Постанова № 10635732, 12.07.2010, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-2594/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          12 липня 2010 р.                                                                                м. Чернігів

          Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді – Бородавкіної С.В.

при секретарі – Андрушко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом першого заступника прокурора м.Чернігова в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті від імені якої Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансової санкції, -

В С Т А Н О В И В :

Перший заступник прокурора м.Чернігова 19.05.2010 року звернувся до суду в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 і просить суд стягнути фінансову санкцію в сумі 1700,00 грн. в дохід державного бюджету. Свої вимоги мотивують тим, що в результаті перевірки транспортного засобу Folkswagen LT-35, номерний знак НОМЕР_1, що належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, складено акт № 134709 від 26 травня 2009 року, в якому зафіксовано надання послуг з перевезення пасажирів по маршруту Чернігів-Київ в режимі регулярних пасажирських перевезень відповідно в запису у дорожньому листі при цьому у водія відсутня копія договору з замовником перевезень (в наявності копія договору від 31.12.2007 року, термін дії якого закінчився 31.12.2008 р.) чим порушено вимоги п. 50 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 р. № 176. А тому, 24.06.2009 року винесено постанову про застосування фінансових санкцій до ФОП ОСОБА_1, які відповідач в добровільному порядку не сплатив, постанову не оскаржував.

          Представник прокуратури в судовому засіданні позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

          Представник Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, в його задоволенні просив відмовити в повному обсязі та пояснив, що інспектори територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області не мали права на проведення перевірки, оскільки інспектори не пред’явили водію направлення на проведення перевірки, що передбачено ч. 5 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877-V від 05.04.2007, перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Крім того, інспекторам було пред’явлено договір на транспортне обслуговування.

Заслухавши пояснення сторін, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд вважає наступне:

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті через урядові органи державного управління на автомобільному транспорті, службу міжнародних автомобільних перевезень та місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування. У складі центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту функціонують: урядовий орган державного управління з питань регулювання діяльності автомобільного транспорту; урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює: державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті», органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, м.м. Києві та Севастополі.

Відповідно до п.4 Порядку, державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.

Пунктом 14 вказаного Порядку передбачено, що рейдова перевірка транспортних засобів проводиться на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях вантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагових комплексах, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, у пунктах пропуску через державний кордон за погодженням з начальником органу охорони державного кордону.

Абзацом 11 п.15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виконання водієм вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Згідно пункту 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року, під час проведення рейдової перевірки перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; наявність у документах водія відмітки про проходження ним медичного огляду та проведення перевірки технічного стану транспортного засобу перед виїздом на маршрут; відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

В результаті рейдової перевірки в м.Чернігові, транспортного засобу Folkswagen LT-35, номерний знак НОМЕР_1, що належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, складено акт № 134709 від 26 травня 2009 року, в якому зафіксовано надання послуг з перевезення пасажирів по маршруту Чернігів-Київ в режимі регулярних спеціальних перевезень відповідно запису у дорожньому листі при цьому у водія відсутня копія договору з замовником перевезень (в наявності копія договору від 31.12.2007 року, термін дії якого закінчився 31.12.2008 р.), чим порушено вимоги п. 50 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 р. N 176.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про автомобільний транспорт» перевезення пасажирів автобусами в режимі регулярних спеціальних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах спеціальних перевезень на договірних умовах із замовниками транспортних послуг. Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту затверджує Кабінет Міністрів України.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документи для регулярних спеціальних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником транспортних послуг, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, схема маршруту, розклад руху, інші документи, передбачені законодавством України.

Відповідно до п. 46 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 р. № 176, регулярні спеціальні перевезення здійснюються на підставі договору, згідно з яким перевізник надає підприємству, установі та організації, яка виступає замовником послуг, послуги з перевезення організованої групи пасажирів за певним маршрутом і визначеним розкладом руху, протягом передбаченого договором строку.

Пунктом 50 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, встановлено, що під час здійснення регулярного спеціального перевезення водій повинен мати копію договору із замовником послуг та паспорт маршруту.

Пунктами 25-27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8.11.2006 року № 1567 встановлено, що справа про порушення розглядається посадовою особою органу державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій.

Згідно п.26 Порядку відповідачу 16.06.2009 року було надіслано повідомлення про розгляд справи про порушення, яке було отримане відповідачем 17.06.2009 р.

Відповідно до ч.1 абз.3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Постановою начальника територіального управління Головавтотрансінспекції у Чернігівській області про застосування фінансових санкцій № 075052 від 24.06.2009 р. до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано фінансові санкції в сумі 1700,00 гривень, копію якої відповідач отримав 17.07.2009р., але не оскаржував та в добровільному порядку не сплатив.

Повідомлення про виклик для участі у розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та постанова про застосування фінансових санкцій були належним чином направлені Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області, та отримані відповідачем, що підтверджується повідомленнями про врученнями та не заперечувалось представником відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Щодо тверджень представника відповідача про існування на час перевірки належно оформленого договору на транспортне обслуговування від 31.12.2007 р. та його належне виконання, оригінал якого був оглянутий в судовому засіданні, а копія приєднана, то суд вважає необхідним зазначити, що істотними умовами договору перевезення є: маршрут (пункт посадки та прибуття, напрямок руху), ціна, умови розрахунку, кількість пасажирів (в регулярних спеціальних і нерегулярних перевезеннях). Оскільки в договорі не враховано всі істотні умови( цін, умови розрахунку, кількість пасажирів), акт прийому-передачі виконаних робіт, прибутковий касовий ордер, звіт суб’єкта малого підприємництва, які були надані на підтвердження існування і виконання договору, а також саме оформлення договору, не дають суду підстав вважати твердження представника відповідача доведеним. Крім того, відповідачем не оскаржувались дії державних інспекторів Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області по проведенню перевірки, він не з’явився з належними доказами на розгляд справи про порушення, та не оскаржував постанову.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги першого заступника прокурора м.Чернігова в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансової санкції підлягають задоволенню, оскільки є законними та обґрунтованими, а штраф в сумі 1700,00 грн. стягненню з відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фінансову санкцію в сумі 1700,00 грн. в дохід Державного бюджету на рахунок 31118106700002, код ЄДРПОУ 22825965, КБК 21081100, МФО 853592, УДК державний бюджет м.Чернігова.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений 15.07.2010 року.

Суддя                                                                                           Бородавкіна С.В.