Ухвала суду № 106341277, 14.09.2022, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/7903/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2022 року Cлідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання заступника керівника Подільської окружноїпрокуратури містаКиєва ОСОБА_3 про арешт майна у рамках кримінального провадження № 42022102070000092 від 07.04.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 2 ст. 110-2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просив накласти арештна рахунки- НОМЕР_1 українськагривня; НОМЕР_1 -євро; НОМЕР_1 російський рубль; НОМЕР_1 -долар США,які відкритіу АТ«Укрсиббанк» (МФО351005)на ім`ята ТОВ«Брокард-Україна»(ЄДРПОУ24597296),а такожна грошовікошти,шо знаходятьсяна данихрахунках; заборонитиТОВ "Брокард-Україна",його посадовимта іншимособам задовіренністю (дорученням),службовим особамАТ "Укрсиббанк"та уогоьтериторіальних відділень(філій)проводити будь-якібанківські операції,що призведутьдо зменшеннязалишку грошовихкоштів назазначеномк рахунку;зобов`язатибанківську установуАТ "Укрсиббанк"надатипрокурорам групипрокурорів таслідчим групислідчих увказаному кримінальномупровадження інформаціюпро залишкикоштів нарахунках намомент накладенняарешту увигляді довідки.Зметою недопущеннявідчуження майна,чи внесеннязмін провласника (ів),а такожз метоюзабезпечення арештумайна просиврозглядати напідставі ч.2ст.172КПК Українивказане клопотаннябез повідомленнявласника.

Як убачається з матеріалів справи Подільською окружноюпрокуратурою м.Києва здійснюєтьсяпроцесуальне керівництвоу кримінальномупровадженні №42022102070000092,відомості щодоякого внесеногодо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань 07.04.2022за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених ч.5ст.191,ч.2ст.110-2КК України,за фактомдіяльності організованоїгрупи осіб,які забезпечувалифункціонування підконтрольнихсуб`єктів господарюванняз метоюздійснення протиправноїдіяльності,спрямовану утому числіна привласненнякоштів,а такожна фінансуваннядій,вчинених зметою насильницькоїзміни чиповалення конституційноїладу абозахоплення державноївлади.Досудовим розслідуваннямвстановлено,що довказаної протиправноїдіяльності можутьбути причетніслужбові особиТОВ «Брокард-Україна»(ЄДРПОУ24597296)та ТОВ«Егзагон» (ЄДРПОУ23738441),зареєстровані заадресою:м.Київ,вул.Кирилівська,буд.134-А.Встановлено,що кінцевимбенефіціарним власникомТОВ «Брокард-Україна»є громадянкарф ОСОБА_4 зареєстрована заадресою:рф, АДРЕСА_1 ).Завсновник-кіпрськийIndeonHoldingLimited.Володіна ОСОБА_5 -генеральний директор«Л`Етуаль»,вона володієнезначною часткоюстатутного капіталу« ІНФОРМАЦІЯ_1 » спільноз ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .Основний акціонер«Алькор іКо» -кіпрська LetuHoldingsLimited.Крім того, Тет`яна Володіна є бенефіціаром кіпрської « ІНФОРМАЦІЯ_2 », якій в Україні належить один з найбільших імпортерів косметики та парфумерії Hexagone. Партнерами Hexagone є Brocard, Watsons, Letu.ua.У той же час встановлено, що 100 % статутногокапіталу ТОВ«Брокард-Україна»(ЄДРПОУ24597296),зареєстроване заадресою:м.Київ,вул.Кирилівська,буд.134-А,у розмірі631250грн володіє ОСОБА_8 (Кіпр),кінцевим бенефіціаромякого такожє громадянкарф ОСОБА_4 ,зареєстрована заадресою:рф, АДРЕСА_2 .Значна частинагрошових коштівотриманих ТОВ«Брокард Україна»(ЄДРПОУ24597296)за реалізованупродукцію спрямовуютьсяна підконтрольнірахунки,які належатьТОВ «Брокард-Україна»,відкриті банківськихустановах натериторії Європейськогосоюзу,республіки Кіпр.Порядз цим,отримані грошовікошти використовувалисьдля фінансуваннядій,можливо вчиненихз метоюзахоплення державноївлади змінимеж територіїабо державногокордону України,у т.ч.шляхом сприянняросійським окупаційнимвійськам підчас підготовкита розв`язуванняагресивної війнипроти України.Також встановлено,що кінцевийбенефіціарний власникТОВ «Брокард-Україна» (ЄДРПОУ24597296) ОСОБА_4 натериторії рфздійснює господарськудіяльність тасплачує податкидо бюджетукраїни агресора.Таким чином,ТОВ «Брокард-Україна»має відношеннядо російськогокапіталу,а томуіснує високийризик уприйнятті рішенькерівництвом ТОВ«Брокард-Україна»на шкодудержавній безпеціУкраїни.Одночасно зтим,встановлено,що ТОВ«Брокард-Україна»(ЄДРПОУ24597296м.Київ,вул.Фрунзе,буд.134-А)відкрито рахункиу наступнійбанківській установіАТ «Укрсиббанк»(МФО351005): НОМЕР_1 українськагривня; НОМЕР_1 -євро; НОМЕР_2 25099 - російський рубль; НОМЕР_1 -долар США.В подальшому,банківські рахункиТОВ «Брокард-Україна»(ЄДРПОУ24597296)визнано речовимидоказами укримінальному провадженні.Зважаючи наможливу втратуактивів зазначеногоСГД,вчинення дійпосадовими особамивищевказаного СГДна шкодудержавній безпеціУкраїни,враховуючи,що грошовікошти можутьбути подальшомупереказані ізрозрахункових рахунків НОМЕР_1 , НОМЕР_1 , НОМЕР_1 , НОМЕР_1 ,які відкритіу АТ«Укрсиббанк» (МФО351005),що призведедо втратиголовного головногодоказу укримінальному провадженніта ускладнитьналежне здійсненнядосудового розслідуванняу кримінальномупровадженні.Вищезазначене вказуєна необхідністьнакладення арештуна данірозрахункові рахунки,а такожна грошовікошти,що наних знаходяться.Розрахункові рахункиТОВ «Брокард-Україна»відкриті убанківській установіАТ «Укрсиббанк»(МФО351005): НОМЕР_1 українськагривня; НОМЕР_1 -євро; НОМЕР_1 російський рубль; НОМЕР_1 - долар США в порядку ст. 98 КПК України визнано речовими доказами у кримінальному провадженні. Накладення арешту на вище перелічені рахунки викликано необхідністю збереження грошових коштів, які містяться на них, як речових доказів з метою запобігання можливостіїх приховування,пошкодження,псування,знищення чивідчуження.Незастосування такоговиду забезпеченнякримінального провадженняяк -арештна вказаневище майнонегативно вплинена кримінальнепровадження,унеможливить встановленнявсіх важливихобставин подіївчиненого кримінальногоправопорушення тапричетних осіб,а такожможе призвестидо їхвтрати,що сприятимеуникненню особами,винними увчиненнікримінального правопорушення,передбаченої закономкримінальної відповідальності.Враховуючи,що наданий часіснує загрозавідчуження грошовихкоштів,отриманих внаслідокпротиправних дійТОВ «Брокард-Україна»(ЄДРПОУ24597296)та йогопосадових осіб,зметою встановлення істини по кримінальному правопорушенню, збереження та залежного дослідження речових доказів, а також забезпеченню здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні виникла необхідність накладенні арешту на вищевказані розрахункові рахунки ТОВ «Брокард-Україна». Потреби досудового розслідування виправдовують такий спосіб втручання у права і свободи особи та застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження.

З оглядуна клопотанняпрокурора пророзгляд справибез повідомленнявласника майна зметою забезпеченняарешту майна(зметою недопущеннявідчуження майна,чи внесеннязмін провласника (ів))слідчий суддяна підставіч.2ст.172КПК Українипостановив здійснюватирозгляд клопотання проарешт майнабез повідомленнявласника.

Прокурор у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про причини неявки слідчого суддю не повідомив, своїх процесуальних прав на участь у судовому засіданні не використав, свою позицію щодо клопотання не висловив. Розпорядившись своїми процесуальними правами на власний розсуд: взяти участь у судовому засіданні, надати суду свою позицію щодо заявленого клопотання та додатково долучити докази не скористався.

Відповідно доч.1ст.172Кримінального процесуальногокодексу України,клопотання проарешт майнарозглядається слідчимсуддею,судом непізніше двохднів здня йогонадходження досуду,за участюслідчого та/абопрокурора,цивільного позивача,якщо клопотанняподано ним,підозрюваного,обвинуваченого,іншого власникамайна,і занаявності -також захисника,законного представника,представника юридичноїособи,щодо якоїздійснюється провадження.Неприбуття цихосіб усудове засіданняне перешкоджаєрозгляду клопотання.

За таких обставин слідчим суддею постановлено проводити засідання за відсутності прокурора, належним чином повіджомленого про дату та час судового засідання.

Ознайомившись з клопотанням та дослідивши додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленогов порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий небув обвинуваченийабо засуджений,жодна особане булапіддана необґрунтованомупроцесуальному примусуі щобдо кожногоучасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч.ч. 2, 3ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речових доказів і накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Як убачаєтьсяз постановипрокурора провизнання речовимидоказами від11квітня 2022рок угрошовікошти,які належатьТОВ «Брокард-Україна»,які знаходятьсяна розрахунковихрахунках у,зокрема, банківськійустанові АТ«Укрсиббанк» (МФО351005): НОМЕР_1 українськагривня; НОМЕР_1 -євро; НОМЕР_1 російський рубль; НОМЕР_1 - долар США визнано речовими доказами у кримінальному провадженні

Тоді яку клопотаннізазначено пронеобхідність накладенняарешту якна розрахунковірахункиТОВ «Брокард-Україна»відкриті убанківській установіАТ «Укрсиббанк»(МФО351005): НОМЕР_1 українськагривня; НОМЕР_1 -євро; НОМЕР_1 російський рубль; НОМЕР_1 - долар США, так і на грошові кошти, що на них знаходяться. При цьому слідчому судді не було надано доказів, що вказані розрахункові рахунки було визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

Оцінюючи відповідність майна, на яке прокурор просить накласти арешт, критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України, слідчий суддя встановив, що у постанові про визнання речовим доказом від 11.04.2022 року прокурор зазначив як "необхідність визнати речовим доказом гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, що знаходяться на банківських рахунках у", зокрема "АТ "Укрсиббанк", оскільки це має значення речового доказу".

Слідчий суддя дійшов висновку, що прокурор не забезпечив визнання відповідних корпоративних прав речовим доказом у порядку, передбаченому положеннями ст.ст.98, 110 КПК України, а саме шляхом винесення постанови про визнання речових доказів з вказівкою на те, за якими конкретними критеріями зі ст.98 КПК України такі корпоративні права мають ознаки відповідного джерела доказів. Також Ухвала про арешт від 07.06.2022 року не містить жодного аргументу на те, щоб зазначені корпоративні права віднести до речових доказів. Відтак, лише сама по собі вказівка на те, що певне майно є речовим доказом, за відсутності будь-яких інших доводів, виключає можливість накладення арешту на відповідні об`єкти.

Аналогічна позиція щодо незаконності подібних рішень про накладення арешту на майно відображена у практиці Верховного Суду.

Так, зокрема, згідно з положеннями Постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.03.2021 (Провадження №11-410сап20), сам по собі опис установлених органом досудового розслідування обставин вчинення кримінального правопорушення та виклад дослівного змісту частини першої статті 98 КПК України, без обґрунтування, за якими з критеріїв цієї норми відповідні об`єкти визнано речовими доказами, свідчить про те, що прокурор у клопотанні не довів мету накладення арешту - збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно зі ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. Не допускається арешт майна/коштів банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, а також майна/коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Відповідно до ч.6 ст.9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України. Одними з таких засад є законність (ст.7 ч. 1 п.2 КПК України).

Так, відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 7 КПК України принципом кримінального провадження є змагальність сторін та свобода в поданні ними своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Прокурором уподаному клопотанніта доданихдо ньогоматеріалах не була доведена наявність підстав, передбачених п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України, а такожнаявність обставин,які підтверджують,що незастуваннязаборони абообмеження користування,розпоряджання майномнезастосування призведедо приховування,пошкодження,псування,зникнення,втрати,знищення,використання,перетворення,пересування,передачі майна, а відтак, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання про арешт майна.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст. ст. 98, 170 - 173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання заступника керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на рахунки- НОМЕР_1 українськагривня; НОМЕР_1 -євро; НОМЕР_1 - російський рубль; НОМЕР_1 - долар США, які відкриті у АТ «Укрсиббанк» (МФО 351005) на ім`я ТОВ «Брокард-Україна» (ЄДРПОУ 24597296), а також на грошові кошти, шо знаходяться на даних рахунках - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1