Рішення № 10634110, 01.07.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" липня 2010 р.Справа № 6/50-858 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватцентр-Агро" вул.Васильківська, 31/17, м. Київ, 03022

до Приватного агропромислового підприємства "Озерна" с.Озерна, Зборівський район, Тернопільська область, 47264

про стягнення 143 335,24 грн. боргу, 13 003,37 грн. пені, 15 789,81 грн. відсотки за неправомірне користування чужими коштами, 9 703,80 грн. втрат від інфляції, 1927,29 грн. 3% річних.

За участю представників сторін:

позивача: Ярчак І.С.

відповідача: не з'явився

Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватцентр-Агро" звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до Приватного агропромислового підприємства "Озерна" про стягнення 143 335,24 грн. боргу, 13 003,37 грн. пені, 15 789,81 грн. відсотки за неправомірне користування чужими коштами, 9 703,80 грн. втрат від інфляції, 1927,29 грн. 3% річних.

В порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України, позивач також просив суд застосувати заходи забезпечення позову.

Відповідач, відзив на позов не подав, однак, у своїй заяві №49 від 31 травня 2010 року, просив суд в задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовити.

Судове засідання, призначене вперше на 17 червня 2010 року було відкладено на 01 липня 2010 року.

Уповноважений представник відповідача, участь якого не визнавалась обов’язковою, в судове засідання не з’явився, відзив на позов не представив, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, в порядку, передбаченому ст.64,87 ГПК України, пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75, пунктом 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. N 01-8/482 та пунктом 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009р. №01-08/530.

При даних обставинах, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за правилами, встановленими ст.75 ГПК України, за наявними у ній документами.

В засіданні представнику позивача роз’яснено належні йому права та обов’язки, передбачені ст.ст.20,22,81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання аудіозапис судового засідання не здійснювався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

03 квітня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватцентр-Агро" та Приватним агропромисловим підприємством "Озерна" укладено договір поставки продукції для сільгоспвиробництва №224-09/з, за змістом якого, Постачальник (позивач) брав на себе зобов’язання постачати товар, а Покупець (відповідач) зобов’язувався прийняти товар, та з врахуванням умов визначених у специфікаціях, оплатити його вартість з 30% передоплатою та остаточним проведенням розрахунку до 01 листопада 2009 року.

На виконання умов договору, платіжним дорученням №КИ-0000917 від 17.04.09р. ПАП «Озерна»перерахувало на користь ТОВ «Приватцентр-Агро»43518,72 грн. та на підставі виданих ПАП «Озерна»довіреностей, по видаткових накладних №№РО-0000021 від 05.05.09р., РО-0000038 від 25.05.09р., РО-0000051 від 28.05.09р., РО-0000088 від 07.07.09р., РО-0000053 від 28.05.09р., РО-0000055 від 29.05.09р., представник відповідача отримав від позивача товарно-матеріальні цінності на загальну суму 186853,96 грн.

Зауважень щодо кількості та якості поставленого товару від покупця не надходило.

За змістом ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку .

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом з’ясовано, що в порушення умов договору, приписів перелічених норм, а також ст. ст. 11, 14, 629, 655, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, відповідач за отриманий товар у визначений строк не розрахувався, заборгувавши (186853,96-43518,72) 143335,24 грн.

Наявність заборгованості, серед іншого, підтверджується підписаним відповідачем без будь - яких заперечень, актом звірки взаємних розрахунків.

Доказів на підтвердження іншого, у т.ч. проведення оплати станом на час розгляду справи в суді, відповідачем не представлено.

За таких обставин, вимоги про примусове стягнення заборгованості в сумі 143335,24 грн. підлягають задоволенню як обґрунтовані і неоспорені відповідачем.

У разі прострочення оплати товару в порядку п.3 ст.692, п.5 ст. 694 ЦК України, продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (п.2 ст. 536 ЦК України).

Згідно з п. 8.3.2 договору, ст. 536, ч.3 ст.692, ст. 712 ЦК України, за порушення термінів оплати, покупець зобов’язувався сплачувати 25 % за користування чужими грошовими коштами.

З врахуванням наведеного, вимоги про стягнення 15789,81 грн. 25% за користування чужими грошовими коштами слід задовольнити.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, у випадку прострочення виконання грошових зобов’язань боржник на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу, з врахуванням у індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення.

Зважаючи на період прострочення відповідачем оплати вартості отриманих товарно-матеріальних цінностей, встановлений індекс інфляції, суму боргу, розрахунок, задоволенню підлягають 9703,80 грн. втрат від інфляції та 1927,29 грн. 3% річних.

Пунктом 8.3.1 договору, за несвоєчасне проведення покупцем оплати, передбачено нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Враховуючи положення п. 8.3.1 Договору, приписи ст.ст.546-549 ЦК України, ст. ст.231,232 ГК України, ст.ст.1,3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, суму боргу та період нарахування, розмір пені, що підлягає задоволенню, становить 13003,37 грн.

Щодо клопотання ТОВ «Приватцентр-Агро»про накладення арешту на майно та грошові суми ПАП «Озерна», то оцінивши надані матеріали, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Так, відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Одним з таких заходів є накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві (п.1 ч.1 ст. 67 ГПК України).

За змістом п.3 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду №02-5/611 від 23.08.1994р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Обов'язок доведення необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, у т.ч. шляхом накладення арешту на грошові суми, його обґрунтованість, покладається законодавцем на заявника, у разі ініціювання ним перед судом розгляду такого клопотання.

Саме заявник у такому випадку повинен обґрунтувати підстави вжиття судом заходів забезпечення позову, з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України (п.1.1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/2776 від 12.12.06р. «Про деякі питання практики забезпечення позову»).

У вирішенні питання про забезпечення позову, відповідно до ч.2 п.1.1 Інформаційного листа №01-8/2776 від 12.12.06р., господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Крім того, приписи перелічених норм вказують на можливість накладення арешту на рахунки та індивідуально визначене майно в межах суми стягнення, а не на всі рахунку та майно, як цього вимагає позивач.

З врахуванням наведеного, заявник не навів достатніх підстав для побоювання, що стягнення з ПАП «Озерна»заборгованості стане згодом неможливим або утрудненим та доцільності застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на усе майно та кошти боржника.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України, судові витрати по справі відшкодовуються за рахунок відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1,2,12,4-3,33,34,43,44,49,82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

1. Стягнути з Приватного агропромислового підприємства "Озерна" (с.Озерна, Зборівський район, Тернопільська область, код 30588612)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватцентр - Агро" (вул. Васильківська, 31/17, м. Київ, код 34397543) 143 335,24 грн. боргу, 13 003,37 грн. пені, 15789,81 грн. відсотків за неправомірне користування чужими коштами, 9 703,80 грн. втрат від інфляції, 1927,29 грн. 3% річних, 1837,60 грн. сплаченого держмита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

2. В задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор – апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 06 липня 2010р., через місцевий господарський суд.

Суддя