Ухвала суду № 10633976, 23.04.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" квітня 2010 р. Справа № 3/40

За позовом Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Володимирецький держлісгосп»

до Приватного підприємця ОСОБА_1

про стягнення в сумі 11175 грн.39 коп.

Суддя Мамченко Ю.А.

Представники:

від позивача : представник Неродик О.В. (довіреність №32 від 12.04.2010 року);

від відповідача : представник не зявився

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Володимирецький держлісгосп»звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 11175 грн. 39 коп. заборгованості по оплаті за отриманий товар згідно Договору на постачання товару №3 від 09.02.2009 року. Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання не зявився, відзиву на позовну заяву не подав. Ухвала суду від 13.04.2010 року про відкладення розгляду справи була направлена відповідачу на адресу, яка зазначена позивачем у позовній заяві (АДРЕСА_1). Повідомлення про вручення поштового відправлення №5583685 повернулось з відміткою про отримання ухвали не особисто відповідачем.

Згідно пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року №01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У пункті 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 року №01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році»зазначено, що законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов'язує сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. Відповідач не довів до відома господарського суду та позивача про зміну свого місцезнаходження, тому суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.

Керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити справу без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши подані позивачем письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ

09.02.2009 року між ДП СЛАП «Володимирецький держлісгосп»(далі Продавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі Покупець) укладено Договір купівлі-продажу №3 (далі - Договір), згідно з умовами якого Продавець зобовязався продати, а Покупець зобовязався купити на умовах верхнього складу Продавця техсировину, баланси та пиловник хвойних та листяних порід.

Відповідно до п.п.5.1., 5.2. Договору поставка товару за договором здійснюється на умовах верхнього складу Продавця місячними партіями; термін поставки з 09.02.2009 року по 31.12.2009 року. Покупець вивозить товар своїм транспортом та за свій рахунок (п.5.4. Договору).

Відповідно до п.8.1. платіж здійснюється шляхом попереднього переказу коштів на розрахунковий рахунок Продавця або за фактично держану партію товару до 5-го числа кожного наступного місяця. Покупець зобовязався здійснювати оплату за місячну партію товару до 5-го числа кожного наступного місяця, відповідно до погодженого сторонами квартального графік поставки.

Відповідно до ордеру на відпуск лісопродукції №20 від 28.05.2009 року позивач відпустив ПП ОСОБА_1 29 куб.м. пиловника та 7 куб.м. балансів на суму 8077 грн. 31 коп. (Довіреність на отримання серія ЯЛД №855408 від 28.05.2009 року).

Відповідно до ордеру на відпуск лісопродукції №79 від 05.10.2009 року позивач відпустив ПП ОСОБА_1 6,58 куб.м. пиловника та 6,43 куб.м. балансів на суму 2198 грн. 09 коп. (Довіреність на отримання серія ЯЛД №855435 від 05.10.2009 року).

Відповідно до ордеру на відпуск лісопродукції №89 від 30.10.2009 року позивач відпустив ПП ОСОБА_1 6,0 куб.м. балансів на суму 900 грн. 00 коп. (Довіреність на отримання серія ЯЛД №855442 від 30.10.2009 року).

Ордер на відпуск лісопродукції №20 від 28.05.2009 року містить підпис відповідача про одержанні товару, проте ордери на відпуск лісопродукції №79 від 05.10.2009 року та №89 від 30.10.2009 року такого підпису не містять та не можуть бути використані в якості доказу отримання товару відповідачем.

Відповідно до положень ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не надав суду доказів оплати отриманого товару в розмірі 8077 грн. 31 коп.. На момент розгляду справи сума боргу відповідача перед позивачем становить 8077 грн. 31 коп.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, пункт 1 ст.193 ГК України зазначає, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 8077 грн. 31 коп. основного боргу є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.49,ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Володимирецький держлісгосп»(34300, Рівненська область, смт.Володимирець, вул.Поліська, 24, код ЄДРПОУ 32626235) 8077 грн. 31 коп. основного боргу, а також витрати на оплату державного мита в розмірі 80 грн. 71 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 170 грн. 44 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Мамченко Ю.А.

Повний текст рішення суддею підписано "27" квітня 2010 року