Рішення № 10633757, 26.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 56/3126.07.10 Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., розглянувши матеріали

За позовом Закритого акціонерного товариства "Отіс"

доКомунального підприємства "Ремонтно –експлуатаційна організація -4" Святошинського району міста Києва

простягнення 270784,75 грн.

Представники сторін: від позивача Мацюк В.В. –представник за довіреністю від 05.01.2010 №2; від відповідачаЯнківська М.Ю. –представник за довіреністю від 01.02.2010 б/н. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Отіс" про стягнення з Комунального підприємства "Ремонтно –експлуатаційна організація -4" Святошинського району міста Києва заборгованості у розмірі 270784,75 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного між сторонами договору № D2 4М 4004 від 01.09.2008 року в серпні, жовтні, листопаді, грудні 2009 року позивачем надано на користь відповідача послуги на загальну суму 727216,43 грн. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що коштів, які надійшли на його поточний рахунок по розщепленню квартирної плати, було недостатньо для повної оплати робіт, а тому відповідач повинен сплатити різницю за рахунок власних коштів, що відповідачем зроблено не було. Посилаючись на порушення відповідачем своїх зобов’язань, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 270784,75 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні повністю визнав позов та підтвердив наявність заборгованості у розмірі 270784,75 грн.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

В С Т А Н О В И В:

01.09.2008 року між Комунальним підприємством "Ремонтно-експлуатаційна організація-4", як замовником (надалі –відповідач) та Закритим акціонерним товариством "Отіс", як виконавець (надалі –позивач) укладено договір № D2 4М 4004 на повне технічне обслуговування ліфтів (надалі –договір).

Згідно з пунктом 1.1 договору позивач зобов’язався виконувати роботи з технічного обслуговування ліфтів за формою повного технічного обслуговування, що включає місячні профілактичні роботи, квартальні профілактичні роботи, технічні нагляди, заміну комплектувальних виробів по мірі їх зносу, звільнення пасажирів з кабін, що зупинилися, та непланові ремонти за викликом у разі несанкціонованої зупинки ліфта.

На виконання умов договору в серпні, жовтні, листопаді та грудні 2009 року позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 727216,43 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних робіт з технічного обслуговування ліфтів № 424М 4004 за серпень 2009 року на суму 184129,61 грн., № 424М 4004 за жовтень 2009 року на суму 177456,07 грн., № 424М 4004 за листопад 2009 року на суму 178652,72 грн., № 424М 4004 за грудень 2009 року на суму 186978,03 грн. які підписані представниками сторін та скріплені печатками.

Відповідно до пункту 1.2 договору (зі змінами внесеними згідно з додатковою угодою № 4 від 01.08.2009 року) середньомісячна вартість робіт за договором складає 189751,10 грн.

Пунктом 4.1 договору сторони передбачили, що відповідач щомісячно до 6-го числа місяця, наступного за звітним, проводить оплату вартості робіт у відповідності до умов пункту 1.2 договору. Оплата за виконані роботи здійснюється шляхом розщеплення плати, яка надходить від мешканців за послуги по утриманню будинків та прибудинкових територій і направляється на розрахунковий рахунок позивача за послуги по технічному обслуговуванню об’єднаних диспетчерських систем в розмірах, що встановлені Головним управлінням цінової політики Київської міськдержадміністрації або розпорядженням Київської міськдержадміністрації.

У випадку, якщо, коштів, які надійшли позивачу по розщепленню квартирної плати, недостатньо для оплати виконаних робіт, різниця покривається за рахунок відповідача.

Таким чином, роботи виконані в серпні 2009, відповідач зобов’язаний був оплатити у термін до 06.09.2009 року, роботи, виконані в жовтні 2009, відповідач зобов’язаний був оплатити у термін до 06.11.2009 року, роботи, виконані в листопаді 2009, –у термін до 06.12.2009 року та роботи, виконані в грудні 2009 року, –у термін до 06.01.2010 року.

Згідно з наданими суду відомостями розщеплення сплат форми 3.13 за рахунок плати, яка надійшла від мешканців за послуги по утриманню будинків та прибудинкових територій, в якості оплати робіт, виконаних за серпень 2009 та в період з жовтня по грудень 2009 року, на поточний рахунок позивача було перераховано 456431,68 грн.

В порушення умов договору, зобов’язання зі сплати суми, якої не вистачає, відповідач не виконав.

З огляду на вказане, станом на день вирішення спору за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 270784,75 грн., що підтверджується наявними матеріалами справи та поясненнями представника відповідача.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Стаття 628 Цивільного кодексу України визначає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором про надання послуг, за яким одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина 1 статті 901 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Доказів належного виконання зобов’язань з оплати наданих послуг відповідач не подав.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи та самим відповідачем.

Згідно з статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 270784,75 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Комунального підприємства "Ремонтно –експлуатаційна організація -4" Святошинського району міста Києва (03146, м. Київ, вул. Якуба Колоса, 8, корп. А, код 36113985 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Закритого акціонерного товариства (003062, м. Київ, вул. Екскаваторна,37, код ЄДРПОУ 14357579) суму заборгованості у розмірі 270784 (двісті сімдесят тисяч сімсот вісімдесят чотири) грн. 75 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 2707 (дві тисячі сімсот сім) грн. 84 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Повернути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства (003062, м. Київ, вул. Екскаваторна,37, код ЄДРПОУ 14357579) надмірне сплачене державне мито у розмірі 0,01 грн. (одна копійка).

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя

В.В. Джарти