Рішення № 10634010, 25.05.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" травня 2010 р. Справа № 5/46

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р. розглянувши справу

за позовом Приватного спеціалізованого підприємства технічного забезпечення "Інструмент-Центр"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Караван будівельний Рівне»

про стягнення в сумі 58 317 грн. 15 коп.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився.

Статті 20, 22 ГПК України роз’яснені.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне спеціалізоване підприємство технічного забезпечення "Інструмент-Центр", звернувся в господарський суд з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Рівне", на користь позивача 41 105 грн. 43 коп. заборгованості за договором поставки та 17 211 грн. 72 коп. пені, а всього 58 317 грн. 15 коп.

Позивач в судове засідання не з'явився, про день та час судового розгляду повідомлений належним чином.

Відповідач відзиву на позов не подав, в судове засідання не з'явився, про день та час судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями, які наявні в матеріалах справи (а.с.90, 99, 102).

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідач був завчасно повідомлений про день та час судового розгляду та мав можливість в розумні терміни довести до відома суду свої доводи та міркування стосовно позовних вимог, однак своїми правами визначеними ст. 22 ГПК України не скористався, то суд вважає можливим розгляд справи по суті позовних вимог, без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

При цьому суд встановив та врахував наступне.

13 грудня 2007 року між Приватним спеціалізованим підприємством технічного забезпечення "Інструмент-Центр" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Рівне" укладено договір № 157/12-2007. Відповідно до п.1.1 договору постачальник (позивач) зобов’язувався доставляти і передавати на умовах та у встановлені даним договором строки непродовольчу продукцію (надалі Товар) у власність покупця (відповідача), а покупець зобов’язується приймати товар у власність і оплачувати його на умовах даного договору. Асортимент та загальна вартість товару, що може бути поставлений згідно цього договору, визначається у специфікації (додаток до даного договору. Зазначення певного виду товару в специфікації саме по собі не передбачає обов’язку покупця замовляти чи купувати цей товар (а.с. 28-33).

На виконання умов вищевказаного договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 269 245 грн. 36 коп. згідно наступних накладних :

- №ИЦ-1б407 від 20.12.2007 на суму 38735,02 грн.;

-          №ИЦ-16371 від 20.12.2007 на суму 3166,86грн.;

-          №ИЦ-17514 від 18.02.2008 на суму 5523,34 грн.;

-          №ИЦ-17768 від 01.03.2008 на суму 43835,04 грн.;

-          №ИЦ-18538 від 25.03.2008 на суму 1508,59 грн.;

-          №ИЦ-19151 від 11.04.2008 на суму 24874,93 грн.;

-          №ИЦ-20223 від 22.05.2008 на суму 7342,91 грн.;

-          №ИЦ-21540 від 25.06.2008 на суму 27040,93 грн.;

-          №ИЦ-22149 від 09.07.2008 на суму 4419,32 грн.;

-          №ИЦ-23192 від 05.08.2008 на суму 22166,77 грн.;

-          №ИЦ-23451 від 15.08.2008 на суму 2961,98 грн.;

-          №ИЦ-24927 від 22.09.2008 на суму 16358,98 грн.;

-          №ИЦ-24926 від 22.09.2008 на суму 22675,07 грн.;

-          №ИЦ-25117 від 04.10.2008 на суму 3424,98 грн.;

-          №ИЦ-25611 від 16.10.2008 на суму 29106,80 грн.;

-          №ИЦ-25830 від 24.10.2008 на суму 3118,70 грн.;          

- №ИЦ-26054 від 29.10.2008 на суму 12985,14 грн.:

копії яких долучені до справи.

Отримання відповідачем вказаних товарно-матеріальних цінностей підтверджується наявними у матеріалах справи довіреностями (а.с.44-47, 49-60).

Згідно накладної-повернення № 20-12103 від 29.01.10 р. відповідачем повернено позивачу товар на суму 11 564 грн. 24 коп.

Розділом 2 договору передбачено, що поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі прийнятих постачальником до виконання замовлень покупця, у яких замовник вказує асортимент товару, кількість одиниць кожного виду асортименту товару, строк поставки (календарна дата). Замовлення передаються через електронні засоби зв’язку, по факсу, кур’єром, поштою або через представника постачальника. Замовлення вважається прийнятим постачальником до виконання у випадку : повернення покупцю одного екземпляра замовлення, підписаного постачальником і завіреного його основною печаткою; підписання замовлення покупця офіційним представником постачальника, який діє на підставі виданої постачальником на його ім’я довіреності. Зобов’язання постачальника з поставки партії товару виникає з моменту прийняття постачальником замовлення до виконання у порядку визначеному даним договором.

Згідно наданих позивачем накладних, останній здійснював поставки товару відповідачу з грудня 2007р. по жовтень 2008р.. При цьому, в накладних не зазначено згідно якого договору та за яким замовленням здійснювалася та чи інша поставка товару.

Проте, при оплаті за отриману по накладних продукцію покупцем в призначенні платежу вказано, що оплата проводиться згідно договору № 157/12-2007 від 13 грудня 2007 року. Враховуючи викладене, суд вважає, що тим самим покупець підтвердив той факт, що його зобов'язання по оплаті виникло на підставі саме договору № 157/12-2007 від 13 грудня 2007 року.           

Відповідно до п.2.12. договору зобов`язання постачальника з поставки товару вважається виконаним з моменту передачі покупцю (відповідачу) товару, його приналежностей, супровідних документів та підписання сторонами транспортної накладної та передачі покупцю податкової накладної.

Відповідно до п.7.7 договору відповідач зобов`язаний оплатити поставлений товар протягом 45 календарних днів від дати поставки.

Проте, в порушення умов договору оплата за отриманий від позивача товар проведена відповідачем частково на суму 216 575 грн. 69 коп., що підтверджується банківськими виписками (а.с.62-72) , і за ним, станом на день звернення з позовною заявою рахується заборгованість в сумі 41 105 грн. 43 коп., що підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

02.07.09 року на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Рівне" позивачем направлено претензію, однак на день розгляду справи заборгованість відповідачем несплачена.

Відповідно до ст. 509 ЦК України - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від божника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .

Обов`язок належного виконання зобов`язання встановлений ч.1 ст.193 ГК України.

Між сторонами виникли правовідносини по договору поставки, до якого застосовуються положення параграфу 1 гл. 30 ГК України-«поставка».

Відповідно до ч.1 ст.264 ГК України, матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

За договором поставки, одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.265 ГК України).

Відповідно до ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.692 ЦК України).

Докази виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем надано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 41 105 грн. 43 коп. заборгованості заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Пунктом 8.2. Договору визначено, що у випадку несвоєчасної оплати реалізованого товару покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Враховуючи викладене, позивачем нараховано пеню за період з 03.02.08 р. по 29.01.10 р. в сумі 5 560 грн. 91 коп. та за період з 30.01.10 р. по 16.03.10 р. в сумі 11 650 грн. 81 коп., а всього 17 211 грн. 72 коп.

Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно ст.549 ЦК України, - є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Однак при нарахуванні пені позивачем не взято до уваги пункт 6 статті 232 Господарського кодексу України, яким встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, та необґрунтовано нараховано пеню поза межами вказаного строку при оплаті товару за накладними №ИЦ-25117 від 04.10.2008р., №ИЦ-25611 від 16.10.2008 р., №ИЦ-25830 від 24.10.2008 р. , №ИЦ-26054 від 29.10.2008 р. та частково по накладній № ИЦ-24927 від 22.09.08 р.

Відповідно до п. 7.7. Договору ТОВ “Караван Будівельний Рівне” зобов'язалось оплатити поставлений позивачем товар протягом 45 календарних днів з дати поставки.

З огляду на вищевказане, строк оплати вартості товару настав:

по накладній № ИЦ-24927 від 22.09.2008 р. –06.11.08 р.;

по накладній № ИЦ-25117 від 04.10.2008 р. –18.11.08 р.;

по накладній № ИЦ-25611 від 16.10.2008 р. –30.11.08 р.;

по накладній № ИЦ-25830 від 24.10.2008 р. –02.12.08 р.;

по накладній № ИЦ-26054 від 29.10.2008 р. –12.12.08 р.;

Таким чином нарахування пені, в разі несвоєчасної оплати вартості товару за вказаними накладними, на підставі п.6 ст.232 ГКУ, можливе тільки:

по накладній № ИЦ-24927 від 22.09.2008 р. по 06.05.09 р.;

по накладній № ИЦ-25117 від 04.10.2008 р. по19.05.09 р.;

по накладній № ИЦ-25611 від 16.10.2008 р. по 01.16.09 р.;

по накладній № ИЦ-25830 від 24.10.2008 р. по 03.06.09 р.;

по накладній № ИЦ-26054 від 29.10.2008 р. по 13.06.09 р.;

Однак Позивач за несвоєчасну оплату вартості товару за вказаними накладними нарахував пеню по 16.03.2010р.

З огляду на вищевказані обставини, в частині стягнення 6400 грн. 84 коп. пені, нарахованої по вищевказаним накладним за межами шестимісячного терміну в позові необхідно відмовити з мотиву необґрунтованості терміну нарахування на підставі ст.33 ГПК України.

Пеня за несвоєчасну оплату вартості товару, отриманого відповідачем по накладних №ИЦ-1б407 від 20.12.2007 р., №ИЦ-16371 від 20.12.2007 р., №ИЦ-17514 від 18.02.2008 р., №ИЦ-17768 від 01.03.2008 р. №ИЦ-18538 від 25.03.2008 р., №ИЦ-19151 від 11.04.2008 р., №ИЦ-20223 від 22.05.2008 р., №ИЦ-21540 від 25.06.2008 р., №ИЦ-22149 від 09.07.2008 р., №ИЦ-23192 від 05.08.2008 р., №ИЦ-23451 від 15.08.2008 р., №ИЦ-24926 від 22.09.2008 р. в сумі 2665 грн. 37 коп. нарахована у відповідності до умов Договору та норм законодавства України, а відтак є правомірною.

Отже з огляду на вищенаведене до стягнення підлягає пеня в сумі 10810 грн. 88 коп.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 49, 82-85 , ГПК України, суд –

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Рівне" (33013, м.Рівне, проспект Миру, 11, код 35504757) на користь Приватного спеціалізованого підприємства технічного забезпечення "Інструмент-Центр" (49094, м.Дніпропетровськ, пр.Героїв, 30/414, код 20282472) 41 105 грн. 43 коп. заборгованості, 10 810 грн. 88 коп. пені, 519 грн. 16 коп. витрат по держмиту та 210 грн. 09 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3.Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 6 400 грн. 84 коп.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено та підписано 27.05.2010р.

Суддя                                                   В.Р.Войтюк