Рішення № 106344685, 21.09.2022, Ямпільський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2022 р. Справа153/978/22

Провадження2-а/153/14/22-а

Ямпільський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Швеця Р.В.

за участю секретаря судового засідання Побережної Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ямпіль в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Могилів-Подільського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Могилів-Подільського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області та Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія БАБ №755503, від 20.07.2022 його було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень. У вказаній постанові зазначено, що 20.07.2022 о 21 годині 41 хвилині по вулиці Урицького в м.Ямпіль він керував автомобілем Мерседес-Бенц, д.н.з. НОМЕР_1 , в якого не горіли задні ліві габаритні вогні, а також не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3в ПДР. Позивач вважає вказану постанову незаконною та упередженою, оскільки йому невідомо коли і за що була складена вказана постанова. Позивач зазначив, що якого числа він не пам`ятає, коли в м.Ямпіль до нього, як особи, яка стояла поруч з автомобілем, підійшов невідомий працівник поліції і попросив надати документи на право керування автомобілем. На запитання що він порушив і з якою метою необхідні документи, останній продовжував вимагати документи, не звинувачуючи його у вчиненні правопорушень. Потім працівник поліції записав щось у блокноті. Ніякої постанови чи інших документів йому не пропонувалось підписувати. Він не керував вказаним автомобілем з не пристебнутим ременем безпеки, габаритні вогні в автомобілі завжди були ввімкнені. Вважаючи свої права порушеними, позивач змушений звернутись до суду і просить винести рішення, яким визнати протиправною та скасувати як незаконну та упереджену постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія БАБ №755503 від 20.07.2022, про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП та застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень й закрити справу на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення.

05.09.2022 за вх.№4691 представником відповідача Дмитрук Ю.В. надано відзив, в якому зазначено, що Головне управління Національної поліції у Вінницькій області не визнає позовної заяви, вважає її безпідставною та необґрунтованою. Зазначила, що 20.07.2022 працівниками поліції Могилів-Подільського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області було зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 за порушення ПДР. Після чого було повідомлено останньому про причину зупинки, перевірено документи на транспортний засіб та водійське посвідчення. За порушення правил дорожнього руху на ОСОБА_1 в його присутності складено постанову, серії БАБ №755503 від 27.07.2022. Також вказала, що стягнення, передбачене ч.5 ст.121 КУпАП, накладено інспектором у межах наданих йому повноважень і під час виконання ним службових обов`язків та були здійснені у відповідності до вимог чинного законодавства України. Доказом того, що позивач скоїв адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких посадова особа, особисто спостерігаючи порушення ПДР, встановлює наявність адміністративного правопорушення. Просила в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву, вх.№5038 від 21.09.2022, в якій просив справу розглянути у його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача Могилів-Подільського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи відповідач був належним чином повідомлений, про що свідчить підпис уповноваженої особи в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції у Вінницькій області в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи відповідач був належним чином повідомлений, про що свідчить підпис уповноваженої особи в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п. 1 ч. 3ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Учасниками справи не заявлено клопотань про виклик свідків, витребування доказів, а тому суд розглянув справу на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши усі докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно із ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Судом встановлено, що 20.07.2022 року поліцейським СРПП Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Ковалем О. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі, серії БАБ №755503 про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП.

З оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 20.07.2022 о 21 годині 41 хвилині по вулиці Урицького в м.Ямпіль керував автомобілем Мерседес-Бенц, д.н.з. НОМЕР_1 , в якого не горіли задні ліві габаритні вогні, а також не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3в ПДР.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Положеннями ч.5 ст.14 Закону "Про дорожній рух" передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху України та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п.1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.2.1а Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до п.2.3в Правил дорожнього руху на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів; (пункт змінено 11.11.2020)

У відповідностідо положеньч.5ст.121КУпАП порушенняправил користуванняременями безпекиабо мотошоломами- тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України закріплено норму щодо обов`язку органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України .

Відповідно до ст.5 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом.

Статтею 40 Закону України Про Національну поліцію від 02.07.2015 №580-VIII визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Тобто, положення Закону №580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення та дотримання останніми процедури розгляду ними справ.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст.79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Згідно положень ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні порушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам передбаченим статтями 283 та 284 КпАП. У ній зокрема потрібно навести докази на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався порушник чи встановлених останнім доводів.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Верховний Суд у своїй постанові від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17 вказав, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення цією особою адміністративного проступку, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

У вказаному випадку для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху відповідач, відповідно до статті 251 КУпАП та в силу положень ст.77 КАС України, мав би надати, зокрема, фотознімки, відеозапис події, тощо.

Відповідно до ч.2 ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Верховним Судом в постанові від 08.07.2020 по справі № 463/1352/16-а, вказано, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодшення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться о події поруна її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Таким чином,суд приходитьдо висновку,що всуперечвимогам ст.77КАС Українивідповідачем небуло наданоналежних,допустимих тадостатніх доказів,які бсвідчили провчинення позивачем20.07.2022о 21годині 41хвилині повулиці Урицькогов м.ЯмпільВінницької областіадміністративного правопорушення,передбаченого ч.5ст.121 КУпАП. В матеріалах справи наявна лише копія постанови про накладення адміністративного стягнення на позивача.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Згідно ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія БАБ №755503 від 20.07.2022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП і накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 (п`ятсот десять) гривень підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю.

Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 79, 122, 139, 241-246,286 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Могилів-Подільського районного відділу поліції Головного Управління національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення- задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №755503 від 20.07.2022, про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 510 (п`ятсот десять) гривень, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП, а провадження по справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із суб`єкта владних повноважень Головного управлінняНаціональної поліціїу Вінницькійобласті на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 (двадцять) копійок.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Р.В. Швець