Ухвала суду № 10633697, 02.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА про забезпечення позову

Справа № 48/42902.08.10 За позовом           Іноземного підприємства "Foster Carers LTD"

до           Товариства з обмеженою відповідальністю "Франсуа-Україна"

про           стягнення грошових коштів

Суддя Р.В. Бойко

ВСТАНОВИВ:

Іноземне підприємство "Foster Carers LTD" (надалі –"Foster Carers LTD") звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Франсуа-Україна" (надалі –ТОВ "Франсуа-Україна") про стягнення 524616,43дол.США.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є кредитором відповідача у зобов’язанні по сплаті грошових коштів (сума боргу у розмірі 500 000 дол. США та відсотків у розмірі 24 616,43 дол. США), яке виникло з договору позики №1 від 10.06.2005р., укладеного між іноземним підприємством "APARREL LTD" та ТОВ "Франсуа-Україна". Позивач вказує, що строк виконання грошового зобов’язання настав, проте відповідач не виконав таке зобов’язання у визначений строк.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.07.2010 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 16.08.2010 р.

До поданої позовної заяви позивач додав клопотання про забезпечення позову, в якому просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно, у тому числі обладнання, що належить відповідачу по справі –ТОВ "Франсуа-Україна".

Клопотання позивач мотивує тим, що відповідачем на протязі всієї дії договору позики в повному обсязі не виконувались визначені договором зобов’язання, керівництво підприємства відповідача уникало телефонних розмов із співробітниками підприємства кредитора, на протязі дії договору відповідач не сплачував відсотки за користування позикою, розмір яких є незначним, а тому у позивача є всі підстави вважати, що підприємство відповідача не має на своїх рахунках грошових коштів, які б могли забезпечити виконання зобов’язання з повернення суми позики.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.

Про забезпечення позову виноситься ухвала. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом позову є стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 524 616,43 дол. США – суми позики та відсотків за користування позикою.

Позивач у клопотанні вказує, що існує реальна загроза, що при невжитті заходів забезпечення позову, ТОВ "Франсуа-Україна" будуть вчинені дії, спрямовані на створення таких умов, за якими подальше виконання рішення суду буде унеможливлено. Зокрема, позивач вказує, що відповідач буде мати можливість умисно відчужити майно (у тому числі обладнання), яке перебуває у власності підприємства або створити такі юридичні обставини, за яких задоволення вимог позивача за рахунок наявного майна буде неможливим

Пунктом 3 роз’яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" № 02-5/611 від 23.08.1994 р. визначено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Суд вбачає наявність зв’язку між зазначеними заходами забезпечення позову і предметом спору, співмірність та адекватність заходів із заявленими позивачем вимогами.

Вжиття наведених заходів до забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, в разі задоволення позову –забезпечить можливість виконання рішення суду. Навпаки, невжиття зазначених заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду. Враховуючи те, що заявлена позивачем до стягнення з відповідача сума є значною для позивача, а позивач вказує на несплату відповідачем відсотків протягом усього строку дії договору позики (5 років), обґрунтованим є припущення, що майно (кошти) відповідача може зникнути або зменшитись на момент виконання рішення суду.

Із змісту роз'яснень п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи.

При цьому суд відзначає, що предметом позову є стягнення коштів, проте накладення арешту на кошти відповідача може ускладнити ведення ним господарської діяльності, а тому розумним є накладення арешту на майно відповідача, що з одного боку не призведе до перешкоджання господарської діяльності відповідача, а з іншого боку може забезпечити виконання рішення у випадку задоволення позову, тобто забезпечується збалансованість інтересів сторін. До того ж в матеріалах позову відсутні докази існування у відповідача грошових коштів у розмірі ціни позову, а з клопотання про забезпечення позову вбачається, що відповідач має майно, яке при умові задоволення позову, забезпечить можливість виконання рішення суду.

За таких обставин, суд вважає за необхідне вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, у тому числі обладнання, Товариства з обмеженою відповідальністю "Франсуа-Україна" в межах суми 524616,43 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 4 140 640,10 грн.

Підстави для задоволення клопотання в частині накладення арешту на майно відповідача в сумі, що перевищує суму позову, відсутні, а тому суд в задоволенні клопотання в цій частині відмовляє.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Іноземного підприємства "Foster Carers LTD" про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково.

2. Накласти арешт на майно, у тому числі обладнання, Товариства з обмеженою відповідальністю "Франсуа-Україна" (юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 29; фактична адреса: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9; ідентифікаційний код 33498251), виявлене державним виконавцем у процесі виконання даної ухвали, в межах суми 524616,43 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 4 140 640 грн. 10 коп.

3. В іншій частині в задоволенні клопотання відмовити.

4. Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 02.08.2013 р.

5. Стягувачем за даною ухвалою є Іноземне підприємство "Foster Carers LTD" (33, New Road, Upper Flat, Belize City, Belize, реєстраційний № 41,188; 04116, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, оф. 65).

6. Боржником за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "Франсуа-Україна" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 29; 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9; ідентифікаційний код 33498251).

Суддя Р.В.Бойко