Постанова № 1063545, 16.10.2007, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

17 жовтня 2007 року

Справа № 2-5/6146.1-2007

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Прокопанич Г.К.,

суддів Антонової І.В.,

Котлярової О.Л.,

за участю представників сторін:

прокурор: не з'явився;

позивача: Новикової Н. В., довіреність № 24/01-06/2152 від 27.10.06;

відповідача: Полетаевої Г. І., довіреність б/н від 22.02.07;

розглянувши апеляційне подання заступника прокурора Автономної Республіки Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П.) від 02.07.2007 у справі № 2-5/6146.1-2007

за позовом Заступника прокурора Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21, м.Сімферополь, 95015)

в інтересах держави в особі Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15, м.Сімферополь, 95000)

до Державного підприємства "Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим" (вул. Батуріна, 13, м.Сімферополь, 95015)

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.07.2007 (суддя Гаврилюк М.П.) у справі № 2-5/6146.1-2007 відмовлено у позові заступника прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Сімферопольської міської ради до Державного підприємства "Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим" про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Не погодившись з постановленим судовим актом, заступник прокурора Автономної Республіки Крим вніс апеляційне подання, в якому просить рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заперечення на апеляційне подання до суду не надходили.

У зв’язку з відпусткою судді Заплава Л..М. 03.10.2007 за розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду О.А. Латиніна у складі судової колегії була проведена заміна судді Заплава Л.М. на суддю Котлярову О.Л.

Судове засідання 03.10.2007 відкладено на 10.10.2007.

Судове засідання 10.10.2007 відкладено на 17.10.2007.

За клопотанням представників сторін судочинство здійснювалось російською мовою.

Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

У серпні 2006 року заступник прокурора Автономної Республіки Крим звернувся в інтересах держави в особі Сімферопольської міської ради до господарського суду з позовом до Державного підприємства "Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим", просив зобов’язати відповідача повернути самовільно зайняту земельну ділянку, загальною площею 7 га, розташовану по вул. Батуріна, 13 у м. Сімферополі Сімферопольській міській раді та зобов’язати відповідача привести самовільно зайняту земельну ділянку в придатний для використання стан шляхом зносу паркану, яким її огороджено, посилаючись на порушення відповідачем статті 84 Земельного кодексу України.

Державне підприємство "Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим", заперечуючи проти позову, вважає його безпідставним.

Справа розглядалась судом неодноразово.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.10.2006 у справі № 2-13/14017-2006 задоволено позов заступника прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Сімферопольської міської ради до Державного підприємства "Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим" про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки. Державне підприємство "Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим" зобов'язано повернути самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 7 га, розташовану по вул. Батуріна, 13, у м. Сімферополі Сімферопольській міській раді та привести її у придатний для використання стан шляхом зносу паркану, яким її огороджено за рахунок відповідача.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.12.2006 вищезгадане рішення господарського суду від 12.10.2006 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду від 28.03.2007 рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.10.2006 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.12.2006 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.

Оскаржуване рішення мотивоване відсутність правових підстав для задоволення позову.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційного подання, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційне подання таким, що підлягає задоволенню, а рішення скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Згідно з пунктом 6 Постанови Верховної Ради Української РСР „Про земельну реформу” від 18.12.1990 № 563-ХІІ зі змінами та доповненнями, громадяни, підприємства, установи та організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення в дію Земельного кодексу Української РСР, повинні до 1 січня 2008 року оформити право власності або право користування землею”. Дана норма розповсюджується на будь-яких користувачів, юридичних і фізичних осіб, які офіційно отримали землю в користування до 15 березня 1991 року, зокрема, на підставі вирішень місцевих рад.

Відповідно до Рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради депутатів працюючих від 23.01.1960р. № 3 за Кримським обласним радіоцентром була закріплена земельна ділянка, фактично зайнята радіостанцією РВ-73 в межах вулиць Батуріна, Гражданська, Горіхова та Каштанова у м. Сімферополі, площею 25.1 га (відповідно до Акту про відведення меж та червоний ліній від 11.02.1960р.) та був виданий відповідний Акт про надання в безстрокове користування земельної ділянки для капітального будівництва та подальшої експлуатації від 10.02.1960року.

З матеріалів справи вбачається, щодо складу Кримського обласного телерадіоцентру з 1960 року входили Кримський обласний радіоцентр і Кримський обласний телевізійний центр. На виконання спільного наказу Начальника Кримського ОПТУС і Голови Кримського комітету з радіомовлення і телебачення за № 90/85 від 27.05.1969 Кримський обласний телерадіоцентр був перейменований в Кримську обласну радіотелевізійну передавальну станцію, у системі Міністерства зв’язку УРСР.

На підставі наказу Міністерства зв’язку УРСР від 26.09.1971 № 219 і наказу Начальника УРМ-1 МС УРСР від 27.01.1972 № 6\к Кримська обласна радіотелевізійна передавальна станція (КОРПС), перейменована в Кримський район радіорелейних магістралей.

Відповідно до наказу МС УРСР № 7 від 16.01.1974 Кримський район радіорелейних магістралей перейменований в Республіканську мережу магістральних зв’язків і телебачення № 4 (РМЗ-4).

У 1991 році, на підставі наказів Міністерства зв’язку УРСР № 49 від 30.04.1991 і ПО РРТ МС УРСР № 62 від 13.05.1991 Республіканська мережа магістральних зв’язків і телебачення № 4 з 04.10.1991 перейменована в Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим.

На підставі викладеного суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач є правонаступником Кримського обласного телерадіоцентру, якому в користування надавалася земельна ділянка.

Пунктом 8 Постанови Верховної Ради Української РСР „Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі” від 13.03.1992 № 2200-ХІІ встановлено, що громадяни, підприємства, установи, організації, яким було надано у встановленому порядку земельні ділянки у довічне успадковуване або постійне володіння, зберігають свої права на використання цих земельних ділянок до оформлення права власності або землекористування відповідно до Земельного кодексу України.

Вищенаведене, на думку суду, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в пункті 1 постанови від 29.12.1976 № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України.

Як свідчать матеріали справи, оскаржуване рішення зазначеним вимогам не відповідає.

Так, судом не враховано, що відповідно до пункту 3 статті 127 Земельного кодексу України 1990 року, а також пункту „в” статі 141 Земельного кодексу України 2001 року у разі припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій припиняється і право користування земельною ділянкою.

Статтею 37 Цивільного кодексу Української РСР 1963 року та статтею 34 Закону України «Про підприємства в Україні»встановлено, що юридична особа припиняє свою діяльність шляхом ліквідації або реорганізації.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, наказом Міністерства зв'язку України від 30.04.1991 № 40 Кримській обласний телерадіоцентр, якому було надано спірну земельну ділянку на підставі акту про безстрокове користування, ліквідовано та на базі державного майна створено Державне підприємство "Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим".

Отже, ліквідація радіоцентру є юридичним фактом для припинення його права на користування земельною ділянкою відповідно до вищезазначених норм цивільного та земельного законодавства.

Відповідно до статті 22 Земельного кодексу України 1990 року (статті 125, 126 Земельного кодексу України 2001 року) право власності на землю або право користування земельною ділянкою виникає після встановлення меж земельної ділянки в натурі та отримання документа, що засвідчує це право. Статтею 23 Земельного кодексу України 1990 року передбачено, що право власності або право постійного користування землею завіряється державними актами.

Оскільки саме відповідачем - Державним підприємством "Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим" державний акт у встановленому порядку не отримано, після ліквідації радіоцентру відповідач не набув у встановленому законом порядку право на користування спірною земельною ділянкою.

Таким чином, висновки суду щодо наявності права відповідача на земельну ділянку на підставі акту на безстрокове користування землею не відповідають зазначеним нормам закону та не ґрунтуються на доказах, які містяться у матеріалах справи.

Посилання суду першої інстанції на набуття Державним підприємством "Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим" спеціального права «Перехідного періоду»відповідно до пункту 8 постанови Верховної Ради Української РСР «Про земельну реформу» також спростовуються вищезазначеними нормами законодавства, оскільки дана постанова регламентує збереження права користування земельними ділянками, якщо таке право було.

Державне підприємство "Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим" не мало такого права, отже не може бути суб'єктом правовідносин, визначених пунктом 8 вищезгаданої постанови, на яку послався суд першої інстанції.

Також при прийнятті рішення судом фактично вирішено питання, що потребує спеціальних знань, а саме: судом самостійно встановлено факт наявності у відповідача правовстановлюючого документу на спірну земельну ділянку та факт правомірності дій відповідача щодо зайняття землі.

Крім того, ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.09.2007 у справі 2-13/1658.1-2007 залишено без змін постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.05.2007, якою відмовлено у задоволенні позову Державного підприємства "Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим" до Сімферопольської міської ради про припинення права землекористування позивача земельну ділянку площею 5,5153 га.

Керуючись статтями 101, 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційне подання заступника прокурора Автономної Республіки Крим задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П.) від 02.07.2007 у справі № 2-5/6146.1-2007 скасувати.

3. Позов заступника прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Сімферопольської міської ради до Державного підприємства "Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим" про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки задовольнити.

Зобов’язати Державне підприємство "Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим" (вул. Батуріна, 13, м.Сімферополь, 95015; р/р 26006000131242 у АКБ ЧБРР м. Сімферополь, МФО 384577, ОКПО 01190126) повернути самовільно зайняту земельну ділянку, загальною площею 7 га, розташовану по вул. Батуріна, 13 у м. Сімферополі Сімферопольській міській раді (вул. Толстого, 15, м.Сімферополь, 95000) шляхом приведення її у придатний для використання стан та знесення паркану, яким її огороджено.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді І.В. Антонова

О.Л. Котлярова