Постанова № 10635733, 12.07.2010, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-3274/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          12 липня 2010 р.                                                                                м. Чернігів

          Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді – Бородавкіної С.В.

при секретарі – Андрушко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом прокурора Чернігівського району в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті від імені якої Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансової санкції, -

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Чернігівського району 22.06.2010 року звернувся до суду в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 і просить суд стягнути фінансову санкцію в сумі 1700,00 грн. в дохід державного бюджету. Свої вимоги мотивують тим, що в результаті перевірки транспортного засобу Mersedes Bens, номерний знак НОМЕР_1, що належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, складено акт № 134941 від 22 червня 2009 року, в якому зафіксовано надання послуг з перевезення пасажирів по маршруту Чернігів-Київ в режимі регулярних пасажирських перевезень відповідно запису у дорожньому листі при цьому у перевізник не видав пасажирам страхові поліси обов’язкового страхування на окремому бланку в порушення вимог ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт». А тому, 15.07.2009 року винесено постанову про застосування фінансових санкцій до ФОП ОСОБА_1, які відповідач в добровільному порядку не сплатив, постанову не оскаржував.

          Представник прокуратури в судовому засіданні позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

          Представник Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, в його задоволенні просив відмовити в повному обсязі та пояснив, що інспектори територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області не мали права на проведення перевірки, оскільки інспектори не пред’явили водію направлення на проведення перевірки, що передбачено ч. 5 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877-V від 05.04.2007, перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Крім того, страхові поліси були видані пасажирам ще в м.Чернігові, а перевірити наявність даних полісів у пасажирів, шляхом їх опитування під час перевірки, інспектори не мають повноважень. Тому не зрозуміло яким чином було встановлено, що перевізник не видав страхові поліси.

Заслухавши пояснення сторін, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд вважає наступне:

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті через урядові органи державного управління на автомобільному транспорті, службу міжнародних автомобільних перевезень та місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування. У складі центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту функціонують: урядовий орган державного управління з питань регулювання діяльності автомобільного транспорту; урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює: державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 “Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, м.м. Києві та Севастополі.

Відповідно до п.4 Порядку, державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.

Пунктом 14 вказаного Порядку передбачено, що рейдова перевірка транспортних засобів проводиться на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях вантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагових комплексах, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, у пунктах пропуску через державний кордон за погодженням з начальником органу охорони державного кордону.

Абзацом 11 п.15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виконання водієм вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Згідно пункту 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року, під час проведення рейдової перевірки перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про автомобільний транспорт», страхування на автомобільному транспорті здійснюється відповідно до законодавства. При придбанні квитка пасажиру надається інформація щодо здійсненого виду обов'язкового страхування та про страховика.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред’являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника— ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса— посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Стаття 7 Закону України "Про страхування" передбачає, що особисте страхування від нещасних випадків на транспорті є обов'язковим видом страхування.

Для здійснення обов'язкового страхування Кабінет Міністрів України встановлює порядок та правила його проведення, форми типового договору, особливі умови ліцензування обов'язкового страхування, розміри страхових сум та максимальні розміри страхових тарифів або методику актуарних розрахунків.

При цьому, Положенням про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 1996 року N 959, визначено, що кожному застрахованому транспортна організація, що виступає агентом страховика, видає страховий поліс. Він може видаватися на окремому бланку або міститися на зворотному боці квитка. У страховому полісі зазначається вид обов'язкового страхування; найменування, адреса, телефон страховика; розміри страхового платежу та страхової суми.

В результаті перевірки в с.Кіпті, Козелецького району транспортного засобу Mersedes Bens, номерний знак НОМЕР_1, що належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, складено акт № 134941 від 22 червня 2009 року, в якому зафіксовано надання послуг з перевезення пасажирів по маршруту Чернігів-Київ в режимі регулярних пасажирських перевезень відповідно в запису у дорожньому листі при цьому у перевізник не видав пасажирам страхові поліси обов’язкового страхування на окремому бланку в порушення вимог ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Пунктами 25-27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8.11.2006 року № 1567 встановлено, що справа про порушення розглядається посадовою особою органу державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій.

Згідно п.26 Порядку відповідачу 06.07.2009 року було надіслано повідомлення про розгляд справи про порушення, яке було отримане відповідачем 09.07.2009 р. На розгляд справи відповідач не з’явився.

Відповідно до ч.1 абз.3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Постановою начальника територіального управління Головавтотрансінспекції у Чернігівській області про застосування фінансових санкцій № 075161 від 15.07.2009 р. до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано фінансові санкції в сумі 1700,00 гривень, копію якої відповідач отримав, але не оскаржував та в добровільному порядку не сплатив.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до п.2 Положення про порядок провадження діяльності страховими посередниками, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1523 від 18.12.1996 року, у разі коли договір страхування укладається при посередництві страхового агента, суб'єкти цивільно-правових відносин повинні дотримуватися таких вимог:

страховий агент, що отримує страхові платежі від страхувальників, зобов'язаний перерахувати ці кошти на рахунок страховика протягом двох робочих днів після отримання відповідних страхових платежів, а також оформити договір страхування не пізніше одного робочого дня з моменту отримання страхового платежу;

страховий агент зобов'язаний щодекадно подавати страховику відомості про укладені договори страхування та розміри отриманих платежів;

у разі несвоєчасного перерахування страховим агентом страхових платежів або порушення ним терміну оформлення договорів страхування без поважних причин страховик зобов'язаний призупинити дію агентської угоди не менше ніж на три місяці.

Неналежний контроль страховика за діяльністю його страхових агентів кваліфікується як порушення страхового законодавства.

Виходячи із цієї норми, суд критично ставиться до тверджень представника відповідача про наявність у пасажирів на час проведення перевірки страхових полісів, які були видані у м.Чернігові при посадці, оскільки надати страхові поліси, які видаються пасажирам, в судове засідання представник відповідача відмовився, а договір № 32/001 про порядок проведення обов’язкового особистого страхування пасажирів на транспорті від нещасних випадків від 03.02.2009 року та копія прибуткового касового ордеру від 18.06.2009р. про прийняття від ОСОБА_11320 грн. страхових надходжень з 04.02-04.06.09р. не підтверджують належного виконання умов договору про страхування та відповідно, що відповідач є належним страховим агентом і видає пасажирам страхові поліси.

Крім того, відповідачем не оскаржувались дії державних інспекторів Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області по проведенню перевірки, він не з’явився з належними доказами на розгляд справи про порушення, та не оскаржував постанову.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги першого заступника прокурора м.Чернігова в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансової санкції з відповідача підлягають задоволенню, оскільки є законними та обґрунтованими.

          На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фінансові санкції в розмірі 1700,00 грн. в дохід Державного бюджету на рахунок 31112106700569, код ЄДРПОУ 22826386, КБК 21081100, МФО 853592, УДК Чернігівського району.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений 15.07.2010 року.

Суддя                                                                                           Бородавкіна С.В.