Рішення № 10633771, 27.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/19427.07.10 За позовом           Комунального підприємства «Поділ-житло»

до                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Таверна»

про                     стягнення 99156 грн. 71 коп.

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача Ющенко Р.С.          

Від відповідача не з’явились

Обставини справи:

Комунальне підприємство «Поділ-житло», позивач у справі, звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таверна»про стягнення 99156 грн. 71 коп.

Представник відповідача в судове засідання вдруге не з’явився, ніяких заяв, клопотань до суду не подав та не надіслав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

За таких обставин та враховуючи положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При розгляді матеріалів справи встановлено, що:

05.01.2005 р. між ЖЕК-701 Комунального підприємства «Поділ-житло»та Товариством обмеженою відповідальністю «Таверна»був укладений договір № 824 про надання комунальних послуг для забезпечення експлуатації будинку (приміщення) по вул. Набережно-Хрещатицька, 15-17/18А.

Відповідно до п. 1.1 даного договору, предметом даного договору є надання комунальних послуг відповідачеві для експлуатації будинку по вул. Набережно-Хрещатицькій, 15-17/18А, який утримується на балансі ЖЕК-701, а саме:

- експлуатаційне обслуговування;

- центральне опалення;

- гаряче водопостачання:

- холодне водопостачання;

- вивезення сміття.

Згідно п. 1.2. договору відповідач відшкодовує позивачеві вартість отриманих комунальних послуг згідно цін і тарифів, які встановлені відповідними комунальними підприємствами для орендарів та банківські послуги.

Відповідно до п. 2.4. договору позивач щомісячно виставляє відповідачу рахунки згідно умов цього договору. Відповідач має право протягом 10 календарних днів після виставлення рахунку оскаржити рахунок, якщо відповідач не оскаржив рахунок протягом 10 днів, рахунок вважається визнаним та обов’язковим до сплати.

З матеріалів справи вбачається, що від відповідача не надходило жодних заперечень стосовно виставлених рахунків, а тому слід вважати, що позивач відповідно до вимог договору надав відповідачеві послуги в повному обсязі, та за які відповідач в свою чергу зобов’язаний був здійснити оплату.

Внаслідок порушення умов договору, а саме п. 2.2., згідно якого відповідач зобов’язаний щомісячно вносити плату за надані послуги не пізніше 20 числа місяця, наступного з звітним на поточний рахунок позивача з урахуванням індексу інфляції, затвердженого Міністерством статистики України з моменту підписання цього договору, у відповідача виникла заборгованість в розмірі 22899 грн. 20 коп. за період з травня 2007 р. по березень 2008 р.

Згідно зі статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Крім того, згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Суд погоджується з розрахунком позивача в частині нарахування інфляційних; стосовно 3% річних, суд здійснив перерахунок та сума, що підлягає стягненню становить 2060,93 грн.

За таких обставин вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Таверна» (м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 15-17/18А; код ЄДРПОУ 32161401) на користь Комунального підприємства «Поділ-житло»(м. Київ, вул. Хорива, 36; код ЄДРПОУ 32557113) 22899 (двадцять дві тисячі вісімсот дев’яносто дев’ять) грн. 20 коп. основного боргу, 6400 (шість тисяч чотириста) грн. 57 коп. інфляційних, 2060 (дві тисячі шістдесят) грн. 93 коп. 3% річних, 313 (триста тринадцять) грн. 61 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.О.Домнічева