Ухвала суду № 1063231, 28.03.2007, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

УХВАЛА

28.03.07 Справа № А-6/157А

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Процика Т.С.

суддів Галушко Н.А.

Юрченка Я.О.

при секретарі судового засідання Трускавецькому В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скарги Калуської об‘єднаної державної податкової інспекції в івано-Франківській області (далі Калуська ОДПІ) від 10.12.2006р. № 19064/100

на постанову Господарського суду Закарпатської області від 21.11.2006 р.

у справі № А-6/157

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) "Калуський хлібокомбінат", м. Калуш Івано-Франківської області

до відповідача: Калуської ОДПІ, м. Калуш Івано-Франківської області

про скасування податкового повідомлення-рішення

за участю представників:

від позивача – Сєров О.В.- директор; Кашина О.Р.- представник;

від відповідача - Коваленко О.Б.- начальник юридичного відділу; Паренюк Н.Д.- головний державний податковий інспектор;

Особам, які беруть участь у справі, права і обов'язки, передбачені ст.49,51,59 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено.

Постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 21.11.2006р. у даній справі, суддя Грица Ю.І., позов задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення Калуської ОДПІ № 0001212301/0 від 01.06.2006р

Постанова суду мотивована тим зокрема, що зміна реквізиту "Призначення платежу" платіжного доручення після зарахування коштів на рахунок отримувача, повинна вирішуватися між платником податку та отримувачем коштів, у порядку, узгодженому між ними.

А також тим, що при складанні Акту перевірки податковим органом порушено вимоги Наказу Державної податкової адміністрації України від 11.06.2004р. № 326 "Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 06.2004р. за № 803/9402, внаслідок чого, проаналізувавши дані, викладені в Акті перевірки, неможливо визначити, з яких підстав визначено заниження податку на прибуток за 2004рік в розмірі 40000,00грн.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Калуська ОДПІ подала апеляційну скаргу, вважає, що постанова Господарського суду Івано-Франківської області прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу: постанову Господарського суду Івано-Франківської області вважає законною та прийнятою шляхом правильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, а скаргу апелянта –безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Представники сторін у судовому засіданні підтримали свої доводи та заперечення, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у запереченні на апеляційну скаргу, а також поясненнях, наданих у судовому засіданні.

Обставини, що мають значення для справи, які встановлені судом першої інстанції.

Калуською ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ТзОВ "Калуський хлібокомбінат" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2003 року по 31.12.2005 року.

За результатами проведення перевірки податковим органом складено акт № 417/23-1/32128579 від 25.06.2006р.В акті перевірки зазначено, що позивачем здійснено порушення ст.3, п.4.1 ст.4, ст.5, п.6.1 ст.6,ст.8,п.10.1ст.10,п.п.11.3.1 п.11.1 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 238/97-ВР від 22.05.1997р., в результаті чого занижено податок на прибуток за 2004рік на суму 40 000,00грн.

01.06.2006року Калуською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0001212301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем по податку на прибуток на загальну суму 60 000,00грн., з яких 40 000,00грн. основного платежу та 20 000,00 грн. штрафних санкцій.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, суд встановив наступне.

Згідно із ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 1, п.4 ст. 70 КАС України належними є докази, які містить інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути

підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

17.08.2004 року між позивачем та ЗАТ "Агропромпродукт" укладено договір № 7/114/231, відповідно до якого позивач здійснював поставки хлібобулочних продуктів.

Згідно з платіжними дорученнями, що містяться в матеріалах справи, у графі "Призначення платежу" вказано "Оплата за хлібобулочні вироби згідно договору № 7/114/231 від 17/08/2004р. в т.ч. ПДВ…".

Протягом серпня-грудня 2004 року на розрахунковий рахунок позивача від ЗАТ "Агропромпродукт", згідно платіжних доручень, надійшли кошти на загальну суму 931 232,18 грн.

15.11.2004року між позивачем та ЗАТ "Агропромпродукт" укладено договір № 7/02КО/08/01/04К купівлі-продажу цінних паперів, відповідно до умов якого ЗАТ "Агропромпродукт" придбав у позивача цінні папери(акції ВАТ "Південьукрвторметресурс") на загальну суму 4910000,00грн. Даний факт підтверджується актом прийому-передачі цінних паперів від 07.04.2005року до договору № 7/02КО/08/01/04К від 15.11.2004року.

З платіжного доручення № 10254 від 30.12.2004р. вбачається, що на розрахунковий рахунок позивача від ЗАТ "Агропромпродукт" надійшло 100,00 грн., в графі "Призначення платежу" вказано "Оплата за цінні папери згідно договору № 7/025/КО08/04К від 15.11.2004р., без ПДВ".

Листами від 24.05.2004року та 28.12.2004 року про уточнення призначення платежу ЗАТ "Агропромпродукт" повідомляє позивача про те, що у зв'язку із невірним формулюванням призначення платежу в платіжних дорученнях № 9444 від 17.11.2004р на суму 67 017,65 грн., № 9564 від 24.11.2004р. на суму 118 223,66грн., № 9924 від 17.12.2004р. на суму 47 646,46 грн., № 10089 від 24.12.2004р. на суму 37 370,85 грн., № 10177 від 28.12.2004р. на суму 20 000,00 грн. вірним слід вважати наступне: "Оплата за цінні папери згідно договору № 7/025/КО/08/01/04К від 15/11/04, без ПДВ". Позивач погодився із виправленням платежу, що підтверджується відповідними записами на цих листах, скріпленими печатками та підписами керівника та головного бухгалтера позивача та ЗАТ "Агропромпродукт".

Відповідно до п.3.8 Інструкції про безготівкові рахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. № 22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004р. за № 377/8976, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник податку з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані , що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє відповідність цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Відповідно до п. 32.3 ст.32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні " банки зобов'язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів з урахуванням особливостей, встановлених п.22.6 ст.22 цього Закону. Відповідальність за відповідність інформації , зазначеної в документі на переказ, суті операції, щодо якої здійснюється переказ, згідно з п.33.2 цього Закону, несе платник.

Згідно п. 2.9 Інструкції банк не має права робити виправлення в розрахунковому документі клієнта, за винятком випадків, обумовлених нормативно-правовими документами Національного Банку України, які можуть стосуватися, зокрема, зміни з ініціативи банку платника номера рахунку платника, назви та коду банку платника, при частковому виконанні платіжної вимоги. Внесення банком змін до реквізиту платіжного доручення "Призначення платежу" нормативно-правовими актами не передбачається.

Згідно Інструкції спори між платником податку та отримувачем коштів з питань проведення розрахунків вирішуються ними без участі банків. Платники і отримувачі коштів здійснюють контроль за своєчасним проведенням розрахунків та розглядають претензії, що виникли, без участі банку.

Вказана правова позиція підтверджується листом Національного Банку України, який міститься в матеріалах справи, "Про виправлення в розрахунковому документі" № 25-113/1506-9580 від 26.09.2005р..

Отже, згідно вищенаведеного, щодо питання про внесення змін до реквізиту "Призначення платежу" платіжного доручення, після зарахування коштів на рахунок отримувача, вирішується між платником і отримувачем коштів у порядку, узгодженому між ними.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується листами ЗАТ "Агропромпродукт", скріпленими печатками та підписами керівника та головного бухгалтера ТзОВ "Калуський хлібокомбінат", зміна призначення платежу відбулась у встановленому законодавством порядку.

Тому, позиція позивача щодо не включення сум згідно платіжних доручень № 9444 від 17.11.2004р на суму 67 017,65 грн., № 9564 від 24.11.2004р. на суму 118 223,66грн., № 9924 від 17.12.2004р. на суму 47 646,46 грн., № 10089 від 24.12.2004р. на суму 37 370,85 грн., № 10177 від 28.12.2004р. на суму 20 000,00грн., до валового доходу та скоригованого валового доходу за 2004рік є законною і правомірною.

Згідно Наказу Державної податкової адміністрації України від 11 червня 2004року №326 "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності-фізичними особами", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2004 року за № 803/9402, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених уході перевірки фактів порушень, зокрема, норм податкового та валютного законодавства, а також невиконання платником податків законних вимог посадової особи податкових органів, яка проводила перевірку . В акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового та валютного законодавства. Факти виявлених порушень податкового та валютного законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, з посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів.

Проаналізувавши дані, викладені у розділах 3.1.1,3.1.2, 3.1.3Акту перевірки, неможливо визначити, з яких підстав органом податкової служби визначено власне суму заниження податку на прибуток за 2004 рік на 40000,00грн., а отже і без належних підстав прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення.

Згідно із ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не доводять правомірності здійснених відповідачем нарахувань, а отже і прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає постанову Господарського суду Івано-Франківської області такою, що прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, і відповідно такою, що скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 69, 71, 86, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,-

Львівський апеляційний господарський суд УХВАЛИВ:

1.Залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін.

2.Дана ухвала набирає законної сили і може бути оскаржена в порядку і строки, визначені ст. ст. 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

3.Дана ухвала складена в повному обсязі 11.10.2007р.

Головуючий-суддя Процик Т.С.

суддя Галушко Н.А.

суддя Юрченко Я.О.