Рішення № 10633396, 13.07.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2010 р. Справа № 21/28

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Скапровської І.М.

при секретарі судового засідання Михалевич А.Д.

За участю:

Представника позивача - Соколов С.С.

Представника відповідача - Пастушин Б.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області вул.Сахарова, 23, м. Івано-Франківськ, 76000 код ЄДРПОУ 34844883,МФО836014, ГУДКУ в Івано-Франківській обл. р/р:35212002002786.

до відповідача: Долинського спеціалізованого агролісгоспу, вул. Міцкевича,10, м. Долина, Івано-Франківської області, 77500, р/р 2600502179001 в ІФФ аб " Київська Русь", код 03105975, МФО 336008

про відшкодування збитків заподіяних державі в розмірі 18493,11 грн.

встановив, що Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області звернулась до суду з позовною заявою до Долинського спеціалізованого агролісгоспу про відшкодування збитків заподіяних державі в розмірі 18493,11 грн. Представник позивача позовні вимоги підтримав. В обгрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що Державною екологічною інспекцією в Івано-Франківській області, на вимогу УДСБЕЗ УМВС в Івано-Франківській області за №7/3034 від14.07.2009р., була проведена перевірка на додержання відповідачем - Долинським спеціалізованим агролісгоспом вимог природоохоронного законодавства в частині виявлення незаконних порубок дерев.

За наслідками перевірки складено акт №67 від 15.07.2009р., в якому зафіксовано факт незаконної порубки дерев в обході №1 Розточанської технічної дільниці в кварталі №7 на ділянках №2, 7, кварталі №23 на ділянці №20, кварталі №15 на ділянках №20,22,32. Всього було зрублено 16 дерев. Розмір шкоди, завданої лісу в загальній сумі склав 19 711, 70 грн.

Незважаючи на вищевикладені обставини, позивач вважає винним в незаконній вирубці дерев відповідача , оскільки той не забезпечив охорону та захист лісових насаджень, як це передбачено ст.19 Лісового кодексу України та не виконав приписи ст. 86 цього кодексу, відповідно до якої повинен здійснювати комплексні заходи, спрямовані на збереження лісів від пожеж, незаконних порубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.

Позивач також вважає, що відповідно до ст.107 Лісового кодексу України, відповідач зобов"язаний відшкодувати шкоду, заподіяну ним лісу, внаслідок порушення лісового законодавства , у розмірі і порядку , визначеному законодавством України.

Згідно поданого розрахунку, розмір шкоди заподіяної лісу незаконною рубкою на території лісового фонду Поляницького лісництва ДП "Ворохтянське лісове господарство" складає 19 711, 70грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивач надіслав відповідачу претензію за №64/09 від 05.10.2009р. про відшкодування шкоди в сумі 19 711, 70грнгрн.

27.11.09 відповідач направив позивачу відповідь на претензію № 128, в якій повідомив про часткове відшкодовання збитків за порушення вимог лісового господарства відповідно до акту №67 від 15.07.2009р. в сумі 1218, 59 грн.згідно платіжного доручення № 153 від 18.11.2009р.

Представник відповідача позовні вимоги заперечив в повному обсязі та просив в їх задоволенні відмовити. В обгрунтування заявлених заперечень представник відповідача зазначив наступне. Долинський спецагролісгосп безпосередньо шкоди лісовому господарству не завдавав, тобто не порушував вимоги Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затверджених постановою КМУ № 761 від 23.05.07 року, який визначає умови та порядок заготівлі деревини під час проведення рубок лісу.

В позовні заяві вказано, що перевіркою виявлено 16 незаконно зрубаних дерев. Дане твердження є таким, що не відповідає суті лісопорушення.

Визначення «незаконна рубка» дано в спільному роз'ясненні управління статистики сільського господарства та навколишнього середовища Держкомстату України та управління охорони захисту лісу Держкомлісгоспу України, тобто такі порушення, що скоєні підприємствами, установами, організаціями і громадянами, які здійснюють лісові користування, а також визначено види лісопорушень, що відносяться до незаконної рубки.

Лісопорушення в насадженнях Долинського спецагролісгоспу виявлено в ході перевірки, як самовільні рубки вчиненні невстановленими особами (лісопорушниками) в осінньо-зимовий період 2008-2009 р.р. про зазначено в акті № 67 від 15.07.2009 р.

Нарахування шкоди проведено згідно постанови КМУ № 665 від 23.07.2008 року, що передбачає застосування такс із постанови на підприємства, установи, організації та громадян які безпосередньо скоїли незаконну або самовільну рубку і визнають вину, що підтверджена у встановленому законом порядку.

Застосування такс до підприємств, організацій та громадян, що здійснюють охорону лісових насаджень, крім випадків, коли встановлено, що вони безпосередньо скоїли такі порушення, є неправомірним (спільний лист-роз'яснення Держкомлісгоспу України та Міністерства навколишнього середовища та ядерної безпеки України від 30.04.1999р. № 03-1/98 та від 28.04.1999р. № 23-50/8-113).

Згадана постанова КМУ № 665 від 23.07.2008 року не передбачає відповідальності за незабезпечення збереження лісів і лісових насаджень, а лісові господарства несуть відповідальність, лише у разі вчинення ними самими незаконної рубки, тобто порушення Порядку спеціального використання лісових ресурсів (постанова КМУ № 761 від 23.05.2007 року).

Відповідно до п.1 ст. 105 Лісового кодексу України за порушення лісового законодавства дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону несуть особи винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, вина яких встановлена в законному порядку.

Актом перевірки від 15.07.2009 року лише зафіксовано факт самовільної рубки, що не є доказом, що власне Долинським спецагролісгоспом завдано шкоду навколишньому середовищу внаслідок порушення норм лісового законодавства, так як таку шкоду, як зазначалось вище було завдано в результаті самовільної рубки невідомими особами.

При проведенні службового розслідування фактів самовільних рубок у кв.кв. 7,15,23 Розточанської майстерської дільниці, осіб лісопорушників не виявлено, а вину посадових осіб лісової охорони до самовільної рубки не встановлено.

Посадові особи лісової охорони за допущення самовільних рубок притягнуті до дисциплінарної відповідальності, як це передбачено п 7.1 Інструкції про проведення ревізій лісових обходів та ними добровільно відшкодовано таксову вартість деревини в десятикратному розмірі.

Стаття 107 Лісового кодексу України зобов'язує підприємства, установи, організації і громадян відшкодовувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, тому лісогосподарські підприємства можуть нести відповідальність лише у разі вчинення ними самими незаконної рубки, тобто порушення Порядку спеціального використання лісових ресурсів -незаконні чи неправомірні рубки лісу при проведенні планової лісозаготівлі (рубки лісу).

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи та заслухавши представників сторін , суд дійшов висновку, що в позові слід відмовити .

При цьому врахував наступне.

Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, визначає загальну норму щодо відшкодування збитків внаслідок наявності складу цивільного правопорушення : порушення цивільного права чи інтересу, завдання збитків, причинний зв"язок між порушенням та збитками, а також вина особи , яка завдана збитків.

Відповідно до п.1 ст.105 Лісового кодексу України за порушення лісового законодавства, дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону несуть винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, вина яких встановлена в законному порядку.

З огляду на вищевикладене, суб"єктом цивільно- правової відповідальності може бути відповідач у разі встановлення належними та допустимими доказами усіх необхідних елементів - складових такої відповідальності : протиправна поведінка, шкода, причинний зв"язок між допущеним правопорушенням та шкодою, вина.

Акт перевірки від 15.07.2009р., свідчить про те, що виявлено незаконну рубку дерев та встановлено суму шкоди, яка заподіяна лісу внаслідок такої вирубки.

Інших документів, які би підтвердили, що саме відповідачем у справі заподіяно шкоду, позивач суду не надав, відповідно приписи вищевикладених норм, позивач не довів суду, що відповідач є суб"єктом цивільно правової відповідальності і може бути притягненим до відповідальності у вигляді відшкодування шкоди.

          Вищевикладнена позиція висловлена Вищим господарським судом України в Постанові Вищого господарського суду України від 06.10.2009р. у справі № П-9/16.

          Крім того суд вважає за доцільне зазначити, що п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює, що до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно з п.5 частини першої ст.3 Цивільного кодексу України однією з основних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу.

          Частина 1 ст.16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту визначені цієюж нормою Цивільного кодексу України.

          Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

          З урахуванням вказаних норм, позивачем у справі не доведено наявність у позивача суб"єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі викладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, керуючись ст. 33, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області до Долинського спеціалізованого агролісгоспу про відшкодування збитків заподіяних державі в розмірі 18493,11 грн - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

                                                            рішення підписане 30.07.10

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ 30.07.10