Ухвала суду № 106357928, 20.09.2022, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/3753/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2022 року смт Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Панасенка Є.М.,

за участю секретаря судового засідання Степанової Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Галайчук Ганни Сергіївни про ухвалення додаткового рішення по справі № 509/3753/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшен», треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Горда Ірина Володимирівна, Акціонерне товариство «Райффайзен Банк», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватний нотаріус Одеського районного нотаріального округу Одеської області Мазаратій Андрій Вікторович, про скасування державної реєстрації права власності,-

ВСТАНОВИВ:

31.08.2022 року Овідіопольським районним судом постановлено ухвалу у справі №509/3753/21, якою позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшен», треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Горда Ірина Володимирівна, Акціонерне товариство «Райффайзен Банк», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватний нотаріус Одеського районного нотаріального округу Одеської області Мазаратій Андрій Вікторович, про скасування державної реєстрації права власності залишено без розгляду.

В матеріалах справи (Т.1 арк 202) міститься заява адвоката Галайчук Г.С., подана в інтересах відповідача ОСОБА_1 , якою вона просить розглянути справу за відсутності відповідача та його представника, а також відмовити в задоволенні позову, адже позов не визнають. У разі відмови від задоволення позову просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 49 900 грн., які складають гонорар сплачений адвокату Галайчук Г.С.

09.09.2022 року на електронну пошту суду представником ОСОБА_1 , адвокатом ГалайчукА.С. подано заяву про ухвалення додаткового рішення, а саме просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складають суму гонорару сплаченому останнім адвокатському бюро «Галайчук Ганні Сергіївні» в розмірі 49 900,00 грн. В обґрунтування заяви зазначено, що відповідно до ч.4, 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач мас право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу. Інтереси відповідача по справі представляла адвокат Галайчук Г.С., надавала усні консультації особі, складала письмові заяви, була присутня на судовому засіданні (врахувавши час протягом якого вона дісталася до суду та час очікування засідання), а тому керуючись ч.4 ст. 142 ЦПК України просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 49 900,00 грн.

Представник заявника надала суду заяву про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення за її відсутності, вимоги,викладені в заяві, підтримує та просить їх задовольнити.

Представником позивача ОСОБА_2 , адвокатом Драгун А.С. до суду надіслані письмові заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення. При цьому позивач та його представник в судове засідання не прибули. Відповідно до заперечень представник просила відмовити у повному обсязі в задоволенні заяви, адже стороною відповідача не належним чином подані докази, тобто договори, розрахунки, а орієнтовного розрахунку взагалі під час розгляду справи не подавалося. Також вказує, що сума гонорару не відповідає складності справи та роботі адвоката в ній, на якій підставі шлях до суду входить в витрати на правничу допомогу також не зрозуміло. Щодо усних консультацій у кількості 5 шт., то чи вони всі мають відношення до справи також не зрозуміло. Сам позов є немайновим, зміст спірних відносин не важкий, по таких справах уже є сформована практика. З огляду на вказане просила відмовити в задоволенні заяви представника відповідача.

Інші сторони в судове засідання сторони не з`явилися, були повідомлені про час, дату та місце розгляду заяви належним чином.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а і у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, зазначене судове рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 26.10.2021 року дійсно не містить посилання на вирішення питання про судові витрати в частині витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

В той же час, представником відповідача адвокатом Галайчук Г.С. 17.01.2022 року подана в інтересах відповідача ОСОБА_1 заява, якою вона просить розглянути справу за відсутності відповідача та його представника, а також відмовити в задоволенні позову, адже позов не визнають. У разі відмови від задоволення позову просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 49 900 грн., які складають гонорар сплачений адвокату Галайчук Г.С.

Так до суду 12.09.2022 року представником відповідача разом із заявою про ухвалення додаткового рішення надано:

Копію договору про надання правничої допомоги № 01/10/2021-1;

Акт виконаних робіт (надання 5 усних консультацій 3 год, складання письмових заяв 1 год, забезпечення судового засідання по справі враховуючи шлях до Овідіопольського райсуду та очікування судового засідання 4 год) від 31.08.2022 року;

Квитанція дублікат до прибуткового касового ордера № 2/22 від 31.08.2022 року на суму 49 990 грн. 00 коп.

За положеннями ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, слід виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Згідно практики Європейського суду з прав людини (про що, зокрема, визначено у п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п.88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004) заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. А у рішенні Європейського суду у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У частині обґрунтованості понесених ОСОБА_1 витрат, пов`язаних з правничою допомогою, у заявленому розмірі, суд також звертає увагу на положення ст. 137 ЦПК України, відповідно до якої розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Водночас у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У цій частині суд звертає увагу, що зменшення розміру витрат на правничу допомогу можливе виключно за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам за відповідним клопотанням іншої сторони.

В іншому випадку, таке необґрунтоване зменшення є втручанням у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом, що суперечить принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 р. по справі № 910/13071/19.

Крім того, суд враховує правову позицію Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладену в Постанові від 12.02.2020 року у справі №648/1102/19, відповідно до якої: «Судова колегія зазначає, що аналізуючи положення ЦПК України, суд прийшов до висновку, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч.2 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи за власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з проведенням експертизи.

З матеріалів справи встановлено, що адвоката Галайчук Г.С. особисто приймала участь в судовому засіданні 08.11.2021 року, яке було призначено на 10:00 год. та розпочалося о 10:21 год. Дане засідання тривало 29 хв., час який адвокат очікувала становив 20 хв., разом 49 хв. також адвокат потратив час для прибуття до Овідіопольського районного суду Одеської області, про що також зазначає в акті виконаних робіт.

Так, розглядаючи справу, судді Верховного Суду зазначили, що, беручі на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад, написання процесуального документа чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок вчинення комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта, справа № 910/7586/19.

Отже, участь у судовому засіданні є не формальною присутністю на ньому, а є підготовкою адвоката до цього засідання, витраченим часом на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікуванням та безпосередньою участю у судовому засіданні.

Також ВС зазначив: такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання, є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому паралельно вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час. З огляду на що колегія суддів вважає, що такі стадії, як прибуття до суду чи іншої установи та очікування, є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта.

З урахуванням наведеного, даному випадку час, який адвокат витратила на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами, а тому заперечення представника позивача в цій частині не приймаються судом до уваги.

Разом з тим, з умов наданого договору вбачається, що розмір гонорару який клієнт сплачує Бюро надану в межах цього Договору правову допомогу визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього Договору. Пунктом 1 Додаткової угоди від 01.10.2021 року встановлено, що за надання правничої допомоги по справі за позовом ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності клієнт сплачує гонорар у сумі 49 900 грн. Строк оплати вказано в пункті 2, а саме не пізніше 01.10.2021 року в розмірі 100%.

З наведених умов договору вбачається, що винагорода адвоката виплачується у фіксованій сумі гонорару, який повинен бути сплачений клієнтом авансовано, оскільки позовні вимоги у справи були немайнового характеру.

Одночасно, у вказаному договорі відсутні умови щодо погодинної оплати праці адвоката.

Відповідно до додаткової угоди №1 від 01.10.2021 року до вищевказаного договору, загальна вартість послуг адвоката становить 49 900 грн. - гонорар. При цьому не вказано про погодинну оплату.

Жодних інших змін щодо умов та порядку оплати послуг адвоката даною додатковою угодою до договору про надання правової допомоги не вносилось.

Як видно з Акту виконаних робіт від 31.08.2022 року, адвокатом було надано наступні послуги з визначення затраченого часу та вартості: надання 5 усних консультацій 3 год, складання письмових заяв 1 год, забезпечення судового засідання по справі враховуючи шлях до Овідіопольського райсуду та очікування судового засідання 4 год. Виконано повністю, претензій та зауважень щодо надання юридичних послуг немає. Вартість наданих юридичних послуг складає 49 900,00 грн.

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами. Такого ж висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 02.09.2020 року по справі № 329/766/18.

Обов`язковість подачі таких доказів узгоджується із постановою Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 372/1010/16-ц, в якій зазначено, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

В силу положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено в п. 95 Рішенні у справі Баришевський проти України від 26.02.2015 року, п. п. 34-36 Рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009 року, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 року, п.268 рішення у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі № 826/15063/18).

В зазначених доказах наданих представником позивача не вказано скільки часу було витрачено адвокатом на надання конкретної правової послуги.

Проаналізувавши наведений у заяві детальний опис наданих позивачу адвокатом послуг, а також подані ним документи на підтвердження здійснення судових витрат, суд вважає, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом позивачу роботи (наданих послуг) відповідає критерію розумності, однак не доказує витраченого адвокатом часу на виконання відповідних робіт, а тому аналізуючи розмір заявлених витрат на оплату послуг адвоката на предмет співмірності із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, суд доходить висновку про доцільність стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 5000 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 257, 270 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Галайчук Ганни Сергіївни про ухвалення додаткового рішення по справі № 509/3753/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшен», треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Горда Ірина Володимирівна, Акціонерне товариство «Райффайзен Банк», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватний нотаріус Одеського районного нотаріального округу Одеської області Мазаратій Андрій Вікторович, про скасування державної реєстрації права власності - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`яти тисяч) грн.

Копію ухвали невідкладно надіслати всім учасникам процесу для відома, та роз`яснити, що ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду в 15-денний строк з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя: Є. М. Панасенко