Рішення № 106332526, 19.09.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/11733/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2022 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про скасування постанови,-

встановив:

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області в якій просить:

- скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 09.08.2022 ВП № 62604490 про накладення штрафу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 09.08.2022 відповідачем винесено постанову, якою накладено на Головне управління ПФУ у Львівській області штраф в розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду без поважних причин. На переконання позивача, постанова державного виконавця від 09.08.2022 є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки рішення суду виконано фактично та у повному обсязі, у зв`язку із чим, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 09.09.2022 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням вимог ст.287 КАС України та витребувано від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) належним чином завірену копію виконавчого провадження № 62604490.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечує. Вказує, що позивач не виконав рішення суду №461/453/16-а, а тому відповідач правомірно виніс постанову про накладення штрафу.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов до наступних висновків.

На виконанні у відділі примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) перебувало виконавче провадження №62604490 з примусового виконання виконавчого листа №461/453/16-а виданого 17.03.2020 Галицьким районним судом м. Львова про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , починаючи з дати призначення пенсії 31.12.2014, з урахуванням : суми індексації грошового забезпечення, що відображена у довідці Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області №1089 від 04.03.2016; індексації суми пенсії відповідно до Закону України Про індексацію грошових доходів населення ; а також провести виплату недоотриманих коштів у зв`язку з проведеними перерахунками з урахуванням виплачених сум пенсії.

23.07.2020 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та скеровано сторонам до відома та виконання.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 19.08.2020 за №1300-0330-8/65330 повідомлено про проведення індексації пенсії та здійснення перерахунку пенсії з урахуванням сум грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні та індексації заробітної плати. Доплата індексації пенсії за період з 01.02.2015 по 31.12.2017 становить 13849,80 грн.(з якої утримано податок на доходи фізичних осіб (ПДФО)за період з 01.02.2015 по 30.06.2016 в сумі 879,29 грн. та військовий збір в сумі 87,83грн.). Таким чином, сума доплати індексації становить 12882,68 грн., з них за період з 01.02.2015 по 31.12.2015 -504,88 грн. Загальна сума доплати після проведеного перерахунку за період з 31.12.2014 по 31.12.2017 становить 90627,94грн.(з якої утримано податок на доходи фізичних осіб (ПДФО)за період з 01.01.2015 по 30.06.2016 в сумі 4927,25грн. та військовий збір в сумі 492,81грн.).Таким чином, сума доплати становить 85207,88 грн., в тому числі сума індексації грошового забезпечення, яка за період з 31.12.2014 по 31.12.2015 становить З399,55 грн. Всього на виконання судових рішень виплачено додатковою відомістю січня 2018 -98090,56 грн., в т.ч. індексація грошового забезпечення та індексація пенсії. Розмір пенсійної виплати за період з 31.12.2014 по 31.01.2018 приведено у відповідність до вимог законодавства, згідно із довідкою ліквідаційної комісії ГУМВС України у Львівській області від 23.03.2018 №91-03156 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ(міліції),чинними за січень 2016,що надійшла на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103.

За результатами повторного розгляду справи, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019 № 857/9591/19, позов задоволено частково: зобов`язано Головне управління здійснити перерахунок пенсії, починаючи здати призначення пенсії (з 31.12.2014), з урахуванням: суми індексації грошового забезпечення, що відображена у довідці Головного управління МВС України у Львівській області від 04.03.2016 №1089; індексації суми пенсії відповідно до Закону України Про індексацію грошових доходів населення; провести виплату недоотриманих коштів у зв`язку з проведеними перерахунками з урахуванням виплачених сум пенсії. При цьому, перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням суми індексації грошового забезпечення та індексації суми пенсії, а також виплату нарахованих коштів здійснено в січні 2018 в межах загальної суми, виплаченої на виконання рішень Галицького районного суду м. Львова у справі №461/453/16-а та Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017. Крім цього, згідно ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2020 за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду в справі № 461/453/16-а суд дійшов висновку, що у зв`язку з проведеними перерахунками з урахуванням виплачених сум пенсії постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019 у справі № 461/453/16-а фактично є виконаною, що підтверджується представленим пенсійним органом розрахунком.

26.07.2021 державним виконавцем Тарабан О.О. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Постановою начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Антощука Б.В. про перевірку законності виконавчого провадження №62604490 від 30.08.2021 дії державного виконавця Тарабан О.О. визнано такими, що відповідають вимогам Закону України Про виконавче провадження.

Постановою заступника начальника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Бассарабом Тарасом Юрійовичем про результати перевірки законності виконавчого провадження № 62604490 від 28.09.2021 дії державного виконавця Тарабан О.О. визнано такими, що відповідають вимогам Закону України Про виконавче провадження.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 18.01.2022 у справі №461/10111/21 скасовано постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Тарабан Олени Олександрівни від 26.07.2021 про закінчення виконавчого провадження №62604490.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 03.05.2022 у справі №461/10111/21 зобов`язано Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) подати Галицькому районному суду м. Львова звіт про виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 18.01.2022 у справі №461/10111/21.

17.06.2022 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) винесено постанову про відновлення виконавчого провадження.

14.07.2022 державним виконавцем направлено вимогу Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області про виконання в десятиденний термін з дня отримання вимоги рішення Галицького районного суду м. Львова в справі №461/453/16-а.

Листом Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 27.07.2022 №1300-5308-8/65759 повідомлено інформацію, аналогічну листу від 19.08.2020 №1300-0330-8/65330.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Тарабан О.О. від 09.08.2022 в рамках виконавчого провадження №62604490 накладено на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області штраф у розмірі 5100 грн., в зв`язку з невиконанням рішення суду без поважних причин, і зобов`язано боржника протягом десяти робочих днів виконати рішення суду.

Не погоджуючись із винесеною постановою про накладення штрафу від 09.08.2022, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Частина 2 статті 14 КАС України передбачає, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно ч.ч.2, 4 ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України Про виконавче провадження від 02.06.2016 р. № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII)

Статтею ст.1 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1 ч.1 ст.3 Закону № 1404-VIII).

Згідно ч.1 ст.5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

Пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно ч.ч.1-3 ст.63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Статтею 75 Закону № 1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналізуючи наведені положення законодавства суд зауважує, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону № 1404-VІІІ.

Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404-VІІІ, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Як вбачається з позовної заяви, ріщення №461/453/16-а є фактично виконаним, що підтверджується представленими пенсійним органом розрахунками та ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2020 за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду в справі № 461/453/16-а.

Суд звертає увагу на те, що на момент прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлений факт невиконання боржником рішення суду у встановлений законодавством строк, з приводу якого здійснюються заходи на його виконання. При цьому обов`язковою умовою накладення державним виконавцем штрафу є невиконання судового рішення боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, проте не зробив цього. Поважними причинами невиконання рішення суду в розумінні норм України Про виконавче провадження можуть вважатися обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Крім цього, встановлення таких обставин як: - невиконання судового рішення; - наявність поважних причин такого невиконання, необхідно здійснювати в кожному конкретному випадку індивідуально. Обов`язок з`ясування цих обставин покладено на державного виконавця.

Відтак, невиконання боржником рішення суду - тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України Про виконавче провадження. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Притягаючи боржника до відповідальності за невиконання рішення у виконавчому провадженні і накладаючи на нього штраф, виконавець зобов`язаний ретельно дослідити всі обставини справи, зокрема належним чином перевірити факт невиконання боржником його обов`язків та встановити причини їх невиконання або неналежного виконання.

Верховний Суд у постанові від 07.11.2019 по справі № 420/70/19 зазначив, що умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. В залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

У постанові Верховного Суду від 21.01.2020 по справі № 640/9234/19 суд дійшов висновку про те, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання (виконати судове рішення). Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано з поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем. Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання/повторне невиконання судового рішення потрібно з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв`язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону № 1404-VIII. Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

Проте, як вбачається з оскаржуваної постанови державного виконавця про накладення штрафу у виконавчому провадженні, останню винесено лише у зв`язку з фактичним невиконанням судового рішення та без з`ясування і оцінки причин цього невиконання.

Будь-яких заходів щодо з`ясування та оцінки причин невиконання рішення суду відповідачем не вжито.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Отже, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 77, 90, 242-246, 268-272, 287, 294, пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ Перехідні положення КАС України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Тарабан Олени Олександрівни від 09.08.2022 ВП №62604490 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення .

Суддя Гулкевич І.З.