено, що Звенигородська окружна прокуратура в інтересах Лип`янської сільської ради звернулася з позовом до ОСОБА_1 , ФГ «Дрибас Анатолій Степанович», третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання недійсним державного акту, скасування державної реєстрації права власності та витребування земельної ділянки.

Предметомпозову євизнати недійснимдержавний актна правовласності наземельну ділянкусерії ЯК№710875,скасувати державнуреєстрацію праваприватної власностіна земельнуділянку сільськогосподарськогопризначення площею2,0га,кадастровий номер7125780400:06:001:0358,витребувати уФГ " ОСОБА_4 на користьдержави вособі Лип`янськоїсільської радиземельну ділянкусільськогосподарського призначенняплощею 2,0га,кадастровий номер7125780400:06:001:0358.Підставою подачі позову вказано, що прокуратурою виявлено факт порушення вимог земельного законодавства щодо неправомірного оформлення у приватну власність земельних ділянок державної власності.

За даними Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ( номер інформаційної довідки 309352472 від 08.09.2022) 06.08.2022 року о 12:04:57 державним реєстратором виконавчого комітету Золотоніської міської ради Черкаської області Андрущенко Іриною Сергіївною, на підставі ухвали Шполянського районного суду Черкаської області №1-др/710/1/22 виданої 25.07.2022 року, було припинено обтяження № 34889650 на земельну ділянку кадастровий номер № 7125780400:06:001:0358 площею 2 га; 06.08.2022 року о 14:06:18 державним реєстратором виконавчого комітету Золотоніської міської ради Черкаської області Андрущенко Іриною Сергіївною, було припинено інше речове право ( право оренди земельної ділянки) на підставі додаткової угоди б/н, виданої 02.08.2022 ФГ «Дрибас Анатолія Степановича» та ОСОБА_3 ; 06.08.2022 року о 14:09:25 державним реєстратором виконавчого комітету Золотоніської міської ради Черкаської області Андрущенко Іриною Сергіївною, зареєстроване інше речове право (право оренди земельної ділянки) на підставі договору оренди землі б/н виданий 04.08.2022 року видавник ТОВ «ОР-К» та ОСОБА_3 , номер запису про інше речове право: 47526478.

Тобто, земельна ділянка, яка є предметом розгляду справи. до закінчення розгляду справи була передана відповідачем в оренду іншому орендарю.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що реалізація власником права розпорядження (передання в оренду, продажу тощо) спірною земельною ділянкою до вирішення судом спору по суті може ускладнити виконання судового рішення у разі задоволення заявлених позовних вимог.

Ураховуючи встановлені обставини, в межах заяви про забезпечення позову, суд вважає, що накладення заборони здійснення будь яких реєстраційних дій щодо земельної ділянки, буде співмірним із заявленими позовними вимогами та підлягає застосуванню судом з метою забезпечення реалізації в майбутньому рішення суду, якщо воно буде прийняте на користь позивача, та здійснення ефективного захисту прав останнього.

При цьому суд, оцінюючи співвідношення негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення позову з тими наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, вважає, що тимчасове обмеження прав ОСОБА_1 у зазначений вище спосіб є менш обтяжливим, оскільки у разі відмови у задоволенні пред`явлених до нього позовних вимог, ці права будуть відновленими та за бажанням реалізованими, в той час, як невжиття заходів щодо обмеження цих прав значно ускладнить ефективний захист чи поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та спонукатиме до залучення у спорі інших заінтересованих осіб, породжуючи нові спори щодо відновлення прав.

За викладених обставин, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись нормами ст.ст.149, 150 -153, 157, 258, 260, 353-355 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Заяву заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури про забезпечення позову, задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову, а саме: заборонити органам, які здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, в тому числі державним реєстраторам Центрів надання адміністративних послуг, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 2,0 га, за кадастровим номером 7125780400:06:001:0358, розташованої в адміністративних межах Антонівської сільської ради Шполянського (на теперішній час - Звенигородського) району Черкаської області, за межами населеного пункту; заборонити державним кадастровим реєстраторам, які перебувають у підпорядкуванні Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області вносити будь-які відомості до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки площею 2,0 га, за кадастровим номером 7125780400:06:001:0358, розташованої в адміністративних межах Антонівської сільської ради Шполянського (на теперішній час - Звенигородського) району Черкаської області.

На підставі ч. 1 ст.157ЦПК України ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя С.С. Сивокінь