Постанова № 10635249, 29.06.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.06.2010 р. Справа № 2а-1307/10/1470

м.Миколаїв

9:30

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Богзи Н.А.,

представника позивача: Колесник І.О. директор,

представника відповідача-1: Єремець ЄС. дов. від 17.02.2010,

Бойка О.В. дов. №6570/7/10-112 від 22.06.2009,

представника відповідача-2: Бойка О.В. дов. №3/9/10-007 від 11.01.2010,

Коржовського В.М. дов. №2397/9/10-007 від 15.04.2010,

представника прокуратури: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомПП "АКТОН-СТРОЙ", вул. Чигрина, 248, кв. 14,Миколаїв,54003 доДПА України у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54036

ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, вул. Гмирьова, 1/1,Миколаїв,54028 Прокуратура Миколаївської області на боці ДПІ у Леінському районі м.Миколаєва

(54030, м.Миколаїв, вул..Спаська, 28)

провизнання протиправними дій 1-го та 2-го відповідача по призначенню та проведенню документальної невиїзної перевірки та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.12.2009 №0000043500/0 та №0000053500/0 в повному обсязі, в с т а н о в и в: Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними дії 1-го та 2-го відповідачів по призначенню та проведенню документальної невиїзної перевірки та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.12.2009 №0000043500/0 та №0000053500/0 в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає наступне:

- у акті перевірки не вказані підстави для проведення документальної невиїзної перевірки; постанова слідчого від 07.09.2009 не може бути підставою для проведення документальної невиїзної перевірки, оскільки відповідно до ч.1 ст.66 КПК України слідчий може вимагати проведення ревізії, в не документальної перевірки;

- документальна невиїзна перевірка є фактично камеральною перевіркою, яка проводиться на підставі поданих декларацій платника податків внаслідок виявлених методологічних чи арифметичний помилок, але у акті такі підстави не вказані;

- у акті зазначено, що вона проведена з дозволу заступника начальника ДПІ у Леінському районі, при цьому не вказано яким нормативним актом передбачено його надання; письмове повідомлення про проведення перевірки направлено з порушенням терміну, передбаченого Регламентом адміністрування податків, зборів (обовязкових платежів), затвердженого наказом ДПА України №62 від 09.02.2006;

- акт перевірки не містить посилання на первинні документи, на підставі яких перевіряючими встановленні показники податкової звітності, які не відповідають даним платника податків.

Відповідачі у запереченнях (а.с.46,47, 66) проти позовних вимог заперечують, вказуючи на те, що:

- документальна невиїзна перевірка позивача була проведена відповідно до вимог діючого законодавства: на підставі ст.ст.11,111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 №509-ХІІ (надалі - Закон №509-ХІІ);

- акт перевірки складено у відповідності до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №327 від 10.08.2005 (надалі Порядок №327).

Прокуратурою письмових пояснень по суті позовних вимог суду не надано.

Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у адміністративному позові та запереченнях проти нього.

Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 29.06.2010 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.

У відповідності до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

25.11.2009 ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва було проведено документальну невиїзну перевірку ПП «Актон-Строй», за наслідками якої складено акт №1282/35-10/35564355 про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Актон-Строй»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 30.11.2007 по 30.09.2009.

Акт перевірки підписаний головними держподатревізорами-інспекторами Коржовським В.М. та Тищук М.В., які на підставі розпорядження в.о.голови ДПА у Миколаївській області №192-р від 12.11.2009 були командировані до ДПІ у Ленінському районі для участі в проведенні перевірки ПП «Актон-Строй».

За наслідками перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення №0000043500/0 та №0000053500/0 від 11.12.2009, які позивач вважає незаконними та просить суд скасувати в повному обсязі.

Дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону №509-ХІІ, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус субєктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Відповідно до п.1) ч.1 ст11 Закону №509-ХІІ та п.1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 №327 (із змінами та доповненнями) (надалі Порядок №327), органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки, які проводяться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Частиною шостою статті 11-1 Закону №509-ХІІ передбачено, що позапланові виїзні перевірки проводяться, в тому числі, якщо стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у звязку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків.

Системний аналіз зазначених норм вказує на те, що невиїзні документальні перевірки проводяться податковим органом на підставі наданих платником податків документів, оскільки проводити перевірку правильності та повноти нарахування та сплати податків можливо лише за наявності усіх необхідних документів. У такому випадку лише платник податків, тобто особа, яка проводила нарахування та сплату податків, може надати документи первинного бухгалтерського обліку у повному обсязі, без чого неможливо зробити обґрунтовані та правильні висновки.

Заведення оперативно-розшукової справи стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, є підставою для проведення іншого виду перевірки позапланової виїзної перевірки.

Крім того, як вбачається з постанови про призначення документальної перевірки від 07.09.2009 по кримінальній справі №107800016 (а.с.50), слідчим було призначено документальну позапланову перевірку ПП «Актон-Срой», а не документальну невиїзну перевірку, яка була проведена податковим органом.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що слідчий, призначивши документальну позапланову перевірку, перевищив свої повноваження, оскільки таких слідчих дій, як призначення вказаної перевірки Кримінально-процесуальним кодексом України не передбачено. Ця обставина підтверджується тим, що, виносячи постанову, слідчий послався тільки на ст.66 КПК України, яка є загальною щодо збирання та подання доказів. Кримінально-процесуальним кодексом України в якості слідчих дій передбачає лише проведення ревізій та екпертиз.

За таких обставин суд приходить до висновку, що у даному випадку проведення невиїзної документальної перевірки за документами, вилученими під час обшуку було неправомірним.

За вказаних обставин, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій 1-го та 2-го відповідача по призначенню та проведенню документальної невиїзної перевірки, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до п.1) ч.1 ст11 Закону №509-ХІІ органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів) незалежно від способу їх подачі).

Згідно пунктів 1.3, 1.5, 1.6 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 №327 (із змінами та доповненнями (надалі Порядок №327), за результатами проведеної невиїзної документальної перевірки оформляється акт, який є службовим документом, що стверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєктами господарювання. В акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності субєкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень.

У пункті 2.6 акту перевірки від 25.11.2009 наведено перелік документів, які були використані при проведенні перевірки: реєстраційні документи; декларації з ПДВ та уточнюючі розрахунки за період з 01.01.2008 по 31.03.2009; декларації з податку на прибуток та уточнюючі розрахунки за період з 01.01.2008 по 31.03.2009; податкові накладні, видаткові накладні, акти виконаних робіт, платіжні доручення, виписки банку, договори, інші первинні бухгалтерські документи, які вилучені у підприємства в рамках кримінальної справи №107800016 (протокол вилучення від 15.05.2009) та надані до перевірки супровідним листом СВ ПМ ДПА у Миколаївській області від 15.10.2009 за №411-вн.СВ; висновок від 08.10.2009 №4390 судово-почеркознавчої експертизи Миколаївського відділення Одеського НДІСЕ МЮ України по матеріалах кримінальної справи №107800016; дані програмного продукту «Система автоматизованого співставлення податкового зобовязання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»; дані інформаційно-пошукової системи АІС «Облік платників і платежів», АС «Аудит».

У п.1 висновку акту перевірки зазначено, що в порушення п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.п.11.3.1. п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР від 28.12.1994 (із змінами та доповненнями) (надалі Закон №334/94-ВР), позивачем занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 7219896,0 грн., у звязку з чим відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 11.12.2009 №0000043500/0, яким позивачу донараховано податок на прибуток у сумі 7219896,0 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 5375639,0 грн.

Підставою для висновку про заниження позивачем податку на прибуток став висновок, зроблений у розділі 3.1.1 «Валовий дохід»акту перевірки, в якому зазначено, що на підставі документів, використаних при перевірці (товарні накладні, акти виконаних робіт, банківські виписки, касові ордери, угоди на постачання товарів) встановлено заниження задекларованих ПП «Актон-Строй»показників валових доходів за період з 30.11.2007 по 30.09.2009 на суму 29021584,0 грн.

У п.2 висновку акту перевірки зазначено, що в порушення п.п.4.5.2 п.4.5 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) (надалі Закон №168/97-ВР), позивачем занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 8424933,0 грн., у звязку з чим відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 11.12.2009 №0000053500/0, яким позивачу донараховано податок на додану вартість у сумі 8424933,0 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 4291102,0 грн.

Однією з підстав для висновку про заниження позивачем податку на додану вартість стала фіксація у розділі 3.2.1 «Податкові зобовязання»акту перевірки того, що на підставі документів, використаних при перевірці (товарні накладні, акти виконаних робіт, банківські виписки, касові ордери, угоди на постачання товарів) встановлено заниження задекларованих ПП «Актон-Строй»у рядку 1 показників у поданих деклараціях з податку на додану вартість за період з 30.11.2007 по 30.09.2009 на суму 782958,0 грн.

Згідно п.1.7 Порядку №327, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, обєктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Пункт 2.3.2 Порядку №327 також передбачає, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

- висвітлити показники, які відображаються субєктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку субєкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

- зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників субєкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших

документів.

У даному випадку, відповідач не зазначив у акті перевірки №1282/35-10/35564355 від 25.11.2009 жодного первинного документа, на підставі якого зроблено висновок про заниження ПП «Актон-Строй»показників валових доходів та заниження податкових зобовязань, що суперечить вимогам чинного законодавства, які предявляються до оформлення актів документальних невиїзних перевірок.

Відповідно до ч.3 ст.70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідачем у акті перевірки підтверджено наявність у ПП «Актон-Строй»податкових накладних на придбання товарів, виписаних ПП «Торг-21»на загальну суму ПДВ 7617375,0 грн. (а.с.18-21).

Відповідно до п.5 Порядку заповнення податкової декларації, затвердженого наказом ДПА України №165 від 30.05.1997 (із змінами та доповненнями), податкова накладна вважається недійсною лише у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку, тобто особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Посилання на те, що на момент видачі ПП «Торг-21»податкових накладних, останнє не перебувало на обліку як платник ПДВ, і, відповідно, не мало право на видачу податкових накладних, акт перевірки не містить, і при розгляді справи відповідачем таких доказів не надано.

Посилання відповідача у акті перевірки та під час розгляду справи, на висновок судово-почеркознавчої експертизи Миколаївського відділення Одеського НДІСЕ МЮ України по матеріалах кримінальної справи №107800016, суд вважає безпідставним без винесення та набрання законної сили вироком суду у даній справі, в якому такому доказу як експертний висновок має бути надано відповідну оцінку. Саме вирок суду у кримінальній справі може мати преюдиційне значення.

Підпункт 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР передбачає, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач не довів належними засобами доказування правомірність прийняття ним податкового повідомлення-рішення від 11.12.2009 №0000043500/0 в частині донарахування позивачу податку на прибуток у сумі 7219896,0 грн. та податкового повідомлення-рішення від 11.12.2009 №0000053500/0 в частині донарахування позивачу податку на додану вартість у сумі 842933,0 грн., тому в цій частині оспорювані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Вимогами пункту 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 №2181-Ш (із змінами і доповненнями) (надалі - Закон №2181-Ш) визначено, що штрафні санкції, встановлені зазначеним пунктом, накладаються на платника податків лише за порушення податкового законодавства.

Оскільки відповідачем не доведено суду фактів порушення ПП «Актон-Строй»норм податкового законодавства, які б могли стати підставою для застосування до нього штрафних санкцій, то застосування до ПП «Актон-Строй»штрафних (фінансових) санкції, передбачених п.п.17.1.1, 17.1.2, 17.1.3, 17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону №2181-Ш, не відповідають вимогам чинного законодавства України, тому податкове повідомлення-рішення від 11.12.2009 №0000043500/0 в частині застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 5375639,0 грн. та податкове повідомлення-рішення від 11.12.2009 №0000053500/0 в частині застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 4291102,0 грн., також підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.71, ч.1 ст.94, ст.ст.98, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнання протиправними дій Державної податкової адміністрації в Миколаївській області та Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва по призначенню та проведенню документальної невиїзної перевірки ПП «Актон», яка проводилась в період з 16.11.2009 по 20.11.2009 та за наслідками якої складено акт №7282/35-10/35564355 від 25.11.2009.

3. Скасувати податкові повідомлення-рішення №0000043500/0 та №0000053500/0 від 11.12.2009 винесені Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Миколаєва в повному обсязі.

4. Відшкодувати ПП «Актон» (вул.Чигрина, 248, кв.14, м.Миколаїв, 54008) понесені ним судові витрати у сумі 3,40 грн. (судовий збір) з Державного бюджету України.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя М.В. Мавродієва

Постанова оформлена у відповідності до ст.163 КАС України

та підписана суддею 26 липня 2010 року.