Постанова № 10634333, 29.07.2010, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2010 р. Справа № 47/83-09 (н.в.о. 47/366-08)

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , суддя , суддя

за участю представників сторін:

позивача - Солонухи К.А. (дов. № 248/0/25-09 від 25.12.2009р.)

відповідача - Богославця С.В. (дов. № б/н від 01.06.2010р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Оболонь" (м. Київ) (вх. № 2006 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 17.06.10 р. по справі № 47/83-09 (н.в.о. 47/366-08)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем плюс" (м. Харків) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Харківської області від 02.06.09 р. у справі № 47/366-08

за позовом Закритого акціонерного товариства "Оболонь" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем плюс" (м. Харків)

про стягнення 663 288,00 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

17 серпня 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Тандем плюс" (м. Харків) звернулось до господарського суду Харківської області із заявою про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 02.06.2009р. по справі № 47/366-08 за нововиявленими обставинами, в якій просило вказане рішення скасувати.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.06.2010р. по справі № 47/83-09 (н.в.о. 47/366-08) (суддя Светлічний Ю.В.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем плюс" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Харківської області від 02.06.09 по справі №47/366-08 задоволено. Рішення господарського суду Харківської області від 02.06.09 по справі №47/366-08 в частині стягнення 581160,00 грн. заборгованості з вартості неповерненої тари скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову про стягнення 581160,00 грн. заборгованості з вартості неповерненої тари відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін. Позивач у справі - Закрите акціонерне товариство "Оболонь" (м. Київ) з даним рішення суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що рішення суду від 17.06.2010р. підлягає скасуванню, оскільки вважає, що наведені відповідачем обставини не є нововиявленими у розумінні ст. 112 ГПК України. Відповідач письмових пояснень по апеляційній скарзі не надав, його уповноважений представник - Богославець С.В. у судовому засіданні 27.07.2010р. просить суд апеляційної інстанції залишити оскаржене рішення без змін.

Розглянувши матеріали справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, а також правомірність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, заслухавши уповноважених представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість в розмірі вартості неповерненої тари (кегів) в сумі 663288,00 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що на підставі договору купівлі - продажу продукції № 66/40 від 27.02.2007 року, укладеному між сторонами, відповідачу була продана та відвантажена пивобезалкогольна продукція та тара. Відповідно умов даного Договору відповідач зобов'язався повертати 100 % тари (кегів), а у разі неповернення сплачувати їх вартість, проте відповідач їх вартість не повернув 676 шт. кег (50 л) та 277 шт. кег (З0 л.), внаслідок чого у відповідача виникло зобов'язання щодо сплати їх вартості в сумі 663288,00 грн.

В процесі розгляду справи відповідач частково повернув, а позивач прийняв спірну тару, що підтверджується видатковою накладною (повернення) № ТП-0000081 від 22.10.2008 року, відповідно до якої відповідач повернув позивачеві 69 шт. кегів по 50 л. та 49 шт. кегів по З0 л., чим виконав свої зобов'язання за Договором щодо повернення зворотної тари у кількості 118 шт. кегів на загальну суму 82128,00 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.06.2009р. у справі № 47/366-08 позов задоволено частково в сумі 581160,00 грн. та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем плюс" на користь Закритого акціонерного товариства "Оболонь" 581160,00 грн. заборгованості з вартості неповерненої тари, 6632,88 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 82128,00 грн. провадження у справі припинено на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

17 серпня 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Тандем плюс" (м. Харків) звернулось до господарського суду Харківської області із заявою про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 02.06.2009р. по справі № 47/366-08 за нововиявленими обставинами, в якій просило вказане рішення скасувати. В обґрунтування даної заяви відповідач послався на те, що ведення обліку господарських операцій на ТОВ "Тандем плюс" ведеться за допомогою електронної програми "1С Виробництво + Послуги + Бухгалтерія", яка в період з 1998 року (початок співробітництва з ЗАТ "Оболонь") неодноразово виходила з ладу. Відтак дані, що були відображені в щомісячних актах звірок розрахунків, і які свідчили про заборгованість відповідача (надані в обґрунтування позову) містили викривлені дані та не відповідали дійсності. Саме з цих підстав посадові особи відповідача, підписуючи акти звірок, опирались виключно на дані Бази даних підприємства, без перевірки первинної документації (товарно-транспортних документів та видаткових накладних на повернення тари за Договором № 66/40). З метою перевірки достовірності даних, які зазначені в актах звірок, відповідач замовив незалежній аудиторській фірмі проведення аудиторської перевірки про взаєморозрахунки по тарі ТОВ "Тандем плюс" з ВАТ "Оболонь" в рамках договору від 27.02.2007р. за № 66/40. Підтверджуючи вимоги заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, відповідач надав суду першої інстанції звіт незалежного аудитора від 12.08.2009р., підготовленого аудиторською фірмою "Стайл". На підставі наданих аудитору первинних документів бухгалтерського обліку було встановлено, що з 27.02.2007р. в рамках Договору № 66/40 відповідачем від ВАТ "Оболонь" було одержано 50627 штук кег на загальну суму 20250800,00 грн., з них об’ємом 30 л. 15156 штук на загальну суму 6062400,00 грн. та 50 л. 35471 штук на суму 14188400,00 грн., та повернуто покупцем (ТОВ "Тандем плюс") продавцю 54211 штук кег на загальну суму 21684400,00 грн., з них об’ємом 30 л. 16568 штук на суму 6627200,00 грн. та 50 л. 37643 штуки на суму 15057200,00 грн. Результати проведеної перевірки відповідач вважає нововиявленими обставинами, оскільки обов’язок по поверненню тари, передбачений Договором № 66/40, відповідачем на момент прийняття оскарженого рішення виконано у повному обсязі, однак ці обставини не були відомі заявникові.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 вересня 2009 року задоволено клопотання відповідача та призначено судову - економічну експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса. На дослідження експерта поставлено три питання.

04 березня 2010 року від експертів Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса надійшов висновок № 8335 судово - економічної експертизи від 27 січня 2010 року.

Експертом встановлено, що в обсязі наданих на дослідження документів встановити стан розрахунків між ЗАТ "Оболонь" та ТОВ "Тандем плюс" за операціями з повернення зворотної тари (кегів) в рамках всього періоду взаємовідносин між ТОВ "Тандем плюс" та ЗАТ "Оболонь", а саме починаючи з 1998 року по 22.10.2008р. експерту не надається за можливим. В обсязі наданих на дослідження документів встановити стан розрахунків та визначити розмір заборгованості ТОВ "Тандем плюс" перед ЗАТ "Оболонь" за операціями з повернення зворотної тари (кегів) в рамках Договору купівлі-продажу №66/40 від 27.02.2007р. судовому експерту також не надається за можливим. Крім того, дослідженням наданих експерту документів встановлено, що здійснюваний суб'єктом господарювання - ТОВ "Тандем плюс" порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій по зворотній тарі відповідає вимогам Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999р. за №893/4186 та затвердженої Наказом Міністерства фінансів України за № 291 від 30.11.99р. (із змінами та доповненнями).

У судовому засіданні 02 червня 2010 р. відповідач надав суду клопотання, в якому просив призначити у справі додаткову судову економічну експертизу, у зв’язку з тим, що для дослідження питання: - чи підтверджується документально наявність заборгованості ТОВ "Тандем плюс" перед ЗАТ "Оболонь" в частині повернення зворотної тари (кегів) в рамках договору купівлі - продажу №66/40 від 27.02.2007 року, відповідачем не було надано в повному обсязі всі документи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 червня 2010 року задоволено клопотання відповідача та призначено додаткову судову - економічну експертизу, доручено її проведення Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, в зв'язку з чим зупинено провадження по справі.

11 червня 2010 року на адресу господарського суду від експертів надійшов висновок додаткової судово-економічної експертизи № 2535 від 26.05.2010р. Експертом у заключній частині даного висновку вказано, що відповідно до наданих для дослідження документам наявність заборгованості ТОВ "Тандем плюс" перед ЗАТ "Оболонь" в частині повернення зворотної тари (кегів) в рамках договору № 66/40 від 27.02.2007р. документально не підтверджується.

Під час перегляду рішення від 02.06.2009р. за нововиявленими обставинами, та при перевірці доводів, наведених у заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем плюс", господарський суд з урахуванням висновків експертів Харківського науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, встановив, що у відповідача не існує заборгованості перед позивачем, оскільки відповідач виконав свої зобов'язання за договором та повернув 835 шт. кегів загальною вартістю 581160,00 грн. Господарським судом також визначено, що викладені у заяві ТОВ "Тандем плюс" обставини знаходять своє підтвердження у матеріалах справи, і ці обставини у розумінні ст. 112 Господарського процесуального кодексу України є нововиявленими, оскільки вони існували на момент винесення рішення по справі, проте не були бути відомі заявникові. Більше того, судом з’ясовано, що ці обставини мають істотне значення для справи, оскільки прямо впливають на результат її розгляду.

Проте, колегія суддів з такими висновками погодитись не може, оскільки обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Оскаржене рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вище вимогам, оскільки господарським судом не взято до уваги, що нововиявлені обставини за своєю суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

Виходячи із змісту статті 112 Господарського процесуального кодексу України необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

За змістом вказаної статті нововиявлені обставини характеризуються тим, що вони: існували під час розгляду справи, але не були відомі заявнику; є істотними, тобто такими, що можуть вплинути на висновок суду щодо наявності певних прав та обов'язків у сторін, а також інших осіб, що брали участь у справі, а, отже, і вплинути на законність та обґрунтованість постановленого судового акта; виявлені після набрання чинності судовим актом.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Отже, нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов'язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

Нововиявленими можуть розглядатись обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час ухвалення судового рішення, але про них не знали і не могли знати заявник і суд.

Не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановленім рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені судом при вирішенні спору по суті.

Також, не можуть вважатись нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами.

Згідно з положеннями розділу XIII Господарського процесуального кодексу України господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за наявності нововиявлених обставин та за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у своєму рішенні, що переглядається. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням вищевказаного, наданий відповідачем в обґрунтування заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами аудиторський висновок про наявність певних обставин, за наявності яких відповідач повинен бути звільнений від відповідальності за неналежне виконання умов спірного Договору у вигляді сплати вартості неповерненої тари в сумі 581160,00 грн., на думку колегії суддів не може бути підставою для перегляду справи за нововиявленими обставинами, оскільки вказані в цьому висновку обставини могли бути відомі та повинні були бути відомі заявнику на час розгляду справи, а тому не є нововиявленими у розумінні статті 112 Господарського процесуального кодексу України, що виключає перегляд судового рішення в порядку розділу XIII цього ж Кодексу.

Вирішуючи питання щодо істотності значення для справи нововиявлених обставин, суд має керуватися правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо оцінки доказів, тобто оцінювати наведені заявником обставини за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Разом з тим, слід враховувати, що ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили, а визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Аудиторський висновок не може бути прийнятим до уваги колегією суддів, оскільки цей доказ не має істотного значення для справи, так як не містить фактичних даних, які спростовують доводи, покладені в основу судового рішення. В процесі апеляційного перегляду рішення суду від 17.06.2010р. колегією суддів також з’ясовано, що із наданого відповідачем звіту незалежного аудитора від 12.08.2009р. вбачається, що на момент прийняття господарським судом Харківської області рішення від 02 червня 2009 р. відповідач мав у своєму розпорядженні всю первинну документацію за договором № 66/40 від 27.02.2007р. Ця ж документація була надана аудитору для проведення аудиту взаєморозрахунків між відповідачем та позивачем. Таким чином, колегія суддів вважає, що ці обставини були відомі заявникові на час розгляду справи.

Факт ініціювання відповідачем аудиторської перевірки та отримання відповідного висновку після прийняття рішення від 02.06.2009р., сам по собі не свідчить про те, що викладені в ньому обставини не були відомі заявнику в ході всього розгляду справи. Більш того, відповідач не був позбавлений права з’ясувати всі спірні питання в межах розгляду даної справи по суті, оскільки з моменту поставки позивачем продукції і тари до дня прийняття судом рішення минуло достатньо часу.

З матеріалів справи також вбачається, що договір між ТОВ "Тандем плюс" та аудиторською фірмою "Стайл" № 02/06-09, укладений 02.06.2009р., тобто в день ухвалення рішення господарським судом Харківської області у справі № 47/366-08. В звіті незалежного аудитора про взаєморозрахунки по тарі зазначено, що аудит здійснено методом аналітичного огляду та суцільної перевірки первинної документації. Таким чином, колегія суддів визначає, що всі первинні документи бухгалтерського обліку були на момент вирішення спору в розпорядженні відповідача.

Більше того, висновок аудитора не є належним та допустимим доказом у справі у розумінні статті 34 ГПК України, оскільки за своєю правовою природою не може впливати на правовідносини господарюючих суб’єктів, а також визначати стан розрахунків між контрагентами.

Окрім того, не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі нових доказів, які мали бути відомі заявникові і не були ним надані своєчасно, а у разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами Розділу XIII Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має прийняти ухвалу про залишення судового рішення без змін.

В ході розгляду апеляційної скарги колегією суддів з’ясовано, що відповідно до розділу 2 "Тара" пункту 9 Договору № 66/40 від 27.02.2007р. Покупець (відповідач у справі) зобов’язаний проводити щомісячну звірку повернення тари з Продавцем (позивачем у справі) до 05 числа наступного місяця по руху тари за місяць (з 1-го по 30-е число).

Відповідач, проводячи з позивачем звірку взаємних розрахунків, що підтверджується відповідними актами № 2519 на 01.08.2007 р., № 2530 на 01.10.2007 р., № 2537 на 01.12.2007 р., керувався наявною у нього первинною документацією, а тому йому повинно було бути відомо про фактичний стан розрахунків з позивачем. В процесі первинного розгляду справи, який тривав майже рік (з 22.10.2008р. по 02.06.2009р.) відповідач будучи обізнаним щодо існування певних фактів, що потребують встановлення у визначеному законом порядку, не був позбавлений права послатися на них в обґрунтування своїх вимог, оскільки обов'язок доказування законодавчо покладений на сторони.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Колегія суддів вважає, що неточне відображення даних бухгалтерського обліку, яке до того ж не підтверджено жодними доказами в суді першої інстанції при розгляді справи по суті, сталось саме з вини відповідача, який відповідно до вищевказаної норми несе відповідальність за достовірність відображення всіх господарських операцій у первинних документах.

Висновком призначеної в межах даної справи судово-економічної експертизи № 8335 від 27.01.2010 р. однозначно встановлено, що здійснюваний суб'єктом господарювання - ТОВ "Тандем плюс" порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій по зворотній тарі відповідає вимогам чинного законодавства. Вказане свідчить про те, що в рамках договору № 66/40 від 27.02.2007 р. порушень законодавства з бухгалтерського обліку операцій по зворотній тарі між позивачем та відповідачем не виявлено, а тому акти звірки взаємних розрахунків № 2519 на 01.08.2007 р., № 2530 на 01.10.2007 р., № 2537 на 01.12.2007 р. є належними доказами на підтвердження позиції позивача у справі.

Слід зазначити, що відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні в мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 4-2 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Однак, місцевий господарський суд не навів в мотивувальній частині рішення від 17.06.2010р. жодного обґрунтування, які саме доводи відповідача або наявні у справі матеріали мають необхідні ознаки нововиявлених обставин.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає безпідставними посилання суду на висновки судових експертів та аудиторського висновку, оскільки обставини щодо встановлення стану розрахунків та визначення розміру заборгованості, могли бути відомі заявнику в разі його своєчасного звернення до експертної установи в межах розгляду даної справи по суті. Проти висновки судових експертів та аудиту зроблені після прийняття господарським судом рішення, а тому істотного значення для справи не мають.

Слід зазначити, що в основу судового рішення у справі, яке заявник просить переглянути за нововиявленими обставинами, покладені не лише дані первинного обліку, а й інші обставини, які в даному випадку залишились заявником не спростованими.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Враховуючи вказане, колегія суддів вважає, що доводи заяви відповідача не мають факторів нововиявлених обставин, а лише фіксують обставини, які були відомі йому на час прийняття рішення господарським судом і не мають істотного значення для справи, оскільки не змінюють цілком обґрунтованих та правомірних висновків господарського суду по суті спору.

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що обставини, на які посилається заявник, та надані ним документальні докази в установленому порядку не спростовують факти, які були покладено в основу рішення господарського суду Харківської області від 02.06.2009р. по справі № 47/366-09, щодо фактів та певних подій, а тому відсутні правові підстави для задоволення заяви ТОВ "Тандем плюс" про перегляд справи за нововиявленими обставинами.

Приймаючи до уваги вищевикладене, слід зазначити, що не з’ясування місцевим господарським судом всіх обставин справи, призвело до необґрунтованих висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, а тому апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, оскільки наведені в ній аргументи знайшли підтвердження в ході апеляційного провадження, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду має бути скасоване з підстав його необґрунтованості та невідповідності нормам процесуального права.

З огляду на викладене та керуючись статтями 33, 43, 44, 49, 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, ч. ч. 3, 4 ст. 104, ст. ст. 105, 106, 112, 114 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем плюс" (м. Харків) задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 17 червня 2010 року по справі № 47/83-09 (н.в.о. 47/366-08) скасувати.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем плюс" (м. Харків) про перегляд справи за нововиявленими обставинами залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 02.06.2009р. по справі № 47/366-08 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем плюс" (юр. адреса: Харківська область, Харківський район, смт. Високий, автотурбаза "Кемпінг"; факт. адреса: 61022, м. Харків, вул. Іванівська, б. 1, р/р 260013001974 в АТ Банк "Меркурій" м. Харкова, МФО 351663, код 30690309) на користь Закритого акціонерного товариства "Оболонь" (04655, м. Київ, вул. Богатирська, буд. 3, п/р 26001000050001 в Оболонській філії АТ "Укрінбанк" м. Києва, МФО 322993, код 05391057) витрати по оплаті державного мита за подачу апеляційної скарги в сумі 2939,55 грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в місячний термін.

Повний текст постанови підписано 29 липня 2010 року.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя