Ухвала суду № 106332259, 20.09.2022, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ОКРЕМА УХВАЛА

20 вересня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/4809/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., розглянувши заяву позивача поданої в порядку ст. 383 КАС України у справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул.Соборна, 7А, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25009, код ЄДРПОУ 20632802) про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Кіровоградського окружного адміністративного суду перебувала справа №340/122/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

Рішенням суду від 07 листопада 2019 року позовні вимоги задоволено частково, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області перерахувати з 01 січня 2018 року ОСОБА_1 пенсію, з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 79 % грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії, виплатити перераховане з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду сторонами в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили 10.12.2019.

На виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснено перерахунок пенсії, розмір якої склав 19076,81 грн. (а.с.100) та який фактично зарахований на картковий рахунок ОСОБА_1 22.06.2021.

12.08.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про:

- визнання протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 згідно з Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" компенсації за втрату частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати на суму пенсії 19076,81 грн;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , згідно з Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, компенсацію за втрату частини пенсії у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2018 по 31.05.2021 року на суму пенсії 19076,81 грн.

Рішенням суду №340/4809/21, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.02.2022, позовні вимоги задоволено повністю:

- визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 згідно з Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" компенсації за втрату частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати на суму пенсії 19076,81 грн.;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , згідно з Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, компенсацію за втрату частини доходів за період з 01.01.2018 по 31.05.2021 року, у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 19076,81 грн.

На виконання рішення суду Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснило нарахування компенсації втрати частини доходів в сумі 19076,81 грн., яка склала 2174,76 грн (19076,81 сума нарахованої доплати в грудні 2019р. х 11,4 індекс інфляції в період невиплати доходу). При цьому позивача було поінформовано, що сума компенсації буде виплачена за наявності цільових бюджетних асигнувань (а.с.101).

Не погодившись з вказаними діями Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області позивач звернувся до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України, яка мотивована тим, що компенсація втрати частини доходів обрахована не з 01.01.2018, як це передбачено рішенням суду у справі №340/122/19, а з грудня 2019, що значно впливає на розмір компенсації втрати частини доходів, а також вказує, що виплата компенсації має здійснюватися у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості, а в даному випадку сума компенсації нарахована не за весь період зазначений в рішенні суду №340/122/19, та взагалі її не виплачено.

Ухвалою суду від 06.09.2022 розгляд заяви призначено на 20.09.2022 (а.с.82).

Сторони в судове засідання не з`явились.

Відповідач заперечуючи проти задоволення заяви вказав, що рішення суду №340/4809/21 виконане ним в повному об`ємі відповідно до вимог Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», а нарахована сума компенсації, яка склала 2174,76 грн. буде виплачена за наявності цільових бюджетних асигнувань.

Відповідно до ч. 5 ст. 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку про задоволення заяви, з огляду на наступне.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частиною 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Крім того, за частиною 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до приписів статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VIII судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для виконання.

У Рішенні від 30.06.2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

З метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, регламентований статтею 383 КАС України.

Так, відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно з частиною 6 статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Таким чином, контроль за виконанням рішення суду, передбачений статтею 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує законні права та інтереси позивача. Застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів статей 383, 249 КАС України можливе лише у разі встановлення факту протиправного невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.

Станом на день розгляду заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України, суд зазначає про наявність обставин, які свідчать про те, що відповідач порушує законні права та інтереси позивача, ухиляючись від виконання ним дій зобов`язального характеру.

Як вже встановлено судом рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду №340/122/19 від 07 листопада 2019 року було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області перерахувати з 01 січня 2018 року ОСОБА_1 пенсію, з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 79 % грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії, виплатити перераховане з урахуванням раніше виплачених сум.

Фактично сума перерахованої пенсії, яка склала 19076,81 грн. зарахована на картковий рахунок позивача 22.06.2021, а тому і сума компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати мала бути обрахована з 01.01.2018, як це передбачено рішенням суду №340/122/19 та до дати фактичного зарахування перерахованої суми пенсії.

Відповідно до п. 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого ПКМУ від 21 лютого 2001 р. № 159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держстатом.

Протягом період з 01.01.2018 по 31.05.2021 сукупний індекс інфляції склав (101,50% Ч 100,90% Ч 101,10% Ч 100,80% Ч 100,00% Ч 100,00% Ч 99,30% Ч 100,00% Ч 101,90% Ч 101,70% Ч 101,40% Ч 100,80% Ч 101,00% Ч 100,50% Ч 100,90% Ч 101,00% Ч 100,70% Ч 99,50% Ч 99,40% Ч 99,70% Ч 100,70% Ч 100,70% Ч 100,10% Ч 99,80% Ч 100,20% Ч 99,70% Ч 100,80% Ч 100,80% Ч 100,30% Ч 100,20% Ч 99,40% Ч 99,80% Ч 100,50% Ч 101,00% Ч 101,30% Ч 100,90% Ч 101,30% Ч 101,00% Ч 101,70% Ч 100,70% Ч 101,30%) = 127,297%.

Отже, сума компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати складає: 19076,81 грн. х 27,3% / 100 = 5207,96 грн.

Щодо доводів відповідача, що виплата суми компенсації буде виплачена за наявності цільових бюджетних асигнувань, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-VI «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і практику ЄСПЛ як джерело права.

За змістом правової позиції ЄСПЛ у справі «Кечко проти України» (рішення від 08 листопада 2005 року) у межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Верховний Суд України у своїх рішеннях також неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22 червня 2010 року у справі № 21-399во10, від 07 грудня 2012 року у справі № 21-977во10, від 03 грудня 2010 року у справі № 21-44а10).

Отже, виконуючи судове рішення суб`єкт владних повноважень не може приймати рішення про фактичну відмову у його виконанні посилаючись на відсутність бюджетних асигнувань, при цьому не конкретизувавши час його виконання, що відображено в листі відповідача від 07.04.2022р. (а.с.101).

Тобто, відповідачем, в зв`язку з протиправною бездіяльністю, не виконано рішення суду №340/4809/21 в повному обсязі.

Згідно частини 6 статті 383 КАС України за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 КАС України.

Відповідно до приписів вказаної статті суд, виявивши під час розгляду заяви порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Так, в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення (частина 4 статті 249 КАС України).

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем порушено положення статті 129-1 Конституції України, частини 2 статті 14, частини 1 статті 370 КАС України та статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" при виконанні судового рішення у справі №340/2830/21.

На підставі статті 129-1 Конституції України, статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", керуючись статтями 14, 229, 241-243, 248-249, 370, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , подану в порядку статті 383 КАС України по справі №340/4809/21 - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо невиконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 №340/4809/21 в частині нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів за період з 01.01.2018 по 31.05.2021. у зв`язку з порушення строків виплати недоотриманої пенсії в розмірі 19076,81 грн.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли неналежному виконанню рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 №340/4809/21 в частині нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів за період з 01.01.2018 по 31.05.2021. у зв`язку з порушення строків виплати недоотриманої пенсії в розмірі 19076,81 грн.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Кіровоградській області строк для надання відповіді про виконання вказівок цієї ухвали - 10 календарних днів від дня її отримання.

Окрема хвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Окрема ухвала суду може бути оскаржена особами, яких вона стосується, в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду, через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Cуддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. Пасічник