Постанова № 10631741, 22.07.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2-а-2976/09 Головуючий у 1-й інстанції: Сторчак В.Ю. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" липня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Данилової М.В.

Бистрик Г.М.

при секретарі:Комісаренко В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві апеляційну скаргу Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2009 року у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправних та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_3 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Вінницької МДПІ №0000611700/0 від 03.03.2009 року та №0000631700/0 від 03.03.2009 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2009 року позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Вінницької МДПІ №0000611700/0 від 03.03.2009 року та №0000631700/0 від 03.03.2009 року.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, Вінницькою МДПІ подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2009 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю доповідача, пояснення зявившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нову постанову, якщо суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлень на перевірку від 28.01.2009 року №19 та від 10.02.2009 року №32, виданих Вінницькою міжрайонною державною податковою інспекцією, старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу оподаткування фізичних осіб Вінницької МДПІ Паук Лілією Вікторівною проведена планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ФОП ОСОБА_3 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 р. - по 30.09.2008 р.

В ході перевірки встановлено заниження податкового зобовязання на суму 109618,00 грн. чим порушено п.п.7.3.1. п.7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року, а також з посиланням на порушення ст. 13 розділу VІ Декрету КМУ №13-92 від 26.12.1992 року «Про прибутковий податок з громадян»та визначено податкове зобовязання по податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в сумі 6957, 49 грн., а саме, у звязку з заниженням валового доходу на суму 335401,32 грн., що оподатковується податком з доходів фізичних осіб донараховано 177,60 грн. та завищення валових витрат на суму 45198,24 грн. у звязку з чим донараховано 6779,89 грн. податку з доходів фізичних осіб. За результатами перевірки складено Акт №10-17/2927606257 від 19.02.2008 року.

На підставі даного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення №0000611700/0 від 03.03.2009 року про визначення податкового зобовязання по податку на додану вартість в сумі 164532,00 грн., в тому рахунку за основним платежем сума складає 109618 грн., за штрафними санкціями 54914 грн. а також №0000631700/0 від 03.03.2009 року про визначення податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в сумі 6957, 49 грн., в тому рахунку за основним платежем 6957, 49 грн..

Позивач не погодився з даними рішеннями та подав скаргу до Вінницької МДПІ. Рішенням Вінницької МДПІ від 01.04.2009 №2583/10/17 про результати розгляду скарги, податкові повідомлення-рішення №0000611700/0 від 03.03.2009 року та №0000631700/0 від 03.03.2009 року залишено без змін , а скарга позивача без задоволення.

Не погоджуючись з даними рішеннями, позивачем було подано повторну скаргу до Державної податкової адміністрації у Вінницькій області. Рішенням ДПА у Вінницькій області від 11.06.2009 року №11260/М/25-09 про результати розгляду повторної скарги, податкові повідомлення-рішення №0000611700/0 від 03.03.2009 року та №0000631700/0 від 03.03.2009 року залишено без змін , а скарга позивача без задоволення.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію №04050975Ф0033570 ОСОБА_3 зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності - фізична особа - підприємець у Вінницькій районній державній адміністрації 01.06.2004 року. У період перевірки був платником єдиного податку, податку з доходів фізичних осіб та податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. Платником податку на додану вартість не реєструвався.

В акті перевірки перевіряючими зроблено висновок, про те, що позивач в порушення п.п.2.3.1 п. 2.3 ст. 2 ЗУ «Про податок на додану вартість»за останні 12 календарних місяців отримав виручку від реалізації продукції, що сукупно перевищує 500000,00 грн., в результаті чого повинен був зареєструватись платником податку на додану вартість з 01.10.2007 року, також в акті зазначено, що позивач занизив дохід, що оподатковується податком з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2007р. - по 31.12.2007 р. на суму 335401,32 грн. та завищив валові витрати на суму 45198,24 грн..

Однак позивач вважає, що реєструватись платником податку на додану вартість у нього не було підстав, оскільки сума виручки від реалізації продукції за період з 01.10.2007 року по 01.10.2007 року не перевищувала 500000,00 грн.. Зазначене донарахування спричинене неврахуванням перевіряючими господарських операцій здійснених позивачем протягом 2007-2008 рр. за договорами комісії, які не передбачають переходу права власності на товар, а відтак не можуть враховуватись в обсяг виручки від реалізації продукції повністю. В даному випадку до виручки підприємця повинна включатись лише комісійна винагорода.

На підтвердження позовних вимог позивач надав суду копії договорів комісії, накладних, звітів комісіонерів, актів приймання передачі комісійних послуг, договорів на закупівлю продукції.

Згідно з наданими для перевірки договорами комісії, загальний обсяг реалізованих за 2007 рік товарів склав 580749,50 грн., в тому рахунку: комісійна винагорода 12200,00 грн., за 2008 рік відповідно 503511,00 , з них комісійної винагороди 12400,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що перевіряючими безпідставно нараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 6957,49 грн., оскільки перевіркою невраховано господарські операції здійснені позивачем протягом 2007-2008 рр. за договорами комісії, які не передбачають переходу права власності на товар, а тому не можуть враховуватись в обсяг виручки від реалізації продукції повністю.

Колегія суддів, враховуючи доводи апеляційної скарги не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та виходячи з наступного.

Відповідно до статті 4 Указу Державною податковою адміністрацією України розроблено Книгу обліку доходів і витрат і Порядок її ведення субєктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Згідно із вказаним Порядком ведення книги обліку доходів і витрат у графі 6 відображаються всі надходження коштів, отриманих на розрахунковий рахунок або ( та ) в касу від продажу продукції ( товарів, робіт, послуг ), майна, включаючи позареалізаційні доходи та виручку від іншої реалізації.

Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб», дано визначення поняття доходу, за яким «Дохід»- це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Відповідно пункту 8 « Порядку видачі свідоцтва про сплату єдиного податку «, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 752/4045 від 02.11.1999, для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат згідно із додатком № 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України ( Державної податкової адміністрації України ) від 21.04.93 № 12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.1993 за № 64. При цьому, обовязковому заповненню підлягають лише графи «період обліку», «витрати на виробництво продукції», «сума виручки (доходу)», «чистий доход».

Згідно зі ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва»спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.

Відповідно пункту 1.31 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств «продаж товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Таким чином, з метою визначення права перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, субєкти підприємницької діяльності, включаючи і тих, які здійснюють комісійну торгівлю, надають експедиторські, брокерські послуги, повинні враховувати всі надходження коштів, отриманих на розрахунковий рахунок або ( та ) в касу від продажу продукції ( товарів, робіт, послуг ), позареалізаційні доходи та виручку від іншої реалізації.

Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва»не містить жодних застережень щодо виключення зі складу виручки отриманої від реалізації товарів сум, які надійшли в межах виконання субєктами підприємницької діяльності договорів комісії; виручкою вважається будь-яка сума, отримана субєктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або в касу.

За вказаних обставин колегія суддів дійшла висновку про правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень Вінницької МДПІ №0000611700/0 від 03.03.2009 року та №0000631700/0 від 03.03.2009 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2009 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови по справі, якою необхідно відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 до Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправних та скасування податкових повідомлень-рішень.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 207 КАС України, суд

Постановив:

Апеляційну скаргу Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2009 року - задовольнити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2009 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_3 до Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправних та скасування податкових повідомлень-рішень №0000611700/0 від 03.03.2009 року та №0000631700/0 від 03.03.2009 року - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанову може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом одного місяця піс ля набрання постановою законної сили.

Постанову складено в повному обсязі - 23.07.2010 р.

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: