Постанова № 10634387, 26.07.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

26.07.10Справа №2а-5597/10/14/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В., при секретарі Белової Ю.Г., за участю представників сторін: від позивача Лєпілов, представник за дов.,

від відповідача Маслюк, представник за дов.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецстрой»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання недійсним акту № 220/15-2 від 14.04.2010 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та спонукання до виконання певних дій,

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецстрой» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим (далі - відповідач) про визнання недійсним акту № 220/15-2 від 14.04.2010 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та зобовязання ДПІ внести в реєстр платників податку на додану вартість запис про скасування анулювання реєстрації ТОВ «Укрспецстрой» як платника ПДВ.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.04.2010 року відкрито провадження в адміністративній справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 12.05.2010 року вжиті заходи забезпечення адміністративного суду шляхом зупинення дії акту №220/15-2 від 14.04.2010 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість до набрання законної сили рішенням у даній справі.

Представник позивача у судовому засіданні уточнив позовні вимоги та просив визнати недійсним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про анулювання реєстрації платника податку на додану ТОВ «Укрспецстрой», оформлене актом № 220/15-2 від 14.04.2010 року; визнати дійсним свідоцтво про реєстрацію як платника ПДВ №100053329 на бланку серії НБ №049825, яке було видане ТОВ «Укрспецстрой» 17.07.07р.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість прийнято на підставі Закону України “Про податок на додану вартість” у звязку з недотримання позивачем вимог цього Закону, тому підстави для скасування зазначеного рішення відсутні.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецстрой» зареєстровано виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 11.11.2003р., як юридична особа, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 632827.

Державною податковою інспекцією в м. Сімферополь АР Крим 14.04.2010 року було складено акт № 220/15-2 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Підставою для прийняття такого рішення стало те, що ТОВ «Укрспецстрой» не знаходиться за юридичною адресою, чим порушує п.4 ч.1 ст.1, п.3 ст.4, ст. 9, ст.45 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”. У звязку з цим на підставі ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість” вирішено анулювати реєстрацію ТОВ «Укрспецстрой» як платника податку на додану вартість.

В ході судового розгляду справи судом була перевірена наявність підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та встановлено наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені Законом України “Про податок на додану вартість”(далі Закон).

Відповідно до ст. 2 Закону платником податку є:

- будь-яка особа, яка:

а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку;

б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку;

в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

- будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку.

Відповідно до п.9.8. ст. 9 Закону реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо:

а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом;

б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання);

в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин;

г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 81 цього Закону;

ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Більш детально порядок реєстрації платника податку на додану вартість врегульований Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України № 79 від 01.03.2000 року (далі Положення).

Відповідно до п. 13 Положення реєстрація платником податку на додану вартість здійснюється за заявою особи, яка відповідає вимогам статті 2 Закону .

Пунктом 14 Положення встановлено, що протягом десяти календарних днів від дня отримання заяви про реєстрацію за відсутності підстав, визначених підпунктом 14.1 цього пункту, податковий орган зобов'язаний видати заявнику (відправити поштою з повідомленням про вручення) Свідоцтво, бланк якого виготовлений на спеціальному папері, що забезпечує захист від підробки.

Згідно з п. 25 Положення анулювання реєстрації здійснюється шляхом анулювання Свідоцтва та виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.

Відповідно до п.п. 25.2.2. Положення рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформляється актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою N 6-ПДВ. Такий акт складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження керівника податкового органу, та затверджується керівником (заступником керівника) податкового органу. В акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість обов'язково вказується підстава для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Закону.

Дата затвердження акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість уважається днем прийняття такого рішення. Акти про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість у день їх затвердження реєструються у журналі обліку актів про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість за формою N 6-РЖ (додаток 4). Номер акта відповідає порядковому номеру запису в цьому журналі.

Один примірник акта зберігається в обліковій справі (реєстраційній частині) платника податків. Документи чи копії документів, на підставі яких податковий орган прийняв рішення про анулювання реєстрації, мають бути додані до цього примірника акта.

Рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою органу державної податкової служби може бути оскаржене відповідно до чинного законодавства (п. 25.4 Положення).

Як було зазначене вище, фактичною підставою для анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість став факт незнаходження позивача за місцем проживання, зазначеною в свідоцтві про державну реєстрацію, про що зазначено у відповідному акті.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Всупереч зазначеній нормі Закону, відповідачем не було надано до суду доказів перевірки достовірності фактичної адреси проживання позивача як підтвердження того, що він не знаходиться за місцем проживання. Відповідних заходів щодо встановлення місця проживання позивача відповідачем не здійснено.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 № 632827 та витягу з ЄДОРПОУ від 17.05.10р. ТОВ «Укрспецстрой» зареєстровано за адресою: 95006, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Карла Лібкнехта,30, каб.2.

Судом встановлено, що до матеріалів справи долучені договори майна №5-АР від 01.03.07р. та №03/01-2 від 03.01.08р. та акти прийому передачі майна, відповідно до яких ТОВ «Укрспецстрой» прийняло у строкове платне використання майно у нежитловому приміщенні за адресою: м. Сімферополь, вул. Карла Лібкнехта,30, каб.2. Крім того, позивач надав до матеріалів справи платіжні доручення за листопад 2007р. та лютий 2008р., якими підтвердив сплату за оренду приміщення.

Відповідно до договорів поставки №18/01 від 18.01.10р., №12/01 від 12.01.10р., договору підряду №25/11-СП, у яких вказана адреса позивача як платника ПДВ, а саме: м. Сімферополь, вул. Карла Лібкнехта,30, каб.2. Біль того, суд зазначає, що згідно з актом від 12.04.10р. №4645/23-2/32703508 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Укрспецстрой» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.09р. по 31.12.09р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.09р. по 31.12.09р.» за юридичною адресою позивача відповідачем була проведена перевірка з 18.03.10р. по 02.04.10р. Таким чином, суд вважає, що відповідач підпунктом 2.3.2 п.2.3 акту перевірки підтвердив, що у квітні 2010р. підприємство знаходилось за юридичною адресою, де було проведено виїзну перевірку.

У судовому засіданні представник відповідача представив довідку від 12.04.10р. №854/26-31 про встановлення фактичного місцезнаходження платників податків, у якої вказано, що позивач зареєстрований за адресою м. Сімферополь, вул. Карла Лібкнехта,30, каб.2, але нижче у довідці відмічено місцезнаходження платника податків не встановлено, однак ніяких відміток щодо проведення необхідних та достатніх заходів встановлення фактичного місцезнаходження платника податків не здійснено.

Вивчивши зазначені вище документи, суд дійшов висновку про необґрунтованість тверджень відповідача про те, що ТОВ «Укрспецстрой» не знаходиться за юридичною адресою (місцем проживання).

Статтею 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Суд зазначає, що конструкція п.п. “в”п. 9.8 ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість”в частині “або з будь-яких інших причин” не є підставою для широкого тлумачення зазначеної норми, оскільки її системний аналіз дає змогу стверджувати, що законодавець мав на увазі “будь-які інші причини”, з яких суб`єкт господарювання отримує пільги або звільняється від сплати податку на додану вартість, але в межах підстав та порядку, що визначені цим Законом, тобто “інші причини”повинні бути аналогічними тим, що перелічені п.п. “в” п. 9.8 ст. 9 Закону.

Приймаючи до уваги зазначене вище, суд дійшов висновку, що Державною податковою інспекцією в м. Сімферополь АР Крим неправомірно, необґрунтовано, тобто без зясування дійсних обставин було прийнято рішення про анулювання реєстрації ТОВ «Укрспецстрой» як платника податку на додану вартість, яке оформлене актом № 220/15-2 від 14.04.2010 року, у звязку з чим позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню, а акт скасуванню.

В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим про анулювання реєстрації ТОВ «Укрспецстрой» як платника податку на додану вартість, яке оформлене актом № 220/15-2 від 14.04.2010 року.

Суд відмовляє в задоволенні позовних вимог у частині про визнання дійсним свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100053329 серії НБ №049825, видане 17.07.07р., оскільки вважає, що належним способом захисту прав позивача є скасування рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим про анулювання реєстрації ТОВ «Укрспецстрой» як платника податку на додану вартість, яке оформлене актом № 220/15-2 від 14.04.2010 року, що і є предметом даного позову.

З урахуванням викладеного та беручи до уваги уточнення позовної заяви, суд частково задовольняє позовні вимоги.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 11, 94, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим про анулювання реєстрації ТОВ «Укрспецстрой» як платника податку на додану вартість, яке оформлене актом № 220/15-2 від 14.04.2010 року.

3. В інший частині позовних вимог відмовити.

4.Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Укрспецстрой» (ЄДРПОУ 32703508) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн.

5. Скасувати заходи забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії акту №220/15-2 від 14.04.10р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Укрспецстрой».

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Кірєєв Д.В.