Постанова № 10635097, 14.06.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2010 року <Текст >Справа № 2а-735/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Янюк О.С.,

при секретарі судового засідання Світлицькій О.О.,

за участю представників:

позивача Харченка В.Є. (довіреність від 06.01.2010 №4/40-юр);

відповідача Калініченка В.В. (довіреність від 11.01.2010 №41/8/10-017)

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Державного підприємства «Бердянський морський торговельний порт», м.Бердянськ Запорізької області

до Бердянської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області

про часткове скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2010 року Державне підприємство «Бердянський морський торговельний порт» (далі ДП «Бердянський морський торгівельний порт», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі-суд) із адміністративним позовом до Бердянської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області (далі-Бердянська ОДПІ, відповідач), у якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 13.08.2009 №0004111520/0 та витрати по справі покласти на відповідача.

Під час судового засідання на підставі ст.ст.51, 137 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), представник позивача надав суду письмові уточнення до адміністративного позову від 14.06.2010, в якому просить скасувати частково повідомлення-рішення Бердянської ОДПІ від 13.08.2009 №0004111520/0 у частині нарахування штрафних санкцій у сумі 62977,84грн. та витрати у справі покласти на відповідача.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позовної заяви, з урахуванням прийнятого судом уточнення і просить задовольнити їх у повному обсязі. Зокрема вказує, що розрахунок штрафних санкцій, наведений у додатку до акту про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету від 10.08.2009 №288, здійснено всупереч вимогам чинного законодавства та визначених позивачем як платником податків призначень платежів з податкових зобовязань, зазначених у платіжних дорученнях. У звязку з цим вважає, що штрафна санкція за порушення строків сплати податку на додану вартість за період 30.06.2009 -04.08.2009 повинна бути у сумі 72640,69грн.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у наданих запереченнях від 27.02.2010 №2039/8/10, від 05.04.2010 №б/н, та просив у його задоволені відмовити. Зазначає, що згідно із п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань , та не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) у рівних пропорціях. Крім того, акцентує увагу суду на зміст податкового розяснення щодо черговості погашення податкових та окремих питань стягнення сум податкового боргу, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 13.11.2002 №540, відповідно до якого кошти, що надійшли на оплату зобовязань з податку, збору (обовязкового платежу), спрямуються в погашення податкових зобовязань з того самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати. Така черговість погашення діє незалежно від волі платника податків та стосується як самостійно розрахованих платником податків податкових зобовязань, так і податкових зобовязань, розрахованих контролюючим органом.

На підставі ст.160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, судом установлені наступні обставини.

На виконання постанови господарського суду Запорізької області від 07.10.2008 у справі №13/590-АП, залишеної без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2009, та податкових повідомлень-рішень від 13.05.2005 №0000662330/2, №0000672330/2 позивач зобовязаний сплатити 1687636,50грн. (основний платіж 1057858,00грн., штрафна санкція 629778,00грн.). Зазначені податкові зобовязання позивачем сплачені. Указаний факт представником відповідача не заперечується та підтверджується

платіжним дорученням від 30.06.2009 №4221 на суму 500000,00грн. (призначення платежу ПДВ згідно рішень № №0000662330/2, №0000672330/2 від 13.05.2009);

платіжним дорученням від 30.07.2009 №4765 на суму 400000,00грн. (призначення платежу ПДВ згідно рішень № №0000662330/2, №0000672330/2 від 13.05.2009);

платіжним дорученням від 05.08.2009 №4855 на суму 799 418,54грн. (призначення платежу ПДВ згідно рішень № №0000662330/2, №0000672330/2 від 13.05.2009 штрафні санкції 629778,50грн., донарахований основний платіж 157858,00грн., поточний платіж за 07.2009 11782,04грн.).

17.07.2009 позивачем подано до відповідача декларацію з податку на додану вартість за червень 2009 року, згідно якої податкові зобовязання становлять 2434204,00грн. (кінцевий термін оплати 30.07.2009 рік). Зазначене зобовязання сплачено позивачем до Державного бюджету 30.07.2009, що підтверджується платіжним дорученням від 30.07.2009 №4763 (призначення платежу ПДВ за червень 2009 року).

30.06-05.08.2009 посадовими особами Бердянської ОДПІ проведена невиїзна документальна перевірка в приміщенні Бердянської ОДПІ платника податку на додану вартість ДП «Бердянський морський торговельний порт» з питання своєчасності сплати податку на додану вартість.

За результатами перевірки відповідачем складений акт від 10.08.2009 №288, яким встановлені позивачем порушення вимог пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон №2181), а саме, платником податку на додану вартість несвоєчасно сплачено податок на додану вартість:

за рішенням господарського/апеляційного суду №4432/09 від 05.06.2009, дата нарахування 30.06.2009, дата сплати 30.07.2009, сума сплаченого боргу 429089,83грн., кількість днів затримки 30, відсоткова ставка 10%, сума штрафних санкцій 42908,98грн.;

за рішенням господарського/апеляційного суду №4432/09 від 05.06.2009, дата нарахування 30.06.2009, дата сплати 30.07.2009, сума сплаченого боргу 83856,00грн., кількість днів затримки 30, відсоткова ставка 10%, сума штрафних санкцій 8385,60грн.;

за рішенням господарського/апеляційного суду №4432/09 від 05.06.2009, дата нарахування 30.06.2009, дата сплати 30.07.2009, сума сплаченого боргу 43821,00грн., кількість днів затримки 30, відсоткова ставка 10%, сума штрафних санкцій 4382,10грн.;

за декларацією №9000407595 від 17.07.2009, дата нарахування 30.07.2009, дата сплати 05.08.2009, сума сплаченого боргу 799418,54грн., кількість днів затримки 6, відсоткова ставка 10%, сума штрафних санкцій 79941,85грн. Всього штрафних санкцій на суму - 135618,53грн.

На підставі висновків акта перевірки та виявлених порушень відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 13.08.2009 №0004111520/0, яким позивачу визначено штрафну санкцію по податку на додану вартість у сумі 135618,53грн. (10%), застосовану відповідно до пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181.

Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку. За результатами адміністративного оскарження скарги позивача залишені без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення без змін (скарга від 21.08.2009 №171/40-юр та рішення про результати розгляду первинної скарги від 16.10.2009 №14697/10/25017; скарга від 27.10.2009 №221/40-юр та рішення про результати розгляду повторної скарги від 18.12.2009 №5861/10/25-020; скарга від 30.12.2009 №270/40-юр та рішення про результати розгляду повторної скарги від 20.01.2010 №374/6/25-0215).

Крім того, під час судового розгляду справи представником позивача ініційоване питання щодо проведення між сторонами взаємного розрахунку штрафних санкцій, у звязку із чим провадження у справі двічі зупинялось для надання сторонам часу для здійснення звірки по нарахованим штрафним санкціям. Проте, представником відповідача жодних дій, спрямованих на проведення звірки із позивачем здійснено не було.

У судовому засіданні 14.06.2010 представник позивача надав суду контрозрахунок штрафних санкцій, здійсненого ним за аналогічним методом розрахунку штрафних санкцій приведеним у додатку до акту перевірки, відповідно до якого розмір штрафних санкцій становить 72640,00грн.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.1.2 ст.1 Закону №2181 податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання (п.1.3 ст.1 Закону №2181).

Згідно із п.3 ч.1, ч.3 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових) платежів у встановлені законами терміни.

Обовязок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обовязкового платежу) або його скасування або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Таким чином, позивач, перерахувавши суми податку на додану вартість платіжним дорученням від 30.07.2009 №4763, виконав своє зобовязання зі сплати податку на додану вартість за період, визначений платником податку у платіжному доручені «ПДВ за червень 2009р.».

Пунктом 7.7 ст.7 Закону №2181 встановлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Положеннями пп.16.3.3 п.16.3 ст.16 Закону №2181 передбачено, що при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання. Якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Аналізуючи зміст зазначених приписів суд погоджується із твердженнями позивача, що на законодавчому рівні не встановлений порядок та черговість (а також право) зарахування податковими органами платежів, що направлені платниками податків та мають цільове призначення, вказане у відповідних платіжних дорученнях, та не встановлюють відповідний порядок для примусового стягнення податковим органом добровільно сплачених платником податків сум податкового зобовязання для погашення податкового боргу, що виник раніше.

Жодною нормою закону не передбачено направлення податковими органами за власною ініціативою (примусово та без згоди на те платника податку) коштів такого платника податків, сплачених ним для погашення податкових зобовязань (про що зазначається платником податків у відповідному платіжному дорученні), для погашення за відповідним податком нарахованого та встановленого платнику податку відповідним податковим органом податкового боргу. При цьому відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону №2181 передбачений спосіб примусового стягнення активів платника податків для погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Також пп.8.6.2 п.8.6 ст.8 Закону 2181 з урахуванням положень «б» пп.8.6.1 п.8.6 ст.8 цього ж Закону не встановлюють заборону для платника податків щодо розпорядженням своїми оборотними коштами, зокрема, для сплати поточних податкових зобовязань.

Проте, із змісту податкового розяснення щодо черговості погашення та окремих питань стягнення сум податкового боргу, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 13.11.2002 №540, якими обґрунтовує своє заперечення відповідач, вбачається, що кошти, що надійшли на сплату зобовязань з податку, збору (обовязкового платежу), спрямовуються на погашення податкових зобовязань з того самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати. Така черговість погашення діє незалежно від волі платника податків та стосується як самостійно розрахованих платником податків податкових зобовязань, так і податкових зобовязань, розрахованих контролюючим органом.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п.1.4 Порядку надання роз'яснень окремих положень податкового законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 12.04.2003 №176, узагальнюючі податкові роз'яснення і податкові роз'яснення - це оприлюднення офіційного розуміння податковими органами окремих положень законодавства у межах їх компетенції з питань оподаткування з метою обґрунтування їх рішень у разі проведення апеляційних процедур. Узагальнюючі податкові роз'яснення і податкові роз'яснення не мають сили нормативно-правового акта.

Статтею 17 Закону 2181, а саме пп.17.1.7 п.17.1 встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, зазначена норма ставить у залежність розмір штрафних санкцій від погашеної суми податкового боргу. Відповідно, для визначення розміру штрафних санкцій за несплату узгодженої суми податкового зобовязання за червень 2009 року протягом граничних строків, визначених цим Законом, має бути наявним обєкт застосування штрафних санкцій, а саме:погашення податкового боргу.

Із матеріалів справи вбачається (конррозрахунок штрафних санкцій, наданий представником позивача 14.06.2010), що штрафна санкція за порушення строків сплати податку на додану вартість з 30.06.2009 по 05.08.2009 становить 72640,69грн.

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 КАС України).

З огляду на вище викладене, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність нарахування згідно з оспорюваним податковим повідомленням-рішенням штрафних санкцій у розмірі 62977,84грн. за порушення позивачем граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобовязань, а тому позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1. ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Скасувати частково податкове повідомлення-рішення Бердянської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області від 13.08.2009 №0004111520/0 у частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 62977,84грн.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Бердянський морський торговельний порт» (код ЄДРПОУ 01125761) 3,40грн. (три грн. 40 коп.) судового збору. Видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) О.С.Янюк