Ухвала суду № 106334443, 19.09.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про роз`яснення судового рішення

19 вересня 2022 року м. Київ № 640/19516/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

про визнання протиправними дії, скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267), в якому просить суд:

- визнати дії відповідача щодо складання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14 травня 2019 року №Ф-181215-17 протиправними та зобов`язати утриматись від таких дій;

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14 травня 2019 року №Ф-181215-17.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) задоволено частково. Визнано дії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві щодо складання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14 травня 2019 року №Ф-181215-17 протиправними. Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 14 травня 2019 року №Ф-181215-17.

Через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) від позивача надійшла заява про роз`яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2021 року у справі № 640/19516/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними дії, скасування вимоги, в якій останній просить суд роз`яснити резолютивну частину рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2021 року у справі № 640/19516/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними дії, скасування вимоги, на предмет того, які дії має вчинити Головне управління Державної податкової служби у м. Києві.

Суд, розглянувши заяву, дослідивши рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2021 року у справі №640/19516/20, дійшов висновку про необґрунтованість заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Згідно з частиною другою статті 254 КАС України подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Відповідно до частини третьої статті 254 КАС України суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи відсутність необхідності виклику сторін у судове засідання, судом розглянуто заяву про роз`яснення рішення суду у справі №640/19516/20 в порядку письмового провадження.

Метою роз`яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.

Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. А переконливість і зрозумілість викладення змісту судових рішень забезпечується шляхом дотримання правил юридичної техніки.

Роз`яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз`яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Вимоги до рішення суду встановлені статтею 246 КАС України.

Зокрема, в резолютивній частині рішення зазначаються: висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог; розподіл судових витрат; строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та по батькові (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справ, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб-громадян України.

Суд вважає, що при винесенні судового рішення у справі №640/19516/20 всі ці вимоги дотримані, резолютивна та мотивувальна частини рішення між собою логічно узгоджуються і відповідають висновкам суду, зробленого на підставі матеріалів справи та вимог чинного пенсійного законодавства, що дає підстави стверджувати про те, рішення від 06 липня 2021 року є зрозумілим і не потребує роз`яснень.

Доказів протилежного заявником не подано.

Зі змісту заяви про роз`яснення судового рішення слідує, що фактично заявник просить надати роз`яснення щодо способу виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2021 року у справі №640/19516/20, що виходить за межі питань роз`яснення судового рішення, встановлених статтею 254 КАС України.

Ураховуючи викладене в сукупності, суд дійшов висновку, що заява позивача про роз`яснення рішення задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 241, 248, 254, 256, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про роз`яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2021 року у справі №640/19516/20 - відмовити.

Згідно з частиною другою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до частини п`ятої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про роз`яснення судового рішення або відмову у його роз`ясненні може бути оскаржено.

Суддя Н.Г. Вєкуа