Рішення № 10633833, 14.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/5114.07.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Центру телекомунікаційних послуг № 2 Київської міської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» до Військового інституту телекомунікації та інформатизації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»

про стягнення 3921, 90 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: Середа В.В.

від відповідача: не з’явились

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості по орендним платежам у розмірі 3253, 97 грн., а також інфляційні нарахування у розмірі 276, 59 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 86, 76 грн. та 304, 58 грн. –пені. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов’язань за договором оренди нерухомого майна товариства для розміщення Юнітів або місця в стійці СКУ для встановлення обладнання, устаткування, та інших спеціальних пристроїв № 652-28/08/1692-41 від 08.12.2008 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2010 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 22.03.2010 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

У процесі розгляду справи позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в якому Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»в особі Центру телекомунікаційних послуг № 2 Київської міської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»просить стягнути з відповідача 4448, 02 грн., з яких: 3951, 31 грн. –заборгованість по орендній платі та іншим платежам з урахуванням індексів інфляції, 109, 45 грн. –3% річних та 387, 26 грн. –пені. Суд прийняв вищевказану заяву до розгляду.

Розгляд справи переносився через нез’явлення у судове засідання повноважного представника відповідача, неналежне виконання сторонами вимог суду та необхідність витребувати додаткові докази у справі.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав свої вимоги, а також на виконання вимог суду надав письмові пояснення, у яких зазначає, що договором № 652-28/08/1692-41 від 08.12.2008 р. передбачено компенсацію експлуатаційних витрат та комунальних послуг у розмірі 25% від суми орендної плати, а тому вказані показники мають сталий характер, розрахунок їх по окремим напрямкам послуг, що надаються орендарю не здійснювався, у зв’язку з чим суду надано єдиний розрахунок по комунальних платежах та компенсації експлуатаційних витрат за вказаним договором.

Представник відповідача на виклик суду не з’явився, відзиву на позов не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 14.07.2010 р., за згодою представника позивача, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, ?

ВСТАНОВИВ:

08.12.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»в особі директора Київської міської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»та Військовим інститутом телекомунікації та інформатизації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» укладено договір оренди нерухомого майна товариства для розміщення Юнітів або місця в стійці СКУ для встановлення обладнання, устаткування, та інших спеціальних пристроїв № 652-28/08/1692-41, за умовами якого позивач зобов’язався надати, а відповідач –прийняти у строкове платне користування нежитлові приміщення, розташовані в м. Києві, на 2 поверсі 5-поверхового будинку №13 по вул. Інститутській, висотою 1 Юніт –частина технологічної стійки для розміщення модему.

Пунктом 1.3. сторони встановили, що на їх договірні відносини не поширюються норми Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 «Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна».

Відповідно до п. 3.1. договору орендна плата встановлюється позивачем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і перераховується відповідачем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються позивачем не пізніше 10-го числа місяця, що настає за розрахунковим. Датою початку оплати вважається дата приймання-передачі майна.

Відповідно до п. 3.2., пп. 3.2.1. п. 3.2. договору орендна плата за перший (базовий) місяць оренди майна становить 298, 59 грн. –з урахуванням податку на додану вартість та компенсації експлуатаційних витрат – 25%. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, за винятком випадків дефляції.

Згідно з п. 3.4. договору відповідач сплачує витрати на утримання майна та вносить плату за комунальні послуги окремо в строк, зазначений в п. 3.1. договору, згідно з рахунками позивача, пропорційно орендованій площі та відшкодовує витрати зі сплати земельного податку за рахунками позивача пропорційно орендованій площі. У разі неможливості визначення суми компенсації витрат на утримання майна, експлуатаційні витрати можуть нараховуватись в розмірі 25 % від суми орендної плати.

Договір, відповідно до п. 12.1., набирає чинності після підписання його сторонами та діє з 01.01.2009 р. до 31.12.2009 р.

Відповідно до акту приймання-передачі майна від 01.01.2009 р. позивач передав, а відповідач –прийняв у строкове платне користування частину технологічної стійки розмірами 600x230, висотою 1 Юніт, розташовану в спеціалізованому технологічному приміщенні на 2 поверсі 5-поверхового будинку №13 по вул. Інститутській (копія –у матеріалах справи).

За актом передачі-приймання майна від 01.01.2010 р. відповідач передав, а позивач –прийняв частину технологічної стійки розмірами 600x230, висотою 1 Юніт, розташовану в спеціалізованому технологічному приміщенні на 2 поверсі 5-поверхового будинку №13 по вул. Інститутській в м. Києві (копія –у матеріалах справи).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконував умови договору № 652-28/08/1692-41 від 08.12.08 р. щодо внесення, передбачених договором платежів, у зв’язку з чим виникла заборгованість за період з лютого до грудень 2009 року у розмірі 3608, 50 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочення внесення платежів за період з 21.03.2009 р. до 20.02.2010 р. у розмірі 387, 26 грн., 342, 81 грн. –інфляційних втрат та 109, 45 грн. –3% річних від простроченої суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, належних та допустимих доказів на підтвердження виконання ним грошових зобов’язань за договором № 652-28/08/1692-41 від 08.12.08 р. не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 652-28/08/1692-41 від 08.12.08 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення заборгованості за оренду приміщення та відшкодування вартості комунальних послуг та експлуатаційних витрат визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, три проценти річних від простроченої суми та інфляційні втрати за весь час прострочення сплати передбачених договором платежів.

Відповідно до положень ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Пунктом 8.2. договору сторони погодили, що за несвоєчасне перерахування орендної плати, оплати за комунальні послуги та інших витрат відповідач сплачує на користь позивача пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 21-го числа місяця, що настає за розрахунковим.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача розмір трьох процентів річних від простроченої суми становить 109, 45 грн., інфляційні втрати за весь час прострочення сплати передбачених договором платежів –342, 81 грн.

Розрахунок позивача перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства України.

Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що неустойка (штраф, пеня) є одним із видів забезпечення виконання зобов’язання, що передбачено Цивільним кодексом України.

При цьому ст. 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідально до п. 2.1. Роз’яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/293 від 29.04.1994 р. зі змінами та доповненнями (чинним на момент винесення рішення) якщо сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, пеня стягненню не підлягає, за винятком випадків, коли розмір пені встановлений чинними актами законодавства.

Як зазначає позивач у позовній заяві, строк дії договору № 652-28/08/1692-41 від 08.12.2008 р. припинено 31.12.2009 р. та приміщення повернуто позивачу за актом передачі-приймання майна від 01.01.2010 р. (акт –у матеріалах справи).

Таким чином, враховуючи, що з 31.12.2009 р. договір № 652-28/08/1692-41 від 08.12.2008 р. фактично припинено, то нарахування пені із вказаної дати, відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу України, є безпідставним.

Згідно розрахунку суду розмір пені за прострочення внесення відповідачем платежів становить 277, 09 грн.

Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Центру телекомунікаційних послуг № 2 Київської міської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»задовольнити частково.

2. Стягнути з Військового інституту телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»(01011, м. Київ, вул. Московська, 45/1, ідентифікаційний код 24978555), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем у процесі виконавчого провадження, на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Центру телекомунікаційних послуг № 2 Київської міської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»(01033, м. Київ, вул. Горького, 40, ідентифікаційний код 01189910) заборгованості за оренду приміщення та відшкодування вартості комунальних послуг та експлуатаційних витрат у розмірі 3608, 50 (три тисячі шістсот вісім грн. 50 коп.) грн., 342, 81 (триста сорок дві грн. 81 коп.) –інфляційних втрат, 109, 45 (сто дев’ять грн. 45 коп.) грн. –3% річних, 277, 09 грн. –пені, 43, 38 (сорок три грн. 38 коп.) –державного мита та 230, 15 (двісті тридцять грн. 15 коп.) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині у позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

СуддяПригунова А.Б.

Дата підписання: 30.07.2010 р.